Справа № 910/15023/21

~~~~~ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ~~~~~ вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected] ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "13" грудня 2022 р. ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~Справа№ 910/15023/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого:~~~~~~~~~~ Сотнікова ~С.В. суддів: ~~~~~~~~~~~Пантелієнка ~В.О. ~~~~~~~~~~Остапенка О.М. ~ за участю секретаря судового засідання Макухи О.А., представника ~Дніпровської міської ради адвоката Шуліки А.В., представника ТОВ Караван-Дніпропетровськ Ковальчука Н.В., розглянувши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.08.2022 (повний текст складено 07.09.2022, суддя Мандичев Д.В.) у справі № 910/15023/21 за заявами Дніпровської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю Центр-Траст до Товариства з обмеженою відповідальністю Караван-Дніпропетровськ (код 33159964) про банкрутство, ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2022 у справі № 910/15023/21 визнано кредитором у справі № 910/15023/21 по відношенню до боржника: - Товариство з обмеженою відповідальністю Центр-Траст з грошовими вимогами на суму 391700,00 грн, з яких 76700,00 грн - вимоги першої черги, 315000,00 грн - вимоги четвертої черги; - Дніпровську міську раду з грошовими вимогами на суму 50803467,17 грн, з яких 76700,00 грн - вимоги першої черги, 50726767,17 грн - вимоги четвертої черги; - Товариство з обмеженою відповідальністю Регіна центр з грошовими вимогами на суму 1504540,00 грн, з яких 4540,00 грн - вимоги першої черги, 1500000,00 грн вимоги, забезпечені заставою майна боржника; - Українсько-турецьке товариство з обмеженою відповідальністю Узай з грошовими вимогами на суму 8748540,00 грн, з яких 4540,00 грн - вимоги першої черги, 8744000,00 грн - вимоги четвертої черги; - Приватне підприємство Рен з грошовими вимогами на суму 14938530,00 грн, з яких 4540,00 грн - вимоги першої черги, 14933990,00 грн - вимоги четвертої черги; - Товариство з обмеженою відповідальністю Континент сервіс груп з грошовими вимогами на суму 228156307,15 грн, з яких 4 540,00 грн - вимоги першої черги, 228151767,15 грн - вимоги четвертої черги; - Головне управління ДПС у Дніпровській області з грошовими вимогами на суму 4710,00 грн, з яких 4540,00 грн - вимоги першої черги, 170,00 грн - вимоги шостої черги. Відмовлено Головному управлінню ДПС у Дніпровській області у визнанні кредитором на суму 27068647,40 грн. Відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю Системлімітед-Груп у визнанні кредитором на суму 57113916,00 грн. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.08.2022 в частині відхилених вимог та ухвалити нове рішення, яким визнати грошові вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована помилковими висновками суду першої інстанції щодо безпідставності нарахування боржнику плати за землю із штрафними санкціями на суму 7836064,51 грн та пені на суму 3236093,97 грн у зв`язку із заниженням податкового зобов`язання за 2018 рік на суму 15672129,02 грн із посиланням на неузгодженість податкового зобов`язання згідно з податковим повідомленням-рішенням від 14.06.2019 № 0018031404. На переконання скаржника, неузгодженість податкового зобов`язання не впливає на можливість заявлення та розгляду таких вимог у справі про банкрутство, що узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 15.12.2020 у справі № 904/1693/19. Крім того, суд першої інстанції помилково не врахував існування податкового боргу в сумі 314118,10 грн, який виник у зв`язку з самостійно визначеним податковим зобов`язанням у податковій декларації від 19.02.2019 № 9025417294 та нарахованої у зв`язку з цим пені в сумі 10241,85 грн. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд справи призначено в судовому засіданні на 08.11.2022. 08.11.2022 судове засідання не відбулось у зв`язку з відсутністю електропостачання в приміщенні суду, що підтверджується актом. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2022 розгляд справи призначено в судовому засіданні на 29.11.2022. Боржник подав відзив на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якому погодився в висновками суду першої інстанції про відмову у визнанні грошових вимог податкового органу, оскільки остаточним рішенням у справі №910/14176/20 стягнуто заборгованість з орендної плати за землю в сумі 54970759,05 грн на користь належного суб`єкта отримання такої плати орендодавця, яким є Дніпровська міська рада. Також, на переконання боржника, обґрунтовано відмовлено у визнанні грошових вимог у сумі 314118,10 грн згідно поданої податкової декларації, оскільки не подано доказів на підтвердження користування іншими земельними ділянками. В судовому засіданні 29.11.2022 оголошено перерву в судовому засіданні до 13.12.2022. Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, вважає, що оскаржувана ухвала підлягає частковому скасуванню, з огляду на наступне. Провадження у справах про банкрутство регулюється Кодексом України з процедур банкрутства (далі КУзПБ), Господарським процесуальним кодексом України (далі ГПК України), іншими законодавчими актами України. