Справа № 911/248/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected] ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "10" серпня 2022 р. Справа№ 911/248/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Доманської М.Л. суддів: Гарник Л.Л. Пантелієнка В.О. за участю секретаря судового засідання Кудько О.О., та представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засіданні від 10.08.2022, розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу Господарського суду Київської області від 26.07.2021 (повна ухвала складена 30.07.2021, суддя Лутак Т.В.) у справі № 911/248/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська правова група" до боржника Приватного акціонерного товариства "Бориспільський автозавод" (код 31936646) про банкрутство, ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.07.2021 у справі № 911/248/21 визнано частково вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Облагротехсервіс" до Приватного акціонерного товариства "Бориспільський автозавод" у розмірі 212486,03 грн, з яких: 4540,00 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів та 207946,03 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів, вимоги у розмірі 989842,97 грн відхилено, вирішено процесуальні питання у справі та зобов`язано розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Теличка Антона Олександровича організувати проведення загальних зборів кредиторів, скликання яких призначити на 18.08.2021, зобов`язано кредиторів створити комітет кредиторів та призначено збори комітету кредиторів боржника на 25.08.2021, зобов`язано розпорядника майна боржника здійснити аналіз фінансово-господарської діяльності боржника, інвестиційного становища боржника та його становища на ринках, провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість, про що надати суду відповідний звіт, розглянутий комітетом кредиторів боржника, надати суду протокольне рішення зборів кредиторів боржника та протокол зборів комітету кредиторів боржника з прийнятими рішеннями відповідно до ч. 5 та ч. 8 ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства, підсумкове засідання суду призначено на 02.09.2021. Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням в частині визнаних грошових вимог ТОВ "Облагротехсервіс", Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - Банк) звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило поновити процесуальний строк на подання апеляційної скарги, відкрити апеляційне провадження за цією апеляційною скаргою, зупинити дію ухвали Господарського суду Київської області від 26.07.2021 у справі №911/248/21 в частині розгляду грошових вимог ТОВ "Облагротехсервіс", змінити ухвалу Господарського суду Київської області від 26.07.2021 у справі №911/248/21 в частині розгляду грошових вимог ТОВ "Облагротехсервіс", виклавши її в новій редакції: "Відхилити повністю вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Облагротехсервіс" до Приватного акціонерного товариства "Бориспільський автозавод". Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції в частині визнання грошових вимог ТОВ "Облагротехсервіс" є незаконною та необґрунтованою, прийнятою за результатами неповного з`ясування обставин, які мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права. Так, за твердженням Банку, ТОВ "Облагротехсервіс" є заінтересованою особою стосовно боржника, а грошові вимоги такої особи ґрунтуються на правочині, який направлений на створення штучної кредиторської заборгованості задля отримання контролю за процедурою банкрутства ПрАТ "Бориспільський автозавод". Банк вважає, що договір суборенди приміщення № 74/СО від 19.12.2019, укладений між ТОВ "Облагротехсервіс" та "Бориспільський автозавод" та на підставі якого заявлені грошові вимоги, має ознаки фраудаторного правочину, не має очевидної економічної мети, порушує права кредиторів, які мають обґрунтовані грошові вимоги до боржника. Скаржник зазначає, що визнаючи грошові вимоги, які ґрунтуються на вказаному договорі суборенди, суд першої інстанції не з`ясував обставин щодо отримання згоди орендодавця на передачу об`єкта оренди в суборенду, щодо строку дії основного договору оренди, чи не перевищує строк договору суборенди строк основного договору оренди. Окрім того, Банк зазначив, що розпорядник майна боржника всупереч ч. 2 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства не звернувся до суду із відповідною заявою про визнання вказаного договору суборенди недійсним з підстави його укладення із заінтересованою особою стосовно боржника. Також, Банк вказав, що суд першої інстанції, затвердивши кредиторські вимоги ТОВ "Облагротехсервіс" не встановив особу орендодавця за основним договором оренди, розмір орендної плати, яка сплачувалась боржником та чи не була така плата більшою, ніж за договором суборенди, тобто економічний сенс та мету договору суборенди, чи укладався такий договір з метою отримання прибутку, а також не надав оцінки порушенню розпорядником майна своїх безпосередніх обов`язків. Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.08.2021 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" передано колегії суддів у складі: головуючий суддя: Доманська М.