Справа № 916/2740/21

~~~~~~~~~~~~~ ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ У Х В А Л А про відмову у відкритті апеляційного провадження 21 лютого 2023 року ~~м. Одеса Справа № 916/2740/21 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Аленіна О.Ю. суддів: Таран С.В., Філінюка І.Г. розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ~Торгова компанія Ажур на ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.12.2021 по справі №916/2740/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Експерт до Публічного акціонерного товариства „Ринок Малиновський про визнання банкрутом ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.12.2021 по справі №916/2740/21, серед іншого, визнано грошові вимоги АТ Сбербанк до боржника. До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю ~Торгова компанія Ажур на вищевказану ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 23.12.2021. ~~ Також скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 23.12.2021 в обґрунтування якого апелянт зазначає, що не отримував повний текс оскаржуваної ухвали. Крім того скаржник посилаючись на Указ Президента України №64/2022 про введення воєнного стану зазначив, що військова агресія Російської Федерації проти України мала наслідком, у тому числі затримання надсилання та отримання поштової кореспонденції, припинення надання загального доступу до офіційного інтернет порталу Судова Влада України та до Єдиного державного реєстру судових рішень та виїзд багатьох громадян України за межі території України, що мало наслідком призупинення роботи підприємства. У зв`язку з наведеним, за твердженням апелянта, останній не був вчасно ознайомлений зі змістом оскаржуваної ухвали. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.12.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ~Торгова компанія Ажур на ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.12.2021 по справі №916/2740/21 залишено без руху, визначено Товариству з обмеженою відповідальністю Торгова компанія Ажур усунути встановлені судом при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме вказати інші причини для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 23.12.2021 по справі №916/2740/21, протягом 10 днів з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Приймаючи дану ухвалу суд апеляційної інстанції встановив, що ~оскаржувана ухвала прийнята судом першої інстанції 23.12.2021. Повний текст складено та підписано також 23.12.2021. Отже, з урахуванням дати складання повного тексту оскаржуваної ухвали, останнім днем строку подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.12.2021 є 03.01.2022 (з урахуванням вихідних, неробочих днів). У наявних матеріалах справи відсутні докази направлення та отримання Товариством з обмеженою відповідальністю Торгова компанія Ажур копії оскаржуваної ухвали. Однак, як вбачається із протоколу судового засідання від 23.12.2021 та оскаржуваної ухвали, представник Товариства з обмеженою відповідальністю ~Торгова компанія Ажур адвокат Петрушенко В.В., яким підписано апеляційну скаргу, був присутнім у судовому засіданні від 23.12.2021 під час оголошення вступної та резолютивної частини оскаржуваної ухвали. Отже, представник скаржника був обізнаний з прийняттям судом першої інстанції оскаржуваної ухвали. За змістом ст.2 Закону України Про доступ до судових рішень кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Нормами статті 4 цього Закону передбачено, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин. Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, оскаржувану ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.12.2021 було оприлюднено 24.12.2021. Таким чином, скаржник мав можливість ознайомитись з текстами процесуальних документів по вказаній справі, в тому числі оскаржуваною ухвалою в державному реєстрі судових рішень, тим паче, що представник Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія Ажур достеменно знав про прийняття оскаржуваної ухвали, оскільки був присутнім у судовому засідання від 23.12.2021. При цьому судова колегія визнала обґрунтованими твердження апелянта з приводу неможливості ознайомлення із повним текстом оскаржуваного рішення у ~Єдиному державному реєстрі судових рішень через обмеження доступу до нього через запровадження воєнного стану, з огляду на таке. Так, Єдиний державний реєстр судових рішень було закрито для загального доступу 24 лютого 2022 року, у день, коли почалась збройна агресія російської федерації проти України та Указом Президента України ~№64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Відтак, на переконання колегії суддів, скаржник не був позбавлений можливості з моменту оприлюднення повного тексту оскаржуваної ухвали (24.12.2021) до обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень (24.02.2022) ознайомитись з її змістом та у разі незгоди з оскаржуваної ухвалою звернутись з відповідною скаргою до суду апеляційної інстанції. До того ж, 20.06.2022 Державна судова адміністрація України відновила загальний доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень. Однак, з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.12.2022 скаржник звернувся до суду апеляційної інстанції лише 22.12.2022. При цьому, скаржник ані в апеляційній скарзі, ані в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не навів об`єктивних обставин, що стали перешкодою для ознайомлення з оскаржуваної ухвалою та своєчасного звернення з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції. З проводу посилання апелянта на запровадження воєнного стану на всій території України, колегія суддів зазначила, що відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ~суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У рішенні Пономарьов проти України Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Мушта проти України зазначено: право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.~~~~~~~~~~ Колегія суддів відзначає, що з правового контексту приписів ст. 