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Статтею 1 КУзПБ визначено: грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. Склад і розмір грошових зобов`язань визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом; кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство. Відповідно до ч. 1 ст. 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Абзацом 5 ч. 2 ст. 45 КУзПБ встановлено, що майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею. Згідно з ч. 4 ст. 45 КУзПБ для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Відповідно до ч. 6 ст. 45 КУзПБ заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів. Відповідно до ч. 2 ст. 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. Виходячи із спеціальних норм КУзПБ на господарський суд покладено обов`язок надавати правовий аналіз заявлених кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог. Тобто, кредитори, заявляючи вимоги до боржника, повинні довести свої грошові вимоги виключно відповідними документами (рішеннями суду, ~відповідями на претензію, договорами, первинними бухгалтерськими документами, актами звірок, накладними та ін.), тобто, грошові зобов`язання повинні бути встановлені як за розміром, так і за суттю. Докази, на яких ґрунтуються грошові вимоги кредитора, повинні надавати право кредитору на звернення до боржника з грошовими вимогами у встановленому чинним законодавством порядку. У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору. З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду ~~міста Києва від 01.11.2021 відкрито провадження у справі №910/15023/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Караван-Дніпропетровськ. 04.11.2021 оприлюднене оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. 01.12.2021 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось із заявою про грошові вимоги до боржника в сумі 27068817,40 грн. Як вбачається з матеріалів справи, станом на 22.11.2021 за боржником обліковується податковий борг по орендній платі з юридичних осіб (код бюджетної класифікації 18010600) у сумі 324 529,95 грн., а саме: податковий борг по орендній платі з юридичних осіб виник 30.01.2020 у зв`язку з несплатою платником податків самостійно задекларованого грошового зобов`язання, згідно поданої декларації від 19.02.2019 №9025417294 у сумі 314 118,10 грн. У зв`язку з несплатою платником податку донарахованої суми контролюючим органом згідно акту перевірки від 20.03.2020 №14449/04-36-51-30/33159964 та податкового повідомлення-рішення (форма ПС) №0044595130 від 15.05.2020 нараховано штрафну санкцію в розмірі 170,00 грн. по строку сплати 25.06.2020. В автоматичному режимі нараховано пеню згідно ст. 129 Податкового кодексу України на податкове повідомлення-рішення (форма Р) №0018031404 від 14.06.2019 з 27.11.2019 по 30.01.2020 у сумі 10 241,85 грн по терміну сплати 30.01.2020. Крім того, податковий орган у заяві про грошові вимоги до боржника зазначив, що за ТОВ Караван-Дніпропетровськ обліковується неузгоджені суми, які оскаржуються в судовому порядку, а саме: з орендної плати з юридичних осіб, що донараховані контролюючим органом згідно акту перевірки від 15.05.2019 №26627/04-36-14-04/33159964 та податкового повідомлення-рішення (форма Р) №0018031404 від 14.06.2019 на загальну 23508193,53 грн (основний платіж - 15672129,02 грн, штрафна санкція - 7836064,51 грн), а також пеня у сумі 3236093,97 грн, нарахована в ІКПП АІС Податковий блок в автоматичному режимі на податкове повідомлення-рішення №0018031404 від 14.06.2019 з 15.05.2019 по термін сплати 26.11.2019. Як вбачається з акту перевірки від 15.05.2019 №26627/04-36-14-04/33159964, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ Караван-Дніпропетровськ з питань повноти нарахування плати за землю (орендна плата та/або земельний податок) за земельні ділянки, що перебувають в користуванні ТОВ "Караван-Дніпропетровськ" на підставі укладених договорів оренди землі, площею 20,4710 га (кадастровий номер - 1210100000:03:054:0020) та площею 0,2055 га (кадастровий номер - 1210100000:03:054:0019) за період з 01.01.2018 по 31.12.2018. За встановленими у ході перевірки обставинами слідує, що річна сума орендної плати за землю, яка повинна бути нарахована ТОВ Караван-Дніпропетровськ у відповідності до вимог чинного законодавства України на 2018 рік складає 19445224,24 грн. Боржником занижено суму нормативної грошової оцінки земельних ділянок площею 20,4710 га (кадастровий номер - 1210100000:03:054:0020) та площею 0,2055 га (кадастровий номер - 1210100000:03:054:0019) в податковій декларації з плати за землю за 2018 рік на суму 15672129,02 грн. Висновки акту перевірки стали підставою для прийняття повідомлення-рішення №0018031404 від 14.06.2019 на загальну 23508193,53 грн, з якої: основний платіж за податковими зобов`язаннями - 15 672 129,02 грн, штрафна санкція - 7836064,51 грн. Крім того, на підставі статті 129 Податкового кодексу України нараховано в автоматичному режимі на податкове повідомлення-рішення №0018031404 від 14.06.2019 пеню в сумі 3236093,97 грн за період з 15.05.2019 по 26.11.2019. 