Текст рішення
УХВАЛА
18 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 5019/1475/11
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Пєскова В.Г.
учасники справи:
позивач - Відкрите акціонерне товариство "Здолбунівський завод продовольчих товарів",
відповідач - Фізична особа-підприємець Ковальчук Петро Іванович,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області,
розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Ковальчука Петра Івановича
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.04.2019
у складі колегії суддів: Крейбух О.Г. (головуючий), Юрчук М.І., Демидюк О.О.
та на рішення Господарського суду Рівненської області від 11.10.2018
у складі судді Марач В.В.
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Здолбунівський завод продовольчих товарів"
до Фізичної особи-підприємця Ковальчука Петра Івановича,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області,
про визнання права власності на майно
та за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця Ковальчука Петра Івановича
до Відкритого акціонерного товариства "Здолбунівський завод продовольчих товарів"
про визнання права власності на майно
у межах справи № 5019/1475/11
за заявою Здолбунівської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Рівненській області
про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Здолбунівський завод продовольчих товарів",
В С Т А Н О В И В:
У березні 2014 року Відкрите акціонерне товариство "Здолбунівський завод продовольчих товарів" (далі - ВАТ "Здолбунівський завод продовольчих товарів") звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Ковальчука Петра Івановича (далі - ФОП Ковальчук П.І.), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області, про визнання права власності на майно, що знаходиться за адресою: вул. Дерманська, 35, смт. Мізоч, Здолбунівський район , а саме: будівля лабораторії, будівля котельні, башта водонапірна, свердловина артезіанська, електросітка поверхнева, будівля цеху плодопереробки.
13.05.2014 рішенням Господарського суду Рівненської області у справі № 918/348/14 позов задоволено, визнано за ВАТ "Здолбунівський завод продовольчих товарів" право власності на майно, що знаходиться за адресою: вул. Дерманська, 35, смт. Мізоч, Здолбунівський район , а саме: будівля лабораторії, будівля котельні, башта водонапірна, свердловина артезіанська, електросітка поверхнева, будівля цеху плодопереробки та стягнуто з ФОП Ковальчука П .І. на користь ВАТ "Здолбунівський завод продовольчих товарів" - 1 827 грн судового збору.
28.03.2017 постановою Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ФОП Ковальчука Петра Івановича залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 13.05.2014 у справі № 918/348/14 - без змін.
21.06.2017 постановою Вищого господарського суду України касаційну скаргу ФОП Ковальчука П.І. задоволено частково, рішення Господарського суду Рівненської області від 13.05.2014 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 28.03.2017 у справі № 918/348/14 скасовано, справу № 918/348/14 передано до Господарського суду Рівненської області для нового розгляду по суті в межах справи № 5019/1475/11 про банкрутство ВАТ "Здолбунівський завод продовольчих товарів".
25.07.2017 ухвалою Господарського суду Рівненської області справу № 918/348/14 за позовом ВАТ "Здолбунівський завод продовольчих товарів" до ФОП Ковальчука П.І., за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області, про визнання права власності на майно об`єднано в одне провадження зі справою № 5019/1475/11 про банкрутство ВАТ "Здолбунівський завод продовольчих товарів" з присвоєнням № 5019/1475/11.
23.08.2017 ФОП Ковальчук Петро Іванович звернувся до Господарського суду Рівненської області із зустрічним позовом до ВАТ "Здолбунівський завод продовольчих товарів" про визнання права власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою вул. Дерманська, 35, смт. Мізоч, Здолбунівський район , а саме: будівлю лабораторії, будівлю котельні, башту водонапірну, свердловину артезіанську, електросітку поверхневу з трансформаторною підстанцією.
11.10.2018 до Господарського суду Рівненської області від ліквідатора ВАТ "Здолбунівський завод продовольчих товарів" надійшла заява, в якій останній просить суд прийняти часткову відмову від позовних вимог в справі № 5019/1475/11 (918/348/14) в частині визнання права власності за ВАТ "Здолбунівський завод продовольчих товарів" на будівлю цеху плодопереробки за адресою вул. Дерманська, 35, смт. Мізоч, Здолбунівського району .
11.10.2018 ухвалою Господарського суду Рівненської області, провадження у справі № 5019/1475/11 в частині позовних вимог ВАТ "Здолбунівський завод продовольчих товарів" про визнання права власності на будівлю цеху плодопереробки, що знаходиться за адресою вул. Дерманська, 35, смт. Мізоч, Здолбунівського району, Рівненської області закрито.
