Справа № 904/9932/16

УХВАЛА 02 листопада 2018 року м. Київ Справа № 904/9932/16 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Погребняка В.Я., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фосфат" про роз'яснення постанови Верховного Суду від 30.07.2018 у справі за заявою Приватного акціонерного товариства "ВТБ Банк" до боржника Приватного акціонерного товариства "Дніпровський завод мінеральних добрив" про визнання банкрутом, - ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2017 у справі № 904/9932/16, зокрема, порушено провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Дніпровський завод мінеральних добрив" (далі - ПрАТ "Дніпровський завод мінеральних добрив"). Визнано грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (далі - ПАТ "ВТБ Банк") в загальній сумі 108 210 302,82 грн. Грошові вимоги ПАТ "ВТБ Банк" у сумі 629 130 905,32 грн (забезпечені заставою, порукою, іпотекою) - відхилено. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто п'ятнадцять календарних днів. Розпорядником майна ПрАТ "Дніпровський завод мінеральних добрив" призначено арбітражного керуючого Сокола Олексія Юрійовича. Кандидатури арбітражного керуючого Гладія О.В., арбітражного керуючого Білика О.А., арбітражного керуючого Вербицького О.В. - відхилено. Встановлено розмір грошової винагороди розпоряднику майна Соколу О.Ю. у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним повноважень за рахунок заявника ПАТ "ВТБ Банк". Сплата грошової винагороди розпоряднику майна здійснюється шляхом її авансування заявником (кредитором). Вжито заходи щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони ПрАТ "Дніпровський завод мінеральних добрив" та власникам майна (органу, уповноваженому управляти майном) ПрАТ "Дніпровський завод мінеральних добрив" прийняти рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави ПрАТ "Дніпровський завод мінеральних добрив". Не погодившись з зазначеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фосфат" (далі - ТОВ "Фосфат"), звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило поновити строк апеляційного оскарження ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.17, скасувати оскаржувану ухвалу та відмовити в задоволені заяви ПАТ "ВТБ Банк" про порушення провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Дніпровський завод мінеральних добрив". Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.03.2018 апеляційну скаргу ТОВ "Фосфат" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2017 у справі № 904/9932/16 залишено без руху, в порядку статті 260 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України, оскільки скаржником не було надано суду доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, а саме 26 430,00 грн. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.06.2018 у справі №904/9932/16 повернуто апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2017 у справі № 904/9932/16 та додані до неї документи ТОВ "Фосфат" без розгляду. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.06.2018 встановив, що 17.05.2018 представник ТОВ "Фосфат" нарочно отримав ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, а тому останнім днем подачі заяви про усунення недоліків стало 29.05.2018 (оскільки 27.05.2018 - вихідний день). Разом з тим, апелянт не усунув зазначені в ухвалі від 20.03.2018 недоліки апеляційної скарги та не надав документ про сплату судового збору в повному обсязі. Враховуючи відсутність доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дійшла висновку про повернення апеляційної скарги на підставі ч. 4 ст. 174 та ст.260 ГПК України. Постановою Верховного Суду від 30.07.2018 у справі №904/9932/16 касаційну скаргу ТОВ "Фосфат" на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.06.2018 у справі №904/9932/16 залишено без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.06.2018 у справі №904/9932/16 залишено без змін. В постанові Суд касаційної інстанції послався на те, що апеляційним господарським судом на підставі поданих матеріалів встановлено недотримання заявником апеляційної скарги вимог законодавства щодо форми подання такої скарги, зокрема сплати судового збору у сумі 4800 грн за її подання, тобто в меншому розмірі, як того вимагають норми Закону України "Про судовий збір". Враховуючи встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи, (сплату судового збору в меншому розмірі, як того вимагають норми Закону України "Про судовий збір"), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що доводи скаржника щодо неправильного тлумачення та застосування судом апеляційної інстанції положень вказаного Закону не спростовують правомірності висновку Дніпропетровського апеляційного господарського суду, що подана ТОВ "Фосфат" апеляційна скарга була оформлена з порушенням вимог статті 258 ГПК України, що стало підставою для залишення її без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним апеляційної скарги, та за тим, за обставин їх не усунення, - підставою для повернення цієї скарги. 