Справа № 910/23952/15

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua УХВАЛА "30" червня 2022 р. Справа№ 910/23952/15 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Остапенка О.М. суддів: Сотнікова С.В. Отрюха Б.В. за участю секретаря судового засідання: Сивак М.С. у присутності представників сторін: від АТ "Укрексімбанк": Черей О.В. - дов. №0024701/19905-21 від 18.06.2021 від АТ "Укрексімбанк": Гнатюк М.М. - дов. №0024701/29920-21 від 20.09.2021 від ТОВ "РМ-Інвест": Менюк С.А. - дов. б/н від 01.02.2022 розглядаючи апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Господарчий універмаг "Меркурій" та уповноваженої особи засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Господарчий універмаг "Меркурій" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.01.2020 року у справі № 910/23952/15 (суддя Чеберяк П.П.) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Господарчий універмаг "Меркурій" про банкрутство ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2020 року у справі №910/23952/15 задоволено заяву Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - АТ "Укрексімбанк", Банк) з кредиторськими вимогами до ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій", визнано кредиторські вимоги АТ "Укрексімбанк" до боржника на загальну суму 1 902 437 981,08 грн. та зобов`язано ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Шкромиду В.В. включити вказані вимоги до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій" окремо, як забезпечені заставою майна боржника. Ухвала суду першої інстанції мотивована обґрунтованістю та доведеністю грошових вимог АТ "Укрексімбанк" до боржника, забезпечених іпотекою, які, в свою чергу, заявлені банком в межах строків позовної давності, а відтак підлягають включенню до реєстру окремо, як забезпечені заставою майна боржника. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 22.01.2020 року у даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити банку у визнанні кредитором боржника. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій" на увалу господарського суду міста Києва від 22.01.2020 року у справі №910/23952/15. Крім того, не погоджуючись із вищевказаною ухвалою місцевого господарського суду, уповноважена особа засновників боржника також звернулася до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 22.01.2020 року у даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити банку у визнанні кредитором боржника. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою уповноваженої особи засновників боржника на увалу господарського суду міста Києва від 22.01.2020 року у справі №910/23952/15 та об`єднаної її в одне апеляційне провадження для спільного розгляду з раніше поданою та прийнятою до провадження апеляційною скаргою боржника на ухвалу господарського суду міста Києва від 22.01.2020 року у справі №910/23952/15. Подані апеляційні скарги мотивовані неповним з`ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а також порушенням норм матеріального та процесуального права. За наслідками розгляду заявлених в апеляційних скаргах вимог, постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 року апеляційні скарги ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій" та уповноваженої особи засновників боржника задоволено, ухвалу господарського суду міста Києва від 22.01.2020 року у справі №910/23952/15 скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у визнанні кредиторських вимог АТ "Укрексімбанк" до боржника на загальну суму 1 902 437 981, 08 грн. у повному обсязі. Суд апеляційної інстанції у своїй постанові не погодився з позицією місцевого господарського суду щодо обґрунтованості заявлених кредитором вимог в повному обсязі. При цьому, установивши з матеріалів справи той факт, що строк виконання кредитних зобов`язань по всім договорам автоматично вважається таким, що настав з 14.08.2009 року, тому перебіг позовної давності розпочався з 14.08.2009 року і сплинув 15.08.2012 року, натомість банк звернувся до суду із кредиторськими вимогами до Боржника 10.11.2015 року, тобто поза межами строку позовної давності. З огляду на вказані обставини пропуску строку позовної давності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у вимозі банку до ТОВ "Господарський універмаг "Меркурій" про визнання кредитором. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.09.2021 року касаційну скаргу АТ "Укрексімбанк" задоволено частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 року у справі №910/23952/15 скасовано, справу в скасованій частині передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду. Судом касаційної інстанції у даній постанові вказано, що скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, апеляційним судом не було надано належної оцінки встановленим обставинам справи, не досліджено у повній мірі умови договорів, якими передбачено порядок та підстави виникнення права Банку звернути стягнення на Предмет іпотеки. Наслідком цьому стало неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та ухвалення передчасного рішення про відмову у визнанні грошових вимог Банку з підстав пропуску строку позовної давності. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2021 року вказану справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Грек Б.М., Верховець А.А. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 року справу №910/23952/15 за апеляційними скаргами ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій" та уповноваженої особи засновників ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій" на ухвалу господарського суду міста Києва від 22.01.2020 року прийнято до провадження у визначеному складі суду, запропоновано учасникам провадження у справі надати суду пояснення по суті спору з урахуванням позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 20.09.2021 року по справі №910/23952/15 та призначено справу до розгляду на 28.10.2021 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі. У зв`язку із звільненням судді Північного апеляційного господарського суду Верховця А.А. у відставку протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.10.2021 року для розгляду справи №910/23952/15 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Грек Б,М., Копитова О.С. Ухвалою суду від 28.10.2021 року вищевказаною колегією суддів прийнято до провадження справу №910/23952/15 за апеляційними скаргами ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій" та уповноваженої особи засновників ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій" на ухвалу господарського суду міста Києва від 22.01.2020 року. До початку судового засідання через відділ документального забезпечення суду від представника АТ "Укрексімбанк" надійшли пояснення по справі та клопотання про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою уповноваженої особи засновників ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій" на ухвалу господарського суду міста Києва від 22.01.2020 у справі №910/23952/15. Ухвалою суду від 28.10.2021 року відкладено розгляд справи на 18.11.2021 року на підставі положень ст. 216 ГПК України. У зв`язку з перебуванням судді Грека Б.М. у відпустці витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.11.2021 для розгляду справи №910/23952/15 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М. судді: Отрюх Б.В., Копитова О.С. Ухвалою суду від 16.11.2021 року вищевказаною колегією суддів прийнято до провадження справу №910/23952/15 за апеляційними скаргами ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій" та уповноваженої особи засновників ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій" на ухвалу господарського суду міста Києва від 22.01.2020 року. До початку судового засідання через відділ документального забезпечення суду від ТОВ "РМ-Інвест" надійшло заперечення на клопотання про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою уповноваженої особи засновників ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій", клопотання про витребування доказів та клопотання про призначення судової експертизи у справі, а від АТ "Укрексімбанк" - клопотання про долучення доказів надсилання копій клопотання та письмових пояснень іншим учасникам справи. Ухвалою суду від 18.11.2021 року відкладено розгляд справи на 16.12.2021 року на підставі положень ст. 216 ГПК України. До дати судового засідання через відділ документального забезпечення суду від уповноваженої особи засновників ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій" надійшли пояснення на клопотання АТ "Укрексімбанк" про закриття апеляційного провадження та клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням у службовому відрядженні. Судове засідання, призначене на 16.12.2021 року, не відбулось у зв`язку з перебуванням головуючого судді Остапенка О.М. та судді Копитової О.С. на лікарняному. Ухвалою суду від 28.12.2021 року, після виходу головуючого судді Остапенка О.М. та судді Копитової О.С. з лікарняного, розгляд справи №910/23952/15 призначено на 27.01.2022 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі. До дати судового засідання через відділ документального забезпечення засобами електронного зв`язку від представника ТОВ "РМ-Інвест" надійшли пояснення по справі щодо строків позовної давності. Судове засідання, призначене на 27.01.2022 року, не відбулось у зв`язку з перебуванням головуючого судді Остапенка О.М. та судді Копитової О.С. у відпустці. Ухвалою суду від 31.01.2022 року, після виходу головуючого судді Остапенка О.М. та судді Копитової О.