Справа № 922/1995/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022, тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41 _______________________________________________________________________ УХВАЛА "05" березня 2019 р. Справа № 922/1995/16 Господарський суд Харківської області у складі: судді Міньковського С.В. при секретарі судового засідання Тютюник О.Ю. розглянувши справу за заявою Центральна ОДПІ ГУДФС у Х/о, м. Харків до Публічне АТ "Страхова компанія "Лемма-Віте", м. Харків про та в межах справи визнання банкрутом. клопотання ліквідатора про витребування інформації за участю сторін: пр-к ліквідатора - Черкасов С.А. (дов. від 23.07.16 р.), пр-к Центральної ОДПІ м. Харкова - Щербина А.Ю. (дов. від 27.02.19 р.), ВСТАНОВИВ: Постановою господарського суду Харківської області від 20.10.2016 р. ПАТ «Страхова компанія «Лемма-Віте» було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Несвіт В.І., зобов'язавши його виконати ліквідаційну процедуру. Враховуючи, що строк ліквідаційної процедури закінчився, до суду не надано повного звіту, суд ухвалою від 30.10.17 р. призначив справу до розгляду в судовому засіданні, зобов'язавши ліквідатора надати суду повний звіт про виконану роботу. Ухвалою суду від 16.11.17 р. та від 12.12.17 р. відкладено розгляд звіту ліквідатора, в зв'язку з його неявкою. В судових засіданнях 29.01.18 р., 22.02.18 р., 03.04.18 р., 24.05.18 р., 02.08.18 р. постановлено протокольну ухвалу про відкладення розгляду звіту ліквідатора. В судовому засіданні 25.10.18 р. помічником судді повідомлено про перенесення судового засідання на 22.11.18 р., в зв'язку з відрядженням судді. Ухвалою суду від 22.11.18 р. та від 05.02.19 р. відкладено розгляду звіту ліквідатора. В судове засідання 05.03.19 р. ліквідатор особисто не з'явився, проте присутній в судовому засіданні представник ліквідатора зазначив, що ним вживаються заходи з метою завершення ліквідаційної процедури. Крім того, на адресу господарського суду надійшло клопотання ліквідатора про витребування інформації, в якому ліквідатор просить суд: витребувати у ПАТ "Інтеркредитбанк" офіційні відомості стосовно активів, які були реалізовані в ході проведення ліквідаційної процедури, акти оцінки тощо. Розглянувши матеріали справи, клопотання ліквідатора, заслухавши пояснення учасників процесу, здійснивши аналіз приписів чинного законодавства, суд дійшов висновку про наступне. Як вбачається з клопотання ліквідатора, підставою звернення до суду з клопотанням про витребування інформації є та обставина, що ПАТ "Страхова компанія "Лемма-Віте" є кредитором ПАТ "ІнтерКредитБанк" з сумою грошових вимог 16 222 653,76 грн, які були повністю визнані та включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів до сьомої черги відповідно до норм ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" № 4452-УІ. Ліквідатор ПАТ "СК "Лемма-Віте" чотири рази надіслав запити до ПАТ "ІнтерКредитБанк" про надання інформації, проте відповіді, що надходили від банку були, на думку ліквідатора, безмістовними та не надавють відповіді на поставлені питання, в зв'язку з чим ліквідатор звернувся до господарського суду з клопотанням про витребування інформації. У відповідності до ч. 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство). У відповідності до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи. Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Згідно ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ч. 2 ст. 79 ГПК України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Статтею 41 Закону про банкрутство встановлені повноваження ліквідатора при здійсненні ліквідаційної процедури. У відповідності до ч. 2 ст. 41 Закону ліквідатор з дня свого призначення приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів; здійснює інші повноваженні, передбачені цим Законом. Враховуючи, що у відношенні ПАТ "Інтеркредитбанк" введено процедуру ліквідації, повноваження ліквідатора такого банку визначені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Відповідно до ст. 18 зазначеного Закону, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зобов'язаний протягом 10 робочих днів з дати, що передбачена законодавством для оформлення документа та/або надання інформації, розміщувати на своєму офіційному веб-сайті та на веб-сайті неплатоспроможного банку зокрема таку інформацію щодо неплатоспроможного банку та банку, що знаходиться в стадії ліквідації: результати оцінки активів банку з розподілом за видами активів і зазначенням незалежного суб'єкта оціночної діяльності, способу оцінки та дати, на яку здійснена оцінка; результати інвентаризації майна банку та формування ліквідаційної маси; рішення Фонду щодо затвердження способу, порядку, складу та умов відчуження майна банку, затверджених виконавчою дирекцією Фонду, а також всі інші рішення Фонду стосовно неплатоспроможного банку; про укладені договори між Фондом і третіми особами стосовно утримання і збереження активів банку, оцінки та реалізації майна банку, проведення аудиту, охорони майна та приміщень банку. Отже, вся інформація, яку ліквідатор Несвіт В.