04.03.2005 між Дніпропетровською (після перейменування - Дніпровською) міськрадою (орендодавець) та ТОВ Караван-Дніпропетровськ (орендар) укладено договір оренди землі, зареєстрований в реєстрі за № 1839 (далі - договір), відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: ж/м Сокіл в районі вул. Космічної (Жовтневий район), і зареєстрована за кадастровим номером 1210100000:03:054:0020. Відповідно до інформації, що міститься у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, кадастровий номер 1210100000:03:524:0020, нормативна грошова оцінка даної земельної ділянки становить: станом на 2017 рік - 641 774 384,86 грн, станом на 2018 рік - 641 774 384,86 грн, станом на 2019 рік - 641 774 384,86 грн., станом на 2020 рік - 641 774 384,86 грн. Як встановлено судами при розгляді справи № 910/14176/20 за позовом Дніпровської міської ради до ТОВ Караван-Дніпропетровськ про стягнення 54 970 759,05 грн., розмір орендної плати ТОВ Караван-Дніпропетровськ за користування земельною ділянкою кадастровий номер 1210100000:03:524:0020 становить (3% від нормативної оцінки): за 2017, 2018, 2019 роки - по 19 253 231,55 грн. за кожен рік, за січень-травень 2020 року - 8 022 179,80 грн, а всього за зазначений період - 65 781 874,45 грн. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2020 у справі № 904/5955/19 за позовом Дніпровської міської ради до ТОВ Караван-Дніпропетровськ про розірвання договору оренди землі від 04.03.2005 та зобов`язання відповідача повернути орендовану земельну ділянку, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 02.12.2020, встановлено наявність заборгованості відповідача з орендної плати за вказаним договором за період із січня 2017 року по грудень 2019 року в розмірі 54 550 822,70 грн. Рішенням Господарського суду міста Києва рішенням від 04.03.2021 у справі № 910/14176/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2021 та постановою Верховного Суду від 13.10.2021, стягнуто з ТОВ Караван-Дніпропетровськ на користь Дніпровської міської ради заборгованість з орендної плати за договором від 04.03.2005 за період з січня 2017 року по травень 2020 року в сумі 54 970 759,05 грн. Одночасно, під час перегляду Верховним Судом судових рішень у справі № 910/14176/20, було встановлено, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина перша статті 21 Закону України Про оренду землі, підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України), з другого боку, є однією з форм плати за землю як обов`язкового платежу в складі податку на майно нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). Підставою для нарахування орендної плати за землю є саме договір оренди земельної ділянки (частина друга статті 21 Закону України Про оренду землі, пункт 288.1 статті 288 Податкового кодексу України). Так, згідно з підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - обов`язковий платіж, що його орендар вносить орендодавцю за користування земельною ділянкою. Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку й орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Отже, орендна плата за користування землею комунальної власності за своїм правовим статусом є обов`язковим платежем, який орендар вносить орендодавцю, а також це і загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку. Подвійний статус орендної плати зумовлює ту обставину, що при визначенні її розміру, окрім норм цивільного, земельного законодавства та Закону України Про оренду землі необхідно враховувати і вимоги ПК України. Даний правовий висновку наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19. З моменту укладення між землекористувачем та органом місцевого самоврядування договору оренди землі припиняються адміністративні відносини між цими суб`єктами та у подальшому виникають договірні відносини, які характеризуються рівністю їх учасників та свободою договору (такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 1917/1188/2012 (№ 826/1291/17). Таким чином, Верховний Суд у постанові від 13.10.2021 у справі № 910/14176/20 наголосив, що предметом розгляду у даних справах є стягнення заборгованості саме з орендної плати за договором оренди землі, тобто у зв`язку з неналежним виконання договірних зобов`язань орендарем земельної ділянки перед орендодавцем, що не є підміною функцій органу доходів і зборів. Отже, остаточними судовими рішеннями у справі № 910/14176/20 встановлено належного суб`єкта отримання плати за землю у вигляді орендної плати за земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:03:524:0020, яким виступає Дніпровська міська рада, та стягнуто відповідний розмір заборгованості за період з січня 2017 року по травень 2020 року в сумі 54 970 759,05 грн з боржника саме на користь Дніпровської міської ради. Відтак, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про відхилення грошових вимог Головного управління ДПС у Дніпровській області в сумі 26744287,50 грн, що складаються з нарахованої плати за землю за 2018 рік за земельні ділянки кадастровий номер 1210100000:03:524:0020, 1210100000:03:054:0019 в сумі 15672129,02 грн, а також похідні від даної суми боргу штрафну санкцію в розмірі 7836064,51 грн та пеню в сумі 3236093,97 грн. При цьому, колегією суддів відхиляються доводи апеляційної скарги