Справа № 911/3198/13

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected] УХВАЛА про залишення апеляційної скарги без руху "06" листопада 2018 р. Справа№ 911/3198/13 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Остапенка О.М. суддів: Верховця А.А. Отрюха Б.В. розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду Київської області від 21.03.2018 року у справі № 911/3198/13 (суддя Лопатін А.В.) за заявою Приватного підприємства „Фірма Регент" про банкрутство ВСТАНОВИВ: Ухвалою господарського суду Київської області від 21.03.2018 року у справі № 911/3198/13, серед іншого, задоволено частково скаргу ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" на дії ліквідатора банкрута ОСОБА_2, відсторонено ОСОБА_2 від виконання повноважень ліквідатора ПП „Фірма Регент", в іншій частині скаргу ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" залишено без задоволення; заяву ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" про призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Віскунова О.В. задоволено; заяву арбітражного керуючого Віскунова О.В. про участь у даній справі задоволено; ліквідатором ПП „Фірма Регент" призначено арбітражного керуючого Віскунова О.В.; зобов'язано ОСОБА_2 передати ліквідатору банкрута Віскунову О.В. всі наявні документи, печатки, штампи, матеріальні та інші цінності, які стосуються або/та є власністю банкрута - ПП „Фірма Регент", вирішено інші процедурні питання. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ОСОБА_2 звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 21.03.2018 року у даній справі в частині відсторонення її від виконання повноважень ліквідатора банкрута та призначення на відповідну посаду арбітражного керуючого Віскунова О.В. В свою чергу, від ТОВ „ФК „Форінт" надішли заперечення проти відкриття апеляційного провадження за апеляційної скаргою ОСОБА_2 з огляду на те, що подана апеляційна скарга носить характер технічної, спрямована на затягування ліквідаційної процедури та свідчить про зловживання скаржником своїми процесуальними правами. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Верховець А.А., Отрюх Б.В. Розглянувши апеляційну скаргу та додані до неї документи, апеляційний суд дійшов висновку, що вона має бути залишена без руху з огляду на наступне. Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги, відповідно до частини третьої якої до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі. Згідно ст. 259 ГПК України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення. Отже, надіслання копії апеляційної скарги з доданими до неї документами іншим учасникам справи листом з описом вкладення є обов'язком заявника апеляційної скарги. Відповідно до положень статей 73, 76, 77 ГПК України, належним та допустимим доказом надсилання іншому учаснику справи копії апеляційної скарги з додатками може вважатися розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) з надіслання адресату листа з описом вкладення, поданий в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Згідно ч. 1 ст. 41 ГПК України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи. У справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (ч. 5 ст. 41 ГПК України). За приписами ст. 1 наведеного Закону про банкрутство сторони у справі про банкрутство - кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут); учасники у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство. Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 26 названого Закону під час проведення процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Закону. Як вбачається з додатків до апеляційної скарги, у якості доказів направлення копії апеляційної скарги на адресу ПП „Фірма Регент", ПП „Орєанда", ПП „ДУЕТ 2010", ПАТ „Райффайзен Банк Аваль", ДП „Преса України", ОСОБА_5, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС України в м.Києві, ТОВ „Медіа-Капітал" та арбітражного керуючого Віскунова О.В. скаржником додано копію списку згрупованих поштових відправлень відділення поштового зв'язку № 1707 від 17.10.2018 року. При цьому, в порушення ст.ст. 258, 259 ГПК України, апелянтом не надано відповідних описів вкладення у цінний лист, відтак колегія суддів позбавлена можливості дійти однозначного висновку щодо вмісту вказаних поштових відправлень. Таким чином, колегія суддів не приймає додані до апеляційної скарги докази відправлення учасникам справи копії цієї скарги у якості належних. Частиною 2 статті 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу. У свою чергу, частина 1 ст. 174 ГПК України містить положення, відповідно до якого суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Крім того, згідно ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (ч. 4 ст. 116 ГПК України). Повний текст оскаржуваної ухвали підписано 26.03.2018 року, відтак останнім днем подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Київської області від 21.03.2018 року є 05.04.2018 року. Проте, скаржник звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вищевказану ухвалу місцевого господарського суду лише 18.10.2018 року, що підтверджується штампом господарського суду Київської області про одержання апеляційної скарги із зазначенням дати та вхідного номера, тобто з пропуском десятиденного процесуального строку на апеляційне оскарження. Одночасно апелянт просив поновити строк для подання апеляційної скарги. Розглянувши клопотання скаржника про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що викладені в ньому причини не є поважними з огляду на наступне. Згідно ч. 1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини цього пропуску поважними. Відповідну заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження може бути викладено в апеляційній скарзі чи в окремому документі, і в останньому випадку її має бути подано одночасно з апеляційною скаргою. Відновлення пропущеного строку здійснюється господарським судом за наявності поважної причини його пропуску. Виходячи зі змісту положень ст.