Справа № 910/22074/15

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected] ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "26" січня 2021 р. Справа№ 910/22074/15 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Верховця А.А. суддів: Пантелієнка В.О. Полякова Б.М. За участю секретаря судового засідання Титарєвої Г.І. та представників сторін: від Адвокатського об`єднання «Вячеслав Лич та партнери»: Поповський Д.І. - довіреність б/н від 03.12.2018; арбітражний керуючий Нестеренко С.С. - посвідчення №1780 від 25.12.2015. розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2020 у справі № 910/22074/15 (суддя Івченко А.М.) за заявою Компанії "Вальмонт пропертиз ЛТД" (Valemont properties LTD) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комстрой" (код ЄДРПОУ 35996101) про банкрутство ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2020 у справі №910/22074/15 задоволено клопотання ліквідатора банкрута від 07.10.20; продовжено ліквідатору банкрута арбітражному керуючому Нестеренку С.С. строк для подання суду на затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута та повноваження ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Нестеренка С.С. на шість місяців, до 05.12.2020; у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії комітету кредиторів та бездіяльність ліквідатора банкрута відмовлено, інше. Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою №б/н від 04.11.2020, згідно з якою просить змінити ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2020 частково (пункт 3 резолютивної частини рішення), дозволити ліквідатору ТОВ "Комстрой" Нестеренку С.С. використати кошти, що надійшли від продажу майнових прав банкрута (дебіторської заборгованості, згідно до Арбітражного рішення від 25.10.2013, прийнятого у м. Париж Арбітражним судом AD HOC) в якості джерела розрахунку за ухвалою Господарського суду міста Києва по справі №910/22074/15 від 03.10.2018 в частині погашення заборгованості з виплати основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатору ОСОБА_1, за період від 23.05.2015 по 19.02.2018 в розмірі 60 595,09 грн на наступні реквізити: №рах.: НОМЕР_1 , Акціонерне товариство "УКРСИББАНК", МФО 351823, ідент. код ОСОБА_1 № НОМЕР_2 ." В обґрунтування доводів викладених в апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що ухвала місцевого господарського суду (в оскаржуваній частині) постановлена при неповному з`ясуванні обставин справи. Зокрема скаржник стверджує, що місцевий господарський суд безпідставно не врахував, що у випадку реалізації заставного майна єдиним джерелом оплати послуг арбітражного керуючого є кошти, одержані від продажу майна (майнових прав) боржника, які перебували у заставі. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі №910/22074/15 передано на розгляд колегії суддів у складі: Верховець А.А. (головуючий суддя), судді: Доманська М.Л., Пантелієнко В.О. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2020 у справі №910/22074/15 залишено без руху; надано скаржнику строк для усунення зазначених у мотивувальній частині ухвали недоліків, а саме подати докази сплати судового збору; надати докази, які підтверджують надіслання ліквідатору копії апеляційної скарги. Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2020 (колегія суддів у складі: головуючого судді Верховця А.А., суддів Пантелієнка В.О., Полякова Б.М.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2020 у справі №910/22074/15; апеляційну скаргу призначено до розгляду на 26.01.2021. 11.01.2021 до суду апеляційної інстанції від Адвокатського об`єднання «Вячеслав Лич та партнери» надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно з яким останнє просить суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу без змін. Заперечуючи проти вимог апеляційної скарги Адвокатське об`єднання зауважує, що вимога апеляційної скарги про надання дозволу ліквідатору ТОВ "Комстрой" Нестеренку С.С. використати кошти, що надійшли від продажу майнових прав банкрута не підлягає розгляду, оскільки не була предметом розгляду судом першої інстанції. Крім того Адвокатське об`єднання «Вячеслав Лич та партнери» відмічає, що нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та Кодексу України з процедур банкрутства передбачається погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, в позачерговому порядку. 25.01.2021 на електронну адресу суду та 26.01.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від ОСОБА_1 надійшла заява, згідно з якою скаржник просить поновити йому процесуальні строки щодо підготовки та надання відповіді на відзив Адвокатського об`єднання «Вячеслав Лич та партнери» та відкласти судове засідання на іншу дату. Заява про поновлення строку для подання відповіді на відзив обґрунтована тим, що 02.01.2021 скаржник отримав ухвалу суду про відкриття апеляційного провадження у даній справі, відзив на апеляційну скаргу отримано останнім 18.01.2021, тобто поза межами встановленого строку для подання заперечень. В судове засідання 26.01.2021 скаржник не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення. Головуючий суддя поставив на обговорення заяву скаржника про поновлення процесуальних строків щодо підготовки та надання відповіді на відзив Адвокатського об`єднання «Вячеслав