з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 у справі № 904/1693/19 щодо можливості заявлення грошових вимог до боржника, які грунтуються ~на податкових зобов`язань, які є неузгодженими. Суд першої інстанції відхилив вказані вище грошові вимоги з інших підстав, а саме з огляду на неналежність суб`єкта стягнення боргу з орендної плати за землю, а не з підстав неузгодженості податкового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні про нарахування такого податкового зобов`язання. Крім того, у вказаній справі спірні правовідносини стосуються виникнення податкової заборгованості відповідно до поданої боржником податкової декларації (самостійно визначеного податкового зобов`язання) або за умов визначення контролюючим органом такого податкового зобов`язання та за відсутності судового рішення про стягнення спірних сум податкового боргу юрисдикційними органами. Разом з тим, колегія суддів вважає помилковим висновок суду про відхилення грошових вимог в сумі 314118,10 грн, що виникли у зв`язку з несплатою платником податків самостійно задекларованого грошового зобов`язання згідно поданої декларації від 19.02.2019 №9025417294. Стаття 57 ПК України регулює строки сплати податкового зобов`язання: за загальним правилом платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57). Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк). Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. До податкового боргу, окрім власне суми грошового зобов`язання, яке стало узгодженим, включається також і пеня, яка є заходом фінансової відповідальності. Узгоджене зобов`язання, набувши статусу податкового боргу після настання моменту його сплати, надає податковому органу можливість здійснення заходів щодо стягнення суми такого зобов`язання. Отже, самостійно задеклароване податкове зобов`язання згідно поданої декларації від 19.02.2019 №9025417294 набуло статусу податкового боргу, а відтак має бути сплачене платником податку, в даному випадку, боржником без будь-яких умов, в тому числі і тих, що зазначені ~судом першої інстанції. За вказаних обставин, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відхилення грошових вимог у сумі 314 118,10 грн (самостійно узгодженого) та пені і сумі 10241,85 грн, такі вимоги підлягають визнанню у даній справі про банкрутство. Відповідно до ст. 64 КУзПБ кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому: у першу чергу задовольняються витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді; у третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів); у шосту чергу задовольняються інші вимоги. Таким чином, до визнання підлягають грошові вимоги (окрім тих, що вже визнані судом першої інстанції): 314118,10 грн (основний борг з орендної плати з юридичних осіб) вимоги третьої черги задоволення, 10241,85 грн (пеня) вимоги шостої черги задоволення. Згідно з п. 1, 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині. Підставами згідно з частиною 1 статті 277 ГПК України для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (абз. 2 ч. 1 ст. 277 ГПК України). Доводи апеляційної скарги частково знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду даної справи, що має наслідком її задоволення, оскаржувану ухвалу належить частково скасувати із прийняттям нового рішення про визнання грошових вимог податкового органу в сумі 314118,10 грн вимоги третьої черги задоволення, 10241,85 грн вимоги шостої черги задоволення, в решті грошових вимог, що відхилені судом першої інстанції, ухвалу попереднього засідання належить залишити без змін. Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3405 грн в суді апеляційної інстанції покладаються на боржника ~у зв`язку з задоволенням апеляційної скарги. Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 1, 2 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ: 1. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задовольнити частково. 2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.08.2022 у справі №~ 910/15023/21 скасувати в частині відмови у визнанні грошових вимог Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на суму 324359,95 грн. 3. Прийняти в цій частині нове рішення. 4. Визнати грошові вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на суму 324359,95 грн, з яких 314118,10 грн вимоги 3 черги задоволення, 10241,85 грн вимоги 6 черги. 5. В частині решти грошових вимог Головного управління ДПС у Дніпропетровській області ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.08.2022 у справі №~ 910/15023/21 залишити без змін. 6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Караван-Дніпропетровськ (місцезнаходження: 04075, м. Київ, вул. Семена Скляренка, 17-Б; ідентифікаційний код: 33159964) на користь Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А; ідентифікаційний код: 44118658) 3405 (три тисячі чотириста п`ять) грн витрат по сплаті судового збору. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено та підписано 27.12.2022. Головуючий суддя~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~С.В. Сотніков Судді~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~В.О. Пантелієнко ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~О.М. Остапенко ~~