Справа № 922/3796/16

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 УХВАЛА 17 вересня 2020 року Справа № 922/3796/16 Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М., суддя Геза Т.Д., за участю секретаря судового засідання Черкас В.М., за участю учасників процесу: від ТОВ «Харківпроменерго»: Волокіта О.Г., адвокат (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 14.03.2007 №1429) - за довіреністю від 08.11.2017; від інших учасників: не з`явився; розглянувши заяву: ТОВ «Харківпроменерго» про відвід судді Бородіній Л.І. та судді Здоровко Л.М., при розгляді апеляційної скарги ліквідатора Споживчого товариства «Колос» арбітражного керуючого Кошовського Сергія Васильовича, м.Харків, на ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.02.2020 у справі №922/3796/16 (суддя Яризько В.О.), постановлену в приміщенні Господарського суду Харківської області о 13год 37хв, повний текст ухвали складений 20.02.2020, за заявою Споживчого товариства "Колос", м. Харків, про визнання банкрутом, ВСТАНОВИЛА: 17.09.2020 ТОВ «Харківпроменерго» подано заяву про відвід головуючому судді Бородіній Л.І. та судді Здоровко Л.М. від розгляду справи 922/3796/16. В обґрунтування своєї заяви ТОВ «Харківпроменерго» посилається на те, що причини пропуску скаржником строку на подання апеляційної скарги не можна визнати поважними, оскільки: по-перше, оскаржувана ухвала надіслана на адресу ліквідатора 25.02.2020 та повернута за зворотньою адресою до господарського суду 03.03.2020 з довідкою «за закінченням встановленого строку зберігання». Доказів поважності причин неотримання ухвали місцевого господарського суду від 18.02.2020 ліквідатором не надано; по-друге, ліквідатор боржника має значний стаж роботи та є досвідченою людиною, а, відповідно, як учасник судового процесу мав реальну можливість поцікавитися про хід або результати розгляду справи ще 18.02.2020 та ознайомитися зі змістом оскаржуваної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а отже, на думку заявника, у суду апеляційної інстанції не було законних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження. Крім того, заявник вважає, що ліквідатором СК «Колос» арбітражним керуючим Кошовським С. В. судовий збір за подання апеляційної скарги сплачений не в повному обсязі, оскільки за подання апеляційної скарги він мав сплатити судовий збір відповідно до п.п.4 п.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у розмірі 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви, скарги, що підтверджується ухвалою суду від 21.05.2018 у даній справі про залишення апеляційної скарги ТОВ «Харківпроменерго» без руху. За таких обставин, заявник вважає, що суддями грубо порушено засади рівності сторін перед законом та змагальності сторін, а отже зазначені обставини викликають певні обґрунтовані сумніви у неупередженості/об`єктивності суддів Бородіної Л.І. та Здоровко Л.М. та є підставою для відводу. Розглянувши подану ТОВ «Харківпроменерго» заяву про відвід, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про її необґрунтованість з огляду на таке. Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Відповідно до частини 2 статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Згідно з частинами 2, 3 статті 39 ГПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Суд апеляційної інстанції зазначає, що оскільки заява про відвід надійшла до суду апеляційної інстанції 17.09.2020 о 14:50, тобто у день судового засідання, заява про відвід не передається іншому судді та вирішується колегією суддів, що розглядає справу. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2020 у зв`язку з відпусткою судді Лакізи В.В. для розгляду справи №922/3796/16 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Гези Т.Д., судді Здоровко Л.М. Відповідно до частин 1, 4 статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 4) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Підстави для відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участь в розгляді конкретної справи, ці обставини можуть бути суб`єктивного характеру і стосуватися особистих зв`язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об`єктивного характеру і стосуватися порушення порядку визначення судді для розгляду справи або процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше. Частиною 3 статті 38 ГПК України встановлено, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Згідно із статтею 86 ГПК України при розгляді справи суд оцінює наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних доказів. Щодо доводів ТОВ «Харківпроменерго» про безпідставне поновлення ліквідатору СТ «Колос» строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції зазначає таке. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.02.2020 у справі №922/3796/16 відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора про стягнення дебіторської заборгованості з ТОВ «Харківпроменерго», повний текст якої складений 20.02.2020 (т.8-г, а.