Справа № 910/4129/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected] ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "20" січня 2021 р. Справа№ 910/4129/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Доманської М.Л. суддів: Пантелієнка В.О. Верховця А.А. за участю секретаря судового засідання Чміль Я.Є. та представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засіданні від 20.01.2021 розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на постанову господарського суду міста Києва від 21.09.2020 у справі №910/4129/20 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія"Конкорд Факторинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Іммобілен-Груп" про відкриття провадження у справі про банкрутство ВСТАНОВИВ Постановою господарського суду міста Києва від 21.09.2020 у справі № 910/4129/20, крім іншого, припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Іммобілен-Груп". Припинено повноваження розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Іммобілен-Груп" арбітражного керуючого Булаха Олександра Івановича. Визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Іммобілен-Груп". Відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Іммобілен-Груп" арбітражного керуючого Булаха Олександра Івановича. Підприємницьку діяльність банкрута завершено. Не погоджуючись з зазначеною постановою, Головне управління Державної податкової служби у міста Києві звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та постановити нове рішення, яким справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції на стадію розпорядження майном. Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального права. Скаржник зазначає, що судом першої інстанції не звернуто уваги, що в порушення п. 6 ст. 48 КУзПБ розпорядником майна не було повідомлено ГУ ДПС у місті Києві про збори кредиторів, та не включено ГУ ДПС у місті Києві до складу комітету кредиторів. Таким чином, у зв`язку з порушенням порядку скликання зборів кредиторів та пороядку формування комітету кредиторів ГУ ДПС у місті Києві вважає, судом першої інстанції передчасно прийнято оскаржувану постанову. 16.01.2020 до Північного апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Булаха О.І. надійшов відзив, в якому зазначено, що станом на день проведення зборів (комітету кредиторів) ГУ ДПС України не мало статусу кредитора у справі, і тому розпорядник майна не мав жодних підстав повідомляти скаржника про проведення таких зборів? які відбулись 07.08.2020. Також зазначено, що у справі №910/4129/20 є лише двоє кредиторів по відношеню до боржника, це ТОВ «Конкорд Факторинг» (151 9935 голосів) та ГУ ДПС у місті Києві (93 голоси), кредитора ГУ ДПС у місті Києві включено до складу комітету кредиторів автоматично після визнання його кредитором 19.08.2020. В судове засідання з`явився арбітражний керуючий Булах О.І. та представник ТОВ «Конкорд Факторинг», які заперечили проти задоволення апеляційної скарги, інші учасники провадження не з`явились, про причини неявки суд не повідомили. Учасники провадження про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином направленням на адреси місцезнаходження учасників справи копії відповідної ухвали суду. Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Частиною 11 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. В той же час за положеннями статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України). Наведена правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №924/369/19. Судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 про дату, місце та час судового засідання? призначеного на 20.01.2021, у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua). Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. З огляду на викладене, апеляційний господарський суд прийшов до висновку здійснювати розгляд скарги без участі представника скаржника, що не з`явився у судове засідання, так як скаржник належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін. Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Конкорд Факторинг" звернулось до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Іммобілен-Груп" у зв`язку із наявною непогашеною заборгованістю. Ухвалою господарського суд міста Києва від 13.05.2020 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Іммобілен-Груп". Визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Конкорд Факторинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Іммобілен-Груп" в розмірі 151 935 102,05 грн. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Іммобілен-Груп". Оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Іммобілен-Груп" за номером 64799 від 18.05.2020. Призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Іммобілен-Груп" арбітражного керуючого Булаха Олександра Івановича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1665 від 30.07.2013). 19.06.2020 до господарського суду міста Києва надійшла заява Головного управління ДПС у м. Києві про визнання кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "Іммобілен-Груп" з грошовими вимогами на суму 94 933,05 грн. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2020 повідомлено Головному управлінню ДПС у м. Києві про недоліки заяви з грошовими вимогами до боржника, що виявилися у відсутності доказів сплати судового збору за подання такої заяви та встановлено Головному управлінню ДПС у м. Києві строк до 06.07.2020 (включно) для усунення вищевказаних недоліків заяви про визнання кредитором. 07.07.2020 до суду надійшли письмові пояснення розпорядника майна Булаха О.І. стосовно заявлених вимог до боржника з реєстром вимог кредиторів. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.07.2020 визнано кредитором у справі № 910/4129/20 по відношенню до боржника Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Конкорд Факторинг" на суму 151 998 629,05 грн, з яких: 63 527,00 грн - перша черга; 151 935 102,05 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів, визначено дату проведення підсумкового судового засідання у справі №910/2971/20 на 19.08.2020. 19.08.2020 до суду надійшли документи розпорядника майна на виконання вимог ухвали суду від 08.07.2020, а саме, аналіз фінансового стану боржника, протокол зборів кредиторів від 07.08.2020 № 1 та звіт розпорядника майна від 19.08.2020 №32. Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.08.2020 визнано кредитором у справі №910/4129/20 по відношенню до боржника Головне управління ДПС у м. Києві на суму 99 137,05 грн, з яких: 4 204,00 грн - перша черга; 93 784,30 грн - друга черга; 1 148,75 грн - шоста черга задоволення вимог кредиторів. Зобов`язано розпорядника майна внести відповідні відомості до реєстру вимог кредиторів. Відкладено підсумкове засідання на 21.09.2020. Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку про необгунтованість доводів апеляційної скарги. Згідно з ч. 5 ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) до компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення про: визначення кількісного складу та обрання членів комітету кредиторів; дострокове припинення повноважень комітету кредиторів або окремих його членів; схвалення плану санації боржника та схвалення внесення змін до нього; звернення до господарського суду з клопотанням про введення наступної процедури у справі про банкрутство; обрання арбітражного керуючого у разі відсторонення арбітражного керуючого, визначеного Єдиною судової інформаційно-телекомунікаційною системою, від виконання повноважень; інші питання, передбачені цим Кодексом, у тому числі віднесені до компетенції комітету кредиторів. Стаття 48 КУзПБ визначає порядок проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів. Протягом 10 днів з дня постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна письмово повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення. Учасниками зборів кредиторів боржника з правом вирішального голосу є конкурсні кредитори, визнані господарським судом у попередньому засіданні та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. У зборах кредиторів боржника можуть брати участь із правом дорадчого голосу: кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника; кредитори з вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян; конкурсні кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання; представник працівників боржника; уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника; представник органу, уповноваженого управляти державним майном; арбітражний керуючий (ч.1 ст. 48 КУзПБ). Перші збори кредиторів вважаються повноважними, якщо на них присутні кредитори, які мають не менше ніж дві третини голосів. Якщо перші збори не відбулися через відсутність кредиторів із необхідною кількістю голосів, протягом двох тижнів проводяться повторні перші збори, які вважаються повноважними у разі присутності на них кредиторів, що мають більше половини голосів. Якщо ж і ці збори не відбулися через відсутність кредиторів із необхідною кількістю голосів, протягом двох тижнів проводяться наступні перші збори, які вважаються повноважними у разі присутності на них кредиторів, що мають більше чверті голосів. Кількість голосів кредиторів на зборах визначається відповідно до частини четвертої цієї статті (ч.2 ст. 48 КУзПБ). Збори кредиторів у провадженні у справі про банкрутство скликаються арбітражним