Справа № 916/1704/16

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 грудня 2018 року м. Одеса Справа № 916/1704/16 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Філінюка І.Г. суддів: Поліщук Л.В., Аленіна О.Ю. секретар судового засідання - Герасименко Ю.С. за участю: Керівник ДП «Маккенлі» - Приміч Д.В., паспорт серія № НОМЕР_1 від 17.10.2012; Інші представники учасників провадження у судове засідання не з'явилися. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.08.2018 про визнання вимог кредитора суддя - Лепеха Г.А. Час і місце ухвалення: 11:04:27 год., м. Одеса Дата складання повного тексту 28.08.2018 у справі № 916/1704/16 за заявою кредитора Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Порто-Франко» до боржника Дочірнього підприємства «Маккенлі» про визнання банкрутом керуючий санацією Приміч Д.В. ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.07.2016, крім іншого, порушено провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства «Маккенлі», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.03.2017, крім іншого, припинено процедуру розпорядження майном Дочірнього підприємства «Маккенлі», введено процедуру санації, керуючим санацією призначено Приміча Д.В., розпорядником майна Сніткіну І. А.. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.07.2017 затверджено план санації боржника. ОСОБА_2 звернулась до Господарського суду Одеської області з заявою про визнання вимог до боржника Дочірнього підприємства «Маккенлі» в сумі 117 206,50 грн., з яких 55054 грн. - заборгованість, що утворилась у зв'язку з придбанням матеріалів та виконання робіт для завершення будівництва, 4611,50 грн. - витрати на лікування, 50000 грн. - моральної шкоди, 7541 грн. - неустойки, а також про зобов'язання боржника передати ОСОБА_2 документи на майно, яке знаходиться: АДРЕСА_2». Також, ОСОБА_2 надані додаткові пояснення до заяви, в прохальній частині якої зазначені інші суми заборгованості, а саме про визнання вимог до боржника в сумі 110491 грн., з яких 46925 грн. - заборгованість, що утворилась у зв'язку з придбанням матеріалів та виконання робіт для завершення будівництва, 6025 грн. - витрат на лікування, 50000 грн. - моральна шкода, 7541 грн. - неустойка. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.08.2018, зокрема заяву про визнання ОСОБА_2 кредитором Дочірнього підприємства «Маккенлі» задоволено частково. Визнано вимоги ОСОБА_2 до Дочірнього підприємства «Маккенлі» в сумі 16 075 грн., в решті вимог - відмовлено. Не погодившись із вказаною ухвалою, ОСОБА_2 звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить визнати грошові вимоги ОСОБА_2 як кредитора до боржника Дочірнього підприємства «Маккенлі» у розмірі 117206,50 грн., зобов'язати боржника передати ОСОБА_2 документи на АДРЕСА_2 - акт прийрму - передачі квартири, довідку про повну сплату за квартиру за договором, витяг з декларації та довідку про надання юридичної адреси. Узагальнені доводи апеляційної скарги: ОСОБА_2 зазначає, що Господарський суд Одеської області заяву кредитора задовольнив частково визнав вимоги до Дочірнього підприємства «Маккенлі» в сумі 16075 грн. в решті вимог відмовив. Тобто Господарський суд Одеської області визнав тільки суму, яка задоволена рішенням Приморським районним судом від 01.12.2017 у справі №522/1288/15ц. ОСОБА_2 посилається на те, що 25.08.2011 між Дочірнім підприємством «Маккенлі» (Продавець) та ОСОБА_2 (Покупець) укладено договір купівлі - продажу майнових прав №3-4. Покупцем виконані вимоги щодо сплати за договором купівлі - продажу майнових прав №3-4 в повному обсязі, про що надано додаток №1 до договору від 25.08.2011р. та квитанції про сплату. У зв'язку з порушенням Продавцем умов договору від 25.08.2011, невчасним закінченням будівництва та введенням в експлуатацію об'єкту будівництва, зборами об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ступени-3» вирішено внести власні грошові кошти на завершення будівельних робіт. Так, відповідно до наданих заявником розрахунків, ОСОБА_2 понесено витрати на завершення будівництва. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.10.2018 відкрито апеляційне провадження у справі № 916/1704/16 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.08.2018. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.10.2018 справа № 916/1704/16 призначена до розгляду на 12.12.2018 о 14:00 год. У судовому засіданні представник ТОВ «Маккенлі» просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2, ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.08.2018 залишити без. ОСОБА_2 та інші представники сторін в судове засідання не з'явились. Відповідно до ч. 12 статті 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов'язковою, колегія суддів переходить до розгляду апеляційної скарги по суті. Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду переглядає ухвалу Господарського суду Одеської області в межах доводів та вимог апеляційних скарг, передбачених статтею 269 ГПК України. За приписами частини першої статті 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернулась до господарського суду, з заявою про визнання кредиторських вимог до Дочірнього підприємства «Маккенлі» у розмірі 117 206,50 грн. Відповідно до стаття 1 Закону про банкрутство, кредитор - це юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника. Так, згідно з частиною 1 статті 23 Закону про банкрутство - конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Відповідно до частини шостої статті 23 Закону про банкрутство, заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За наслідками розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Частиною 2 статті 25 Закону про банкрутство передбачено, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження. При цьому, виходячи зі змісту названих норм, обов'язок надання правового аналізу кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладено саме на господарський суд, який здійснює правосуддя у справах про банкрутство. Так, зі змісту вищевказаної заяви вбачається, що 25.08.2011 між Дочірнім підприємством «Маккенлі» (Продавець) та ОСОБА_2 (Покупець) укладено договір купівлі - продажу майнових прав №3-4. Відповідно до п. 2.1. договору від 25.08.2011 Продавець зобов'язаний передати Покупцю об'єкт купівлі-продажу (майнове право на новозбудоване майно після здачі об'єкта будівництва в експлуатацію), а Покупець зобов'язаний прийняти об'єкт купівлі-продажу й здійснити оплату на умовах даного договору. Покупцем виконані вимоги щодо сплати за договором купівлі - продажу майнових прав №3-4 в повному обсязі, про що надано додаток №1 до договору від 25.08.2011 та квитанції про сплату. Відповідно до п. 3.1. згаданих договору купівлі-продажу майнових прав № 3-24 від 25.08.2011, договору № 32/4/4 купівлі-продажу майнових прав від 12.09.2012 та договору купівлі-продажу майнових прав № 34 від 25.08.2011, за даними договорами Покупці придбають у власність майнове право на новозбудоване майно в наступному технічному стані : з виконанням цементної стяжки підлоги, закладкою швів панелей стель; електропроводкою мідним дротом до ввідного пристрою; з установкою металопластикових вікон; з установкою вхідних дверей; з установкою та підключенням двоконтурного котла; з розводкою внутрішніх трубопроводів опалення з підключенням до котла; з розводкою внутрішніх трубопроводів водопостачання без підводки до сантехнічних пристроїв; з установкою лічильників : водопостачання, електроенергії та газового. Відповідно до п. 3.3 Договору плановий строк закінчення будівництва та введення в експлуатацію встановлювався 3-й квартал 2012 року. У зв'язку з порушенням Продавцем умов договору від 25.08.2011, невчасним закінченням будівництва та введенням в експлуатацію об'єкту будівництва, зборами об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ступени-3» вирішено внести власні грошові кошти на завершення будівельних робіт. Так, відповідно до наданих заявником розрахунків, ОСОБА_2 понесені витрати на завершення будівництва в загальній сумі 46 925,00 грн. Колегією суддів встановлено, що у зв'язку з порушенням Продавцем умов договору від 25.08.2011, невчасним закінченням будівництва та введенням в експлуатацію об'єкту будівництва, зборами об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ступени-3» вирішено внести власні грошові кошти на завершення будівельних робіт. Крім того, 26.08.2016 голова правління ОСББ «Ступени-3» повідомило, що кожному інвестору ЖК «Ступени-3» необхідно додатково внести гроші у сумі 15000,00 грн. на газопостачання. 26.08.2016 ОСОБА_2 внесено грошові кошти у розмірі 18000,00 грн. на виконання будівельних робіт по добудові житлового комплексу. 19.05.2016 ОСОБА_2 внесено грошові кошти у розмірі 8000,00 грн. на виконання будівельних робіт по добудові житлового комплексу. Відповідно до повідомлення голови правління ОСББ «Ступени-3» від 15.09.2017, що на добровільно зібрані кошти власників (інвесторів) квартир ЖК «Ступени-3», у період з січня 2015по грудень 2016 були проведені роботи з електрифікації та газифікації, у тому числі закуплені відповідні лічильники. 