с. 189-195). Відповідно до вимог частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Тобто, перебіг строку на оскарження в апеляційному порядку судового рішення визначено в законодавчому порядку. З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване судове рішення прийнято місцевим господарським судом 18.02.2020, повний текст якого складений 20.02.2020, отже, строк подання апеляційної скарги сплив 02.03.2020. Судом апеляційної інстанції встановлено, що ліквідатор боржника не був присутній в судовому засіданні, що вбачається з протоколу судового засідання від 18.02.2020 та оскаржуваної ухвали. Оскаржувана ухвала надіслана судом першої інстанції на адресу ліквідатора 24.02.2020, що вбачається зі штампу на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення. З матеріалів справи вбачається, що вказана поштова кореспонденція повернулась зворотньо до суду 03.03.2020 з довідкою за формою «ф.20» з зазначенням причин повернення «за закінченням терміну зберігання» (т.8г,а.с.205-211). Пунктом 1 частини 2 статті 256 ГПК України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема: ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду. Відповідно до статті 232 ГПК України судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази. Згідно з частиною 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2019 у справі № 906/142/18 висловила правову позицію, подібну правовій позиції, наведеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №752/11896/17, що положення Господарського процесуального кодексу України не дають підстав для висновку, що повернення до суду кореспонденції із зазначенням причин повернення "за закінченням терміну зберігання" або "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення", є доказом належного інформування сторони. Повернення поштової кореспонденції з таких причин не свідчить ні про відмову сторони від одержання відправлення, ні про її відсутність за адресою, повідомленою суду. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права. Частиною 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", яка кореспондується з частиною 4 статті 236 ГПК України, встановлено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. За таких обставин, з метою дотримання принципу правової визначеності, та формування сталої судової практики суд апеляційної інстанції враховує висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування конкретних норм права до спірних правовідносин. Крім того, за змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення "EMS" - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод. У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення. Суд апеляційної інстанції при відкритті апеляційного провадження у цій справі також врахував неправомірність направлення місцевим господарським судом ухвали від 18.02.2019 (якою розглянуті вимоги ліквідатора та яка за своїм змістом є рішенням) рекомендованим листом із повідомленням про вручення з позначкою на конверті "Судова повістка", що обмежило строк перебування відправлення у відділенні поштового зв`язку та, відповідно, строк на його отримання ліквідатором, та звернув увагу на строк, протягом якого було повернуто поштове відправлення з оскаржуваною ухвалою, який вочевидь не відповідає критеріям розумності щодо отримання поштового відправлення скаржником. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.07.2020 №924/1215/17. Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі "Bellet v. France" ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права". Згідно з позицією ЄСПЛ основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і держава не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права. При цьому право учасників судового розгляду бути проінформованими про перебіг судового процесу та прийняті процесуальні рішення розглядаються як складові права на доступ до правосуддя. Згідно з частиною 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права. Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції) від 16.12.1992). Встановивши всі фактичні обставини справи та зважаючи на невеликий проміжок часу з пропуску строку на апеляційне оскарження; відсутність скаржника в судовому засіданні під час ухвалення оскаржуваної ухвали, неотримання скаржником оскаржуваного судового рішення; недотримання розумного строку зберігання поштової кореспонденції у відділенні поштового зв`язку та з метою недопущення порушення права особи на доступ до правосуддя, визначеного ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 129 Конституції України, ст. 256 ГПК України, для захисту прав і охоронюваних законом інтересів сторін, зокрема, кредиторів і боржника, та зважаючи на баланс інтересів сторін, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що строк ліквідатором СТ «Колос» пропущений з поважних причин, що є підставою для його поновлення. Крім того, заявник вважає, що ліквідатором СК «Колос» арбітражним керуючим Кошовським С. В. не в повному обсязі сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги, оскільки він мав сплатити судовий збір відповідно до п.п.4 п.