Текст рішення
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________________________________
У Х В А Л А
про порушення провадження у справі про банкрутство
12 серпня 2016 р.~~~~~~~~~~ Справа № 902/354/16
Господарський суд Вінницької області у складі:
головуючий суддя Міліціанов Р.В. ,
при секретарі судового засідання Незамай Д. Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за заявою : приватного акціонерного товариства "Стрижавський кар'єр" (код 05518894, 23211, смт. Стрижавка, вул. Київська, 1, Вінницький район, Вінницька область)
про порушення справи про банкрутство
за участю представників :
ПрАТ "Стрижавський кар'єр": ОСОБА_1, директор, виписка з ЄДР від 05.05.2016; паспорт АВ № 854229 вид. Ленінським РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області 12.05.2009 року;
ОСОБА_2, довіреність №б/н від 01.07.2016
В С Т А Н О В И В:
Приватне акціонерне товариство "Стрижавський кар'єр" 25.04.2016 року звернулося в господарський суд Вінницької області із заявою про порушення справи про банкрутство.
Ухвалою суду від 29.04.2016 року вказану вище заяву прийнято до розгляду у справі № 902/354/16 з призначенням підготовчого засідання.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 30 травня 2016 року відмовлено у порушенні провадження у справі про банкрутство ПАТ «Стрижавський карєр».
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.07.2016 року вказану ухвалу скасовано, справу № 902/354/16 передано на розгляд Господарського суду Вінницької області на стадію підготовчого засідання.
Згідно розпорядження керівника апарату господарського суду Вінницької області від 03.08.2016 р. справу № 902/354/16 передано на повторний автоматизований розподіл, за наслідком якого вищезазначену справу розподілено судді Міліціанову Р. В., який прийняв зазначену справу до свого провадження з призначенням її до розгляду у судовому засіданні 11.08.2016 р.
На визначену дату в підготовче засідання суду з'явився представники ПАТ «Стрижавський карєр», які заяву про порушення провадження у справі про банкрутство підтримали, просили її задовольнити.
Заява мотивована тим, що товариство станом на 01.04.2016 року не має можливості своєчасно та належним чином виконувати грошові та інші зобов'язання, має поточну кредиторську заборгованість в розмірі понад 350 мільйонів гривень. Вказує, що починаючи з вересня 2015 року відділом ДВС порушено 11 виконавчих проваджень, сума вимог за якими становить 3 273 334 грн. 43 коп., та останні не погашаються через відсутність грошових коштів на рахунках товариства. Сума безспірних грошових вимог станом на дату подання заяви про порушення справи про банкрутство становить 1 388 590 грн. 22 коп. ОСОБА_3, з огляду кризові явища в економіці, що спричинили значне зниження надходжень від основної виробничої діяльності товариства, а також приймаючи до уваги накладення арештів на рахунки товариства органами ДВС, боржник на даний час є неспроможний належним чином виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами. Враховуючи дані обставини, вищим органом управління боржника - зборами акціонерів ПрАТ "Стрижавський кар'єр" 04.04.2016 року прийнято рішення про зобов'язання директора товариства звернутися до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство з підстав, визначених п. 5 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Суд, розглянувши заяву боржника, дослідивши додані до неї письмові докази, заслухавши пояснення представників ПАТ «Стрижавський карєр», дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом.
В силу ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Водночас, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає декілька підстав для звернення боржника до суду з заявою про порушення справи про його банкрутство.
Зокрема, у випадку виникнення обставин неплатоспроможності боржник має право, однак не зобовязаний, подати заяву на загальних підставах.
Неплатоспроможність законом визначається як неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності, тобто мають бути вичерпані інші процедури задоволення вимог кредиторів (досудове врегулювання спору, виконавче провадження).
В контексті ст.ст. 1, 10 Закону про банкрутство, неплатоспроможність - це неспроможність боржника задовольнити безспірні вимоги кредитора (кредиторів) у розмірі не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження.
Поряд з цим, відповідно до частини 5 статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" боржник зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин:
- задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності);
- під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі.