керуючим за його ініціативою, за ініціативою комітету кредиторів чи інших кредиторів, сума вимог яких становить не менше ніж третину всіх вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, або за ініціативою однієї третини кількості голосів кредиторів. Збори кредиторів на вимогу комітету кредиторів або окремих кредиторів скликаються арбітражним керуючим та проводяться протягом двох тижнів з дня надходження письмової вимоги про їх скликання. У разі, якщо арбітражний керуючий не скликає збори кредиторів, комітет кредиторів чи інші кредитори, які ініціюють скликання зборів кредиторів, мають право скликати збори кредиторів самостійно. Збори кредиторів проводяться за місцезнаходженням боржника. Збори кредиторів мають право визначити інше місце проведення зборів(ч.3 ст. 48 КУзПБ). Конкурсні кредитори мають на зборах кредиторів кількість голосів, пропорційну сумі вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів за результатами попереднього засідання господарського суду та кратну одній тисячі гривень. Під час визначення кількості голосів кредиторів з правом вирішального голосу не враховуються суми неустойки (штрафу, пені), інші фінансові санкції, моральна шкода, судовий збір у справі про банкрутство, заявлені або сплачені кредиторами в провадженні у справі про банкрутство (ч.4 ст. 48 КУзПБ). До компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення про: 1) визначення кількісного складу та обрання членів комітету кредиторів; 2) дострокове припинення повноважень комітету кредиторів або окремих його членів; 3) схвалення плану санації боржника та схвалення внесення змін до нього; 4) звернення до господарського суду з клопотанням про введення наступної процедури у справі про банкрутство; 5) обрання арбітражного керуючого у разі відсторонення арбітражного керуючого, визначеного Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою, від виконання повноважень; 6) інші питання, передбачені цим Кодексом, у тому числі віднесені до компетенції комітету кредиторів (ч.5 ст. 48 КУзПБ). На час дії процедур банкрутства збори кредиторів обирають комітет кредиторів у складі не більше ніж сім осіб. Вибори комітету кредиторів проводяться відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх на зборах кредиторів, визначених відповідно до частини четвертої цієї статті. Кредитор, який має 25 і більше відсотків голосів, автоматично включається до складу комітету кредиторів. Якщо загальна кількість кредиторів не перевищує сім осіб, усі кредитори автоматично включаються до складу комітету кредиторів. Під час проведення процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Кодексу (ч.6 ст. 48 КУзПБ). Протокольне рішення зборів кредиторів про утворення та склад комітету кредиторів подається до господарського суду. До компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про: 1) обрання голови комітету; 2) скликання зборів кредиторів; 3) звернення до господарського суду з вимогою про визнання правочинів (договорів) боржника недійсними на будь-якій стадії процедури банкрутства; 4) звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого, припинення повноважень арбітражного керуючого та про призначення іншого арбітражного керуючого; 5) надання згоди на продаж майна боржника (крім майна, що є предметом забезпечення) та погодження умов продажу майна боржника (крім майна, що є предметом забезпечення) у процедурі санації відповідно до плану санації або у процедурі ліквідації банкрута; 6) внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника; 7) інші питання, передбачені цим Кодексом. У роботі комітету мають право брати участь з правом дорадчого голосу арбітражний керуючий, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, забезпечений кредитор, у разі необхідності представник органу, уповноваженого управляти державним майном, і представник органу місцевого самоврядування. Рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість голосів кредиторів, присутніх на зборах (комітеті) кредиторів. Проведення зборів кредиторів у зв`язку із зміною реєстру вимог кредиторів або обрання (переобрання) комітету кредиторів у зміненому чи новому складі не можуть бути самостійною підставою для зміни або перегляду попередньо прийнятих зборами або комітетом кредиторів рішень. (ч.10 ст. 48 КУзПБ). Засідання комітету кредиторів скликається та проводиться за правилами, визначеними для зборів кредиторів. Як вбачається з матеріалів справи ухвалою господарського суду м. Києва від 08.07.2020 визнано кредитором у справі № 910/4129/20 по відношенню до боржника Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Конкорд Факторинг" на суму 151998629,05 грн, з яких: 63 527,00 грн - перша черга; 151 935 102,05 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів, визначено дату проведення підсумкового судового засідання у справі №910/2971/20 на 19.08.2020. Розпорядник майна скликав збори кредиторів на 07.08.2020. Відповідно до рішення зборів кредиторів ТОВ «Іммобілен-Груп», оформленого протоколом від 07.08.2020 №1 обрано комітет кредиторів у кількості однієї особи, а саме, єдиного визнаного на той час у справі кредитора - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Конкорд Факторинг", розпорядника майна абітражного керуючого Булаха О.