11.10.2018 рішенням Господарського суду Рівненської області у справі № 918/1475/11 позов ВАТ "Здолбунівський завод продовольчих товарів" задоволено частково. Визнано за ВАТ "Здолбунівський завод продовольчих товарів" право власності на будівлю лабораторії та будівлю котельні, що знаходяться за адресою вул. Дерманська, 35, смт. Мізоч Здолбунівського району , Рівненської області . В решті позову ВАТ "Здолбунівський завод продовольчих товарів" в задоволенні відмовлено. В задоволенні зустрічного позову ФОП Ковальчука П.І. відмовлено. Стягнуто з ФОП Ковальчука П . І. на користь ВАТ "Здолбунівський завод продовольчих товарів" 1 827 грн судового збору за подання первісного позову.
03.04.2019 постановою Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Ковальчука Петра Івановича залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 11.10.2018 у справі № 5019/1475/11 - без змін. Справу № 5019/1475/11 повернуто Господарському суду Рівненської області.
22.04.2019 ФОП Ковальчуком П.І. подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.04.2019 та рішення Господарського суду Рівненської області від 11.10.2018 у справі № 5019/1475/11 в частині відмови в задоволенні зустрічного позову ФОП Ковальчука П. І. та ухвалити нове рішення в даній частині, яким поданий ФОП Ковальчуком П.І. позов задовольнити повністю, а у задоволенні позову ВАТ "Здолбунівський завод продовольчих товарів" відмовити повністю.
Також скаржником подано клопотання про зупинення виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.04.2019 у справі № 5019/1475/11 до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
06.06.2019 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів Верховного Суду у складі: головуючого Пєскова В.Г., суддів: Катеринчук Л.Й., Погребняка В.Я.
Однак касаційна скарга ФОП Ковальчука П.І. не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подачі касаційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (станом на час звернення з касаційною скаргою) ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
В даному випадку ФОП Ковальчуком П.І. просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.04.2019 та рішення Господарського суду Рівненської області від 11.10.2018 у справі № 5019/1475/11 в частині відмови в задоволенні зустрічного позову ФОП Ковальчука П.І. та відмовити повністю у задоволенні первісного позову ВАТ "Здолбунівський завод продовольчих товарів" про визнання права власності на майно.
Згідно з договором купівлі продажу від 21.07.2005 № 1135, загальна вартість будівлі кондитерського цеху і цеху плодопереробки згідно витягу № 78112566 з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого КП "Здолбунівське МБТІ" 04.07.2005, реєстраційний номер 11269493 становить 61 958,55 грн (т. 1, а.с. 114).
Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції закону, чинній на момент подання первісної позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складав 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ "Здолбунівський завод продовольчих товарів" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом про визнання права власності на майно, що знаходиться за адресою: вул. Дерманська, 35, смт. Мізоч, Здолбунівський район , а саме: будівля лабораторії, будівля котельні, башта водонапірна, свердловина артезіанська, електросітка поверхнева, будівля цеху плодопереробки у березні 2014 року.
Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції закону, чинній на момент подання зустрічної позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складав 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, за подання касаційної скарги в частині оскарження первісного позову скаржник мав сплатити судовий збір в сумі (61 958,55*2%)*200% = 2 478,34 грн.
З матеріалів справи вбачається, що ФОП Ковальчук Петро Іванович звернувся до Господарського суду Рівненської області із зустрічним позовом про визнання права власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою вул. Дерманська, 35, смт. Мізоч, Здолбунівський район , а саме: будівлю лабораторії, будівлю котельні, башту водонапірну, свердловину артезіанську, електросітку поверхневу з трансформаторною підстанцією 23.08.2017.
Таким чином, за подання касаційної скарги в частині оскарження зустрічного позову скаржник мав сплатити судовий збір в сумі 3 200 грн.
Натомість скаржником за подання касаційної скарги сплачено 3 200 грн судового збору, що підтверджується квитанцією № МР_АВ0309880АА1_7015201 від 18.04.2019, тобто у меншому розмірі ніж встановлено Законом України "Про судовий збір".
Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене, касаційна скарга ФОП Ковальчука П.І. на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.04.2019 та на рішення Господарського суду Рівненської області від 11.10.2018 у справі № 5019/1475/11 підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків, а саме - надати Суду докази сплати судового збору в сумі 2 478,34 грн.
При цьому звертаємо увагу заявника, що листом Державної казначейської служби України у м. Києві від 18.06.2018 №05-12/1731-6167 визначено реквізити для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - 31219207026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102 "Судовий збір (Верховний Суду, 055)", символ звітності банку - 207.
Клопотання ФОП Ковальчука П.І. про зупинення виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.04.2019 у справі № 5019/1475/11 буде розглянуто після усунення скаржником недоліків даної касаційної скарги.
Керуючись статтями 174, 234, частиною третьою статті 292, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Ковальчука Петра Івановича на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.04.2019 та на рішення Господарського суду Рівненської області від 11.10.2018 у справі № 5019/1475/11 залишити без руху.
2. Надати Фізичній особі-підприємцю Ковальчуку Петру Івановичу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
3. Роз`яснити Фізичній особі-підприємцю Ковальчуку Петру Івановичу, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду В.Г. Пєсков