Справа № 910/8137/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: [email protected] УХВАЛА м. Київ 29.12.2022 Справа № 910/8137/19 За заявою арбітражного керуючого Пічугіна Ігоря Вячеславовича про перегляд ухвали Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 року в частині кредиторських вимог ОСОБА_1 за нововиявленими обставинами у справі № 910/8137/19 Суддя Пасько М.В. Представники: від заявника Пічугін І.В. В судовому засіданні приймала участь: Добрянська Н.І. - представник ТОВ "Міжнародний центр харчових технологій" ВСТАНОВИВ: В провадженні судді Паська М.В. перебуває справа № 910/8137/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ КОМПАУНД". 07.11.2022 від арбітражного керуючого Пічугіна Ігоря Вячеславовича надійшла заява перегляд ухвали Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 року в частині кредиторських вимог Аверіної І.М. Враховуючи викладене вище, розгляд заяви призначено на 22.12.2022. Ухвала Господарського суду міста Києва від 22.12.2022 відкладено розгляд заяви на 29.12.2022. У судовому засіданні, розглянувши заяву ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ КОМПАУНД" про перегляд ухвали Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 за нововиявленими обставинами, суд встановив наступне. Перегляд рішень, ухвал, постанов господарського суду за нововиявленими обставинами регулюється Главою 3 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Частиною 2 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. Згідно із п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 17 від 26.12.11 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами. З матеріалів справи вбачається, що ухвалою попереднього засідання від 18.06.2020 у справі № 910/8137/19 затверджено реєстр вимог кредиторів боржника та визнано, зокрема, кредиторські вимоги ОСОБА_1 на суму 792.788, 63 грн., як такі що забезпечені заставою майна боржника. В даному випадку, заявник як на нововиявлену обставину посилається на рішення господарського суду міста Києва від 29.07. 2010р. у справі № 4/294, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного суду від 02.11.2010р. та постановою Вищого господарського суду України від 26.01.2011р., яким визнано недійними Договір про відступлення права вимоги за кредитним договором № К/33/2601 від 05.08.2008р., укладений 07 травня 2009 року; Договір про заміну іпотекодержателя за іпотечним договором, посвідченим 05 серпня 2008 року приватним нотаріусом Київського нотаріального міського округу Підгаєцьким А.І. за реєстровим номером 2422, який було укладено між АКБ "Європейський" та ТОВ "БМБ Компаунд", укладений 07 травня 2009 року та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського округу Лихошвою Ж.О. за реєстровим номером 259; Договір про заміну заставодержателя за договором застави, посвідченим 05 серпня 2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Підгаєцьким А.І. за реєстровим номером 2423, який було укладено між АКБ "Європейський" та ТОВ "БМБ Компаунд", укладений 07 травня 2009 року та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим номером 261. У свою чергу, до матеріалів справи долучено рішення господарського суду міста Києва у справі № 910/6428/18 від 03 грудня 2018 року, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного суду від 05 квітня 2019 року, яким встановлено, що 25.08.2011 року між ОСОБА_1 та ПАТ "Комерційний Банк "Володимирський" укладено договір застави майнових прав № 25/ПФ/10/40133/З відповідно до якого ОСОБА_1 передано у заставу майнові права, що виникають з кредитного договору № К/62/2601 від 16.11.2008р., укладеного між ТОВ "БМБ Компаунд" та АКБ "Європейський". На виконання вказаного договору укладено договір № 09/11/38 про відступлення прав вимоги за вказаним кредитним договором, договір про заміну нового заставодержателя на наступного заставодержателя від 05.08.2008р. за реєстровим номером 2423, договір про заміну нового заставодержателя на наступного заставодержателя від 18.12.2007 за реєстровим номером 2292, договір про заміну нового заставодержателя на наступного заставодержателя від 18.12.2007р. за реєстровим номером 2293, договір про заміну нового заставодержателя на наступного заставодержателя від 16.11.2007р. за реєстровим номером 2155, договір про заміну нового іпотекодержателя на наступного іпотекодержателя від 08.05.2008 за реєстровим номером 2421. Позивачем у зазначеній справі є ТОВ "Інвест Кредит Капітал", яке є управителем непроданих активів ПАТ "Комерційний Банк "Володимирський". Таким чином, зазначеним рішенням встановлено дійсність перелічених вище договорів. Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Заявник зазначає, що визнання правочинів щодо відступлення прав вимог за кредитними договорами № К/33/2601 від 05.08.2008р. та №К/62/2601 від 16.11.2007р., що укладені між АКБ "Європейський" та ПАТ "Комерційний банк "Володимирський" тягне за собою недійсність інших правочинів щодо відступлення прав вимоги. Відповідно до приписів статті 216 ЦК України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Враховуючи правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду, у разі визнання правочину недійсним сторони можуть звернутись до суду з вимогою про застосування наслідків недійсного правочину, суд також може застосувати такі наслідки за власною ініциативою. Таким чином, якщо застосовуються наслідки недійсності правочину сторонами повинні бути вчинені визначені дії, такі як повернення оригіналів документів, витребування прав вимоги від кінцеевих кредиторів та іпотекодержателів, реєстрація прав іпотекодержателя у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за особою, на користь якої було визнано правочин недійним. Арбітражний керуючий посилається на рішення судів, при цьому, будь-які докази того, що такі рішення взагалі були коли-небудь виконані відсутні, як і докази застосування наслідків недійсності правочинів, визнаних такими рішеннями недійсними. З огляду на викладене, арбітражним керуючим не надано доказів, підтверджуючих недійсність правочинів, за якими кредитор ОСОБА_1 набула своїх прав Іпотекодержателя, не надано доказів застосування недійсності таких правочинів та повернення сторін правочинів у первісний стан. Натомість, станом на сьогодні є чинним рішення суду, яке навпаки встановлює дійсність правочинів, на підставі яких ОСОБА_1 була іпотекодержателем нерухомого майна, що належало ТОВ "БМБ Компаунд". Відповідно до ч. 8 ст. 45 КУзПБ, розпорядник майна зобов`язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за відсутності таких заяв - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з відповідним державним реєстром. Станом на дату порушення провадження у справі про банкрутство, відповідно до Реєстру речових прав на нерухоме майно вимоги кредитора ОСОБА_1 були забезпечені іпотекою, накладеною на нерухоме майно ТОВ "БМБ Компаунд". Згідно зі статтею 3 ЗУ "Про іпотеку", взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону. Державна реєстрація іпотеки кредитора ОСОБА_1 станом на дату порушення провадження у справі про банкрутство ніким не скасована, а запис в реєстрі чинний, відповідно ОСОБА_1 є забезпеченим кредитором ТОВ "БМБ Компаунд" згідно чинних приписів і законодавства і її вимоги не можуть бути видалені з реєстру кредиторів зважаючи лише на посилання арбітражного керуючого на рішення судів 2010 року, які не були виконані та не спричинили настання обов`язку визнання недійсними похідних правочинів, повернення речей у первісний стан та видалення записів із реєстру речових прав на нерухоме майно. З огляду на встановлені обставини та наведені норми, суд дійшов висновку щодо необґрунтованості поданої заяви, тому вважає за доцільне відмовити в її задоволенні. Керуючись ст. ст. 233, 234, ст. 320-323, 325 Господарського процесуального кодексу України, суд - УХВАЛИВ: 1.Відмовити в задоволенні заяви ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ КОМПАУНД" про перегляд ухвали Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 за нововиявленими обставинами. 2.Ухвала набрала чинності з моменту її підписання та підлягає оскарженню в установленому законом порядку. Суддя М.В. Пасько Повний текст ухвали складено 29.12.202