Л.; судді: Грек Б.М., Поляков Б.М. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2021 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи №911/248/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська правова група" до боржника Приватного акціонерного товариства "Бориспільський автозавод" про банкрутство, відкладено розгляд питання про поновлення чи відмову у поновленні пропущеного строку на апеляційне оскарження, відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу господарського суду Київської області від 26.07.2021 у справі №911/248/21 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №911/248/21. 27.08.2021 до Північного апеляційного господарського суду з господарського суду Київської області надійшли матеріали справи 911/248/21 у 25-ти томах. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу господарського суду Київської області від 26.07.2021 у справі №911/248/21, зупинено дію ухвали господарського суду Київської області від 26.07.2021 у справі №911/248/21 в частині визнання вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Облагротехсервіс" до Приватного акціонерного товариства "Бориспільський автозавод", розгляд апеляційної скарги призначено на 29.09.2021. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2021 розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" господарського суду Київської області від 26.07.2021 у справі №911/248/21, відкладено на 25.10.2021. 25.10.2021 розгляд справи не відбувся у зв`язку з перебуванням головуючого судді Доманської М.Л. на лікарняному до 16.11.2021 включно. У зв`язку із перебуванням у відпустці судді Грека БМ., відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2021 зазначену апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Пантелієнко В.О., Поляков Б.М., у зв`язку з чим, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2021 прийнято апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу господарського суду Київської області від 26.07.2021 у справі №911/248/21 до свого провадження у новому складі суду, розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу господарського суду Київської області від 26.07.2021 у справі №911/248/21 призначено на 08.12.2021. 08.12.2021 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. У судовому засіданні 08.12.2021 суд обговорював можливість розгляду скарги без участі представників певних учасників справи, що не з`явилися у судове засідання, враховуючи, що вони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Колегія суддів ухвалила здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності тих учасників провадження у даній справі, що не з`явились у судове засідання, про що зазначено в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2021. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 оголошено перерву у розгляді апеляційної скарги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу господарського суду Київської області від 26.07.2021 у справі №911/248/21 до 14.12.2021. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 оголошено перерву у розгляді апеляційної скарги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу господарського суду Київської області від 26.07.2021 у справі №911/248/21 до 23.12.2021. 23.12.2021 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та визнання явки арбітражного керуючого Теличко А.О. у судове засідання обов`язковою. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2021 клопотання Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська правова група" про відкладення розгляду справи задоволено, клопотання Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про визнання явки арбітражного керуючого Теличка А.О. у судове засідання обов`язковою задоволено, викликано в судове засідання арбітражного керуючого Теличка Антона Олександровича, визнано його явку у судове засідання 16.02.2022 обов`язковою, розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу господарського суду Київської області від 26.07.2021 у справі №911/248/21, відкладено на 16.02.2022. 15.02.2022 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Теличко А.О. надійшло клопотання про неможливість бути присутнім в судовому засіданні 16.02.2022. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 оголошено перерву у розгляді апеляційної скарги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" господарського суду Київської області від 26.07.2021 у справі №911/248/21 до 16.03.2022, повторно викликано в судове засідання арбітражного керуючого Теличка Антона Олександровича, визнано його явку у судове засідання 16.03.2022 обов`язковою. Судове засідання 16.03.2022 не відбулось задля запобігання загрози життю та здоров`ю суддів, працівників апарату суду та учасників судового процесу у період воєнного стану. У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2022 розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу господарського суду Київської області від 26.07.2021 у справі №911/248/21 призначено на 06.07.2022, викликано в судове засідання арбітражного керуючого Теличка Антона Олександровича, визнано його явку у судове засідання 06.07.2022 обов`язковою. 