Справа № 908/6183/15

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 жовтня 2020 року м. Київ Справа № 908/6183/15 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Жукова С.В. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Пєскова В.Г., за участі секретаря судового засідання Купрейчук С.П. за участю представників: Скаржник (Представник ТОВ «Жмеринський елеватор») - Решодько І.М. ( посв. № КВ391 від 23.02.2017), Боржник (Представник ПАТ «ІнтерМікро Дельта, Інк») - Корякін Д.В. (дов. від 11.11.2019), Третя особа (Представник ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України») - Гижко О.Л. (дов. №19595-20 від 20.08.2020) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Жмеринський елеватор" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.07.2020 у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "ІнтерМікро Дельта, Інк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Жмеринський елеватор" за участі третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Бріта" за участі третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Гліцоіл" за участі третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю "Жмеринський елеватор" на користь ПрАТ "ІнтерМікро Дельта, Інк" тепловозу ТГМ-4Б № 0231 в межах справи про банкрутство Приватного акціонерного товариства "ІнтерМікро Дельта, Інк" ВСТАНОВИВ: 1. Провадження у справі № 908/6183/15 про банкрутство ПрАТ "ІнтерМікро Дельта, Інк" порушено ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.01.2016 року. Розпорядником майна боржника було призначено арбітражного керуючого Жиленко Наталію Олегівну. 2. Постановою господарського суду Запорізької області від 20.10.2016 року у справі № 908/6183/15 боржника - ПрАТ "ІнтерМікро Дельта, Інк" визнано банкрутом та відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором було призначено арбітражного керуючого Жиленко Н.О. 3. Станом на дату розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції повноваження ліквідатора у справі про банкрутство ПрАТ "ІнтерМікро Дельта, Інк" виконує арбітражний керуючий Новиков Михайло Валентинович, якого призначено ліквідатором ухвалою від 04.09.2018 року. 4. В межах справи про банкрутство до суду надійшла позовна заява ПрАТ "ІнтерМікро Дельта, Інк" до ТОВ "Жмеринський елеватор" про витребування майна - тепловозу ТГМ-4Б № 0231. 5. Рішенням господарського суду Запорізької області від 02.03.2020 року у справі № 908/6183/15 в задоволенні позову ПрАТ "ІнтерМікро Дельта, Інк" до ТОВ "Жмеринський елеватор" про витребування майна - тепловозу ТГМ-4Б № 0231 відмовлено. Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції 6. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.07.2020 скасовано рішення господарського суду Запорізької області від 02.03.2020 року у справі № 908/6183/15 та ухвалено нове рішення, яким задоволено позовні вимоги і вирішено витребувати з Товариства з обмеженою відповідальністю "Жмеринський елеватор" на користь Приватного акціонерного товариства "ІнтерМікро Дельта, Інк" тепловоз ТГМ-4Б № 0231. 7. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована наступним: 7.1. Суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції, вказавши на добросовісність відповідача у ситуації, що склалася, не надав належну оцінку тому факту, що право власності банкрута на спірне майно є підтвердженим, обставини законності вибуття його з власності ПАТ "ІнтерМікро Дельта. Інк" не доведені, порушені права заставодержателя - державного Банку, а також можливих кредиторів боржника, які у разі дотримання порядку реалізації заставного майна та у разі наявності передбачених ч.4 ст.42 Закону про банкрутство підстав, могли також отримати забезпечення своїх вимог з залишку коштів реалізованого майна банкрута, що є предметом забезпечення. 7.2. При цьому колегія суддів звернула увагу, що з огляду неправомірності першого правочину по відчуженню майна, слід критично поставитись до доводів представника третьої особи-1 про вартість спірного майна та його технічний стан, оскільки ці доводи відповідними доказами не підтверджуються. 