Справа № 910/11981/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected] ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "07" листопада 2019 р. Справа№ 910/11981/18 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Грека Б.М. суддів: Остапенка О.М. Отрюха Б.В. за участю секретаря судового засідання: Корінна А.О. за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 07.11.2019 розглянувши апеляційну скаргу в режимі відеоконференції Одеської міської ради на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.05.2019 у справі №910/11981/18 (суддя Омельченко Л.В.) за заявою Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грімальді» про банкрутсво за участю представників сторін: від заявника: Не з`явилися; від відповідача: Не з`явилися; ВСТАНОВИВ Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2019 затверджено звіт розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Сиволобова М.М. у справі про банкрутство №910/11981/18 про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат в процедурі розпорядження майном. Затверджено нараховану грошову винагороду розпорядника майна у справі № 910/11981/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Грімальді" у сумі 60 298, 91 грн та витрати у сумі 1 007,00 грн. Стягнуто з Одеської міської ради (ідентифікаційний код: 26597691; 65026, м. Одеса, площа Думська, 1) на користь арбітражного керуючого Сиволобова Максима Марковича (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ; 01054, м. Київ, вул. Гоголівська, 22-24, оф.1002) грошову винагороду за виконання повноважень розпорядника майна боржника у справі № 910/11981/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Грімальді" у сумі 60 298,91 грн та витрати у сумі 1 007,00 грн. Одеська міська рада звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.05.2019, в якій просить скасувати її та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. До апеляційної скарги було додано клопотання про поновлення строку. Згідно із витягом з протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 17.07.2019 апеляційна скарга передана на розгляд суду у складі: головуючий суддя Грек Б.М., судді: Остапенко О.М., Отрюх Б.В. У зв`язку з відпусткою судді Остапенка О.М. здійснено повторний автоматизований розподіл справи. Згідно із витягом з протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 23.07.2019 апеляційну скаргу передано на розгляд суду у складі: головуючий суддя Грек Б.М., судді: Дідиченко М.А., Отрюх Б.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2019 апеляційну скаргу залишено без руху до усунення недоліків. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2019 відкрито апеляційне провадження призначено до розгляду на 07.10.2019. 24.09.2019 скаржником було заявлено клопотання про проведення розгляду справи в режимі відеоконференції. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2019 призначено розгляд в режимі відеоконференції. Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме суд першої інстанції не звернув уваги, що оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється за рахунок коштів кредиторів пропорційність. 30.09.2019 від ліквідатора надійшов відзив. Одним із складових елементів права на справедливий розгляд згідно зі статтею 6 конвенції, є право бути присутнім на розгляду своєї справи (рішення суду у справах «Тьерс та інші проти Сан -маріно », «Романов проти Росії», «Бадер та інші проти Швеції». Вказане право може бути дотримано, зокрема, шляхом належного повідомлення сторонам про розгляд справи судом. З огляду на викладене, апеляційний господарський суд вважає за можливе здійснювати розгляд скарги, так як сторони належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, учасниками якої вони є, а часткова неявка не перешкоджає розгляду справи. Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 20.05.2019 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - частковому задоволенню, з наступних підстав. Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, розпорядник майна боржника, подав звіт у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Грімальді" №910/11981/18 про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у процедурі розпорядження майном, та просив суд затвердити нараховану грошову винагороду розпорядника майна у справі №910/11981/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Грімальді" у сумі 60 298, 91 грн та витрати у сумі 1 007,00 грн. Стягуючи грошову винагороду з Одеської міської ради, суд першої інстанції не обрунтував своє рішення належним чином. Апеляційний господарський суд не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх неправомірними, з огляду на наступне. Статтею 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено право арбітражного керуючого (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користуватися усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом. Частиною 1 статті 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду. Відповідно до частини 2 статті 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна визначається в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень або в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до порушення провадження у справі про банкрутство, якщо такий розмір перевищує дві мінімальні заробітні плати. Право вимоги грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень розпорядника майна боржника. Сплата грошової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна) здійснюється шляхом її авансування заявником (кредитором або боржником) у розмірі, зазначеному у цій частині. Сума авансового платежу вноситься на депозитний рахунок нотаріуса та виплачується арбітражному керуючому (розпоряднику майна) за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна. Отже, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам. Разом з цим, колегія суддів наголошує на тому, що законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство. Тобто, не виявлення ліквідатором боржника в процедурі ліквідації майна боржника, чи інших його активів та грошових коштів, жодним чином не впливає на оплату його послуг. Закон про банкрутство визначає декілька джерел для здійснення оплати послуг ліквідатора, в тому числі і за рахунок коштів кредиторів. За таких підстав, апеляційний суд, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, непогоджується в частині висновку про непропорційне стягнення, а отже, доводи скаржника, відповідно, є обґрунтованим, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції покладає обов`язок щодо сплати основної грошової винагороди пропорційно на кредиторів. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України"). Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Господарського суду суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга - частковому задоволенню. Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275 Господарського процесуального кодексу України, Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" Північний апеляційний господарський суд - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Одеської міської ради задовольнити частково. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.05.2019 у справі №910/11981/18 в частині стягнення з Одеської міської ради на користь арбітражного керуючого Сиволобова Максима Марковича грошову винагороду за виконання повноважень розпорядника майна боржника у справі № 910/11981/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Грімальді" у сумі 60 298,91 грн та витрати у сумі 1007,00 грн - скасувати. Прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з Одеської міської ради 89,81 грн, з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спот-Маркет" 16 361,31 грн, з Компанії "Каван Холдінгз Лімітед" 44 854,81 грн. на користь арбітражного керуючого Сиволобова Максима Марковича грошову винагороду за виконання повноважень розпорядника майна боржника у справі № 910/11981/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Грімальді". Доручити Господарського суду міста Києва видати наказ. Матеріали справи №910/11981/18 повернути до Господарського суду міста Києва. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя Б.М. Грек Судді О.М. Остапенко Б.В. Отрюх