Третя підстава для звернення до суду випливає з того, що боржник, який ліквідується за рішенням власника або уповноваженого ним органу (в позасудовій процедурі ліквідації згідно ст.ст. 105, 110, 111, 112 ЦК України), після встановлення факту недостатньої вартості майна для задоволення вимог кредиторів, зобов'язаний звернутися до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство. Вказане випливає із положень ч. 3 ст. 110 ЦК України, ч. 5 ст. 11, ч. 1 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Враховуючи викладені у заяві ПАТ «Стрижавський карєр» підстави порушення провадження у справі про банкрутство, вказівки суду апеляційної інстанції, предметом підготовчого засідання є зясування наявності перших двох підстав, які надають боржнику можливість ініціювати порушення провадження у справі про банкрутство, тобто ознак загрози неплатоспроможності та виникнення обставин неплатоспроможності боржника.
Відмінність вищевказаних підстав для звернення боржника до суду полягає в тому, що у випадках настання обставин неплатоспроможності або загрози неплатоспроможності боржника, застосовується загальний порядок провадження у справі про банкрутство, який передбачає застосування процедури розпорядження майном боржника з подальшим переходом до процедур санації, ліквідації або мирової угоди. Тобто, до боржника в даних випадках застосовуються заходи з відновлення платоспроможності.
Відповідно до п.12 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 року №01-06/606/2013 «Про ОСОБА_3 України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI)», виходячи з системного аналізу частини третьої статті 10, частини п'ятої статті 11, частини першої статті 15 Закону, загрозою неплатоспроможності є виникнення конкуренції грошових вимог кредиторів у виконавчому провадженні, внаслідок якої задоволення вимог одного або кількох кредиторів у розмірі не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами. При цьому дотримання заявником відповідного тримісячного строку не вимагається.
У той же час положеннями ч.3 ст.10 Закону про банкрутство встановлено, що безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
Саме з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.
Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою.
Таким чином, критеріями загрози неплатоспроможності є:
· наявність декількох кредиторських вимог сума яких перевищує 300 мінімальних заробітних плат;
·~~~~~~~~~~їх конкуренція задоволення вимог одного з кредиторів призведе до неможливості задоволення вимог іншого (інших);
·~~~~~~~~~~наявність відкритого виконавчого провадження.
Визначальним для вирішення питання про порушення справи про банкрутство боржника, який наполягає на загрозі неплатоспроможності, є дослідження обставин конкуренції кредиторських вимог, співставлення їх розміру з майном боржника, за рахунок якого можливо задовольнити кредиторські вимоги.
З наданих суду документів судом встановлено, що станом на дату звершення до суду 25.04.2016 року розмір мінімальної заробітної плати становив 1378,00 грн., отже 300 х 1378,00 грн. = 413400,00 грн. сума кредиторських вимог достатня для встановлення їх конкуренції.
Тому, з наданого ПАТ «Стрижавський карєр» переліку кредиторів, відомостей про судові рішення та відкриті виконавчі провадження, критеріям безспірності (без урахування тримісячного строку тривалості виконавчого провадження) відповідали вимоги ТОВ «Промтехнтранс» (453 067,16 грн. - оснований борг та судові витрати) та ПП «АДІС» (1 140 525,64 грн. основний борг, 3% річних, судовий збір).
Так, Рішенням господарського суду Вінницької області від 25.03.2015 року у справі №902/122/15 стягнуто з приватного акціонерного товариства "Стрижавський кар'єр" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехнтранс" 444 183 грн 49 коп. - боргу, 8 883 грн 67 коп. - відшкодування витрат повязаних зі сплатою судового збору.
Постановою ВДВС ВРУЮ від 21.10.2015 року відкрито виконавче провадження №49051153.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 20.01.2016 року у справі №902/1626/15 стягнуто з приватного акціонерного товариства "Стрижавський кар'єр" на користь приватного підприємства "АДІС" 1 109 421,41 грн. основного боргу; 11 306,98 грн. - 3% річних; 199 087,94 грн. пені; 19 797,25 грн. судового збору.
Постановою ВДВС ВРУЮ від 11.02.2016 року відкрито виконавче провадження №50109214.
Таким чином, вимоги саме вказаних кредиторів мали конкурентний характер.
ПАТ «Стрижавський карєр» зазначає, що задоволення вимог одного з кредиторів призведе до неможливості виконання зобовязань перед іншими, однак враховує загальні кредиторські вимоги на суму 351 371 417,76 грн., а не зобовязання перед ТОВ «Промтехнтранс» та ПП «АДІС», що суперечить вимогам ч.3 ст.10 Закону про банкрутство.