7.2. Щодо доводів відповідача про застосування позовної давності, суд апеляційної інстанції зазначив про те, що матеріали справи свідчать, що попередній ліквідатор ПрАТ "Інтер Мікро Дельта. Інк" Жиленко Н.О. вживала заходи щодо виявлення та повернення до ліквідаційної маси майна банкрута. Хоч і помилково, але ліквідатором було подано позов до Чернігівського районного суду Запорізької області про витребування від повіреного Кремезного М.О. майна банкрута, в тому числі спірного тепловозу. Це підтверджується відповідним рішенням (том 212 а.с.130 - 132, том 215 а.с.136). Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги 8. До Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Жмеринський елеватор" (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій Скаржник просить суд скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.07.2020 і залишити в силі рішення господарського суду Запорізької області від 02.03.2020 року у справі № 908/6183/15. 9. В обґрунтування підстав для задоволення касаційної скарги Скаржник наводить наступні доводи: 9.1. Суд апеляційної інстанції неправильно дослідив зібрані докази у справі, що стало причиною неправильного застосування приписів ст. 74 ГПК України. 9.2. Суд апеляційної інстанції неправильно застосував приписи ст. 388 ЦК України. 9.3. Суд апеляційної інстанції неправильно застосував приписи ст. 264 ЦК України. Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі 10. До Верховного Суду від ТОВ «Бріта» надійшли пояснення на касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Сервіс". 11. Також надійшов відзив від АТ «Державний експортно-імпортний банк України» на касаційні скарги ТОВ "Мрія Сервіс" та ТОВ «Жмеринський елеватор» у якому учасник справи просить суд відмовити у задоволенні касаційних скарг. Позиція Верховного Суду 12. Заслухавши у відкритому судовому засіданні доповідь судді доповідача та пояснення представників учасників у справі, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла до висновку про необхідність відмовити у задоволенні касаційної скарги з наступних підстав. 13. Відповідно до приписів ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги. 14. Щодо доводу касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції неправильно дослідив зібрані докази у справі, що стало причиною неправильного застосування приписів ст. 74 ГПК України, колегія суддів зазначає наступне. 15. Суд апеляційної інстанції встановив наступні обставини справи: - ПрАТ "ІнтерМікро Дельта, Інк" відповідно до договору купівлі-продажу обладнання від 29.12.2012 року придбало у Відкритого акціонерного товариства "Дніпрошина" тепловоз ТГМ-4Б № 0231, що підтверджується зазначеним договором, специфікацією до нього, актом приймання-передачі обладнання (том 214 арк.133 -193). - Копією балансової довідки від 04.10.2013 року підтверджується облік тепловозу ТГМ-4Б № 0231 на балансі ПрАТ "ІнтерМікро Дельта, Інк" (том 214 арк.75 позиція 170). - ПрАТ "ІнтерМікро Дельта, Інк" в забезпечення заставою зобов`язань перед ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" за кредитним договором від 30.11.2011 року №151111К29 було укладено договір застави від 04.10.2013 року №151313Z87, згідно з п. 1.2. якого ПрАТ "ІнтерМікро Дельта, Інк" передало у заставу транспортні засоби та обладнання (том 214 арк.51-73). - До Державного реєстру обтяжень рухомого майна 07.10.2013 року внесено реєстраційний запис № 13934916, параметрами якого є: приватне обтяження; застава рухомого майна за договором застави №151313287 від 04.10.2013, АТ "Укрексімбанк" (том 214 арк.49-50). - 01.08.2016 року між ТОВ "Гліцоіл" (продавцем), та ТОВ "Бріта" (покупцем) укладено договір № 51 Ж/Т купівлі-продажу тепловозу, у відповідності до якого продавець зобов`язався передати у власність покупцю тепловоз для маневрової та вивізної роботи, в несправному стані, розукомплектований, серії ТГМ-4Б, заводський №0231, 1990 року випуску, виготовлений на Людинівському тепловозоремонтному заводі; - вартість вказаного тепловозу згідно п.2.1 договору сторонами погоджена в розмірі 300 000,00 грн. з урахуванням ПДВ; - згідно з платіжним дорученням № 185 від 11.08.2016 року ТОВ "Бріта" перераховано на рахунок ТОВ "Гліцоіл" 300 000,00 грн. в оплату тепловозу ТГМ-4Б № 0231 за договором № 51 Ж/Т від 01.08.2016 року; - 12.09.2016 року ТОВ "Бріта" (замовник) та ТОВ "Геліус ЛТД" (перевізник) уклали договір № 12/08 на перевезення негабаритного вантажу автомобільним транспортом, спірне майно було вивезено з місця відвантаження - м.