29.09.2017 ОСОБА_2 внесено грошові кошти на виконання будівельних робіт по добудові житлового комплексу у розмірі 4850,00 грн. Крім того, до заяви надано копію квитанції про купівлю лічильника електроенергії на суму 1575 грн., а також копію акту приймання-передачі газового котлу та копію квитанції про сплату до нього на суму 14500 грн., тобто витрат на загальну суму 16 075 грн. Враховуючи викладене, колегією суддів встановлено, що у зв'язку з порушенням Дочірнім підприємством «Маккенлі» умов договору від 25.08.2011 купівлі - продажу майнових прав №3-4, невчасним закінченням будівництва та введенням в експлуатацію об'єкту будівництва, ОСОБА_2 понесені додаткові витрати на завершення будівництва у розмірі 46 925,00 грн., отже кредиторські вимоги в цій частині підлягають задоволенню. Як зазначено вище, ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.07.2016, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника Відповідно до частини третьої статті 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій З урахуванням викладеного місцевим господарським судом правомірно відхилено вимоги щодо визнання неустойки в сумі 7 541,00 грн. Щодо кредиторських вимог про відшкодування моральної шкоди, колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, та зазначає наступне. Задоволення такої вимоги за умови її пред'явлення можливе з урахуванням положень пункту 5 частини першої статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів», який передбачає право споживачів на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукціє (товар, робота чи послуга, що виготовляється, виконується чи надається для суспільних потреб), у випадках, передбачених законом. Крім того, умови договору майнових прав від 25.08.2011, укладеного між Дочірнім підприємством «Маккенлі» та ОСОБА_2 не передбачають відповідальність у вигляді відшкодування моральної шкоди за порушення зобов'язання, а положення глави 82 ЦК України, які врегульовують правила деліктної відповідальності, не можуть застосовуватись до правовідносин, що виникли з порушення договірного зобов'язання. Таким чином, і цій частині кредиторські вимоги також не підлягають задоволенню. Щодо кредиторських вимог про зобов'язання Дочірнє підприємств «Маккенлі» передати ОСОБА_2 документи на майно, яке знаходиться: АДРЕСА_2» не є предметом вирішення у даному спорі, оскільки мають заявлятись та вирішуватись окремо від заяви про визнання кредиторських вимог. Крім того, згідно Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів» подано до Інспекції ДАБК в Одеській області декларацію про готовність об'єкта до експлуатації з будівництва багатоквартирних житлових будинків (корпус 3 та 4) за адресою : АДРЕСА_2, яка зареєстрована за № ОД 143142600433 від 17.09.2014, про що внесено відповідні відомості на офіційному сайті Інспекції ДАБК в Одеській області. В подальшому, Департаментом ДАБІ в Одеській області було прийнято рішення № 108 від 08.08.2016 та видано наказ № 174 від 18.08.2016 щодо скасування вказаної декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22 березня 2017 року по справі № 815/752/17 за позовом ДП «Маккенлі» до Департаменту ДАБІ в Одеській області, треті особи : ОСББ «Ступені 3», ОСББ «Ступені 4», про скасування рішення та наказу, та про зобов'язання відновити запис щодо реєстрації декларації про готовність об'єкту до експлуатації, було визнано протиправним та скасовано рішення Департаменту ДАБІ в Одеській області № 108 від 18.08.2016 та наказ № 174 від 18.08.2016 щодо скасування декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та зобов'язано Департамент ДАБІ в Одеській області направити до ДБІ України повідомлення про поновлення реєстрації декларації про готовність об'єкту до експлуатації з будівництва багатоквартирних житлових будинків (корпус 3 та 4) за адресою : АДРЕСА_2, зареєстрованої 17.09.2014 р. за № ОД 143142600433. Однак постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2017 скасовано вищевказану постанову Одеського окружного адміністративного суду по справі № 815/752/17 від 22 березня 2017 року та постановлено нову постанову, якою у позові ДП «Маккенлі» до Департаменту ДАБІ в Одеській області, треті особи : ОСББ «Ступені 3», ОСББ «Ступені 4», про скасування рішення Департаменту ДАБІ в Одеській області № 108 від 18.08.2016 та наказу Департаменту ДАБІ в Одеській області № 174 від 18.08.2016, та про зобов'язання відновити запис щодо реєстрації декларації про готовність об'єкту до експлуатації відмовлено в повному обсязі. Отже, в цій частині вимоги ОСОБА_2 є також передчасними. Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, у зв'язку з чим ухвала Господарського суду Одеської області від 28.08.2018 у справі № 916/1704/16 - зміні в частині визнанні кредиторських вимог ОСОБА_2 у розмірі 46 925,00 грн. Керуючись ст.ст. 269-271, 275, 277, 281-284 ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.08.2018 у справі № 916/1704/16 змінити, виклавши пункт 4 резолютивної частини ухвали в наступній редакції: «Визнати вимоги ОСОБА_2 до Дочірнього підприємства «Маккенлі» в сумі 46 925,00 грн., в решті вимог відмовити.» Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України. Повний текст постанови складено та підписано 17.12.2018 Головуючий суддя І.Г. Філінюк Суддя О.Ю. Аленін Суддя Л.В. Поліщук