Лич та партнери» та відкладення розгляду справи. Представник Адвокатського об`єднання та арбітражний керуючий заперечували проти задоволення вказаної заяви, зауваживши, що у скаржника до 26.01.2021 було достатньо часу для подання заперечень на відзив. Зважаючи на строк розгляду справи №9140/22074/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Комстрой", просили суд здійснити розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 за його відсутності. Колегія суддів розглянувши заяву скаржника про поновлення процесуальних строків щодо підготовки та подання відповіді на відзив, заслухавши думку представників сторін, виходить з наступного. Відповідь на відзив є однією із видів заяв по суті справи, подання яких є правом учасників справи (ст. 161 ГПК України). Завданням суду при здійсненні правосуддя в силу положень статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є, зокрема, захист гарантованих Конституціє та законами України прав і законних інтересів юридичних осіб, у тому числі забезпечення права реалізації учасникам справи процесуальних прав. Рівні можливості щодо здійснення своїх процесуальних прав і обов`язків є ключовим елементом змагальності сторін як одного із принципів господарського судочинства. Обов`язок суду щодо сприяння в реалізації права сторони на подачу відзиву/відповіді на відзив зводиться, у тому числі, до встановлення строку, який дозволить підготувати його та відповідні докази, і цей строк не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (ч. 8 ст. 165 ГПК України). Як вбачається з матеріалів справи, ухвала суду апеляційної інстанції про відкриття провадження у справі та призначення апеляційної скарги до розгляду (на 26.01.2021) отримана скаржником 02.01.2021, відзив на апеляційну скаргу отримано 18.01.2021. При цьому, як слідує з інформації наявної на сайті Укрпошти за трекінгом відправлення №0814100234170, відзив на апеляційну скаргу відправлено скаржнику 06.01.2021, з 12.01.2021 по 18.01.2021 відправлення перебувало у точці видачі доставки. ОСОБА_1 не надано доказів, які б обгрунтовували неможливість отримання ним даного поштового відправлення (відзиву на апеляційну скаргу) в період з 12.01.2021 по 18.01.2021. Одночасно суд зазначає, що станом на 26.01.2021 до суду апеляційної інстанції скаржником не подано відповідь на відзив, тоді як ризики, які пов`язані з не вчиненням процесуальної дії, несе сторона (ч. 4 ст. 13 ГПК України). Такі ризики не стосуються обмеження доступу до правосуддя. Право на суд покриває надзвичайно широке поле різноманітних категорій - воно стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур. У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. До того ж, слід звернути увагу, що поновленню підлягають строки, які встановлені законом (ч. 1 ст. 119 ГПК України). Строки, що встановлюються судом, а серед таких і строк щодо подачі відзиву/відповіді на відзив, можуть бути продовжені (ч. 2 ст. 119 ГПК України). Вказане свідчить про те, що заява ОСОБА_1 про поновлення строку щодо підготовки та подання відповіді на відзив є невірно сформовано з точки зору процесуального права, оскільки цей строк може бути тільки продовженим. Підстави для такого продовження повинні носити об`єктивний характер. Суб`єктивне сприйняття скаржником або оцінка ним порядку здійснення свого права не є такими обставина, а тому не можуть бути покладені в основу рішення суду про продовження строку. Враховуючи викладене, а також беручи до уваги, що станом на 26.01.2021 скаржником не подано відповідь на відзив (з моменту отримання відзиву до дати розгляду апеляційної скарги пройшло 7 днів), суд відмовляє в задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку щодо підготовки та подання відповіді на відзив. Крім того колегія суддів відмовляє скаржнику у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 202 ГПК України, підставою для відкладення розгляду справи за клопотанням учасника справи, у випадку неможливості його явки у судове засідання, є наявність обґрунтованих причин такої неявки, тоді як ОСОБА_1 не навів жодної підстави неможливості його явки в судове засідання 26.01.2021. Застосовуючи, згідно з частиною 1 статті 3 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989). Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України"). Відтак, враховуючи, що явка сторін в судове засідання 26.01.2021 обов`язковою не визнавалась, участь в судовому засіданні є правом, а не обов`язком сторін, беручи до уваги, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2020 у даній справі за відсутності скаржника за наявними матеріалами справи, яких достатньо для вирішення спору по суті. Представник Адвокатського об`єднання «Вячеслав Лич та партнери» та арбітражний керуючий Нестеренко С.С. заперечували проти вимог апеляційної скарги, просили суд оскаржувану ухвалу залишити без змін. В судовому засіданні 26.01.2021, згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу (далі за текстом - ГПК) України, оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Статтею 271 ГПК України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши думку присутніх представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, з огляду на наступне. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2015 порушено провадження у справі №910/22074/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Комстрой», введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено ОСОБА_1 Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2016 припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «Комстрой», відкрито процедуру санації боржника, керуючим санацією призначено ОСОБА_1 Постановою Господарського суду міста Києва від 19.02.2018 припинено процедуру санації боржника, Товариство з обмеженою відповідальністю «Комстрой» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено ОСОБА_1 Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2018 припинено повноваження ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Комстрой» арбітражного керуючого ОСОБА_1 та призначено ліквідатором банкрута Нестеренка С.С. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2018 затверджено частково звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого ОСОБА_1 за період з 23.05.2015 по 19.02.2018 в розмірі 130 595,09 грн. 19.02.2020 ОСОБА_1 звернувся до місцевого господарського суду із скаргою на дії комітету кредиторів та бездіяльність ліквідатора ТОВ «Комстрой», згідно з якою просив суд: - заборонити ліквідатору ТОВ «Комстрой» Нестеренку С.С. здійснювати позачерговий переказ коштів французькій юридичній компанії «Лазареф Ле-Барс» у розмірі 45 000,00 Євро, що за курсом НБУ станом на поточний термін складало 1 192 500,00 грн; - зобов`язати ліквідатора ТОВ «Комстрой» Нестеренка С.С. включити до реєстру вимог кредиторів ТОВ «Комстрой» розмір відшкодування витрат, пов`язаних з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, що підлягають відшкодуванню в першу чергу у тому числі вимоги щодо виплати основної грошової винагороди арбітражному керуючому ОСОБА_1 за період від 23.05.2015 по 19.02.2018 в розмірі 130 595,09 грн; - зобов`язати ліквідатора ТОВ «Комстрой» Нестеренка С.С. виконати ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.10.2018 в частині погашення заборгованості першої черги, виплати основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період з 23.05.2015 по 19.02.2018 в розмірі 130 595,09 грн ліквідатору ОСОБА_1 шляхом перерахування коштів на наступні реквізити: №рах.: НОМЕР_3 , ХОУ "Ощадбанк", МФО 351823, ідент. код ОСОБА_1 № НОМЕР_2 . Господарський суд міста Києва розглянувши скаргу ОСОБА_1 на дії комітету кредиторів та бездіяльність ліквідатора банкрута дійшов висновку про відмову у її задоволенні з підстав необґрунтованості. Колегія суддів апеляційної інстанції дослідивши матеріали справи встановила, що місцевий господарський суд правомірно відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії комітету кредиторів та бездіяльність ліквідатора банкрута, виходячи із наступного. Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) ліквідатор - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури. Згідно ч. 1 ст. 61 КУзПБ, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрутом; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом; веде реєстр вимог кредиторів, тощо. Частиною 3 статті 12 КУзПБ передбачено, що під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено). Дії (бездіяльність) ліквідатора можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю) (ч. 6 ст. 61 КУзПБ). Зі змісту скарги ОСОБА_1 на дії комітету кредиторів та бездіяльність ліквідатора слідує, що ОСОБА_1 не погоджується з рішенням комітету кредиторів прийнятим 30.10.2019 (протокол №13) щодо оплати заборгованості забезпеченому кредитору за рахунок коштів від продажу заставного майна та вказує на бездіяльність ліквідатора при: 1) вирішенні питання щодо включення вимог ОСОБА_1 у розмірі 130 595,09 грн до реєстру вимог кредиторів (1 черга задоволення); 2) невиконання вимог ухвали суду та не погашення заборгованості перед ОСОБА_1 у розмірі 130 595,09 грн за рахунок коштів від продажу майна. Суд апеляційної інстанції звертає увагу скаржника, що комітет кредиторів не є фізичною чи юридичною особою, його дії не породжують цивільних прав і обов`язків (п. 57 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №15 „Про судову практику в справах про банкрутство") тому не можна визнати незаконною бездіяльність комітету кредиторів, чи визнати роботу комітету кредиторів неефективною чи зобов`язати комітет кредиторів до вчинення певних дій. За таких обставин, беручи до уваги, що нормами КУзПБ не передбачено можливості звернення до суду зі скаргою на дії комітету кредиторів, скарга ОСОБА_1 в цій частині не підлягає розгляду. Стосовно посилань ОСОБА_1 на порушення ліквідатором боржника його прав, оскільки останній не здійснив розрахунки щодо виплати основної грошової винагороди ОСОБА_1 за період з 23.05.2015 по 19.02.2018 у розмірі 130 595,09 грн та не включив його вимогу у реєстр вимог кредиторів, колегія суддів відмічає наступне. Як слідує з матеріалів справи, ТОВ «Комстрой» було частково погашено заборгованість щодо виплати основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого ОСОБА_1 за період від 23.05.2015 по 19.02.2018 в розмірі 70 000,00 грн (грошові перекази від 03.01.2019 та 28.02.2019). Разом з тим в матеріалах справи наявний реєстр вимог кредиторів станом на 05.10.2020, відповідно до якого грошові вимоги ОСОБА_1 включено до реєстру на суму 60 595,09 грн - вимоги першої черги. Таким чином, в зазначеній частині скарга ОСОБА_1 є безпідставною. Стосовно вимоги ОСОБА_1 щодо того, що грошові кошти отримані від продажу заставного майна повинні в першу чергу бути направлені на виплату винагороди арбітражному керуючому, суд відмічає наступне. 