Дніпро, вул.Бориса Кротова, 24 до місця призначення - м.Кривий Ріг, вул.Телевізійна та доставлено вантажоодержувачу - ТОВ "Дизельмашсервіс КР"; як пояснив представник ТОВ "Бріта", тепловоз був перевезений частинами з огляду на його габарити та технічну несправність; - між ТОВ "Бріта" (замовником) та ТОВ "Дизельмашсервіс КР" (виконавцем) було укладено договір № 88 на виконання робіт від 17.05.2016 року, за яким було виконано ремонтні роботи та облаштування тепловозу; - вартість робіт та запчастин згідно з зактами здачі-приймання робіт склала 156 750,00 грн. з ПДВ, та 1069827,50 грн. відповідно, яка сплачена ТОВ "Бріта" виконавцю - ТОВ "Дизельмашсервіс КР" в повному обсязі; - 01.09.2016 року між ТОВ "Бріта" (продавцем), та ТОВ "Жмеринський елеватор" - (покупцем) було укладено договір купівлі-продажу № 49 Ж/Т, за умовами якого продавець зобов`язався продати, а покупець - прийняти та оплатити маневровий тепловоз серії ТГМ-4Б № 0231, 1990 року випуску, що був у користуванні, після капітального ремонту (КР-1); - за актом прийому-передачі майна від 12.09.2016 року до договору купівлі-продажу, ТОВ "Бріта" передало, а ТОВ "Жмеринський елеватор" прийняло тепловоз ТГМ-4Б № 0231, 1990 року випуску. - за платіжними дорученнями № 531 від 05.09.2016 року на суму 287 000,00 грн. та №561 від 15.09.2016 року на суму 2 583 000,00 грн. ТОВ "Жмеринський елеватор" сплатило на користь ТОВ "Бріта" ціну тепловозу; 16. Із вказаних обставин справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що оскільки є встановленим, що ПрАТ "ІнтерМікро Дельта, Інк" знаходиться у процесі банкрутства, тепловоз ТГМ-4Б № 0231 - заставне майно державного банку - АТ "Державний експортно-імпортний банк України", то реалізація такого майна можлива відповідно до положень законодавства про банкрутство, а саме: Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон), яким на час вибуття майна з власності заставодавця регулювались ці правовідносини. 17. Відповідно до приписів ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. 18. Скаржник у касаційній скарзі зазначаючи про неправильне застосування судом апеляційної інстанції ст. 74 ГПК України вказує на те, що суд апеляційної інстанції не спростував обставину того, що станом на дату передачі майна можна було переконатися у відсутності обтяжень накладених на тепловоз ТГМ-4Б № 0231, 1990 року випуску. 19. Колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що наявність чи відсутність можливості переконатися у відсутності обтяжень накладених на тепловоз ТГМ-4Б № 0231, 1990 року випуску не спростовує висновку суду апеляційної інстанції щодо того, що оскільки ПрАТ "ІнтерМікро Дельта, Інк" знаходиться у процесі банкрутства, тепловоз ТГМ-4Б № 0231, 1990 року випуску - заставне майно державного банку - АТ "Державний експортно-імпортний банк України", то реалізація такого майна можлива відповідно до положень законодавства про банкрутство, а саме: Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яким на час вибуття майна з власності заставодавця регулювались ці правовідносини. 20. Скаржник у касаційній скарзі не наводить обставин, що тепловоз ТГМ-4Б № 0231, 1990 року випуску було продано саме ліквідатором в межах справи про банкрутство ПрАТ "ІнтерМікро Дельта, Інк" у порядку, визначеному приписами ст. 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який був чинний на час вибуття спірного майна з власності ПрАТ "ІнтерМікро Дельта, Інк". 21. Наведені обставини спростовують довід касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції неправильно дослідив зібрані докази у справі, що стало причиною неправильного застосування приписів ст. 74 ГПК України. 22. Щодо доводу касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував приписи ст. 388 ЦК України, колегія суддів зазначає наступне. 