Справа № 902/563/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ ___________________________________________________________________________ У Х В А Л А про повернення позовної заяви 16 вересня 2016 р. Справа № 902/563/14 Суддя господарського суду Вінницької області, ОСОБА_1, розглянувши матеріали за позовом: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області (вул. Костянтина Василенка, 21, м. Вінниця, 21027, код ЄДРПОУ 39476158) до: приватного підприємства компанія "Владімір" (код ЄДРПОУ 13335736, вул. Пирогова, буд. 3, м. Вінниця, 21021) про стягнення 689 308,05 грн. ВСТАНОВИВ : 13.09.2016 року за вх. № 841/16 до господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява № 36712/10 від 12.09.2016 року Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області до приватного підприємства компанія "Владімір" про стягнення 689 308,05 грн.. Розглянувши вказану позовну заяву, суд дійшов висновку, що її слід повернути з наступних підстав. В силу п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі. Пунтом 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26 грудня 2011 року № 18, недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК. Згідно абз. 2 п. 2.22 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 року, якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) повертається господарським судом з підстав, передбачених ГПК, а саме: статтею 43 5, пунктом 4 частини першої статті 63, пунктом 3 частини першої статті 97, пунктом 4 частини першої статті 111 3, частиною другою і пунктом 1 частини четвертої статті 111 20, пунктом 3 частини шостої статті 113, частиною п'ятою статті 122 2, частиною п'ятою статті 122 8. При цьому якщо таке повернення здійснюється у зв'язку з недодержанням заявником вимог закону щодо порядку та/або розміру сплати судового збору (сплата його не до спеціального фонду Державного бюджету України або в меншому розмірі, ніж необхідно), то у відповідній ухвалі господарського суду має бути зазначено правильний порядок сплати та/або розмір судового збору. Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За приписами підпункту 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції Закону України від 22.05.2015 р. N 484-VIII), за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати. Як вбачається із прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлені вимоги майнового характеру про стягнення з відповідача заборгованості в загальній сумі 689308,05 грн. З урахуванням наведених приписів законодавства, позивачем слід було сплати судовий збір за подання відповідної позовної заяви у розмірі 10 339,62 грн. (689 308,05 грн. * 1,5%). Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем сплачено судовий збір у сумі 2756,00 грн., що підтверджується доданим до позову платіжним дорученням № 742 від 25.08.2016 року, тобто в меншому розмірі ніж встановлено Законом України "Про судовий збір". Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви без розгляду. Також, слід зазначити, що у прохальній частині позовної заяви не зазначено стягувача заявленої заборгованості. Водночас, суд звертає увагу, що згідно ч. 3 ст. 63 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення. Окрім того, згідно п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги. Як вбачається з матеріалів позову, позивач не звертався до суду із клопотанням про повернення сплаченого судового збору, в зв'язку з чим, судом наразі не вирішується питання про повернення позивачу зазначених вище судових витрат. Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 63, 86, 115 Господарського процесуального кодексу України, - УХВАЛИВ : 1. Позовну заяву № 36712/10 від 12.09.2016 року (вх. № 841/16 від 13.09.2016 року) на 3-х аркушах разом з додатками на 49-ти аркушах повернути позивачу. 2. Копію ухвали надіслати позивачу та відповідачу рекомендованим листом. Суддя Тісецький С.С. віддрук. 3 прим.: 1 - до справи; 2 - позивачу (вул. Костянтина Василенка, 21, м. Вінниця, 21027); 3 - відповідачу (вул. Пирогова, буд. 3, м. Вінниця, 21021).