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити - з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає відновленню. Як свідчить правовий аналіз норм чинного законодавства, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків. Судова колегія зазначила, що лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов`язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 256 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку. Крім того, наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, за приписами якої господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску процесуального строку поважною. Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. За приписами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 73 ГПК України). Однак, у порушення наведених норм апелянтом в обґрунтування заявленого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, не було надано суду апеляційної інстанції доказів на підтвердження того, що, зокрема, запровадження на території України воєнного стану об`єктивно перешкоджало своєчасному зверненню з апеляційною скаргою до суду. При цьому, сама по собі наявність воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення пропущеного процесуального строку за відсутності підтвердження достатніми обставинами та належного обґрунтування причини пропуску даного строку. Відтак, посилання скаржника лише на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду апеляційної інстанції та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу Товариства, що, в свою чергу, обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги. З огляду на таке, колегія суддів дійшла висновку, що наведені скаржником обставини не є поважними для поновлення строку на апеляційне оскарження, а тому у відповідності до приписів ст. 260 ГПК України апелянт повинен навести інші підстави для поновлення строку. У відповідності до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 02.01.2023, останнє було повернуто відділенням поштового зв`язку до суду із відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою. Колегія суддів зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та / або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.04.2021 у справі № 910/8197/19, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20). У постанові від 19.12.2022 по справі №910/1730/22 Верховний Суд зазначив, що ГПК України не передбачено обов`язок суду повторно направляти на адреси учасників справи процесуальні документи, які раніше вже повернулися до суду з відміткою про неможливість вручення з огляду на відсутність адресата за його місцезнаходженням. Судова колегія зазначає, що ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху від 27.12.2023 було надіслано за адресою вказаною скаржником в апеляційній скарзі. При цьому, про зміну адреси апелянт суд апеляційної інстанції не повідомляв. Відтак, апелянт був належним чином повідомлений про прийняття судом апеляційної інстанції ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Проте, станом на 21.02.2023 недоліки встановлені судом апеляційної інстанції при поданні апеляційної скарги скаржником не усунуті. Відповідно до ч.ч.2-4 ст.260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього ~кодексу. ~Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу. Згідно з ч.4 ст.261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. Таким чином процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху. Водночас неусунення певних недоліків скарги передбачають різні правові наслідки, а саме: - повернення судом апеляційної інстанції скарги - у разі неусунення недоліків щодо її форми та змісту, при цьому скаржник не позбавлений права знову подати апеляційну скаргу з дотриманням встановлених до неї законом вимог; - відмова судом апеляційної інстанції у відкритті апеляційного провадження - у разі неусунення недоліків, пов`язаних із недотриманням вимог щодо дотримання строку та ініціюванням перед судом питання про його поновлення, що також є передумовою для відмови в подальшому у відкритті провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення. Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 28.04.2021 у справі №640/3393/19 до поданої з пропуском строку скарги (без клопотання про його поновлення чи з визнанням судом вказаних у ньому підстав неповажними),яка, крім цього, має інші недоліки, і ці недоліки скарги після залишення її судом без руху не усунуто, зокрема й не подано відповідного клопотання із зазначенням інших причин для його поновлення, слід застосовувати наслідки, передбачені пунктом 4 частини першої статті 299 КАС. Приписи пункту 4 частини першої статті 299 КАС є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження. Наявність передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС підстави для повернення скарги, а саме не усунення її окремих недоліків щодо форми та змісту (не пов`язаних з недотриманням процесуального строку) після залишення скарги без руху, поряд з відсутністю передумов для поновлення строку, не виключає відмову у відкритті провадження за такою скаргою саме з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 299 КАС. ~~~~~~~~ Враховуючи те, що апелянтом у встановлений судом апеляційної інстанції строк не усунуто недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі суду від 27.12.2022, зокрема, не подано суду апеляційної інстанції заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших причин для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 23.12.2021 по справі №916/2740/21, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження. Керуючись ст. ст. 234, 242, 255, 256, 261 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, - У Х В А Л И Л А: Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ~Торгова компанія Ажур на ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.12.2021 по справі №916/2740/21. Апеляційну скаргу та додані до неї документи повернути Товариства з обмеженою відповідальністю ~Торгова компанія Ажур. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України. Головуючий суддя~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~Аленін О.Ю. Суддя~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~Таран С.В. Суддя~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~Філінюк І.Г.