23. Відповідно до ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. 24. Колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що у разі вибуття майна з власності суб`єкта господарювання, якого визнано банкрутом не у порядок та спосіб, який передбачений спеціальним Законом (у даному випадку - Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»), можна констатувати, що таке вибуття майна відбувається не з волі боржника у справі про банкрутство. 25. Скаржником у касаційній скарзі, як зазначено раніше, не спростовано висновку про те, що тепловоз ТГМ-4Б № 0231, 1990 року випуску було продано не у порядок та спосіб визначений приписами ст. 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який був чинний на час вибуття спірного майна з власності ПрАТ "ІнтерМікро Дельта, Інк". 26. Наведене свідчить про вірне застосування судом апеляційної інстанції приписів ст. 388 ЦК України. 27. За таких обставин, визнається необґрунтованим довід касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував приписи ст. 388 ЦК України. 28. Щодо доводу касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував приписи ст. 264 ЦК України, колегія суддів зазначає наступне. 29. Відповідно до приписів ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. 30. Суд апеляційної інстанції зазначив, що матеріали справи свідчать, що попередній ліквідатор ПрАТ "Інтер Мікро Дельта. Інк" Жиленко Н.О. вживала заходи щодо виявлення та повернення до ліквідаційної маси майна банкрута. Хоч і помилково, але ліквідатором було подано позов до Чернігівського районного суду Запорізької області про витребування від повіреного ОСОБА_1 майна банкрута, в тому числі спірного тепловозу. Це підтверджується відповідним рішенням (том 212 а.с.130 - 132, том 215 а.с.136). Такі дії ліквідатора, на думку колегії суддів, свідчать про поважність причин пропуску строку позовної давності на звернення до господарського суду. Крім того, такий пропущений строк є незначним. 31. Помилкове подання позову попереднім ліквідатором банкрута є діями, які можна вважати такими, що роблять своєчасне пред`явлення позову боржником у справі про банкрутства утрудненим. 32. У постанові Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 904/5978/14 викладено висновки про застосування норм права, які полягають у можливості визнання поважними причин пропущення строку позовної давності у зв`язку з бездіяльністю раніше призначених ліквідаторів банкрута та вчинення ними дій не в інтересах банкрута та його кредиторів, тобто, обставини, які робили своєчасне пред`явлення позову утрудненим. 33. З урахуванням зазначеного, а також того, що суд апеляційної інстанції визнав саме поважними причини пропуску строку позовної давності на звернення до господарського суду, тобто не застосовував приписи ст. 264 ЦК України щодо переривання строку позовної давності, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла до висновку про необґрунтованість доводу касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував приписи ст. 264 ЦК України. 34. Відповідно до приписів ст. 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань. 35. Колегія суддів суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Жмеринський елеватор" дійшла до висновку, що постанова Центрального апеляційного господарського суду від 29.07.2020 ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права. 36. За таких обставин, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Сервіс" підлягає залишенню без задоволення, а постанова Центрального апеляційного господарського суду від 29.07.2020 - залишенню без змін. 37. Оскільки касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції - без змін, судові витрати у вигляді судового збору за подання касаційної скарги покладаються на Скаржника. Керуючись ст. ст. 240, 296, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, - П О С Т А Н О В И В : 1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Жмеринський елеватор" залишити без задоволення. 2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.07.2020 у справі № 908/6183/15 залишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий С.В. Жуков Судді Л.Й. Катеринчук В.Г. Пєсков