Справа № 923/1092/16

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 серпня 2019 року м. Київ Справа № 923/1092/16 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Васьковського О.В. - головуючого, Жукова С.В., Огородніка К.М, за участю секретаря судового засідання Озерчук М.М. розглянув касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі на ухвалу Господарського суду Херсонської області (суддя - Т.Г. Пінтеліна) від 08.02.2019 та постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду (головуючий - К.В. Богатир, судді: Л.В. Лавриненко, Л.В. Поліщук) від 14.05.2019 у справі за заявою Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Тагіт " про визнання банкрутом. Учасники справи: представник кредитора - не з`явився, представник боржника - не з`явився. 1. Короткий зміст вимог 1.1 16.11.2016 Господарський суд Херсонської області ухвалив порушити за заявою Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Тагіт " (далі - Боржник) в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Цією ухвалою суд також визнав безспірні вимоги Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області до Боржника в сумі 9 957 200 грн 25 коп. 1.2 16.12.2016 Херсонська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Херсонській області звернулась із заявою про визнання додаткових кредиторських вимог до Боржника в сумі 9 243 047 грн. 08 коп. податкового боргу, в тому числі з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, - на суму 4 992 грн. 47 коп., та з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 9 238 054 грн. 61 коп. 1.3 Заява мотивована існуванням у Боржника податкового боргу зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, зі сплати податку на додану вартість, зі сплати податку на прибуток приватних підприємства, що виник згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, ухваленими за результатами документальної позапланової виїзної перевірки підприємства Боржника; а також існуванням боргу зі сплати штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих за кожним із вказаних податків, та обов`язку Боржника сплатити суму пені, нараховану на суми несплаченого податкового боргу. 2. Короткий зміст рішень судів першої і апеляційної інстанцій 2.1 Справа розглядалась неодноразово. 2.2 02.05.2018 Верховний Суд постановив скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.07.2017 та ухвалу Господарського суду Херсонської області від 16.05.2017 в частині розгляду кредиторських вимог Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області, а справу в цій частині направити на новий розгляд. 2.3 08.02.2019 Господарський суд Херсонської області постановив ухвалу (залишену без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2019) про визнання вимог кредитора - Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області до Боржника в сумі 16 536 грн. 00 коп. судового збору із задоволенням у першу чергу та в сумі 870 грн. 34 коп. (штрафи, пені) із задоволенням у шосту чергу; та про відхилення вимог в сумі 9 242 176 грн. 2.4 Рішення судів мотивовані порушенням кредитором вимог статті 102 Податкового кодексу України щодо граничного строку давності для стягнення контролюючим органом податкового боргу (1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу), оскільки кредитор у цей строк подав заяву з кредиторськими вимогами лише щодо зобов`язання, визначеного згідно з податковим повідомленням-рішенням № 0000053900 від 08.05.2014 на суму 170 грн. 00 коп., прийнятого на підставі акту перевірки від 18.04.2014 №135/28-09-39-11/23759288 "Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ "Фірма "Тагіт" (код ЄДРПО України 23759288) з питання неподання в установлений законом строк податкової декларації з податку на прибуток за 2013 рік", тоді як щодо іншої частини зобов`язань, що визначені згідно з податковими повідомленнями-рішеннями № 0000540048 від 11.10.2012, № 0000660048 від 21.12.2012, №0000084800 від 30.04.2013, №0000130818 від 05.05.2011, кредитор при зверненні із вимогами порушив граничний строк давності. 2.5 14.05.2019 Південно-західний апеляційний господарський суд постановив замінити кредитора - Херсонську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Херсонській області на правонаступника - Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (далі - Кредитор). 