Справа № 923/1194/17

~~~~~~~~~~~ ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ ~УКРАЇНИ 24 вересня 2019 року ~~м. Одеса Справа № 923/1194/17 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів головуючого судді Лавриненко Л.В. суддів Аленіна О.Ю., ~Філінюка І.Г. при секретарі судового засідання Чеголі Є.О. розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 08.07.2019 р. по справі № 923/1194/17 за заявою Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до боржника Комунального підприємства Таврійський виконавчого комітету Херсонської міської ради за участю: 1) Товарної біржі Елада м. Херсон; 2) Херсонської міської ради про банкрутство суддя суду першої інстанції: Немченко Л.М. час та місце постановлення ухвали: 08.07.2019 р., м. Херсон, вул. Театральна, 18, Господарський суд Херсонської області Ухвалою Південно західного апеляційного господарського суду від 09.08.2019 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 08.07.2019 р. ~по справі № 923/1194/17 та призначено її до розгляду. ~~~~~~~~~~Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Апеляційна скарга Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі розглянута в межах процесуального строку, встановленого ч. 3 ст. 273 ГПК України. Постановою Господарського суду Херсонської області від 26.09.2018 р. Комунальне підприємство Таврійський виконавчого комітету Херсонської міської ради визнано банкрутом, відносно боржника відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено Ляшко Олександра ОСОБА_1 . 03.07.2019 р. Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі звернулось до Господарського суду Херсонської області з заявою про визнання протиправним та скасування акту (рішення) суб`єкту господарювання та його органів, зокрема рішення Херсонської міської ради від 14.03.2019 р. № 1890 "Про незастосування до Комунального підприємства "Таврійський", яке має суспільну та іншу цінність, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" процедур та закриття провадження у справі про банкрутство". Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 08.07.2019 р. заяву Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі повернуто без розгляду. Повертаючи заяву органу фіскальної служби, суд першої інстанції з посиланням на п. 10 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України зазначив, що наведена заява повинна розглядатися в порядку позовного провадження. Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі оскаржило її до Південно західного апеляційного господарського суду. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення Господарським судом Херсонської області норм процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали та направлення заяви Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на розгляд суду першої інстанції в межах справи про банкрутство № 923/1194/17. Розглянувши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала Господарського суду Херсонської області від 08.07.2019 р. підлягає скасуванню, а провадження з розгляду заяви Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі закриттю, з огляду на наступне. Україна є демократичною, правовою державою, в якій визнається і гарантується місцеве самоврядування, що є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України (статті 1, 7, частина перша статті 140 Конституції України). Територіальна громада здійснює місцеве самоврядування в порядку, встановленому законом, безпосередньо або через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи; органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території (частина третя статті 140, частина перша статті 144 Конституції України). Відповідно до частини першої статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування вирішують, крім передбачених в Конституції України, й інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції. Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Як вбачається зі Статуту Комунального підприємства Таврійський зареєстрованого ~виконавчим комітетом Херсонської міської ради 26.01.2007 р. за № 14991020000007718, Комунальне підприємство Таврійський виконавчого комітету Херсонської міської ради створене Херсонською міською радою відповідно до Цивільного та Господарського кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Засновником підприємства є територіальна громада міста Херсона в особі Херсонської міської ради. Органом управління підприємства є головне управління з питань життєдіяльності міста Херсонської міської ради. Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування. Рішенням Херсонської міської ради «Про незастосування до Комунального підприємства "Таврійський", яке має суспільну та іншу цінність, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" процедур та закриття провадження у справі про банкрутство" від 14.03.2019 р. № 1890 вирішено не застосовувати до Комунального підприємства «Таврійський», передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» процедур та закрити провадження у справі. Не погодившись з наведеним рішенням Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі звернулось до Господарського суду Херсонської області ~з заявою про його скасування. Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Згідно з ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Статтею 20 Господарського процесуального кодексу України встановлений перелік справ, що відносяться до юрисдикції господарських судів. За приписами наведеної норми, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; 2) справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду; 3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; 4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах; 5) справи у спорах щодо цінних паперів, в тому числі пов`язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов`язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах; 6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; 7) справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов`язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності; 8) справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України; 9) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство; 10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; 11) справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті; 12) справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах; 13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами; 14) справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою; 15) інші справи у спорах між суб`єктами господарювання; 16) справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець. Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Згідно зі ст. 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу. Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України Про судоустрій і статус суддів місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції. За Конституцією і законами України публічно-правові спори в Україні розглядають і вирішують Конституційний Суд України, суди загальної юрисдикції в порядку кримінального та адміністративного судочинства (статті 13, 15 Закону України „Про Конституційний Суд України, стаття 17 КАС України). Пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку з здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв`язку з публічним формуванням суб`єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати: - безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; - з акту управління господарською діяльністю; - з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; - внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання, придбання або збереження майна суб`єкта або суб`єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; - у результаті створення об`єктів інтелектуальної власності та інших дій суб`єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання. Враховуючи той факт, що предметом поданої Головним управлінням ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі заяви є визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, який здійснює владні (управлінські) функції, правовідносини, в межах яких виник спір, є правовідносинами публічно правового характеру. ~~~~~~~~~~Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. За приписами ч. 1 та 2 ст. 278 Господарського процесуального кодексу України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20-23 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги. З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що даний спір суду адміністративної юрисдикції, а відтак оскаржувана ухвала місцевого господарського суду підлягає скасуванню, а провадження з розгляду заяви Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі закриттю. Керуючись ст. ст. 267-282 Господарського процесуального кодексу України, суд -~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~ ПОСТАНОВИВ : ~~~~~~~~~~~ Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі задовольнити частково. Ухвалу Господарського суду Херсонської області від 08.07.2019 р. по справі № 923/1194/17 скасувати. Провадження з розгляду заяви Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення Херсонської міської ради "Про незастосування до Комунального підприємства "Таврійський", яке має суспільну та іншу цінність, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" процедур та закриття провадження у справі про банкрутство" від 14.03.2019 р. № 1890 закрити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту. ~~~~~~~~~~Повний текст постанови складено та підписано 30.09.2019 р. Головуючий суддя :~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~~~Л.В. Лавриненко Судді:~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~~~~О.Ю. Аленін ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ І.Г. Філінюк