Перейти до вмісту
Кишеняперевірка бізнесу
УхвалаГосподарське судочинство

Справа № 911/1053/21

Суд
Північний апеляційний господарський суд
Дата
09.09.2021
Суддя
Отрюх Б.В.
Категорія
банкрутство юридичної особи

Текст рішення

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected] УХВАЛА про повернення апеляційної скарги "09" вересня 2021 р. Справа№ 911/1053/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Отрюха Б.В. суддів: Остапенка О.М. Яковлєва М.Л. розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у Київській області на ухвалу Господарського суду Київської області від 10.06.2021 (повний текст складено 15.06.2021 року) у справі № 911/1053/21 (суддя Лутак Т.В.) За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК» (ідентифікаційний код - 30105738) до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «МВВ Пром» (ідентифікаційний код - 38697846) про відкриття провадження у справі про банкрутство В С Т А Н О В И В : Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.06.2021 року відкрито провадження у справі № 911/1053/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК» про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «МВВ Пром». Визнано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «МВВ Пром» у розмірі 2 560 331, 53 грн. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства. Введено процедуру розпорядження майном боржника та призначити розпорядником майна боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «МВВ Пром» (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Європейська, будинок 14, ідентифікаційний код - 38697846) арбітражного керуючого Юрченко Ольгу Миколаївну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 222 від 26.02.2013, адреса: 03039, м. Київ, вул. Голосіївська, буд. 7, корп. 3, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ). Встановлено грошову винагороду розпорядника майна боржника у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень у відповідності до ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства. Здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «МВВ Пром» у відповідності до ч. 9 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства. Вжито заходи щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «МВВ Пром» (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Європейська, будинок 14, ідентифікаційний код - 38697846) приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави. Зазначено, що розпоряднику майна боржника в строк до 26 липня 2021 року необхідно подати суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів та складений реєстр вимог кредиторів відповідно до норм ч. 3 ст. 44, ч. 5 та ч. 8 ст. 45, ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства. Попереднє засідання господарського суду призначено на 29 липня 2021 року о 14:30 год. Встановлено строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна боржника та визначення його вартості до 29 липня 2021 року, відомості про що надати суду. Не погоджуючись з даною ухвалою, Головного управління ДПС у Київській області звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 10.06.2021 року у справі №911/1053/21, провадження у справі №911/1053/21 закрити як безпідставно порушене. Відповідно до протоколів щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями автоматичний розподіл не відбувся, оскільки не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи. Деталі наведені у звіті автоматизованого розподілу. Згідно з протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів справу №911/1053/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Отрюх Б.В., судді: Яковлєв М.Л., Попікова О.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2021 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на ухвалу Господарського суду Київської області від 10.06.2021 у справі №911/1053/21 залишено без руху. Повідомлено Головне управління ДПС у Київській області про право на усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. 05.08.2021 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про усунення недоліків. Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/4207/21 від 08.09.2021 призначено повторний автоматизований розподіл справи. Згідно з протоколом повторного передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 08.09.2021, справу №911/1053/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді доповідача) Отрюх Б.В., суддів Остапенка О.М. та Яковлєва М.Л. Щодо клопотання про усунення недоліків, як вбачається зі змісту клопотання апелянт клопоче про відстрочення сплати судового збору, однак підпунктом 7 пункту 2 частини 2 ст. 4 та підпунктом 4 пункту 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розміри ставок за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб та за подання апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами становить 150 відсотків ставки, що підлягала при сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. При цьому, частиною першою ст. 4 названого Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" визначено, що у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року становить 2 270,00 грн. Приписами ст.8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Згідно з частиною другою статті 8 зазначеного вище Закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Насамперед варто зауважити, що Законом України "Про судовий збір" визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у ст. 5 зазначеного Закону та є вичерпним. З аналізу ж ст. 8 Закону України "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в ст. 5, або у справах із предметом спору, не охопленим ст. 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення. Що ж до самих умов, визначених ст. 8, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням. Так, умови, визначені у п.п. 1 та 2 ч. 1 ст. 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена. Щодо третьої умови, визначеної у п. 3 ч. 1 ст. 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб. Окремо слід зазначити, що встановлений ст. 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним. При цьому, як уже зазначалось, із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення п. п. 1 та 2 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи) Подібна за змістом правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 05.03.2021 у справі № 910/9741/20, від 06.01.2021 у справі № 927/579/19, від 31.03.2021 у справі № 903/465/20, від 26.04.2021 у справі № 5028/19/59/2012, від 22.02.2021 у справі № 910/17424/19, від 19.04.2021 у справі № 908/859/20, , у постанові від 25.03.2021 у справі № 912/3514/20. Положення п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору. Зазначеної позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18. Питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується на розсуд суду в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони дійсно перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі. Особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи того, що її майновий стан об`єктивно перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору. Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі ст. 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (п. 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (п. 57). У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" (заява № 28249/95) зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції (п. 60). Таким чином, відстрочення сплати судового збору (розстрочення його сплати, звільнення від сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених ст. 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Звертаючись з клопотанням про відстрочення сплати судового збору до ухвалення апеляційним господарським судом постанови у цій справі ДП "Гарантований покупець" не вказує конкретної підстави з зазначених у переліку в ст. 8 Закону України "Про судовий збір", що є вичерпним при вирішенні питання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору. Водночас, як було вказано вище, положення п. п. 1 та 2 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Однак предметом цієї справи не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Враховуючи наведене вище та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, суд апеляційної інстанції не вбачає, у даному випадку, наявності обставин, які відповідали б зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для відстрочення сплати судового збору, що могли б зумовити вчинення такої процесуальної дії. Відповідно до ч. 2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу. Частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Відповідно до частини 8 статті 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків. Беручи до уваги, що скаржником недоліки апеляційної скарги у визначений судом строк не були усунені, а саме не було подано доказів сплати судового збору в сум 34 050,00 грн, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню. Оскільки апеляційна скарга повертається скаржнику на підставі ст. 260 ГПК України, то, відповідно, клопотання заявника про поновлення строку на подання апеляційної скарги судом не розглядається. Керуючись статтями 174, 234, 258, 260, Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, - У Х В А Л И В: 1. Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області про відстрочення сплати судового збору. 2. Повернути апеляційну скаргу Головному управлінню ДПС у Київській області на ухвалу Господарського суду Київської області від 10.06.2021 (повний текст складено 15.06.2021 року) у справі №911/1053/21. 3. Копію ухвали надіслати учасникам апеляційного провадження. Ухвала апеляційної інстанції може бути оскаржена в порядку встановленому ст. 288 ГПК України. Головуючий суддя Б.В. Отрюх Судді О.М. Остапенко М.Л. Яковлєв

Інші документи цієї справи50

Справа № 911/1053/21 проходила кілька етапів. Нижче — усі документи за нею, від найновішого.

Текст наведено в тому вигляді, в якому його оприлюднено. Персональні дані учасників у судових рішеннях знеособлені самим судом — саме тому в тексті трапляються позначки на кшталт «ОСОБА_1».

Справа № 911/1053/21 — Ухвала — Кишеня