3. Встановлені судами обставини 3.1 Податкове повідомлення-рішення № 0000540048 від 11.10.2012 року було отримано платником податків 16.10.2012; Податкове повідомлення-рішення № 0000660048 від 21.12.2012 року було отримано платником податків 24.12.2012; Податкове повідомлення-рішення № 0000084800 від 30.04.2013 року було отримано платником податків 07.05.2013; Податкове повідомлення-рішення № 0000053900 від 08.05.2014 року було отримано платником податків 12.05.2014; Податкове повідомлення-рішення № 0000130818 від 05.05.2011 року було направлено платнику податків рекомендованим листом 05.05.2011, однак останнім не отримано. 3.2 З урахуванням вимог частини 102.4. статті 102 Податкового кодексу України, спеціальний строк давності для пред`явлення контролюючим органом вимоги про погашення податкового боргу платником податків становить: - за податковим повідомленням-рішенням № 0000540048 від 11.10.2012 - 16.10.2015; - за податковим повідомленням-рішенням № 0000660048 від 21.12.2012 - 24.12.2015; - за податковим повідомленням-рішенням № 0000084800 від 30.04.2013 - 06.05.2016; - за податковим повідомленням-рішенням № 0000053900 від 08.05.2014 - 11.05.2017; - за податковим повідомленням-рішенням № 0000130818 від 05.05.2011 - 04.05.2014. 3.3 Кредитор звернувся до господарського суду про визнання кредиторських вимог на підставі податкових повідомлень-рішень 16.12.2016 року. До цієї дати докази стягнення у встановленому законом порядку податкового боргу, який виник після направлення податкових повідомлень-рішень платнику податків, до господарського суду не надані. 4. Короткий зміст вимог касаційної скарги 4.1 05.06.2019 Кредитор подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати пункти 2, 3 постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2019 та пункт 2 ухвали Господарського суду Херсонської області, ухвалити нове рішення, яким визнати вимоги Кредитора в сумі 9 242 176 грн 74 коп. та включити їх до реєстру вимог кредиторів Боржника. 5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 5.1 При зверненні із заявою про приєднання спірних додаткових конкурсних вимог Кредитор не порушив процесуальних строків, встановлених положеннями Закону про банкрутство, нарахування спірної суми вимог здійснено відповідно до податкового законодавства, а вимоги підтверджені доказами у справі. 5.2 Невизнання оспорюваних вимог податкового органу, що складають зобов`язання платника податків (Боржника) перед державою, призведе до завдання шкоди суспільним інтересам держави, оскільки саме за рахунок податкових платежів формується більша частина доходів держави. 6. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права Щодо наслідків пропуску спеціального строку давності для звернення податкового органу з вимогою про погашення податкового боргу 6.1 Пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 102.4. цієї статі ПК України передбачено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним. 6.2 Отже за змістом наведених норм встановлений граничний строк давності для стягнення контролюючим органом податкового боргу, нарахованого платнику податків за результатами проведення його податкової перевірки, який становить 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Цей строку є спеціальним строком давності для звернення податкового органу до платника податків з вимогою про погашення податкового боргу та застосовується імперативно (в силу закону). 6.3 Враховуючи встановлені судами: - обставини спливу передбаченого нормами пункту 102.4. статті 102 ПК України спеціального строку давності для пред`явлення контролюючим органом вимоги про погашення податкового боргу платником податків за податковими повідомленнями-рішеннями, щодо податкових зобов`язань Боржника у яких заявлені кредиторські вимоги у цій справі, зокрема: за податковим повідомленням-рішенням № 0000540048 від 11.10.2012 - 16.10.2015; за податковим повідомленням-рішенням № 0000660048 від 21.12.2012 - 24.12.2015; за податковим повідомленням-рішенням № 0000084800 від 30.04.2013 - 06.05.2016; за податковим повідомленням-рішенням № 0000130818 від 05.05.2011 - 04.05.2014; - невстановлення судами обставин здійснення податковим органом стягнення сум податкового боргу за цими рішеннями у встановленому законом порядку; - обставини звернення Кредитора із вимогами до Боржника у цій справі 16.12.2016; Суд погоджується з правильними висновками судів першої і апеляційної інстанції про відхилення заявлених