Справа № 925/1961/14

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected] УХВАЛА про повернення апеляційної скарги "10" грудня 2019 р. Справа№ 925/1961/14 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Верховця А.А. суддів: Полякова Б.М. Доманської М.Л. розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвали Господарського суду Черкаської області від 20.11.2019 та 22.11.2019 у справі №925/1961/14 (суддя - Хабазня Ю.А.) за заявою Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Паперова фабрика "Новий Київ" про банкрутство юридичної особи ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 03.12.2014 у справі №925/1961/14 порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Паперова фабрика "Новий Київ" (ідентифікаційний код 36995140). Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 27.05.2015 затверджено перелік конкурсних кредиторів та розмір їх вимог. Постановою Господарського суду Черкаської області від 25.08.2015 за результатами підсумкового засідання, серед іншого, визнано банкрутом ТОВ "Паперова фабрика "Новий Київ" та відкрито ліквідаційну процедуру. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 24.01.2019 визнано грошові вимоги поточного кредитора ОСОБА_1 на суму 970 грн, та віднесено їх до четвертої черги. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 20.11.2019 постановлено питання про відвід судді Хабазні Ю.А. у справі №925/1961/14 передати на розгляд іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, якого буде визначено у порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 НПК України. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 22.11.2019 (суддя - Кучеренко О.І.) заяву ОСОБА_1 від 15.11.2019 про відвід судді Хабазні Ю.А. у справі №925/1961/14 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Паперова фабрика "Новий Київ" залишено без задоволення. Не погоджуючись з вищезазначеними ухвалами, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 28.11.2019, в якій просить скасувати ухвали Господарського суду Черкаської області від 20.11.2019 та 22.11.2019 про відвід судді у повному обсязі та прийняти нове рішення, яким відвести суддю Господарського суду Черкаської області Хабазню Ю.А. від розгляду справи №925/1961/14 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Паперова фабрика "Новий Київ". Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 зазначену апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Верховець А.А., судді Доманська М.Л., Поляков Б.М. Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу та додані до неї матеріали, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для неприйняття апеляційної скарги ОСОБА_1 до розгляду та її повернення з огляду на наступне. Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. За приписами ст. 129 Конституції України встановлені основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом. Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення. Таким чином, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим законом ставиться в залежність від положень процесуального закону. Отже, Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України) повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасник судового процесу має право оскаржити ухвалу суду в апеляційному чи касаційному порядку. Відповідно до ч. 2 ст. 254 ГПК України ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається. Суд апеляційної інстанції зауважує, що ухвалу про відвід судді, згідно з ч. 1 ст. 255 ГПК України, не включено до переліку ухвал місцевого господарського суду, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення місцевого господарського суду. При цьому, згідно з приписами п. 4 ч. 5 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, зокрема, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Відповідно до частин 1, 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Тобто зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Пелевін проти України" від 20 травня 2010 року зазначено, що держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями статті 6 Конвенції в провадженнях у цих судах. Суд повторює, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України"). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.10.2018 у справі №910/2448/18. З огляду на вищевикладене колегія суддів приходить до висновку про зловживання скаржником процесуальними правами, оскільки він звернувся із завідомо безпідставною апеляційною скаргою, що спрямоване на свідоме, невиправдане затягування судового процесу. Суд вважає, що подання даної апеляційної скарги є нічим іншим як спробою затягнути розгляд судової справи або перешкодити йому, внаслідок чого будуть порушенні завдання та основні засади господарського судочинства. Такі дії заявника апеляційної скарги створюють перешкоди у справедливому розгляді справи в межах розумного строку, тобто спрямовані на невиправдане затягування судового процесу, оскільки не мають на меті прагнення до реального захисту своїх прав, натомість порушують права інших учасників справи. Згідно з частиною 3 статті 43 ГПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне не приймати до розгляду та повернути апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвали Господарського суду Черкаської області від 20.11.2019 та 22.11.2019 у справі №925/1961/14. Відповідно до ч.ч.7, 8 ст. 260 ГПК України про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена у касаційному порядку. Копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному ст.242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції. Керуючись ст. 255, п. 4 ч. 5 ст. 260 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, - УХВАЛИВ: 1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвали Господарського суду Черкаської області від 20.11.2019 та 22.11.2019 у справі №925/1961/14 повернути скаржнику. 2. Копію ухвали Північного апеляційного господарського суду надіслати учасникам провадження. 3. Матеріали справи №925/1961/14 повернути до Господарського суду Черкаської області. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку. Головуючий суддя А.А. Верховець Судді Б.М. Поляков М.Л. Доманська