Справа № 946/4061/26

Номер провадження: 11-кп/813/2415/26 Справа № 946/4061/26 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1 Доповідач ОСОБА_2 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14.09.2026 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючий суддя ОСОБА_2 , судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_5 , прокурора ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_7 на ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 11.06.2026 року про закриття кримінального провадження №12026162150000261 від 17.03.2026 року, стосовно: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Баришево, Новосибірського району, Новосибірської області, громадянина України, з середньою професійно-технічною освітою, одруженого, особи з інвалідністю 3 групи, працюючого пивоваром ТОВ «Ізмаїльська пивоварня», який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України, встановив: Оскарженою ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_8 звільнений від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286 КК України на підставі ст.46 КК України, у зв`язку з примиренням винного з потерпілим та закрито кримінальне провадження №12026162150000261 від 17.03.2026 року. Вироком суду вирішено питання щодо речових доказів та заходів забезпечення кримінального провадження. Місцевий суд прийняв рішення про віднесення процесуальних витрат на рахунок держави. Не погоджуючись з ухвалою суду, прокурор Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, просить скасувати ухвалу в частині вирішення питання щодо процесуальних витрат з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та постановити нову ухвалу, якою стягнути ОСОБА_8 на користь держави судові витрати, пов`язані з залученням експертів в сумі 31769,76 грн. В іншій частині прокурор просить залишити ухвалу без змін. Прокурор зазначає, що нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак з огляду на певні обставини кримінальне провадження щодо цієї особи виключається. Наведена підстава дає суду змогу в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження. У разі згоди особи на завершення кримінального провадження в зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані з розслідуванням кримінального провадження, має відшкодувати саме ця особа. Таким чином, на переконання прокурора, прийняття судом першої інстанції рішення про віднесення судових витрат в сумі 31769,76 гривень за проведення судових експертиз на рахунок держави є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що у відповідності до вимог статей 407, 409, 412 КПК України є підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду. До початку судового засідання прокурор ОСОБА_9 змінив вимоги апеляційної скарги, просив ухвалу місцевого суду змінити в частині вирішення питання процесуальних витрат, з підстав зазначених в апеляційній скарзі. Іншими особами, які мають право на апеляційне оскарження, ухвала суду не оскаржена. Відповідно до положень ч.4 ст.405 КПК України (далі КПК), апеляційний розгляд проведено без участі потерпілого ОСОБА_10 , обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_11 , які будучи повідомленими про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання апеляційного суду не з`явились. Обвинувачений та захисник звернулись з заявами про розгляд справи без їх участі. Колегія суддів вважає, що на стадії апеляційного перегляду оскарженого судового рішення, апеляційним судом створені всі умови для реалізації права учасників процесу на доступ до правосуддя. Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції. У своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Заслухавши суддю-доповідача; прокурора ОСОБА_6 , який підтримав змінену апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_7 ; перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги; колегія суддів дійшла висновку про таке. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Висновки місцевого суду про звільнення обвинуваченого ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286 КК України на підставі ст.46 КК України та закриття кримінального провадження, за обставин, викладених в ухвалі, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та ці обставини ніким не оспорюються. Порушень при вирішенні судом першої інстанції питання щодо дослідження доказів відносно тих обставин, які ніким не оспорюються, апеляційним судом не встановлено, а тому ці обставини не є предметом апеляційного розгляду, у зв`язку з чим суд, відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК, переглядає ухвалу суду лише в межах апеляційної скарги. Оскільки в апеляційній скарзі прокурор посилається лише на необґрунтованість ухвали місцевого суду в частині вирішення питання щодо процесуальних витрат, ухвала місцевого суду перевіряється лише в межах апеляційної скарги. Згідно з положеннями ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. Згідно вимог ст.370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. Надаючи оцінку доводам прокурора про незаконність ухвали суду першої інстанції в частині вирішення питання щодо процесуальних витрат, колегія суддів зазначає наступне. Процесуальні витрати це передбачені кримінальним процесуальним законом затрати, які виникають та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, понесені органами досудового розслідування, прокуратури і суду та іншими учасниками кримінального провадження. Умовно їх можна поділити на: витрати, які учасник кримінального провадження несе самостійно та витрати, які здійснюються за рахунок Державного бюджету України. Приписами ст. 118 КПК встановлено, що процесуальні витрати складаються із: 1) витрат на правову допомогу; 2) витрат, пов`язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження; 3) витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів; 4) витрат, пов`язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів. Згідно з приписами ч.1 ст.122 КПК витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів, несе сторона кримінального провадження, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучила спеціаліста, перекладача чи експерта, крім випадків, встановлених цим Кодексом. З аналізу положень кримінального процесуального закону, які регулюють питання розподілу та стягнення процесуальних витрат, слідує, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати, а на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. При цьому, суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою (ч.1 ст.124, ч.1 ст.126, п.13 ч.1 