Перейти до вмісту
Кишеняперевірка бізнесу
УхвалаГосподарське судочинство

Справа № 904/83/15

Суд
Господарський суд Дніпропетровської області
Дата
26.03.2018
Суддя
Полєв Дмитро Миколайович

Текст рішення

УКРАЇНА ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600 E-mail: [email protected], тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63 УХВАЛА 26.03.2018 м. Дніпро Справа № 904/83/15 Суддя господарського суду Дніпропетровської області Полєв Д.М. при секретарі судового засідання Малиці К.В. за участю представників сторін: від кредитора: гр. Спєваков І.Ю. від кредитора: представник ТОВ "Промислово-виробниче підприємство №00021" Окорський В.В. дов. №б/н від 01.09.2017р. від боржника: представник ліквідатора Донченко О.С. за дов. б/н від 02.01.2018р. за участю: представник ТОВ "Юридична фірма "Юнова" Дробот Д.М. за дов. б/н від 26.02.2018р. розглянувши справу за заявою Приватного підприємства "Машпроміндустрія", м. Дніпро до Закритого акціонерного товариства "Гірмаш", м. Дніпро, вул. Прапорна, буд.1, (код ЄДРПОУ 30540229) про визнання банкрутом Суддя Полєв Д.М. СУТЬ СПРАВИ: Провадження у справі про банкрутство ЗАТ "Гірмаш" (далі - банкрут) порушено 29.01.2015 р. за заявою ПП "Машпроміндустрія", введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Дерябкіна О.Е. Постановою від 05.07.2016р. ЗАТ "Гірмаш" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Ольшанську О.С. Розглядаються: - усне клопотання про проведення виїзного судового засідання на території банкрута з метою огляду доказів, яке заявлено в судовому засіданні 14.03.2018 р. кредитором гр. Спєваковим І.Ю. - клопотання кредитора гр. Спєвакова І.Ю. б/н від 14.03.2018 р. про проведення огляду доказів за їх місцезнаходженням на території банкрута для порівняння наявності майна, яке знаходиться на території банкрута з майном, яке передано ліквідатором на підставі акту прийому-передачі від 09.02.2018 р. переможцю аукціону, яке надійшло до суду 15.03.2018р. - заява кредитора гр. Спєвакова І.Ю. б/н від 26.03.2018 р. про проведення огляду доказів за їх місцезнаходженням на території банкрута для порівняння наявності майна, яке знаходиться на території банкрута та майна, яке вилучено слідчим в ОВС СУ ГУНП в Донецькій області, яка надійшла до суду 26.03.2018р. Розглянувши в судовому засіданні зазначені звернення кредитора, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд, - ВСТАНОВИВ: Відповідно до пп. 9 п. 1 Розділу ХІ Перехідних положень ГПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Частиною 6 ст. 12 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство Частиною 1 ст. 9 Закону про банкрутство встановлено, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. (ч. 3 ст.13 ГПК України). Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч. 1 ст.14 ГПК України). Як передбачено ч.1 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Так, частиною 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. (ч. 1 ст.74 ГПК України). Як передбачено ч. 3 ст. 74 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України). Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ст. 77 ГПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 78 ГПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України). Частиною 4 ст. 74 ГПК України передбачено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів. В той же час, відповідно до змісту клопотання заявника вбачається, що останній просить вжити заходів щодо забезпечення доказів шляхом огляду рухомого майна (обладнання тощо) банкрута, яке знаходиться на території банкрута, з метою з'ясування його родових ознак та тотожності майна отриманого переможцем аукціону з іншим майном, яке знаходить на території банкрута, визначення статусу такого майна (рухоме чи нерухоме); порівняння наявності майна, яке знаходиться на території банкрута та майна, яке вилучено слідчим тощо. Так, встановлення відповідності майна родовим ознакам, що притаманні такому типу майна, його статусу (рухоме чи нерухоме), встановлення або з'ясування його на предмет тотожності з іншим майном потребує наявності у суду спеціальних знань, у сфері іншій, ніж право, якими суд не володіє. Варто зазначити, що, зокрема, відповідність маркувальних даних дійсним характеристикам віднесено до орієнтовних питань, вирішення