І. просить зобов'язати надати уповноважену особу з питань ліквідації ПАТ "Інтеркредитбанк" є доступною інформацією, яка розміщується на веб-сайті в мережі Інтернет. Судом встановлено, що ліквідатор Несвіт В.І. вже звертався до суду з клопотанням про витребування документів у ПАТ "ІнтерКредитБанк", яке суд дослідив та відмовив у його задоволенні ухвалою від 22.02.2018 р. При цьому, суд звернув увагу ліквідатора на те, що вимоги ліквідатора про зобов'язання вчинити певні дії, викладені ним в клопотанні, є спробою ліквідатора перекласти виконання своїх безпосередніх обов'язків на господарський суд. Зазначена ухвала суду від 22.02.18 р. не оскаржувалась і набрала законної сили. Як вбачається з матеріалів справи, ліквідатор при повторному зверненні до суду з клопотанням про витребування інформації не надав жодних доказів про вжиття заходів з метою самостійного отримання необхідної ліквідатору інформації. У відповідності до ч. 1 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Згідно ч. 2 ст. 81 ГПК України у клопотання повинно бути зазначено, зокрема, заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. З матеріалів справи вбачається, що на запити ліквідатора до банку ліквідатору Несвіт В.І. Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Інтеркредитбанк" зазначала про включення вимог ПАТ "СК "Лемма-Віте" до реєстру акцептованих кредитоірв за сьомою чергою та повідомлялась адреса веб-сайту, де розміщена інформація про продаж активів банку, в тому числі результати оцінки активів та розрахунку з кредиторами. Натомість доказів звернення ліквідатором Несвіт В.І. за цими посиланнями на веб-сайти та отримання відповідної інформації ним особисто суду не надано. За змістом статті 98 Закону про банкрутство арбітражний керуючий особисто здійснює повноваження, покладені на нього господарським судом в межах прав, передбачених цим Законом. Прямим обов'язком ліквідатора у справі про банкрутство є формування складу ліквідаційної маси, оцінка майна банкрута та вжиття заходів з метою його реалізації для задоволення вимог його кредиторів. Враховуючи, що законодавцем визначено граничний строк проведення ліквідаційної процедури, ліквідатор зобов'язаний вжити оперативних заходів з метою виконання ліквідаційної процедури та задоволення вимог кредиторів. Натомість, ліквідатор Несвіт В.І. через рік після відмови судом у задоволенні клопотання ліквідатора про витребування інформації, повторно звертається до суду з ідентичним клопотанням та взагалі не надає суду звіт про здійснені заходи. У відповідності до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Отже, враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання ліквідатора та відкладення розгляду звіту ліквідатора, в зв'язку з тим, що ліквідаційна процедура триває. У відповідності до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу, зокрема, в разі необхідності витребування нових доказів. За таких обставин, керуючись ст.ст. 37-48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 12, 73, 74, 76, 77, 81, 86, 216, 233-234 ГПК України в редакції від 15.12.17 р., УХВАЛИВ: 1. У задоволенні клопотання ліквідатора про витребування інформації у ПАТ "Інтеркредитбанк" відмовити. 2. Відкласти розгляд звіту ліквідатора на "14" травня 2019 р. о(об) 10:00 год., за адресою: м. Харків, пл. Свободи 5 Держпром 8-й під'їзд, зал № 111. 3. Зобов'язати ліквідатора виконати вимоги попередньої ухвали суду та надати суду звіт про здійснені заходи. 4. Попередити ліквідатора про відповідальність за невиконання вимог суду. 5. Явку в судове засідання ліквідатора визнати обов'язковою. 6. Ухвалу направити ліквідатору, відомим кредиторам, банкруту. Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в частині відмови у задоволенні клопотання ліквідатора протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає. Ухвала підписана 06.03.19 р. Суддя Міньковський С.В.