Справа № 916/335/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 жовтня 2020 року м. Одеса Справа № 916/335/18 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Будішевської Л.О. суддів Таран С.В., Поліщук Л.В. при секретарі судового засідання Бендерук Є.О. за участю представників учасників справи: від ОСОБА_1 - Лукинюк В.В., від ТОВ «КСН-Сервіс» - не з`явився, від ТОВ «Діамант-Скло» - Іванов І.А., від арбітражного керуючого - не з`явився, від Головного управління ДФС в Одеській області - не з`явився, від Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» - не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.06.2020, постановлену суддею Найфлейшем В.Д., м. Одеса, повний текст складено 02.07.2020 у справі № 916/335/18 за результатом розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамант-Скло» до відповідачів: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю «КСН-Сервіс» 2. ОСОБА_1 про визнання недійсними договору купівлі-продажу, комісії, витребування майна, скасування державної реєстрації та визнання права власності в межах розгляду справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамант-Скло» арбітражний керуючий: Колмикова Тетяна Олександрівна кредитори: 1. Головне управління ДФС в Одеській області 2. Акціонерне товариство Комерційний Банк «Приватбанк» ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.03.2018 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамант-Скло» (далі ТОВ «Діамант-Скло»), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Постановою Господарського суду Одеської області від 27.03.2018 ТОВ «Діамант-Скло» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії. 26.06.2019 до Господарського суду Одеської надійшла заява ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Колмикової Т.О., в якій вона просила суд: - визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу № 5545/17/000968 від 17.05.2017 (далі договір купівлі-продажу), укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «КСН-Сервіс» (далі ТОВ «КСН-Сервіс», продавець) та ОСОБА_1 (далі ОСОБА_2 , покупець); - визнати недійсним договір комісії №5545/17/000968 від 17.05.2017 (далі договір комісії), укладений між ТОВ «КСН-Сервіс» (комісіонер) та ТОВ «Діамант-Скло» (комітент); - витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діамант-Скло» транспортний засіб; - визнати за ТОВ «Діамант-Скло» право власності на транспортний засіб. Заява мотивована тим, що ТОВ «Діамант-Скло» менше ніж за рік до порушення провадження у справі про банкрутство здійснило відчуження належного йому транспортного засобу за ціною, значно нижчою від ринкової, що призвело до погіршення майнового стану боржника. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.07.2019 вказану заяву прийнято до розгляду, залучено до участі у справі ТОВ «КСН-Сервіс» та ОСОБА_1 . Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.06.2020 у справі № 916/335/17 заяву арбітражного керуючого Колмикової Т.О. задоволено частково: визнано недійсними договори купівлі-продажу та комісії, зобов`язано ОСОБА_1 повернути до ліквідаційної маси ТОВ «Діамант-Скло» транспортний засіб. В решті заяви відмовлено. Стягнуто з ТОВ «КСН-Сервіс» та ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діамант-Скло» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Колмикової Т.О. по 3805 грн. витрат по сплаті судового збору. Задовольняючи заяву, місцевий господарський суд виходив з наступного. Середня ринкова вартість спірного транспортного засобу становить 503584,02 грн., проте у договорах комісії та купівлі-продажу зазначено, що ціна транспортного засобу складає 170568 грн., отже боржником продано автомобіль за ціною, майже у 3 рази нижче від ринкової, у зв`язку з чим боржник безпідставно зменшив розмір активів, чим завдав шкоди кредиторам, що призвело до зменшення обсягу майна боржника та неспроможність боржника виконати зобов`язання перед кредиторами. Вимога повернути транспортний засіб до ліквідаційної маси ТОВ «Діамант-Скло» підлягає задоволенню відповідно до ч. 3 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства. Відмовляючи у задоволенні вимог в частині витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності, суд зазначив, що вказані вимоги повинні розглядатись в порядку ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства в рамках позовного провадження за правилами ГПК України, а не в межах розгляду заяви за приписами ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, тобто за нормами, які є спеціальними. Не погодившись з постановленою ухвалою суду, ОСОБА_1 подав на неї апеляційну скаргу, яка мотивована наступним. Судом першої інстанції не було прийнято до уваги, що на час укладання спірних договорів у боржника не було фінансових зобов`язань перед кредиторами, а тому укладення цих договорів жодним чином не може вплинути на правовідносини з ними, тим більш завдати збитки кредиторам. Судом взагалі не було досліджено питання часу виникнення зобов`язань боржника перед кредиторами та наявність збитків, які кредитори можливо отримали у зв`язку з вчиненням боржником спірних правочинів. При укладенні спірних договорів сторонами було дотримано всіх істотних умов, договори відповідають положенням чинного законодавства України. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.06.2020 у справі № 916/335/17, прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви арбітражного керуючого відмовити повністю. Одночасно скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження. Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.08.2020 для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.06.2020 у справі № 916/335/17 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Будішевської Л.О., Таран С.В., Поліщук Л.В. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.08.2020 ОСОБА_1 поновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 23.06.2020 у справі № 916/335/18, за апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження, встановлено іншим учасниками справи строк до 08.09.2020 для подання на неї відзиву, роз`яснено учасникам справи про їх право в строк 08.09.2020 подати до суду будь-які заяви чи клопотання стосовно процесуальних, призначити справу № 916/335/18 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 до розгляду на 17.09.2020 о 12:30. Одночасно витребувано у Господарського суду Одеської області копії матеріалів, необхідних для розгляду апеляційної скарги. 02.09.2020 до суду апеляційної інстанції надійшли копії матеріалів, необхідних для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.06.2020 у справі № 916/335/17. 08.09.2020 від арбітражного керуючого Колмикової Т.О. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про її безпідставність та необґрунтованість. Зокрема, що доводи скаржника про відсутність кредиторів та боргів у ТОВ «Діамант-Скло» на момент вчинення спірних правочинів спростовуються даними статистичної звітності банкрута. Крім того, кредиторські вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» виникли на підставі договору банківського обслуговування від 12..02.2014 на загальну суму 2094295,64 грн. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.09.2020 розгляд справи відкладено на 22.10.2020 о 12:00 год. В судове засідання 22.10.2020 з`явились представники ОСОБА_1 та ТОВ «Діамант-Скло». Представники ТОВ «КСН-Сервіс», Головного управління ДФС в Одеській області та Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник ОСОБА_1 просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.06.2020 у справі № 916/335/18 в частині задоволення позову, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Представник ТОВ «Діамант-Скло» заперечував проти доводів та вимог апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду - без змін. Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників ОСОБА_1 та ТОВ «Діамант-Скло», перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія зазначає наступне. Як вбачається з матеріалів справи, 17.05.2017 між ТОВ «КСН-Сервіс» (комісіонер) та ТОВ «Діамант-Скло» (комітент) укладено договір комісії 5545/17/000968, відповідно до умов якого ТОВ «КСН-Сервіс» приймає на комісію для подальшої реалізації транспортний засіб, номерний агрегат, що належить ТОВ «Діамант-Скло»: TOYOTA RAV4, державний номер НОМЕР_1 , об`єм двигуна 2231 куб.см., кузов № НОМЕР_2 , рік випуску 2014, колір білий. За домовленістю сторін ціна транспортного засобу становить 170568 грн. Комітент сплачує комісіонеру винагороду за проданий транспортний засіб у сумі 500 грн. Розрахунки між комітентом та покупцем проводяться без участі комісіонера. 17.05.2017 між ТОВ «КСН-Сервіс» (продавець), який діє на підставі укладеного з власником транспортного засобу договору комісії № 5545/17/000968 від 17.05.2017 та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу № 5545/17/000968, за умовами якого ТОВ «КСН-Сервіс» зобов`язується передати у власність ОСОБА_1 вищевказаний транспортний засіб. Передача транспортного засобу продавцем і прийняття його покупцем здійснюється після оплати повної вартості майна до підписання цього договору. Ціна транспортного засобу складає 170568 грн. Покупець зобов`язаний в порядку та на умовах, визначених цим договором, сплатити продавцю ціну транспортного засобу, прийняти транспортний засіб. (п. 2.1., п. 3, п. 5.1 договору купівлі-продажу). Учасниками справи не заперечується, що ОСОБА_1 сплачено 170568 грн. безпосередньо ТОВ «Діамант-скло». Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.03.2018 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «Діамант-Скло», а постановою від 27.03.2018 його визнано банкрутом. Предметом спору у даній справі є вимоги арбітражного керуючого визнати недійсними договори комісії та купівлі-продажу, витребувати у ОСОБА_1 транспортний засіб, скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_1 на транспортний засіб та визнати право власності на нього за ТОВ «Діамант-Скло». В якості підстав для задоволення позову зазначено про те, що ТОВ «Діамант-Скло» менше ніж за рік до порушення провадження у справі про банкрутство здійснило відчуження належного йому транспортного засобу за ціною, значно нижчою від ринкової, що призвело до погіршення майнового стану боржника. Частково задовольняючи позов в частині визнання недійсними договорів купівлі-продажу та комісії, скасування реєстрації права власності ОСОБА_1 на транспортний засіб та зобов`язання останнього повернути його до ліквідаційної маси ТОВ «Діамант-Скло», місцевий господарський суд виходив з обґрунтованості та доведеності арбітражним керуючим своїх вимог. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Частиною першою ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Враховуючи вищевикладене, а також доводи та вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 , Південно-західний апеляційний господарський суд в даному випадку переглядає ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.06.2020 у справі № 916/335/18 лише в частині задоволення позову. Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ч. 1 ст. 656 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 1014 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Частиною 1 ст. 1014 ЦК України визначено, що комісіонер зобов`язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов`язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться. Учасниками справи не заперечується, що договори комісії та купівлі-продажу укладені одночасно (17.05.2017), а також, що згідно п. 5.1. договору купівлі-продажу ОСОБА_1 зобов`язаний був сплатити ціну транспортного засобу безпосередньо ТОВ «КСН-Сервіс». Оплата за транспортний засіб здійснювалась не на користь комісіонера (ТОВ «КСН-Сервіс»), а на користь ТОВ «Діамант-скло». Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що фактично обидва договори спрямовані на відчуження автомобіля ТОВ «Діамант-скло» на користь ОСОБА_1 за ціною у 170568 грн., а ТОВ «КСН-Сервіс» у даний правовідносинах є лише комісіонером. 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (далі Кодекс), який набрав чинності 21.04.2019, частиною 4 Прикінцевих та перехідних положень якого передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Відповідно до ч. 1 ст. 42 Кодексу правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам, з підстав, зокрема, якщо боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів. Інститут визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності, що спрямована на дотримання балансу інтересів не лише осіб, які беруть участь у справі про банкрутство, а й осіб, залучених у справу про банкрутство, наприклад, контрагентів боржника. Визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливе справедливе задоволення вимог кредиторів. Розглядаючи спори у порядку ст. 42 Кодексу, судам належить брати до уваги, що дії боржника, зокрема (але не виключно), щодо безоплатного відчуження майна, відчуження майна за ціною, значно нижчою від ринкової, для цілей, не спрямованих на досягнення розумної ділової мети, або про прийняття на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, або відмова від власних майнових вимог, якщо вони вчинені у підозрілий період, можуть свідчити про намір ухилитися від розрахунків з контрагентами та спрямовані на завдання шкоди кредиторам. З огляду на сферу регулювання Кодексу загалом і за змістом зазначеної норми ст. 42 цього Кодексу, остання є спеціальною по відношенню до загальних, установлених ЦК України підстав для визнання правочинів недійсними, тобто ця норма передбачає додаткові, специфічні підстави для визнання правочинів недійсними, які характерні виключно для правовідносин, що виникають в процесі відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом. Водночас метою визнання недійсним правочину (договору) зі спеціальних підстав, визначених ст. 42 Кодексу, є встановлення факту відчуження майна боржника у період після порушення провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували її порушенню, та наявність обставин, прямо визначених положеннями вказаної статті. Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами повинна утримуватись від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. У період протягом трьох років, що передували відкриттю процедури банкрутства або після відкриття справи про банкрутство дії щодо будь-якого вилучення (відчуження) боржником своїх майнових активів є підозрілими і можуть становити втручання у право власності кредиторів, відтак відчуження майна боржником повинно здійснюватись з огляду на права кредиторів щодо забезпечення їх вимог активами боржника, а неврахування інтересів кредиторів у такому випадку є зловживанням з боку боржника своїми правами щодо розпорядження майном як власника, за умови, що відчуження майна призводить завідомо до зменшення обсягу платоспроможності боржника і наносить шкоду кредиторам. З матеріалів справи вбачається, що з метою визначення дійсної вартості спірного транспортного засобу ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.11.2019 призначено у даній справі судову оціночну експертизу, в результаті якої отримано висновок № 19-5937 від 11.12.2019, в якому зазначено, що станом на 17.05.2017 середня ринкова вартість спірного транспортного засобу становить 503584,02 грн., тобто майже у 3 рази більше, ніж зазначено у договорі купівлі-продажу. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відчужуючи спірний транспортний засіб, боржник безпідставно зменшив розмір своїх активів, що призвело до зменшення обсягу майна боржника та неспроможність виконати зобов`язання перед кредиторами. Щодо доводів скаржника про те, що на час укладання спірних договорів у боржника не було фінансових зобов`язань перед кредиторами, а тому укладення цих договорів жодним чином не може вплинути на правовідносини з ними та не завдати збитки кредиторам, колегія суддів зазначає наступне. У постанові Господарського суду Одеської області від 27.03.2018 про визнання ТОВ «Діамант-Скло» банкрутом було зазначено, що у товариства існує борг у розмірі 2195228,93 грн. На дату проведення інвентаризації активи ТОВ «Діамант-Скло» для погашення кредиторської заборгованості відсутні. Майна боржника недостатньо для задоволення наявних боргів, ліквідаційна комісія з дотриманням положень ч. 1 ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» звернулась до суду з заявою про порушення справи про банкрутство боржника, оскільки при ліквідації боржника не у зв`язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі. Також колегією суддів враховується, що кредиторські вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ТОВ «Діамант-Скло» на загальну суму 2094295,64 грн. виникли на підставі договору банківського обслуговування, укладеного 12.02.2014. Щодо доводів скаржника про те, що при укладенні спірних договорів сторонами було дотримано всіх істотних умов, а також про те, що договори відповідають положенням чинного законодавства України, колегія суддів зазначає, що ч. 1 ст. 42 Кодексу є спеціальною нормою для визнання правочинів недійсними при розгляді справи про банкрутство. Вказана норма застосовується у випадку, коли боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів. Підстави для застосування ч. 1 ст. 42 Кодексу підтверджені матеріалами даної справи. Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає про необхідність задоволення позову арбітражного керуючого в частині визнання недійсними договорів купівлі-продажу та комісії в порядку ч. 1 ст. 42 Кодексу. Відповідно до ч. 3 ст. 42 Кодексу у разі визнання недійсними правочинів боржника з підстав, передбачених частин 1 або 2 цієї статті, кредитор зобов`язаний повернути до складу ліквідаційної маси майно, яке він отримав від боржника, а в разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість грошовими коштами за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину. Враховуючи приписи ч. 3 ст. 42 Кодексу, колегія суддів зазначає, що вимога арбітражного керуючого зобов`язати ОСОБА_1 повернути транспортний засіб до ліквідаційної маси ТОВ «Діамант-Скло» є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Вимога арбітражного керуючого скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_1 на спірний транспортний засіб є похідною, а тому також підлягає задоволенню. Ухвала Господарського суду Одеської області від 23.06.2020 у справі № 916/335/18 ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду та не можуть бути підставою для його скасування або зміни. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 ГПК України покладаються на скаржника. Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283 ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд - ПОСТАНОВИВ: Ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.06.2020 у справі № 916/335/18 залишити без змін. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 . Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 ГПК України. Повний текст постанови складено 27.10.2020. Головуючий суддя Л.О. Будішевська Суддя С.В. Таран Суддя Л.В. Поліщук