Однак, надана інформація про наявність рухомого майна, яке не перебуває у заставі, вартістю 17 352 690,36 грн. спростовує позицію боржника стосовно конкуренції кредиторських вимог сукупна вартість яких становить лише 1 593 592,80 грн.
Отже, вимоги конкурентних кредиторів можуть бути задоволені в рамках виконавчого провадження.
На стадії порушення провадження у справі про банкрутство суд виходить виключно з відомостей наданих боржником та не може визначати реальну вартість майна, його рентабельність або неможливість реалізації.
Водночас, загроза неплатоспроможності боржника може мати реальний або потенційний характер.
Встановлені судом обставини свідчать про відсутність ознак реальної загрози неплатоспроможності в розумінні положень Закону про банкрутство.
Відповідно до положень статті 1 Закону про банкрутство, неплатоспроможність неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності.
З цього визначення випливає, що неплатоспроможністю є не тільки неспроможність виконати грошові зобов'язання на день звернення до суду, а й неспроможність виконати грошові зобов'язання в майбутньому коли настануть строки виконання.
При цьому, питання про те, чи знаходиться боржник у стані неплатоспроможності, чи ні, вирішується судом не за наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство, а за наслідками підсумкового засідання суду, на якому виноситься ухвала про санацію боржника чи постанова про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвала про припинення провадження у справі про банкрутство.
ОСОБА_3 не зобовязує заявника (ні кредитора, ні боржника) при поданні заяви про порушення справи про банкрутство доводити факт неплатоспроможності, а зобовязує лише подати певні документи, які можуть тією чи іншою мірою свідчити про вірогідність неплатоспроможності.
На підтвердження неможливості потенційного задоволення кредиторських вимог боржником надано відомості про їх загальну суму (351 371 417,76 грн.), яка перевищує вартість майна та майнових прав (60 907 656,28 грн. : 39 226 828,14 грн. (вартість основних засобів) + 21 680 828,14 грн. (дебіторська заборгованість)
В силу ч.5 ст.139 ГК України, коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.
Тому, дебіторську заборгованість суд не може віднести до складу майна боржника, оскільки це лише майнове право задовольнити вимоги за рахунок майна іншої особи та джерело формування майна суб'єкта господарювання (ст.140 ГК України), а не власне майно юридичної особи, яке є в наявності та за рахунок якого станом на момент вирішення питання про порушення справи про банкрутство можна задовольнити кредиторські вимоги.
Також, на банківських рахунках ПАТ «Стрижавський карєр» відсутні грошові кошти, що підтверджено відповідними довідками, тому дійсно утруднені можливості стягнення дебіторської заборгованості через неможливість сплати судового збору; майно вартістю 21 874 137,78 грн. перебуває у заставі, отже не може бути самостійно реалізовано або використано з метою погашення вимог не заставних кредиторів; постановами органу виконання накладено арешти на все майно та грошові кошти боржника.
Підсумовуючи викладене вище та оцінюючи надані боржником докази в сукупності, судом встановлено наявність потенційної загрози неплатоспроможності.
Крім того, самостійною підставою для звернення боржника до суду з заявою про порушення справи про банкрутство є виникнення обставин неплатоспроможності боржника, яка має стійкий характер.
Відповідно до ст.1, 10, 15 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, ознаками неплатоспроможності боржника є: а) грошові вимоги, які повинні складати 300 мінімальних розмірів заробітної плати; б) вимоги мають бути безспірними; в) такі вимоги повинні бути не задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.
Тобто, сукупність таких ознак, які повинні існувати на момент звернення з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, надає можливість звернутися до суду не лише кредитору, але й боржнику.
Відповідно до ч.3 ст.10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", безспірні вимоги кредиторів - це грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
Отже, саме лише судове рішення за відсутності виданого на його підставі виконавчого документа та постанови органу Державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження не може бути підтвердженням безспірності грошових вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент подачі заяви до суду у ПАТ «Стрижавський карєр» існувала заборгованість перед ТОВ «Промтехнтранс» в сумі 453 067,16 грн. (оснований борг та судові витрати, тобто без урахування штрафних санкцій), яка перевищує 300 мінімальних заробітних плат.