01.10.2018 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла заява ТОВ "Фосфат" про роз'яснення постанови Верховного Суду від 30.07.2018 у справі №904/9932/16. Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 03.10.2018 на розгляд Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Погребняка В.Я., - передано вказану заяву. Ухвалою Верховного Суду від 25.10.2018 витребувано з Господарського суду Дніпропетровської області / Центрального апеляційного господарського суду (Дніпропетровського апеляційного господарського суду) матеріали справи №904/9932/16 за заявою Приватного акціонерного товариства "ВТБ Банк" про визнання банкрутом Приватного акціонерного товариства "Дніпровський завод мінеральних добрив". 23.10.2018 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшли матеріали справи №904/9932/16, направлені супровідним листом від 17.10.2018 №904/9932/16/38566/18 Господарським судом Дніпропетровської області. Ухвалою Верховного Суду від 08.10.2018 призначено до розгляду заяву ТОВ "Фосфат" про роз'яснення постанови Верховного Суду від 30.07.2018 у справі №904/9932/16 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Розглянувши матеріали поданої заяви, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення з огляду на наступне. Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 245 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017) суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. Про роз'яснення або відмову у роз'яснення судового рішення суд постановляє ухвалу. У своїй заяві ТОВ "Фосфат" просить Суд роз'яснити Постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.07.2018 у справі №904/9932/16, як судове рішення, яке набрало законної сили, без зміни його змісту в частині того, в якому саме розмірі необхідно в даному випадку сплачувати судовий збір за подання апеляційної скарги для її прийняття судом апеляційної інстанції та розгляду по суті. Виходячи із змісту статті 245 ГПК України роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення. В постанові Верховного Суду від 30.07.2018 у справі №904/9932/16 Судом касаційної інстанції в пунктах 25 - 27 наведено норми законодавства, що регулюють питання справляння судового збору, та враховуючи підтверджені матеріалами справи обставини звернення ініціюючим кредитором із заявою про порушення даної справи про банкрутство саме 26.10.2016, із урахуванням вимог пп. 4 п.2 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги), пп. 9 п.2 ч.2 ст. 4 цього Закону (в редакції, чинній на момент подання заяви про порушення справи про банкрутство) та ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" від 25.12.2015 року № 928-VIІ, колегією суддів суду касаційної інстанції зазначено в пункті 30 належний до сплати розмір судового збору за подання апеляційної скарги у даному випадку, а саме 20 670, 00 грн. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що заявлена вимога про роз'яснення постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.07.2018 у справі №904/9932/16 не стосується неточностей формулювань, не доводить неясність судового акта, а так само неможливість чи утруднення розуміння висловлених судом висновків. Викладені у заяві питання фактично полягають не у наданні роз'яснення, що стосується змісту прийнятої судом касаційної інстанції постанови у справі, а стосовно необхідності надання консультацій і роз'яснень з правових питань, що не може бути підставою для роз'яснення постанови. Відповідно до ст. 129 Конституції України та ст. ст. 2, 5 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суди в Україні, відповідно до покладених на них повноважень, здійснюють правосуддя на засадах верховенства права та забезпечують кожному право на справедливий суд. Отже, порушені заявником питання виходять за межі правового регулювання ст.245 ГПК України. Враховуючи, що мотивувальна частина постанови Верховного Суду від 30.07.2018 у справі №904/9932/16 викладена повно, чітко та зрозуміло, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про роз'яснення судового рішення. На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 235, 245 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, - УХВАЛИВ : У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фосфат" про роз'яснення постанови Верховного Суду від 30.07.2018 у справі №904/9932/16 - відмовити. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий С.В. Жуков Судді В.В. Білоус В.Я. Погребняк