яких, згідно п. 1.2, 1.3. Розділу ІV Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень затверджених Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998р. № 53/5 віднесено до основних завдань товарознавчої експертизи. Відповідно до пункту 1.1. зазначених Рекомендацій, до числа об'єктів товарознавчої експертизи належать: товари народного споживання, обладнання та сировина. Об'єктами експертизи цього виду можуть бути й інші товари. При цьому, статтею 82 ГПК України визначено, що письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням. У разі необхідності, в тому числі за клопотанням учасника справи, для участі в огляді доказів за їх місцезнаходженням можуть бути залучені свідки, перекладачі, експерти, спеціалісти, а також здійснено фотографування, звуко- і відеозапис. Відповідно до ч. 3 ст. 123 ГПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Частиною 2 ст. 125 ГПК України передбачено, що суд може зобов'язати учасника справи, який заявив клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів за їх місцезнаходженням, попередньо (авансом) оплатити витрати, пов'язані з відповідною процесуальною дією. В той же час, як передбачено положеннями ч. 1 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Відповідно до змісту заявленого клопотання заявником не здійснено попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат. Також, заявником не зазначено про порядок залучення спеціалістів, експертів які мають спеціальні знання у відповідній сфері. З огляду на зазначене, у господарського суду відсутні достатні технічні можливості здійснити огляд доказів за їх місцезнаходженням, а тому клопотання щодо огляду доказів за їх місцезнаходженням, в тому числі із залученням спеціалістів та експертів, задоволенню не підлягає. Стосовно усного клопотання про проведення виїзного судового засідання, суд вважає за необхідне зазначити, що положеннями ГПК України проведення такого судового засідання не передбачено. Крім того, предметом розгляду у даній справі є визнання результатів аукціону недійсним, а підставою для визнання недійсним останнього є порушення встановлених законодавством правил проведення аукціону, визначених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», зокрема, правил, які визначають процедуру підготовки, проведення аукціону; правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону. Таким чином, до предмету доказування недійсності результатів аукціону входять встановлення обставин недотримання організатором аукціону вимог, які ставляться Законом про банкрутство до його проведення, зокрема, щодо порядку оприлюднення оголошення про проведення аукціону певного змісту, письмового повідомлення про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником (статті 58, 59 Закону); допуску до участі в аукціоні (стаття 61 Закону); допуску до місця проведення аукціону (стаття 63 Закону); порядку проведення аукціону (статті 64-68 Закону). При цьому, заявником не зазначено безпосередньо докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні, в тому числі, обставин, визначених Законом у разі визнання недійсності результатів аукціону. З огляду на викладене, суд вважає за необхідне у задоволені клопотання гр. Спєвакова І.Ю. б/н від 14.03.2018 р., заяви б/н від 26.03.2018 р. про проведення огляду доказів за їх місцезнаходженням на території банкрута, усного клопотання про проведення виїзного судового засідання на території банкрута відмовити. Керуючись ст. ст. 82, 234, 235 ГПК України, суд, - УХВАЛИВ: У задоволені клопотання гр. Спєвакова І.Ю. б/н від 14.03.2018 р., заяви б/н від 26.03.2018 р. про проведення огляду доказів за їх місцезнаходженням на території банкрута, усного клопотання про проведення виїзного судового засідання на території банкрута відмовити. Ухвала набирає чинності з моменту її прийняття та може буди оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Повний текст ухвали складено 02.04.2018р. Суддя Д.М. Полєв

Інші документи цієї справи50

Справа № 904/83/15 проходила кілька етапів. Нижче — усі документи за нею, від найновішого.

Текст наведено в тому вигляді, в якому його оприлюднено. Персональні дані учасників у судових рішеннях знеособлені самим судом — саме тому в тексті трапляються позначки на кшталт «ОСОБА_1».

Справа № 904/83/15 — Ухвала — Кишеня