Сума боргу підтверджена Рішенням господарського суду Вінницької області від 25.03.2015 року у справі №902/122/15.
Постановою ВДВС ВРУЮ від 21.10.2015 року відкрито виконавче провадження №49051153, тобто станом на 25.04.2016 року тривалість виконавчих дій перевищує три місяці.
З наданої суду Довідки Вінницького районного ВДВС ГТУЮ у Вінницькій області від 11.08.2016 року стягнення в рамках даного виконавчого провадження не здійснювалось.
Таким чином, суд доходить висновку, що вимоги ТОВ «Промтехнтранс» в сумі 453 067,16 грн. мають характер безспірних в розумінні норм Закону про банкрутство, що є достатнім для порушення провадження у справі про банкрутство за заявою боржника.
В силу ч.4 ст.11 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, якщо інше не передбачено цим Законом.
З огляду на вартість рухомого майна в сумі 17 352 690,36 грн., яке не обтяжене правами третіх осіб, суд вважає достатніми майнові активи боржника для покриття судових витрат у справі про банкрутство.
Отже, заява ПАТ «Стрижавський карєр» підлягає задоволенню.
Крім того, в підготовчому засіданні суд також вирішує питання щодо призначення розпорядника майна.
02.08.2016 р. до суду надійшла довідка щодо кандидатури арбітражного керуючого від 02.08.2016 р. у справі № 902/354/16 згідно якої автоматично визначено у відповідь на електронний запит судді Тісецького С. С. арбітражним керуючим Приватного акціонерного товариства "Стрижавський кар'єр", код 05518894 ОСОБА_4, ліцензія арбітражного керуючого АВ592902 від 19.10.2011 р., свідоцтво арбітражного керуючого № 1211 від 12.06.2013 р.
Від арбітражного керуючого ОСОБА_4 надійшла згода на призначення її арбітражним керуючим у даній справі.
Разом з тим, ухвалою суду від 03.08.2016 р. задоволено заяву судді Тісецького С.С. про самовідвід від розгляду справи № 902/354/16, з огляду на те, що згідно ч. 1, ч. 2 ст. 20 ГПК України, суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 2 1 цього Кодексу, або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. Суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, постанови, прийнятої за його участю, або у перегляді прийнятих за його участю рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами. При наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід.
З огляду на обставини, вказані в заяві про самовідвід судді від розгляду справи від 03.08.2016 року, вимоги ст. 20 ГПК України, суд прийшов до висновку про задоволення заяви про самовідвід судді від розгляду справи, з метою усунення і недопущення будь - яких сумнівів в об'єктивному, неупередженому розгляді справи.
Згідно розпорядження керівника апарату господарського суду Вінницької області від 03.08.2016 р. справу № 902/354/16 передано на повторний автоматизований розподіл, за наслідком якого вищезазначену справу розподілено судді Міліціанову Р. В., який прийняв зазначену справу до свого провадження з призначенням її до розгляду у судовому засіданні 11.08.2016 р.
Згідно п. 3.8 Постанови Пленуму ВГСУ від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі залучення до участі у справі іншого відповідача або заміни неналежного відповідача розгляд справи починається заново (стаття 24 ГПК), заново розгляд справи починається і в разі прийняття позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, та зміни складу суду (в тому числі з одноосібного на колегіальний, навіть якщо до складу колегії суддів входить суддя, який раніше одноособово розглядав дану справу).
Тому, суд дійшов до висновку про необхідність здійснення повторонго електронного запиту на автоматизований відбір кандидата арбітражного керуючого.
З вирішення даного питання судом винесено ухвалу від 08.08.2016 року, яку доведено до відома арбітражного керуючого ОСОБА_4, дана ухвала не оскаржена і є чинною станом на час проведення підготовчого засідання.
05.08.2016 року до суду на електронний запит судді Міліціанова Р.В. на автоматизований відбір кандидата арбітражного керуючого надійшла довідка щодо кандидатури арбітражного керуючого від 05.08.2016 р. у справі № 902/354/16 згідно якої автоматично визначено у відповідь на електронний запит судді арбітражним керуючим приватного акціонерного товариства "Стрижавський кар'єр" (код 05518894, 23211, смт. Стрижавка, вул. Київська, 1, Вінницький район, Вінницька область) ОСОБА_5, ліцензія арбітражного керуючого АВ470436 від 25.05.2010 р., свідоцтво арбітражного керуючого № 1659 від 23.07.2013 р..