05.07.2022 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Теличка А.О. надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності. 06.07.2022 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від ТОВ "Київська правова группа" надійшло клопотання про відкладення судового засідання. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2022 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська правова група" про відкладення розгляду справи задоволено частково, відмовлено у задоволенні заяви арбітражного керуючого Теличка А.О. про розгляд справи за його відсутності, повторно визнано обов`язковою явку арбітражного керуючого Теличка А.О. в судове засідання 28.07.2022, розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу господарського суду Київської області від 26.07.2021 у справі №911/248/21, відкладено на 28.07.2022. 27.07.2022 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Теличко А.О. надійшло клопотання про розгляд справи в подальшому за відсутності арбітражного керуючого. Клопотання обґрунтоване тим, що арбітражний керуючий перебуває за межами міста Києва та області, а тому не має можливості з`явитись в судове засідання 28.07.2022. Також арбітражний керуючий повідомив суд, що у місці його перебування відсутня можливість брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, оскільки обмежена можливість доступу до інтерент зв`язку, яка викликана нестабільністю його функціонування та перебоями системи. У зв`язку з наведеним арбітражний керуючий Теличко А.О. просив суд в подальшому розглядати справу за його відсутності. У зв`язку з перебуванням судді Полякова Б.М. у відпустці, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2022, сформовано склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі №911/248/21 у наступному складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Пантелієнко В.О., Гарник Л.Л. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2022 прийнято апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" господарського суду Київської області від 26.07.2021 у справі №911/248/21 до свого провадження у новому складі суду, вказано, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 28.07.2022. У судовому засіданні 28.07.2022 ставилась на обговорення заява арбітражного керуючого Теличко А.О. про розгляд справи в подальшому за його відсутності. Скаржник поклався на розсуд суду щодо вирішення питання про визнання явки арбітражного керуючого обов`язковою. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2022 відкладено розгляд справи на 10.08.2022. У судовове засідання 10.08.2022 з`явились представники Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська правова група" В судовому засіданні колегія суддів ухвалила задовольнити клопотання арбітражного керуючого Теличка А.О. та розглядати справу без його участі в судовому засіданні, визнавши причини неможливості з`явитись в судове засідання поважними. Cудом ставилось на обговорення питання щодо можливості здійснення розгляду апеляційної скарги за відсутності інших представників учасників справи, які не з`явились в судове засідання, щодо чого колегія суддів вирішила за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності інших учасників справи, що не з`явились у судове засідання, з огляду на наступне. За положеннями статті 129 Конституції України та статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов`язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України). Наведена правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №924/369/19. В даному випадку апеляційна скарга може бути розглянута у судовому засіданні без участі учасників справи, які не з`явились у судове засідання, їх неявка не перешкоджає вирішенню апеляційної скарги у даному судовому засіданні. Представник Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" підтримал апеляційну скаргу, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська правова група" заперечив щодо задоволення апеляційної скарги. Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, вважає, що оскаржувану ухвалу в частині визнання кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Облагротехсервіс" у розмірі 212486,03 грн належить залишити без змін, з огляду на наступне. Провадження у справах про банкрутство регулюється Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. На підставі статті 269 ГПК України судова колегія переглядає оскаржувану ухвалу в межах доводів та вимог апеляційної скарги та лише в тій частині, що оскаржена Банком, тобто в частині визнання грошових вимог ТОВ "Облагротехсервіс" на суму 212486,03 грн. В решті ухвала суду першої інстанції не оскаржується та, відповідно, апеляційним господарським судом не переглядається. З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Київської області від 08.02.2021 відкрито провадження у справі № 911/248/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська правова група" про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Бориспільський автозавод"; визнано вимоги ініціюючого кредитора до боржника у розмірі 2 007 100,00 грн; введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Теличка Антона Олександровича. 