С. з відпустки, розгляд справи №910/23952/15 призначено на 24.02.2022 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі. У зв`язку з перебуванням судді Отрюха Б.В. у відпустці протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.02.2022 для розгляду справи №910/23952/15 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді:Сотніков С.В.,Копитова О.С. Ухвалою суду від 23.02.2022 вищевказаною колегією суддів прийнято до провадження справу №910/23952/15 за апеляційними скаргами ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій" та уповноваженої особи засновників ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.01.2020 року. Через військову агресію Російської Федерації проти України Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022 року, затвердженого Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з чим для запобігання загрози життю та здоров`ю суддів та учасників судового процесу у період воєнного стану судове засідання з розгляду справи №910/23952/15, призначене на 24.02.2022 року, не відбулось. Разом з тим, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки для розгляду справи №910/23952/15 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Сотніков С.В., Отрюх Б.В. та ухвалою від 12.04.2022 року вищевказаною колегією суддів прийнято до провадження вказану справу за апеляційними скаргами ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій" та уповноваженої особи засновників ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.01.2020 року та призначено її до розгляду на 26.05.2022 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі. До дати судового засідання через відділ документального забезпечення суду від представника ТОВ "РМ-Інвест" надійшли додаткові пояснення по справі, а від представника АТ "Укрексімбанк" - заперечення на клопотання про витребування доказів та на клопотання про призначення у справі експертизи. Ухвалою суду від 26.05.2022 року розгляд справи відкладено на 09.06.2022 року на підставі положень ст. 216 ГПК України. В судове засідання 09.06.2022 з`явились представники АТ"Укрексімбанк". Ліквідатор ТОВ "РМ-Інвест" арбітражний керуючий Приходько І.В. в судове засідання не з`явився, подавши до його початку клопотання про відкладення справи на іншу дату у зв`язку із введенням на території України військового стану. Представники скаржників та інших учасників провадження у справі в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. В судовому засіданні 09.06.2022 року відмовлено у задоволенні клопотання ліквідатора ТОВ "РМ-Інвест" про відкладення розгляду справи з викладених у ньому мотивів, заслухано пояснення представників АТ "Укрексімбанк" по суті спору та ухвалою суду відкладено розгляд справи на 30.06.2022 року на підставі положень ст. 216 ГПК України. В судове засідання 30.06.2022 з`явились представники ТОВ "РМ-Інвест" та АТ "Укрексімбанк". Ліквідатор ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій" арбітражний керуючий Лукашук В.В. в судове засідання не з`явився, подавши до його початку засобами електронного зв`язку клопотання про відкладення справи на іншу дату у зв`язку із введенням на території України військового стану, а також перебуванням територіально у м. Кривий Ріг. Представники інших учасників провадження у справі в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином у відповідності до ч. 6 ст. 120 ГПК України шляхом направлення копії ухвали суду від 09.06.2022 року електронною поштою, докази чого долучено до матеріалів справи. Розглядаючи заявлене клопотання про відкладення розгляду справи з наведених у ньому мотивів, судова колегія наголошує, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу щодо відкладення розгляду справи з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п. Господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні свого представника. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах. Тобто, ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій", як юридична особа, не було позбавлено права уповноважити представника на участь у розгляді справи та забезпечити його явку в судове засідання. Більш того, зазначаючи про введення військового стану ліквідатор ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій" арбітражний керуючий Лукашук В.