І. уповноважено звернутись до господарського суду з відповідним клопотанням про визнання банкрутом ТОВ «Іммобілен-Груп». Як вже зазначалось, скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що в порушення вимог ст. 48 КУзПБ його не було запрошено на збори, які проводились 07.08.2020 та на яких було обрано комітет кредиторів, до якого його не включено. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що скаржника визнано кредитором по відношенню до боржника лише ухвалою господарського суду міста Києва від 19.08.2020, тобто, вже після проведення вищевказаних зборів кредиторів. Частиною десятою статті 48 КУзПБ передбачено, що проведення зборів кредиторів у зв`язку із зміною реєстру вимог кредиторів або обрання (переобрання) комітету кредиторів у зміненому чи новому складі не можуть бути самостійною підставою для зміни або перегляду попередньо прийнятих зборами або комітетом кредиторів рішень. Тому у суду першої інстанції не було правових підстав не брати до уваги рішення комітету кредиторів, прийняте на зборах кредиторів 07.08.2020, чи не розглядати клопотання розпорядника майна про визнання боржника банкрутом, про перехід до ліквідаційної процедури, уповноваженого на таке на звернення до суду цим рішенням зборів кредиторів (правова позиція ВС викладена в постанові від 10.09.2020 у справі №910/3353/16). Доводи апеляційної скарги про невключення скаржника до комітету кредиторів суд апеляційної інстанції ввважає безпідставними. Скаржником дії ліквідатора не оскаржувались, не було ініційовано розгляд питання щодо скликання зборів кредиторів для переобрання представницького складу кредиторів у даній справі. Таким чином, у суду апеляційної інстанції наразі відсутні підстави вважати неналежним склад кредиторів, яким було прийняте вищевказане рішення, оформлене протоколом зборів кредиторів від 07.08.2020, а також переглядати попередньо прийняті рішення зборів кредиторів. До того ж, відповідно до ст. 48 КУзПБ, якщо загальна кількість кредиторів не перевищює 7 осіб, усі кредитори автоматично включаються до складу комітету кредиторів. Тобто, після визнання скаржника кредитором у даній справі, останній автоматично включений до комітету кредиторів, про що вірно зазначив у судовому засіданні 20.01.2021 ліквідатор. Судова колегія, бере до уваги, що скаржник мав можливість прийняти участь у судовому засіданні 21.09.2020 та висловити свою думку, правову позицію щодо визнання боржника банкрутом та переходу у ліквідаційну процедуру, обґрунтувати свої заперечення щодо цього питання. Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів скаржника, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова була прийнята з дотриманням вимог КУзПБ та відсутні підстави для її скасування. Інших доводів скаржника по суті заявлених вимог, які б спростували висновки суду, покладені в основу оскаржуваної постанови та впливали на їх правильність в апеляційній скарзі не наведено. Доводи скаржника про порушення судом норм матеріального права не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції. У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001). Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права. За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду за результатами перегляду справи в апеляційному порядку, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення; оскаржувану постанову суду першої інстанції у даній справі - без змін. Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, ст.ст. 269, 270, 271, 275, 276, 282, 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві залишити без задоволення. Постанову господарського суду міста Києва від 21.09.2020 у справі №910/4129/20 залишити без змін. Матеріали справи №910/4129/20 направити до господарського суду міста Києва. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Північного апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Верховного Суду у випадках, у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288-291 ГПК України. Повний текст складено 25.01.2021. Головуючий суддя М.Л. Доманська Судді В.О. Пантелієнко А.А. Верховець