Справа № 904/2604/14

УХВАЛА 02 серпня 2019 року м. Київ Справа № 904/2604/14 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г. розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 18.06.2019 у справі за заявою Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська головного управління міндоходів у Дніпропетровській області до боржника Приватного підприємства "Тоджима" про визнання банкрутом, - ВСТАНОВИВ: Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.06.2019 у справі №904/2604/14 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" (далі - ТОВ "ФК "Форінт") у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2015 у справі № 904/2604/14. Апеляційну скаргу ТОВ "ФК "Форінт" повернуто заявнику. 25.06.2019 ТОВ "ФК "Форінт" подало через суд апеляційної інстанції до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 18.06.2019 у справі №904/2604/14. На підставі п. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України, супровідним листом № 904/2604/14/6272/19 від 09.07.2019 Центральний апеляційний господарський суд направив вказану касаційну скаргу разом з матеріалами справи №904/2604/14 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Дослідивши касаційну скаргу ТОВ "ФК "Форінт", колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з наступних підстав. Статтею 129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до пункту 2 частини другої статті 293 ГПК України, зокрема, у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Таким чином, встановлене законодавством обмеження права на касаційне оскарження відповідає вимогам вищевказаної статті 129 Конституції України. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ФК "Форінт" на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2015 у справі № 904/2604/14, судом апеляційної інстанції встановлено наступне. Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2015 у справі № 904/2604/14 відхилено план санації боржника в редакції від 24.07.15. Клопотання голови комітету кредиторів Приватного підприємства (далі - ПП) "Тоджима" від 02.12.15 - задоволено. Припинено процедуру санації ПП "Тоджима" (49006, м. Дніпропетровськ, вул. Чичеріна, 74, код ЄДРПОУ 19434132). Припинено повноваження керуючого санацією ПП "Тоджима" Штельманчука М.С. Визнано ПП "Тоджима" банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців до 03.12.16. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Штельманчука Михайла Сергійовича (49044, м. Дніпропетровськ, Катеринославський, 2, свідоцтво №194 від 28.02.13). Встановлено оплату послуг арбітражному керуючому Штельманчуку М.С. за кожний місяць виконання ним повноважень ліквідатора ПП "Тоджима" в розмірі двох мінімальних заробітних плат. З метою виявлення кредиторів банкрута оприлюднено господарським судом Дніпропетровської області повідомлення про визнання ПП "Тоджима" банкрутом на офіційному веб - сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. При винесенні постанови суд керувався приписами статей 5, 36, 37, 38, 114, 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ". До Центрального апеляційного господарського суду звернулося ТОВ "ФК "Форінт" з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2015 року у справі № 904/2604/14, справу №904/2604/14 направити на новий розгляд у підсумковому засіданні на стадію розпорядження майном до господарського суду Дніпропетровської області. Відповідно до п. 13) розділу ХІ Перехідних положень ГПК України (в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VІІІ), судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Відповідно до ст. 93 ГПК України (в редакції, що діяла до набрання чинності новим Кодексом) апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п`яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку. Як встановлено судом апеляційної інстанції, апеляційна скарга на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2015 у даній справі подана апелянтом 05.06.2019, тобто з пропуском встановленого процесуального строку на подання апеляційної скарги. Водночас, в апеляційній скарзі скаржник просив поновити строк на апеляційне оскарження, в обґрунтування чого посилався на те, що він не був учасником даної справи та набув всіх процесуальних прав лише нещодавно внаслідок здійснення господарським судом заміни кредитора - Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на ТОВ "ФК "Форінт". Ознайомившись з матеріалами справи 03.06.2019 та проаналізувавши фінансовий стан боржника з урахуванням наданих розпорядником майна та керуючим санацією документами, оскільки з тексту оскаржуваної постанови не вбачається з яких підстав такі заяви подані та чим підтверджується наведені в них доводи, апелянтом в розумні строки, протягом десяти календарних днів з дня ознайомлення підготовлено та подано апеляційну скаргу на зазначену постанову суду. Згідно з Порядком ведення державного реєстру судових рішень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2006 за № 740, кожна фізична або юридична особа має загальний доступ до судових рішень, внесених до Реєстру. Відкритий доступ користувачів до електронних копій судових рішень здійснюється цілодобово та безоплатно через офіційний веб-портал ДСА. Згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права. Відповідно до прецедентної практики Суду одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який полягає, inter alia, у тому, що у разі винесення судом остаточного рішення у справі таке рішення не може бути піддано сумніву (рішення у справі Brumaresku v Romania [GC], N 28342/95, п. 61, ЄСПЛ 1999-VII). Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року). У пункті 41 рішення від 03.04.2008 року "Пономарьов проти України" Суд вказав, що: "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи є підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків". Згідно з п. 2 ст. 261 ГПК України в новій редакції, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили. Враховуючи встановлені судом апеляційної інстанції обставини щодо подання скаржником апеляційної скарги на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2015 у справі № 904/2604/14 після спливу зазначеного строку, відсутність у скаржника статусу учасника справи на час винесення оскаржуваної постанови та відсутність у змісті оскаржуваної ухвали вирішення питання про права, обов`язки та інтереси скаржника, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла правомірного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі положень ч. 2 ст. 261 ГПК України. Крім того, судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що до Дніпропетровського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2015 у справі №904/2604/14 зверталася ОСОБА_2 , за результатами розгляду чого постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.02.2016 апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишено без задоволення, оскаржувану постанову- залишено без змін. Згідно із ч. 1 ст. 272 ГПК України, якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави. Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 272 ГПК України суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині 1 цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи. Суд відмовляє у відкритті провадження, за апеляційною скаргою, поданою відповідно до частини 1 цієї статті, якщо суд розглянув наведені у ній доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи. Як встановлено судом апеляційної інстанції, із змісту постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.02.2016 вбачається, що звертаючись із апеляційною скаргою ОСОБА_2 посилалася, зокрема, на те, що рішення комітету кредиторів про звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом не є достатньою умовою та підставою для визнання такого боржника банкрутом, та відхилення плану санації в порушення визначеного Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порядку переходу до наступної судової процедури банкрутства, яка б сприяла оздоровленню фінансово-господарського становища боржника з метою погашення кредиторської заборгованості. Відповідні доводи містяться і в апеляційній скарзі ТОВ "ФК "Форінт". Зважаючи на приписи ст. 272 ГПК України, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, що наведені обставини додатково свідчать про відсутність правових підстав для відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ФК "Форінт" на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2015 у справі № 904/2604/14. З огляду на викладене, суд касаційної інстанції зазначає, що відсутні підстави вважати, що касаційна скарга ТОВ "ФК "Форінт" є обґрунтованою, оскільки правильне застосування судом апеляційної інстанції норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення. Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "ФК "Форінт" на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 18.06.2019 у справі №904/2604/14 на підставі п. 2 ч. 2 ст. 293 ГПК України. Керуючись статтями 234, 235, 287, пунктом 2 частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд - УХВАЛИВ: 1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №904/2604/14 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 18.06.2019 у вказаній справі. 2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами на 36-ти аркушах (у тому числі оригіналом платіжного доручення № 16516812 від 20.06.2019 на суму 1921,00 грн) надіслати скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий С.В. Жуков Судді В.В. Білоус Н.Г. Ткаченко