В. або уповноважені представники боржника мали можливість взяти участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщенням суду з використанням власних технічних засобів відповідно до ст.197 ГПК України, проте своїм правом не скористались. При цьому, посилання ліквідатора банкрута на введення в Україні військового стану та територіальним перебуванням в іншому місті не є беззаперечною та поважною підставою для відкладення розгляду справи, оскільки права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а військовий стан не зупиняє роботи судів. Колегією суддів взято до уваги, що ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій" було подано апеляційну скаргу, тобто боржником висловлено власну позицію щодо суті спору. Також слід зазначити, що боржник жодного разу не приймав участі у новому розгляді справи в суді апеляційної інстанції, зокрема, явку своїх представників у судові засідання 28.10.2021 року, 18.11.2021 року, 26.05.2022 року та 09.06.2022 року не забезпечив. Окрім наведеного, судом враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 16.07.2020 року у справі №924/369/19 та від 01.10.2020 року у справі №361/8331/18, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Разом з тим, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч. 12 ст. 270 ГПК України). Суд звертає увагу заявника клопотання про те, що згідно п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку лише у випадку першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. Однак, наведені у клопотанні причини неявки є неповажними. За викладених обставин, оскільки явка представників учасників провадження у справі обов`язковою не визнавалась, а їх неявка в свою чергу не перешкоджає вирішенню спору, беручи до уваги, що матеріалів достатньо для розгляду справи по суті та з огляду на можливість забезпечення участь представника боржника у судовому засіданні у режимі відеоконференції, зважаючи на те, що відкладення є правом суду, а не обов`язком, враховуючи відсутність можливості чергового відкладення розгляду справи через закінчення відповідних строків розгляду поданої апеляційної скарги та з метою недопущення безпідставного затягування розгляду справи колегія суддів дійшла висновку, що заявлене клопотання про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами у відсутність представників боржника та інших учасників провадження у справі, які не з`явились. В судовому засіданні 30.06.2022 розглянуто клопотання представника ТОВ "РМ-Інвест" про витребування доказів та про призначення у справі судової економічної експертизи. Так, у клопотанні про витребування доказів скаржник просить суд витребувати у АТ "Укрексімбанк": -оригінали та належним чином завірені копії Генеральної кредитної угоди №6407N1/2416 від 16.02.2007 та укладених на її виконання кредитних договорів №6407К2/2416 від 16.02.2007, №6408К8/2463 від 25.04.2008, №6407К9/2429 від 04.06.2007, №6405К25/2463 від 24.11.2005, №151107К77 від 10.12.2007, №151107К78 від 10.12.2007; -належним чином завірені копії документів, що підтверджують виконання сторонами Генеральної кредитної угоди №6407N1/2416 від 16.02.2007 та укладених на її виконання кредитних договорів №6407К2/2416 від 16.02.2007, №6408К8/2463 від 25.04.2008, №6407К9/2429 від 04.06.2007, №6405К25/2463 від 24.11.2005, №151107К77 від 10.12.2007, №151107К78 від 10.12.2007; -оригінал та належним чином завірену копію Іпотечного договору №6408Z15/2463 від 25.04.2008. В обґрунтування вказаного клопотання заявник посилається на необхідність дослідження всіх доказів, які свідчать про характер, розмір та час виникнення вимог АТ "Укрексімбанк" до банкрута. За твердженням представника заявника, ТОВ "РМ-Інвест" не був учасником правовідносин, які стали підставою для визнання кредиторських вимог АТ "Укрексімбанк", і не має доступу до правочинів та документів, які свідчать про виконання вказаних правочинів, у зв`язку з чим просить витребувати зазначені докази. В свою чергу, заявлене клопотання про призначення судової економічної експертизи у справі мотивовано необхідністю визначення дійсного розміру заборгованості боржника перед АТ "Укрексімбанк", яку слід встановлювати на підставі первинних документів, що потребує спеціальних знань. Розглянувши в судовому засіданні вказані клопотання та заслухавши позиції присутніх представників учасників провадження у справі, колегія суддів дійшла висновку про відмову у їх задоволенні у зв`язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю, з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1-3, 5 ст. 81 ГПК України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази. Суд може уповноважити на одержання витребуваних ним доказів заінтересовану сторону. Разом з тим, слід зазначити, що відповідно до положень ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Згідно ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. При цьому, в силу ст. 91 ГПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Статтею 74 наведеного кодексу встановлено обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно положень ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Слід також зазначити, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.235 ГПК України). Разом з тим, в порушення положень ст. 81 ГПК України, заявлене кредитором клопотання не містить конкретних обставини, які може підтвердити кожен із витребуваних доказів, або аргументи, які