09.02.2021 за № 65895 оприлюднене оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. 05.03.2021 ТОВ "Облагротехсервіс" звернулось із заявою про визнання грошових вимог до боржника в сумі 1202329,00 грн, з яких 1197789,00 грн - основна заборгованість та 4540,00 грн - судовий збір за подання заяви з вимогами до боржника. Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.07.2021 у справі № 911/248/21, крім іншого, визнано частково вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Облагротехсервіс" до боржника у розмірі 212486,03 грн, з яких: 4540,00 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів та 207946,03 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів, вимоги у розмірі 989842,97 грн відхилено. Оскаржувана ухвала в частині визнаних грошових вимог ТОВ "Облагротехсервіс" в сумі 207946,03 грн обґрунтована тим, що боржник як орендар, на підставі пункту 3.8 договору суборенди приміщення № 74/СО від 19.12.2019, що укладений між ТОВ "Облагротехсервіс" та "Бориспільський автозавод" , не повернув суборендарю сплачені останнім авансові платежі після розірвання договору, що призвело до утворення кредиторської заборгованості. Погоджуючись із висновками суду першої інстанції про наявність підстав для визнання вказаних грошових вимог ТОВ "Облагротехсервіс" до боржника, колегія суддів виходить з такого. Статтею 1 КУзПБ визначено: грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. Склад і розмір грошових зобов`язань визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом; кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство. Відповідно до ч. 1 ст. 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Абзацом 5 ч. 2 ст. 45 КУзПБ встановлено, що майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею. Згідно з ч. 4 ст. 45 КУзПБ для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Відповідно до ч. 6 ст. 45 КУзПБ заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів. Відповідно до ч. 2 ст. 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. Виходячи із спеціальних норм КУзПБ на господарський суд покладено обов`язок надавати правовий аналіз заявлених кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог. Тобто, кредитори, заявляючи вимоги до боржника, повинні довести свої грошові вимоги виключно відповідними документами (рішеннями суду, відповідями на претензію, договорами, первинними бухгалтерськими документами, актами звірок, накладними та ін.), тобто, грошові зобов`язання повинні бути встановлені як за розміром, так і за суттю. Докази, на яких ґрунтуються грошові вимоги кредитора, повинні надавати право кредитору на звернення до боржника з грошовими вимогами у встановленому чинним законодавством порядку. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору. Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Облагротехсервіс" звернулось із заявою про визнання грошових вимог до боржника 05.03.2021, тобто протягом строку, що встановлений ч. 1 ст. 45 КУзПБ. Визнанні за оскаржуваною ухвалою грошові вимоги на суму 207946,03 грн ґрунтуються на тому, що у відповідності до укладеного між сторонами договору суборенди, боржник не виконав свого зобов`язання з повернення авансових платежів, яке виникло у нього після розірвання договору, на підставі п. 3.8 цього договору суборенди. Як вбачається з матеріалів справи, 19.12.2019 між Приватним акціонерним товариством "Бориспільський автозавод" (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Облагротехсервіс" (суборендар) укладено договір суборенди № 74/СО приміщення (далі - договір суборенди), за умовами якого орендар зобов`язався передати суборендарю, а суборендар зобов`язався прийняти у строкове платне користування (суборенду) приміщення, визначене у цьому договорі, а також зобов`язався сплачувати орендарю орендну плату. У пунктах 1.2, 1.3 вказаного договору суборенди сторони погодили, що приміщення, які передаються в суборенду за цим договором (об`єкт суборенди) складається з: -приміщення АПК з їдальнею (ІІ-га черга) площею 512 кв. м, -приміщення підвалу будівлі АПК з їдальнею (ІІ-га черга) площею 111 кв. м, -приміщення Офісно-складська будівля площею 804 кв. м, -приміщення Складу металу (Б-1) площею 1137 кв. м. Об`єкт суборенди розташований за адресою: Київська обл., Борспільський район, с. Проліски, вул. Броварська, 4. За умовами пункту 1.7 договору суборенди, орендар гарантує, що має право на передачу в суборенду об`єкт суборенди, та що орендодавець надав письмову згоду на передачу об`єкта суборенди в суборенду на умовах, передбачених даним договором. Відповідно до п. 3.1, п. 3.3 та п. 3.5 договору суборендна плата та оплата експлуатаційних послуг є платежами, які суборендар сплачує орендарю за користування об`єктом суборенди. Будь-які платежі оплачуються протягом 3 банківських днів з моменту виставлення до оплати рахунків, але не пізніше 10 числа місяця наступного за поточним. Згідно з п. 3.8 договору протягом 10 банківських днів з дня підписання сторонами акту приймання-передачі об`єкту суборенди суборендар зобов`язується перерахувати орендарю авансовий платіж, розмір якого