ст. 119 та 256 ГПК України, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах). Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні ст. 86 ГПК України вирішується судом з своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Отже, наведені норми пов'язують можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами ГПК України. Крім того, суд апеляційної інстанції враховує позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 13.07.2016 року у справі № Б29/162-10, відповідно до якої одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рябих проти Росії»). Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків. (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України»). У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані". Так, звертаючись до суду з клопотанням про відновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, скаржником не наведено жодних доводів та причин пропуску відповідного строку. Водночас, як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернулась до суду апеляційної інстанції з первісною апеляційною скаргою 30.03.2018 року, що підтверджується штампом господарського суду Київської області про одержання апеляційної скарги із зазначенням дати та вхідного номера, тобто в межах визначених законом строку. Проте, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2018 року у справі № 911/3198/13 вищевказану апеляційну скаргу було повернуто без розгляду у відповідності до приписів ГПК України з підстав не усунення недоліків поданої апеляційної скарги, зазначених в ухвалі Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2018 року про залишення апеляційної скарги без руху. В подальшому скаржником вчинялись дії щодо оскарження вказаної ухвали апеляційної інстанції від 21.05.2018 року, шляхом подання до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційної скарги. Так, з наявної в матеріалах справи копії касаційної скарги ОСОБА_2 вбачається, що її було подано 12.06.2018 року, про що свідчить штамп Верховного Суду про одержання касаційної скарги із зазначенням дати та вхідного номера. У вказаній касаційній скарзі зазначено, що скаржнику стало відомо про повернення її апеляційної скарги без розгляду ухвалою суду апеляційної інстанції від 21.05.2018 року. Таким чином, з викладеного можна дійти висновку про те, що скаржнику стало відомо про повернення апеляційної скарги ОСОБА_2 ухвалою суду від 21.05.2018 року принаймні до 12.06.2018 року. Ухвалами Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.06.2018 року у справі № 911/3198/13 касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху, а від 03.08.2018 року - повернуто скаржнику без розгляду. Відповідно до ст. 174 ГПК України, повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею до апеляційного господарського суду у загальному порядку після усунення вказаного недоліку. При цьому своєчасне (у межах встановленого строку) подання первісної апеляційної скарги і невідкладне (одразу після одержання відповідної ухвали) усунення скаржником недоліків, які стали причиною повернення останньої, враховуються апеляційним господарським судом у вирішенні питання про відновлення строку подання апеляційної скарги разом з іншими обставинами, на які посилається скаржник у зазначеному клопотанні. Разом з тим, будучі обізнаною про повернення первісно поданої апеляційної скарги ухвалою суду від 21.05.2018 року принаймні до 12.06.2018 року, а також про повернення касаційної скарги ухвалою суду від 03.08.2018 року, з повторною апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції від 21.03.2018 року ОСОБА_6 звернулась лише 18.10.2018 року, тобто через п'ять місяців після прийняття ухвали від 21.05.2018 року, не навівши при цьому жодних поважних та об'єктивних причин, жодних непереборних обставин, які б унеможливили вчинення ним процесуальних дій упродовж цього терміну, а відтак можливість невідкладного усунення скаржником недоліків, які стали причиною повернення останньої, залежала виключно від волевиявлення скаржника, тобто мала суб'єктивний характер. Враховуючи викладене, скаржник, заявляючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, навів причини пропуску, які визнані судом неповажними. Згідно з п. 3 ст. 260 ГПК України в чинній редакції апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 174 ГПК України). За таких обставин, апеляційна скарга ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Київської області від 21.03.2018 року у справі № 911/3198/13 підлягає залишенню без руху у зв'язку з неподанням доказів направлення копії апеляційної скарги учасникам провадження у справі у встановленому законом порядку, а також визнанням причин пропуску строку на подання апеляційної скарги неповажними, з визначенням строку для усунення недоліків апеляційної скарги. Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 234, 255, 256, 258, 259, 260 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд - УХВАЛИВ: 1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду Київської області від 21.03.2018 року у справі № 911/3198/13 - залишити без руху. 2. Надати ОСОБА_2 строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали. 3. Попередити скаржника про передбачені ч. 4 ст. 174 та ч. 4 ст. 260 ГПК України наслідки невиконання вимог зазначеної ухвали суду у встановлений пунктом 2 її резолютивної частини строк. 4. Копію ухвали надіслати учасникам провадження у справі. Головуючий суддя О.М. Остапенко Судді А.А. Верховець Б.В. Отрюх