він може спростувати, та їх значення для правильного розгляду та вирішення даної справи про банкрутство. Крім того, звертаючись до суду з відповідним клопотанням, кредитором не надано суду доказів на підтвердження вжиття заходів щодо самостійного отримання документів, про витребування яких заявлено дане клопотання, як і не надано підтвердження неможливості отримання вищезазначеної інформації та доказів особисто представником ТОВ "РМ-Інвест". При цьому, слід також наголосити, що згідно положень процесуального законодавства, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, тобто збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду. Окрім наведеного, під час розгляду заявленого клопотання суд апеляційної інстанції також враховує висновки Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладені у постанові від 12.10.2021 року у справі №01/1494(14-01/1494) стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство та стосовно ролі та обов`язків суду на цій стадії провадження у справі про банкрутство. Так, згідно наведеної постанови, на підставі аналізу законодавства про банкрутство, яким керується суд на стадії попереднього засідання під час розгляду кредиторських вимог, у сукупності з положеннями процесуального закону щодо диспозитивності у господарському процесі, щодо прав та обов`язків кредитора як сторони у справі про банкрутство, щодо порядку доведення стороною даних, вказаних в обґрунтування своїх вимог і заперечень, щодо порядку надання доказів у справі, а також з урахуванням численної практики Верховного Суду з даного питання, судом касаційної інстанції зроблено наступні висновки: - заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду: від 26.02.2019 у справі №908/710/18, 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16); - проте, обов`язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (постанови Верховного Суду: від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 05.03.2019 у справі №910/3353/16, від 18.04.2019 у справі №914/1126/14, від 20.06.2019 у справі №915/535/17, від 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16); - під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови Верховного Суду: від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16); - у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови Верховного Суду: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18); - відтак, завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанови Верховного Суду: від 05.03.2019 у справі №910/3353/16, від 18.04.2019 у справі №914/1126/14, від 20.06.2019 у справі №915/535/17, від 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16); - отже, у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17); - ухвала, прийнята за результатами попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів; для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня) (постанови: від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17); - метою апеляційного суду є перевірка законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції, а способом досягнення цієї мети - розгляд справи по суті повторно (постанова Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №922/116/18). Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (ст. 76 ГПК України), допустимості (ст. 77 ГПК України), достовірності (ст. 78 ГПК України) та вірогідності (ст. 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. Покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Отже, за своєю правовою природою такий предмет спору не є тотожним спору про право, який розглядається у позовному провадженні. (Аналогічна правова позиція викладена у Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 27.08.2020 року у справі №911/2498/18). Як встановлено судом апеляційної інстанції, на підтвердження заявлених кредиторських вимог до боржника АТ "Укрексімбанк" було надано наступні документи: - розрахунки заборгованості ТОВ "Атем" станом на 09.02.2014 за кредитними договорами, укладеними в рамках Генеральної кредитної угоди №6407N1/2416 від 16.02.2007, а також за Кредитною угодою № 6405К25/2365 від 24.11.2005 (т. 2, а.с. 19-66); - виписки по рахунках боржника та платіжні доручення (т. 2, а.с. 67 - 123); - копія Генеральної угоди № 6407N1/2416 від 16.02.2007 з додатками та додатковими угодами (т. 2, а.с. 124 - 153); - копія Кредитного договору № 6407К2/2416 від 16.02.2007 з додатками та додатковими договорами (т. 2, а.с. 154 - 200); - копія Кредитного договору № 6407К9/2429 від 24.06.2007 з додатками та додатковими договорами (т. 2, а.с. 201 - 254); - копія Кредитного договору № 151107К77 від 10.12.2007 з додатками та додатковими договорами (т. 2, а.с. 255 - 279); - копія Кредитного договору № 151107К78 від 10.12.2007 з додатками та додатковими договорами (т. 2, а.