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у розмірі 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви скарги, що підтверджується ухвалою суду апеляційної інстанції від 21.05.2018 у цій справі про залишення апеляційної скарги без руху. Колегія суддів зазначає, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника. Поряд з іншими принципами правового регулювання відносин неплатоспроможності суттєве значення має принцип судового контролю у відносинах неплатоспроможності та банкрутства, який розпочинається з призначення розпорядника майна чи ліквідатора банкрута. Цей принцип полягає, серед іншого, у судовому контролі за дотриманням інтересів кредиторів стосовно збереження об`єктів конкурсної маси та інтересів боржника щодо обґрунтованості грошових претензій кредиторів, а також за збереженням балансу інтересів сторін. Відповідно до підпункту 7 пункту 2 частини 2 статті статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що заяву ліквідатора про стягнення з ТОВ "Харківпроменерго" на користь СТ "Колос" дебіторської заборгованості вже була предметом судового розгляду як судом апеляційної, так і судом касаційної інстанції. Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що 06.10.2017 арбітражний керуючий Кошовський С.В. звернувся до Господарського суду Харківської області із заявою про стягнення з ТОВ «Харківпроменерго» на користь СТ «Колос» дебіторської заборгованості у сумі 11225620,00грн та просив залучити ТОВ «Харківобленерго» до участі у справі і зобов`язати надати до суду документи, які стосуються правовідносин з СТ «Колос» (т.8, а.с. 1-7). Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.04.2018 у справі №922/3796/16 заяву ліквідатора задоволено; стягнуто з ТОВ «Харківпроменерго» на користь СТ «Колос» дебіторську заборгованість у сумі 11225620,00грн (т.8, а.с. 112-117). Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.07.2018 у цій справі ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.04.2018 у справі №922/3796/16 скасовано; прийнято нове судове рішення; в задоволення заяви ліквідатора СТ «Колос» про стягнення з ТОВ «Харківпроменерго» дебіторської заборгованості в у сумі 11225620,00грн відмовлено (т.8-б, а.с. 110-121). На стадії касаційного оскарження ухвалою Верховного Суду від 10.09.2018 у цій справі касаційну скаргу ліквідатора Споживчого товариства "Колос" Кошовського С.В. в частині оскарження постанови Харківського апеляційного господарського суду від 26.07.2018 у справі № 922/3796/16 в ухвалі від 10.09.2018 залишено без руху. При цьому, касаційний суд зазначив, що відповідно до підпункту 7 пункту 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою) ставка судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2018 року встановлений у розмірі 1762грн. Таким чином, за подання касаційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір в сумі 1762 грн (т.8в, а.с.29-33). Ліквідатором СТ "Колос" Кошовським С.В. сплачений судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 1762 грн (т.8в, а.с.35), та ухвалою Верховного Суду від 24.09.2018 відкрито касаційне провадження у справі. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.10.2018 у справі №922/3796/16 частково задоволено касаційну скаргу ліквідатора СП «Колос» Кошовського С.В.; скасовано постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.07.2018, додаткову постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.07.2018 та ухвалу Господарського суду Харківської області; від 10.04.2018 у справі №922/3796/16, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області (т. 8-в, а.с. 116-125). З метою дотримання принципу правової визначеності, суд апеляційної інстанції враховує висновки Верховного Суду щодо застосування конкретних норм права до спірних правовідносин у цій справі. За таких обставин, зважаючи на необхідність дотримання основоположних принципів Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, зокрема, такого як res judicata, враховуючи висновки Верховного Суду, викладені у цій справі з розгляду саме цієї заяви, та зважаючи на положення частини 4 статті 236 ГПК України, вимоги статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020рік», колегія суддів дійшла висновку про сплату скаржником судового збору у встановленому розмірі. Також, апеляційний господарський суд звертає увагу, що згідно з частиною 4 статті 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Враховуючи вищевикладене в сукупності, доводи ТОВ «Харківпроменерго» є цілком необґрунтованими. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи, викладені в заяві про відвід від 17.09.2020, зводяться лише до порушення судом норм процесуального права, які не знайшли свого підтвердження та які в силу приписів частини 4 статті 35 ГПК України не є підставою для відводу колегії суддів. Керуючись ст.ст. 35, 36, 38, 39, 42, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд УХВАЛИВ: Відмовити у задоволенні заяви ТОВ «Харківпроменерго» про відвід судді Бородіній Л.І та судді Здоровко Л.М. у справі № 922/3796/16. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню. Головуючий суддя Л.І. Бородіна Суддя Л.М. Здоровко Суддя Т.Д. Геза