30.10.2019 відбулися відкриті торги (аукціон) з продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Комстрой» - право вимоги дебіторської заборгованості від Республіки Молдова на користь ТОВ «Комстрой» згідно рішення від 25.10.2013 Арбітражного суду AD HOC. Згідно з матеріалами справи, 04.02.2015 ТОВ «Комстрой» передало свої майнові права на отримання з Республіки Молдова інвестиційних зобов`язань перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоальянс» та підтверджені рішення від 25.10.2013 Арбітражного суду AD HOC в заставу Компанії «Симпекс ЛТД» (правонаступник Компанія «Амтек Груп ЛТД»). Тобто, майно боржника, що реалізовано на відкритих торгах 30.10.2019 перебувало в заставі Компанія «Амтек Груп ЛТД». 01.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комстрой» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Стілекс» укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги за дебіторською заборгованістю, метою якого було оформлення результатів продажу дебіторської заборгованості первісного кредитора на відкритих торгах (аукціоні), що відбулися в порядку справи про банкрутство №910/22074/15 та оформлені протоколом №1 проведення відкритих торгів (аукціону) з продажу майна ТОВ «Комстрой». Ціна (вартість) продажу прав вимоги за дебіторською заборгованістю становила 1 500 00,00 грн. Так, згідно абз. 6 ч. 3 ст. 61 КУзПБ за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна, що є предметом забезпечення, відшкодовуються витрати, пов`язані з утриманням та збереженням такого майна, сплачується винагорода оператора електронного майданчика. Склад та розмір таких витрат підлягають погодженню в порядку, визначеному цим Кодексом. Кошти, що залишилися після здійснення зазначених виплат, використовуються виключно для задоволення вимог кредиторів за зобов`язаннями, які забезпечує таке майно. Частиною 6 ст. 64 КУзПБ унормовано, що погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом, позачергово. Разом з тим, абз. 6, 7 ч. 2 ст. 30 КУзПБ передбачено, що сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі. У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі. Отже, грошові кошти, отримані ТОВ «Комстрой» від реалізації майна, що було предметом забезпечення (1 500 000,00 грн), повинні використовуватись виключно для задоволення вимог кредитора за зобов`язаннями, які забезпечує таке майно - Компанії «Амтек Груп ЛТД» (за вирахуванням винагороди оператора електронного майданчика). За наведеного, суд апеляційної інстанції погоджується з місцевим господарським судом та вважає, що вимога ОСОБА_1 щодо того, що грошові кошти отримані від продажу заставного майна повинні в першу чергу бути направлені на виплату винагороди арбітражному керуючому, не ґрунтується на чинному законодавстві. Відтак, Господарський суд міста Києва, з урахуванням всіх обставин справи, дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 на дії комітету кредиторів та бездіяльність ліквідатора банкрута. Вимога ж скаржника стосовно «зміни ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2020 частково (пункт 3 резолютивної частини рішення), дозволити ліквідатору ТОВ "Комстрой" Нестеренку С.С. використати кошти, що надійшли від продажу майнових прав банкрута (дебіторської заборгованості, згідно до Арбітражного рішення від 25.10.2013, прийнятого у м. Париж Арбітражним судом AD HOC) в якості джерела розрахунку за ухвалою Господарського суду міста Києва по справі №910/22074/15 від 03.10.2018 в частині погашення заборгованості з виплати основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатору ОСОБА_1, за період від 23.05.2015 по 19.02.2018 в розмірі 60 595,09 грн на наступні реквізити: №рах.: НОМЕР_1 , Акціонерне товариство "УКРСИББАНК", МФО 351823, ідент. код ОСОБА_1 №261682053» не підлягає розгляду судом апеляційної інстанції, в силу положень ч. 5 ст. 269 ГПК України, оскільки не була предметом розгляду в суді першої інстанції. Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Зважаючи на викладене в постанові, судова колегія Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повністю з`ясовано всі обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 07.10.2020 (в оскаржуваній частині) судовою колегією не встановлено. Доводи викладені в апеляційній скарзі, висновків місцевого господарського суду не спростовують, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 судом не вбачається. Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ: 1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2020 у справі №910/22074/15 залишити без задоволення. 2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2020 (в оскаржуваній частині) у справі №910/22074/15 залишити без змін. 3. Матеріали справи №910/22074/15 повернути до Господарського суду міста Києва. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачено ст. 287 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства. Повний текст постанови складено 29.01.2021. Головуючий суддя А.А. Верховець Судді В.О. Пантелієнко Б.М. Поляков