складається з одномісячної суборендної плати та місячної вартості експлуатаційних послуг з урахуванням ПДВ за об`єкт суборенди станом на дату укладання цього договору. Авансовий платіж в розмірі місячної суборендної плати зараховується орендарем в рахунок суборендної плати за останній місяць строку суборенди. У разі розірвання договору до закінчення терміну його дії орендар зобов`язується повернути суборендарю авансовий платіж (чи його частину) протягом 10 банківських днів з дня розірвання договору. Пунктом 16.1 договору передбачено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє з 01.01.2020 по 31.12.2020 включно. На виконання умов договору орендар передав, а суборендар прийняв об`єкт суборенди, про що сторони склали акт приймання-передачі об`єкту суборенди від 01.01.2020. За Додатковою угодою від 30.11.2020 сторони розірвали договір суборенди № 74/СО приміщення від 19.12.2019 за взаємною згодою з 30.11.2020. 30.11.2020 суборендар передав, а орендар прийняв об`єкт суборенди, про що сторони склали акт приймання-передачі (повернення) об`єкту суборенди. Протягом строку дії та на виконання умов договору суборенди № 74/СО приміщення від 19.12.2019 суборендар на підставі рахунків боржника, перерахував останньому плату за суборенду в сумі 2917300,15 грн, що підтверджується банківськими виписками та платіжними дорученнями. В свою чергу, протягом строку дії договору суборенди, боржник надав послуги з суборенди та експлуатаційних витрат на загальну суму 2709354,12 грн, що підтверджується актами наданих послуг. Таким чином, після розірвання договору у боржника залишилась кредиторська заборгованість за авансовими платежами в сумі 207 946,03 грн. Відповідно до ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили (частина 2 статті 653 ЦК України). Згідно з ч. 4 ст. 653 Цивільного кодексу України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. За умовами пункту 3.8 договору суборенди у разі розірвання договору до закінчення терміну його дії орендар зобов`язується повернути суборендарю авансовий платіж (чи його частину) протягом 10 банківських днів з дня розірвання договору. Таким чином, сторонами у договорі суборенди були узгоджені наслідки, які настають після розірвання цього договору - виникнення зобов`язання орендаря повернути суборендарю авансовий платіж (чи його частину) протягом 10 банківських днів з дня розірвання договору, в даному випадку, до 10.12.2020 орендар мав повернути суборендарю авансовий платіж в сумі 207946,03 грн. Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Докази повернення авансових платежів після розірвання договору боржник суду не подав та матеріали справи не містять. Оскільки зобов`язання з повернення авансових платежів виникло у боржника до дня порушення провадження у справі про банкрутство на підставі пункту 3.8 договору суборенди, а боржник не виконав свого зобов`язання, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Облагротехсервіс" у розмірі 207 946,03 грн та наявність підстав для їх визнання у даній справі. Відхиляючи доводи апеляційної скарги з посиланням на обставини укладення договору суборенди боржником із заінтересованою особою щодо боржника, який направлений на створення штучної кредиторської заборгованості задля отримання контролю за процедурою банкрутства ПрАТ "Бориспільський автозавод", тобто такий що має ознаки фраудоторного правочину, колегія суддів виходить із презумпції правомірності правочину, що встановлена ст. 204 ЦК України. При цьому, саме судове рішення зі спору про визнання правочину недійсним, яке набрало законної сили, може підтвердити існування відповідних обставин, що мають ознаки нововиявлених і можуть стати підставою для перегляду судового рішення в майбутньому. Станом на час ухвалення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали існування таких обставин не підтверджується та не може бути предметом судового розгляду у попередньому засіданні. Із врахуванням вищевикладеного судовою колегією відхиляються також і доводи про нез`ясування судом першої інстанції обставин щодо особи орендодавця за основним договором оренди, розмір орендної плати, яка сплачувалась боржником та чи не була така плата більшою, ніж за договором суборенди, тобто економічний сенс та мету договору суборенди, чи укладався такий договір з метою отримання прибутку. На переконання колегії суддів такі обставини мають значення та належать до обов`язкового з`ясування при розгляді судом питання про визнання недійсним правочину боржника з підстав, що передбачені статтею 42 КУзПБ та не можуть бути предметом судового розгляду при розгляді заяви кредитора про визнання грошових вимог до боржника. Позивач вправі звернутися до суду із відповідним позовом про визнання договору недійсним, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 Цивільного кодексу України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 Цивільного кодексу України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 Цивільного кодексу України (відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц). Визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за статтею 16 ЦК України, статтею 20 ГК України. Загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлені статтею 215 цього Кодексу. Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння способу захисту як визнання правочину недійсним є усталеним у судовій практиці, що підтверджується висновками, які містяться у постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-78цс13, від 11.05.2016 у справі № 6-806цс16, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 17.06.2020 у справі № 910/12712/19, від 20.01.2021 у справі № 910/8992/19 (910/20867/17), від 16.03.2021 у справі № 910/3356/20, від 18.03.2021 у справі № 916/325/20, від 19.02.2021 у справі № 904/2979/20 та ін. Разом з цим, в статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину та зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Наведене означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки це не буде спростовано, зокрема на підставі судового рішення, яке набрало законної сили. Натомість матеріали справи не містять доказів визнання недійсним правочину, з посиланням на який ТОВ «Облагротехсервіс» обґрунтовує свої грошові вимоги до боржника, а тому він є обов`язковим до виконання сторонами. Саме лише посилання Банку на наявність у вищезгаданому договорі ознак фраудаторного правочину не свідчить про їх недійсність до моменту доведення зворотного. У разі, якщо Банк вважає, що його права і законні інтереси порушені безпосередньо внаслідок укладення договору, заборгованість за яким включена до складу кредиторських вимог ТОВ «Облагротехсервіс» до боржника, скаржник має право звернутися до суду в межах цієї справи про банкрутство із позовом (заявою) про визнання недійсним вказаного правочину для відновлення своїх прав чи інтересів. Саме під час розгляду такого позову (заяви) підлягають доведенню наявність чи відсутність обставин, з якими закон пов`язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, факту порушення прав чи інтересів кредитора з боку боржника укладенням спірного договору і настання певних юридичних наслідків. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 914/2252/20. Доводи Банку про бездіяльність розпорядником майна боржника щодо оспорення відповідних правочинів боржника, на підставі яких заявлені грошові вимоги кредиторами, також належить відхилити з огляду на окремий порядок оскарження дій чи бездіяльності арбітражного керуючого (стаття 28 КУзПБ), що можуть стати підставою для його відсторонення від виконання повноважень у справі про банкрутство. Інші доводи, які б по суті спростовували заявлені на підставі договору суборенди грошові вимоги ТОВ "Облагротехсервіс" на суму 207 946,03 грн Банк у апеляційній скарзі не навів та відповідних доказів на їх підтвердження не надав. В частині відхилених грошових вимог ТОВ "Облагротехсервіс" судове рішення не оскаржено та не переглядається колегією суддів. Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Пунктом 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Враховуючи, що місцевий господарський суд ухвалив правильне судове рішення в частині визнання грошових вимог ТОВ "Облагротехсервіс" на суму 207 946,03 грн, а доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими вище обставинами справи та наведеним відповідним нормативно-правовим обґрунтуванням, колегія суддів дійшла висновку про її відхилення із залишенням без змін ухвали Господарського суду Київської області від 26.07.2021 в оскаржуваній частині. Інших доводів скаржника по суті заявлених вимог, які б спростували висновки суду, покладені в основу оскаржуваного судового рішення та впливали на його правильність в тій частині, що оскаржується в апеляційній скарзі, не наведено. У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001). Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права. Судові витрати за розгляд справи апеляційним судом належить покласти на скаржника в межах сплаченого судового збору при подачі апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України. У зв`язку з тим, що ухвалу Господарського суду Київської області від 26.07.2021 у справі № 911/248/21 вирішено залишити без змін в тій частині, що оскаржується, то належить поновити її дію в частині визнання грошових вимог ТОВ "Облагротехсервіс" до боржника, оскільки ця ухвала була зупинена в цій частині на підставі ухвали Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2021 про відкриття апеляційного провадження у даній справі. Керуючись ст. 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ: 1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" залишити без задоволення. 2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 26.07.2021 у справі № 911/248/21 в частині визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Облагротехсервіс" на суму 212486,03 грн залишити без змін. 3. Поновити дію ухвали Господарського суду Київської області від 26.07.2021 у справі № 911/248/21 в частині визнання вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Облагротехсервіс" до Приватного акціонерного товариства "Бориспільський автозавод". Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст складено 11.08.2022. Головуючий суддя М.Л. Доманська Судді Л.Л. Гарник В.О. Пантелієнко