ст.368, ч.4 ст.374 КПК). Враховуючи викладене, стягнення процесуальних витрат з обвинуваченого можливе за наявності таких підстав: визнання особи винною у вчиненні злочину (обвинувальний вирок суду), факт понесення процесуальних витрат (документально підтверджені витрати). У висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному в постанові від 17.06.2020 року (справа №598/1781/17), зазначено, що суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Тобто Великою Палатою Верховного Суду вказано на необхідність вирішення питання щодо процесуальних витрат у різних за процесуальною формою судових рішеннях, однак не визначено які саме витрати необхідно стягувати з особи, кримінальне провадження відносно якої закрито у зв`язку зі звільненням її від кримінальної відповідальності, а які відносити на рахунок держави. Кримінальним процесуальним законом прямо не передбачено стягнення процесуальних витрат з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Оскарженою ухвалою питання процесуальних витрат у кримінальному провадженні місцевим судом вирішено шляхом віднесення на рахунок держави процесуальних витрат на залучення експертів, з посиланням на висновки Об`єднаної палати Касаційного кримінального Верховного Суду, викладених у постановах від 12.09.2022 року (справа №203/241/17) та від 02.12.2024 року (справа №686/1699/20). Відповідно до зазначених висновків, процесуальні витрати понесені органом досудового розслідування та пов`язані із здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на підставі ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності. У даному кримінальному провадженні з обвинувального акта вбачається наявність процесуальних витрат на залучення експертів за проведення: трьох судових інженерно-транспортні експертизи за експертною спеціальністю 10.2 «Дослідження технічного стану транспортних засобів» від 24.04.2026 року № СЕ-19/116-26/8477-ІТ, №СЕ-19/116-26/9467-ІТ, №СЕ-19/116-26/8481-ІТ, по 5776,32 грн. кожна, загальною вартістю 17328, 96 грн.; судової-інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.4 «Транспортно-трасологічні дослідження», вартістю 14440,80 грн. Загальна вартість проведених судових експертиз становить 31769 грн. 76 коп. Місцевим судом кримінальне провадження закрито на підставі ст. 46 КК України у зв`язку із примиренням ОСОБА_8 з потерпілим ОСОБА_10 . Вказана підстава закриття кримінального провадження не є реабілітуючою. Згідно з висновками Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладених у постанові від 29.09.2021 року (справа №342/1560/20; провадження №51-2331км21) та постанові від 01.02.2024 року (справа №930/497/23; провадження №51-4798км23), нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається. Зазначена підстава дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження. У разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме вона. Таким чином, закриття кримінального провадження щодо особи на нереабілітуючих підставах і застосування до неї більш м`якої форми закінчення кримінального провадження, ніж обвинувальний вирок, не звільняє її від сплати процесуальних витрат, пов`язаних із проведенням відповідних експертиз. Колегія суддів звертає увагу, оскільки місцевим судом ОСОБА_8 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286 КК України на підставі ст. 46 КК у зв`язку із примиренням винного з потерпілим, кримінальне провадження щодо нього закрито з нереабілітуючих підстав, при цьому ініціатором проведення судових експертиз у цьому кримінальному провадженні був орган досудового розслідування (р. ІІ п.п. 5, 6, 7, 9 Реєстру матеріалів досудового розслідування), тому відповідно до приписів ч.2 ст.122, ст.124 КПК, з урахуванням вищевказаних висновків ККС ВС, витрати на проведення зазначених експертиз, загальна вартість яких становить 31769 грн. 76 коп., підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_8 . За таких обставин, рішення місцевого суду про віднесення на рахунок держави процесуальних витрат за проведення експертиз не відповідає вимогам процесуального кримінального закону. Враховуючи вище викладене, колегія суддів визнає доводи прокурора обґрунтованими, а змінену апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню. За наведених обставин, оскаржена ухвала підлягає зміні, шляхом доповнення резолютивної частини ухвали вказівкою про те, що витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні №12026162150000261 від 17.03.2026 року у сумі 31769 грн. 76 коп. (тридцять одна тисяча сімсот шістдесят дев`ять гривень сімдесят шість копійок) підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_8 . Відповідно до положень п.2 ч.1 ст.407 КПК за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити її, в тому числі і шляхом зміни резолютивної частини ухвали. Згідно п.3 ч.1 ст.409 КПК підставою для зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає за необхідне змінену апеляційну скаргу прокурора задовольнити, змінити ухвалу місцевого суду та доповнити резолютивну частину ухвали вказівкою про вирішення питання щодо процесуальних витрат. Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 408, 409, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд, постановив: Змінену апеляційну скаргу прокурора Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_7 задовольнити. Ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 11.06.2026 року про звільнення обвинуваченого ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України та закриття кримінального провадження №12026162150000261 від 17.03.2026 року змінити. Виключити з резолютивної частини ухвали Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 11.06.2026 року абзац п`ятий. Доповнити резолютивну частину ухвали вказівкою про те, що витрати за проведення судових експертиз у кримінальному провадженні №12026162150000261 від 17.03.2026 року, в загальній сумі 31769 грн. 76 коп. (тридцять одна тисяча сімсот шістдесят дев`ять гривень сімдесят шість копійок) стягнути з ОСОБА_8 , а саме: - трьох судових інженерно-транспортні експертизи за експертною спеціальністю 10.2 «Дослідження технічного стану транспортних засобів» від 24.04.2026 року № СЕ-19/116-26/8477-ІТ, №СЕ-19/116-26/9467-ІТ, №СЕ-19/116-26/8481-ІТ по 5776,32 грн. кожна, загальною вартістю 17328, 96 грн.; - судової-інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.4 «Транспортно-трасологічні дослідження», вартістю 14440,80 грн. В іншій частині ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення. Судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4