с. 280 - 309); - копія Кредитного договору № 6408К8/2463 від 25.04.2008 з додатками та додатковими договорами (т. 2, а.с. 310-371); - копія Кредитної угоди № 6405К25/2365 від 24.11.2005 з додатками та додатковими договорами (т. 2, а.с. 372-417); - копія Іпотечного договору № 6408Z15/2463 від 25.04.2008 зі змінами та доповненнями, внесеними договором про внесення змін № 6408 Z15/2463-1 від 19.02.2010 (т. 2, а.с. 418-429); - копії вимог про дострокове погашення заборгованості, направлені на адресу ТОВ "ГУ "Меркурій" від 31.10.2013 та від 25.11.2013 (т. 2, а.с. 430 - 437); - копії судових рішень у справі № 5011-35/2276-2012 (т. 2, а.с. 438 - 462). Також AT "Укрексімбанк" надано докази виконання банком зобов`язань, що випливають з Кредитного договору № 151107К77 від 10.12.2007 (т. 5, а.с. 67 - 197), а саме: - нотаріально посвідчена копія заяви ТОВ "Атем" про відкриття документарного акредитива №1 від 12.12.2007 на суму 4 279 409,70 дол. США, перекладом на українську мову (а.с. 70 - 72); - нотаріально посвідчена копія SWIFT-повідомлення FIN 700 від 14.12.2007, з перекладом на українську мову (а.с. 73 - 79); - нотаріально посвідчена копія SWIFT-повідомлення FIN 754 від 19.12.2007, з перекладом на українську мову (а.с. 80 - 82); - нотаріально посвідчена копія повідомлення банку NATIXIS від 27.12.2007 про використання документарного акредитива (про сплату 279 409,70 дол. США за документарним акредитивом 07344NB250), з перекладом на українську мову (а.с. 83 - 85); - нотаріально посвідчена копія повідомлення банку NATIXIS від 10.03.2008 щодо виплати на користь DMT 8 558 819,40 дол. США (використання № 1), а також комісії на суму 2 010 324,03 дол. США, з перекладом на українську мову (а.с. 86-90); - нотаріально посвідчена копія повідомлення банку NATIXIS від 25.11.2008 щодо виплати на користь DMT 8 681 730,80 дол. США (використання № 2), з перекладом на українську мову (а.с. 91 - 95); - нотаріально посвідчена копія повідомлення банку NATIXIS від 16.03.2009 щодо виплати на користь DMT 2 852 939,80 дол. США (використання № 3), з перекладом на українську мову (а.с. 96 - 100); - нотаріально посвідчена копія повідомлення банку NATIXIS від 24.08.2009 щодо виплати на користь DMT 1 426 469,90 дол. США (використання № 4), з перекладом на українську мову (а.с. 101 - 105); - нотаріально посвідчена копія повідомлення банку NATIXIS від 22.10.2009 щодо підтвердження здійснення 4-х платежів, з перекладом на українську мову (а.с. 106- 108); - нотаріально посвідчена копія повідомлення банку NATIXIS від 04.05.2012 щодо підтвердження здійснення 4-х платежів, з перекладом на українську мову (а.с. 109-111); - нотаріально посвідчена копія Форми прийняття Контракту № 1 від 08.01.2008, з перекладом на українську мову (а.с. 112 - 123); - нотаріально посвідчена копія Базової угоди, укладеної між AT "Укрексімбанк" та банком NATIXIS, з перекладом на українську мову (а.с. 124- 155; 156- 197). Окрім того, надавались також такі додаткові докази (т. 7): - виписки по рахунках заборгованості ТОВ "Атем" за Кредитним договором № 151107К77 від 10.12.2007 за період з 10.12.2007 по 09.02.2014 та на дати перерахування траншів (а.с. 96 - 137); - меморіальні ордери, що підтверджують отримання кредиту ТОВ "Атем" за Кредитним договором № 151107К77 від 10.12.2007 (а.с. 138- 141); - виписки за 09.02.2014 щодо обліку простроченої заборгованості за названими вище кредитними договорами (а.с. 159 - 166); - довідка відповідності балансових рахунків до виписок за 09.02.2014 щодо обліку заборгованості названими вище кредитними договорами (а.с. 167). Як вбачається із наведеного переліку, копії документів, на витребуванні яких наполягає ТОВ "РМ-Інвест", були надані суду та містяться в матеріалах справи, відтак у суду відсутні підстави для задоволення клопотання заявника в цій частині. З приводу витребування оригіналів документів, наведених у клопотанні ТОВ "РМ-Інвест", то за висновками суду заявником жодним чином не обґрунтовано необхідність надання банком саме оригіналів цих документів, зокрема, не вказано, які саме обставини викликають у заявника сумніви щодо достовірності завірених належним чином та наявних у матеріалах господарської справи №910/23952/15 копій цих документів. З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання ТОВ "РМ-Інвест" про витребування доказів. Щодо клопотання заявника про призначення у справі експертизи, судова колегія зазначає, що при призначенні судово-економічної експертизи спірних грошових вимог кредитора у справі про банкрутство, як одного із способів збирання доказів, судам належить враховувати особливості провадження з розгляду вимог кредиторів у справах про банкрутство, якими визначається предмет доказування, особа, на яку покладається обов`язок доказування, обсяг доказування у справі про банкрутство при розгляді конкретного спору та наявність дійсної потреби у збиранні доказів шляхом проведення певної судової експертизи з огляду на спеціальні приписи законодавства щодо розгляду у справі про банкрутство спірних вимог кредиторів. Системний аналіз положень статей 98-99 ГПК України та частини першої статті 45 КУзПБ дозволяє зробити висновок про те, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, попереднього слідства чи суду. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема, через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. Висновок експерта складається за результатами проведення судової експертизи та є одним із видів доказів у справі; експертиза призначається судом за його власною ініціативою або за клопотанням учасника справи у випадку, коли суд вважає, що має дійсну потребу у спеціальних знаннях для встановлення певних фактичних даних, що входять до предмета доказування. Частиною першою статті 45 КУзПБ передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Отже, законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. Воно не може бути замінене висновком експерта-економіста, який не обмежений вимогами статей 76-79 ГПК України та межами дослідницької функції суду саме на цій стадії розгляду справи про банкрутство. Покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Таким чином, за своєю правовою природою такий предмет спору не є тотожним спору про право, який розглядається у позовному провадженні. Особливістю провадження у справах про банкрутство є те, що в межах цього провадження суди розглядають багато різних спорів, щодо яких законодавцем визначено окремі процедури та особливості їх розгляду в межах єдиної процедури банкрутства. Одним з різновидів таких спорів є розгляд спірних вимог конкурсного кредитора, який оспорюється боржником або іншим кредитором боржника. Відтак, при розгляді спірних вимог кредиторів суди повинні керуватися спеціальними нормами законодавства про банкрутство, які визначають обов`язки конкретного кредитора щодо доказування розміру кредиторських вимог, визначають обсяг доказування, предмет доказування спірних кредиторських вимог, право суду відмовити у визнанні спірних вимог внаслідок неподання заявником документів, що їх підтверджують. Системний аналіз положень статей 73, 99 ГПК України та статті 45 КУзПБ дозволяє дійти висновку про те, що при розгляді спірних грошових вимог кредитора суд не вправі призначати експертизу, предметом якої є дослідження документів на обґрунтування чи спростування грошових вимог кредитора, оскільки такі повноваження щодо дослідження повноти та належності документальних доказів, наданих конкурсним кредитором на обґрунтування своїх кредиторських вимог, законодавцем покладено на суд, який розглядає спірні вимоги кредитора у конкурсній процедурі. Суд не вправі перекладати свої повноваження щодо дослідження документальних доказів обґрунтованості спірних вимог на іншу особу (судового експерта). (Аналогічна правова позиція викладена у Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 28.07.2020 року по справі №904/2104/19 та від 27.08.2020 року по справі 911/2498/18). Таким чином, апеляційний суд зазначає, що призначення у справах про банкрутство судово-економічної експертизи спірних вимог кредитора, предметом якої є дослідження документального підтвердження розміру заборгованості спірних вимог кредитора згідно доказів, наданих суду у справу про банкрутство конкурсним кредитором, боржником чи іншими кредиторами, не вимагає застосування спеціальних економічних знань, оскільки предметом дослідження є повнота документального підтвердження грошових вимог. У цьому випадку виникають наслідки делегування судом власних повноважень з дослідження належності та повноти документальних доказів іншій особі (судовому експерту), що підтверджує вихід суду за межі наданої йому компетенції в межах провадження у справі про банкрутство та заборонено в силу приписів частин першої, другої статті 124 Конституції України. З огляду на вищевикладене, суд не вбачає необхідності призначення судової експертизи у справі про банкрутство, оскільки в даному випадку предметом дослідження є питання документального аналізу наявності доказів щодо обґрунтування розміру грошових вимог кредитора, для якого не потрібні спеціальні економічні знання. Такі повноваження належать до виключної компетенції суду, що розглядає справу про банкрутство. Ухвала суду про призначення судової експертизи є причиною вжиття судом заходів щодо зупинення провадження у справі. Отже, призначення судової експертизи перебуває у причинно-наслідковому зв`язку із зупиненням провадження у справі. За змістом пункту 2 частини першої статті 228 та пункту 6 частини першої статті 229 ГПК України вбачається, що призначення судом експертизи надає суду право з власної ініціативи чи за заявою учасника справи зупинити провадження у справі на час проведення експертизи, про що суд постановляє ухвалу. Призначення судової експертизи є причиною, яка породжує наслідок - зупинення провадження у справі на час проведення експертизи. У випадку, якщо причина (призначення експертизи) є незаконною, вона не може тягнути за собою законного настання наслідку (зупинення провадження у справі). Суд зазначає, що зупинення провадження у справі - це тимчасове і повне припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху судового процесу і щодо яких невідомо, коли їх може бути усунено. Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом господарського суду, зумовленим неможливістю вирішення спору по суті за відсутності висновків про встановлення фактів, які можуть бути встановлені лише експертом. Така правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2018 року у справі №910/9883/17. Статтею 9 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено особливості оскарження судових рішень у процедурах банкрутства. Зокрема, ч.ч. 1 та 2 ст. 9 КУзПБ визначено особливості оскарження ухвал та постанов місцевого суду у справах про банкрутство до апеляційного суду, а частиною третьою - особливості оскарження постанов апеляційного суду, прийнятих за наслідком перегляду по суті судових рішень місцевого суду. Однак, у зазначеній статті не передбачено особливостей оскарження ухвал апеляційного суду, які приймаються в ході здійснення апеляційного провадження з перегляду судових рішень місцевого суду. Разом з тим, ч.ч. 4 та 5 ст. 9 КУзПБ передбачено загальне правило, що судові рішення (ухвали та постанови), які приймаються місцевим судом набирають сили з моменту їх прийняття місцевим судом, оскарження судових рішень у процедурі банкрутства не зупиняє провадження у справі про банкрутство. Також, відповідно до ч. 17 ст. 39 КУзПБ передбачено загальну заборону щодо зупинення провадження у справі про банкрутство. Отже, положення ст. 9 та 39 КУзПБ щодо заборони зупинення провадження у справі про банкрутство, як у випадку оскарження судових рішень в апеляційному чи касаційному порядку, так щодо заборони зупинення провадження у справі про банкрутство мають застосовуватися судами переважно, як спеціальні норми права, у всіх випадках коли в суду за загальними правилами ГПК України виникає право зупинити провадження у справі, зокрема, й при призначенні судом першої чи апеляційної інстанції судової експертизи (за статтями 99, 228 ГПК України). З огляду на таке, суд першої чи апеляційної інстанції, який призначає експертизу у справі про банкрутство, не може скористатися правом на зупинення провадження у справі, оскільки у справах про банкрутство законодавець в імперативному порядку заборонив таке зупинення провадження. Заборона зупинення провадження на час оскарження судових рішень у процедурі банкрутства (ч. 5 ст. 9 КУзПБ) має наслідком неможливість застосування судом загальних повноважень, наданих ГПК України (права на зупинення судового провадження у випадку призначення судової експертизи), оскільки така процесуальна дія суду відбувається у процедурі, яка повинна здійснюватися судом без зупинення провадження у справі, що передбачено Кодексом України з процедур банкрутства. (Аналогічна правова позиція викладена у Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 27.08.2020 року по справі 911/2498/18). Під час розгляду заявленого клопотання судом також взято до уваги, що відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші). Отже, призначення на стадії апеляційного розгляду судової економічної експертизи в даній справі, з огляду на тривалість нового апеляційного розгляду з жовтня 2021 року, є недоцільним і таким, що також суперечитиме принципу розумності строку вирішення спору, За вказаних обставин, оскільки у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору, враховуючи заборону зупинення провадження на час оскарження судових рішень у процедурі банкрутства, в тому числі і у зв`язку із призначення судової експертизи, та беручи до уваги тривалість розгляду справи в суді апеляційної інстанції, судова колегія дійшла висновку про відмову у задоволенні заявленого ТОВ "РМ-Інвест" клопотання. Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 81, 99, 100, 234, 255, 270, 271 ГПК України та Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд, - УХВАЛИВ: 1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "РМ-Інвест" про витребування доказів у справі №910/23952/15 відмовити. 2. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "РМ-Інвест" про призначення у справі №910/23952/15 судової економічної експертизи відмовити. Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття. Повний текст ухвали підписано 07.07.2022 року. Головуючий суддя О.М. Остапенко Судді С.В. Сотніков Б.В. Отрюх