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - ОСОБА_3 про банкрутство) арбітражний керуючий - фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство, як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
Статтею 114 Закону про банкрутство визначено, що кандидатура арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) для виконання повноважень розпорядника майна визначається судом самостійно із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
Під час прийняття заяви про порушення справи про банкрутство суд в ухвалі зобов'язує визначеного автоматизованою системою арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) надати заяву на участь у даній справі.
Від визначеного автоматизованою системою арбітражного керуючого ОСОБА_5 не надійшла заява про згоду на призначення розпорядником майна ПАТ «Стрижавський карєр».
У разі якщо від арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), визначеного автоматизованою системою, не надійшла заява про згоду стати розпорядником майна в цій справі, то розпорядника майна призначає суд без застосування автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
12.08.2016 року на адресу суду надійшла заява (вх.№06-52/7376/16) арбітражного керуючого ОСОБА_6 про надання згоди на призначення розпорядником майна у справі №902/354/16.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону про банкрутство право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) надається особі, яка отримала відповідне свідоцтво у порядку, встановленому цим Законом, та внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
Згідно з ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором не можуть бути призначені арбітражні керуючі: які є заінтересованими у цій справі; які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, крім випадків, коли з дня усунення від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років; яким відмовлено в допуску до державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов'язків, покладених цим Законом; які мають конфлікт інтересів (особи, у яких виникає суперечність між власними чи їх близьких осіб майновими, немайновими інтересами та повноваженнями арбітражного керуючого).\
Арбітражний керуючий ОСОБА_6 повідомив суду, що не є заінтересованою особою стосовно боржника, відсутні передбачені Законом обмеження, які б перешкоджали призначенню його розпорядником майна боржника у даній справі, надав договір добровільного страхування професійної відповідальності.
З огляду на викладене, враховуючи приписи ст.114 Закону про банкрутство, вивчивши та проаналізувавши спеціалізацію осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, заяви на участь про призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого ОСОБА_6 у справі №902/354/16 з доданими до них документами, суд дійшов висновку, про призначення останнього розпорядником майна Приватного акціонерного товариства "Стрижавський кар'єр" (код 05518894, 23211, смт. Стрижавка, вул. Київська, 1, Вінницький район, Вінницька область).
Відповідно до п.10 ст.16 Закону про банкрутство з метою виявлення усіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, здійснюється офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Таке оголошення має містити повне найменування боржника, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про розпорядника майна, граничний строк подання заяв конкурсних кредиторів з вимогами до боржника.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 7, 9, 10, 16, 18, 19, 22, 114, 115 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, ст. 1, 2, 4-1, 12, 15, 32, 33, 34, 36, 38, 86, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В :
1. Порушити провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Стрижавський кар'єр" (код 05518894, 23211, смт. Стрижавка, вул. Київська, 1, Вінницький район, Вінницька область).
2. Ввести процедуру розпорядження майном боржника - Приватного акціонерного товариства "Стрижавський кар'єр" (код 05518894) на 115 календарних днів, до 05 грудня 2016 року .
3. Призначити розпорядником майна арбітражного керуючого: ОСОБА_6 (свідоцтво №1404 від 10.07.2013 р., м. Вінниця, вул. Миколи Оводова, 51, корп. 1, 5 поверх, адреса для листування - 21050, а/с 8194, Вінниця-50).
Встановити грошову винагороду арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна в розмірі двох мінімальних заробітних плат.
Сплата грошової винагороди в процедурі розпорядження майном здійснюється шляхом її авансування заявником (кредитором) у зазначеному розмірі.
Сума авансового платежу вноситься на депозитний рахунок нотаріуса та виплачується арбітражному керуючому (розпоряднику майна) за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна.