у цій справі вимог Кредитора, за винятком вимог на суму 170 грн. 00 коп. (за неподання Боржником в установлений законом строк податкової декларації на податок на прибуток за 2013 рік) згідно з податковим повідомленням-рішенням № 0000053900 від 08.05.2014, спеціальний строк давності для пред`явлення яких контролюючим органом на момент подання Кредитором заяви з вимогами до Боржника у цій справі не сплив, а також вимог в сумі 700 грн 34 коп. пені, нарахованої на зазначену суму податкового зобов`язання (170 грн. 00 коп.). Суд зазначає, що дійшовши наведених висновків, суди першої і апеляційної інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 316 ГПК України врахували вказівки Верховного Суду в постанові від 02.05.2018 у цій справі. 6.4 Суд відхиляє аргументи скаржника (пункт 5.1) про дотримання ним при зверненні із заявою про приєднання спірних додаткових конкурсних вимог до Боржника процесуальних строків, встановлених положеннями Закону про банкрутство, оскільки скаржник помилково ототожнює визначений нормами частини 1 статті 23 Закону про банкрутство процесуальний строк для подання конкурсним кредитором до господарського суду заяви з вимогами до боржника з визначеним нормами пункту 102.4 статті 102 ПК України спеціальним строком давності для пред`явлення контролюючим органом вимоги про погашення податкового боргу платником податків за податковими повідомленнями-рішеннями, сплив якого позабавляє контролюючий орган права на стягнення цього грошового зобов`язання у будь-якому порядку (позовному або в порядку задоволення кредиторських вимог в межах справи про банкрутство), а відповідно і позбавляє контролюючий орган права на визнання вимоги щодо цього грошового зобов`язання в порядку, передбаченому Законом про банкрутство. 6.5 Суд також відхиляє аргументи скаржника (пункти 5.1, 5.2) з посиланням на нарахування Кредитором спірної суми заборгованості Боржника відповідно до норм податкового законодавства, на доведеність її доказами у справі та зауважуючи про наслідки невизнання судом оспорюваних вимог податкового органу, оскільки ці аргументи не належать до питань права - правильності застосування судом першої і апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а тому суперечать нормі частини 1 статті 301 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої суд касаційної інстанції використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки правильності застосування норм матеріального і процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій. Крім цього Суд враховує, що під час ухвалення рішення про відмову у задоволенні спірних вимог Кредитора у цій справі суди виходили з інших підстав (пункт 6.3 цієї постанови), а саме - з факту прострочення вчинення Кредитором передбачених ПК України дій щодо пред`явлення контролюючим органом вимоги про погашення податкового боргу платником податків за податковими повідомленнями-рішеннями, у зв`язку із чим, зауважуючи про наслідки невизнання судом оспорюваних вимог податкового органу у цій справі, скаржник тим самим штучно перекладає відповідальність за відповідні наслідки з податкового органу на судові органи. 6.6 Таким чином доводи скаржника щодо неправомірності часткового відхилення вимог Кредитора не знайшли свого правого та матеріального підтвердження, оскільки не ґрунтуються на нормі закону та не відповідають обставинам справи, а тому відповідні вимоги не підлягають задоволенню. 6.7 Висновки судів першої і апеляційної інстанцій в оскаржуваній частині в постанові та ухвалі судів зроблені відповідно до норм законодавства, а також відповідно до встановлених на підставі доказів у справі обставин справи. У зв`язку з викладеним та з урахуванням положень пункту 1 частини 1 статті 308 та статті 309 ГПК України оскаржувані постанова апеляційного суду та ухвала місцевого суду в оскаржуваній частині підлягають залишенню без змін як законні та обґрунтовані. Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд П О С Т А Н О В И В : 1. Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі залишити без задоволення. 2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2019 та ухвалу Господарського суду Херсонської області від 08.02.2019 (в частині відмови у задоволенні грошових вимог в сумі 9 242 176 грн 74 коп.) у справі № 923/1092/16 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О.В. Васьковський Судді С.В. Жуков К.М. Огороднік