Зобов'язати розпорядника майна:
- розглянути вимоги кредиторів про грошові вимоги до боржника;
- вести реєстр вимог кредиторів;
- повідомити кредиторів про результати розгляду їхніх вимог;
- вживати заходів для захисту майна боржника;
- аналізувати фінансово-господарську діяльність, інвестиційне становище боржника та його становище на ринках;
- виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства;
- скликати збори кредиторів та організовувати їх проведення;
- надавати державному органу з питань банкрутства відомості, необхідні для ведення Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено справу про банкрутство;
- надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника;
- організувати та забезпечити проведення інвентаризації майна боржника та визначити його вартість;
- виконувати інші повноваження, що передбачені Законом.
З моменту призначення розпорядника майна і до припинення процедури розпорядження майном органи управління боржника не мають права без згоди розпорядника майна приймати рішення про реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) і ліквідацію боржника; створення юридичних осіб або участь в інших юридичних особах; створення філій та представництв; виплату дивідендів; проведення боржником емісії цінних паперів; вихід зі складу учасників боржника юридичної особи.
Рішення про участь боржника в об'єнаннях, асоціаціях, спілках, холдингових компаніях, промислово-фінансових групах чи інших об¦'наннях юридичних осіб приймається органами управління боржника за згодою розпорядника майна.
Призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника.
Керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна вчиняють правочини (укладають договори) щодо: відчуження або обтяження нерухомого майна, в тому числі його передачі в оренду, заставу, внесення зазначеного майна до статутного капіталу іншого підприємства або господарського товариства, розпорядження нерухомим майном боржника у будь-який інший спосіб; одержання та видачі позик (кредитів), надання поруки, гарантій, уступки вимоги, переведення боргу, а також передачі в довірче управління майна боржника; розпорядження у будь-який інший спосіб іншим майном боржника, балансова вартість якого становить понад один відсоток балансової вартості активів боржника, та укладання інших значних правочинів (договорів).
Розпорядник майна не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених Законом.
5. Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов¦'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Ухвала про введення мораторію є підставою для обовязкового зупинення виконавчого провадження.
Зобов'язати розпорядника майна повідомити органи державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника та знаходженням його майна про запровадження мораторію.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум ( у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'зання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
Дія мораторію не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.
Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.
6. Вжити заходи щодо забезпечення вимог кредиторів:
Заборонити боржнику укладати без згоди арбітражного керуючого (розпорядника майна) правочини (договори); відчужувати предмет застави.
Зобов'яати боржника передати цінні папери, майно, інші цінності на зберігання третім особам, вчинити чи утриматися від вчинення певних дій або вжити інших заходів для збереження майна боржника (у тому числі шляхом позбавлення боржника права розпорядження його нерухомим майном без згоди розпорядника майна або суду, який розглядає справу про банкрутство; накладення арешту на конкретне рухоме майно боржника).
7. Розпоряднику майна подати до господарського суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів до 27 вересня 2016 р..
Розпоряднику майна скласти реєстр вимог кредиторів та подати його на затвердження до господарського суду до 27 вересня 2016 р..
Призначити попереднє засідання на 18 жовтня 2016 р. 10:00 год. у приміщенні господарського суду Вінницької області, кб. 1102.
Розпоряднику майна провести інвентаризацію майна боржника до 12 жовтня 2016 р.
8. З метою виявлення усіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, здійснити офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи №902/354/16 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Стрижавський кар'єр" (код 05518894, 23211, смт. Стрижавка, вул. Київська, 1, Вінницький район, Вінницька область) на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.
Оголошення має містити повне найменування боржника, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про розпорядника майна, граничний строк подання заяв конкурсних кредиторів з вимогами до боржника.
9. Ухвалу направити рекомендованим листом згідно переліку.
Суддя Міліціанов Р.В.
віддрук.прим.:
1- до справи;
2- ПрАТ "Стрижавський кар'єр", 23211, смт. Стрижавка, вул. Київська, 1, Вінницький район, Вінницька область;
3- арбітражний керуючий (розпорядник майна ПрАТ "Стрижавський кар'єр") ОСОБА_6, 21050, а/с 8194, Вінниця-50;
4 - ВДВС Вінницького РУЮ;
5 - державному реєстратору Вінницької РДА;
6, 7 - арбітражний керуючий ОСОБА_5, вул. Чапаєва, 7, м. Житомир; АДРЕСА_1, Україна, 10024.