Справа № 574/488/21

Справа №574/488/21 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 11-кп/816/891/23 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані сп`яніння УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 березня 2023 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі: головуючого-судді - ОСОБА_2 , суддів -~ ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми, в порядку передбаченому~ ч.4 ст.422-1 КПК України, матеріали провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Путивльського районного суду Сумської області від 03 лютого 2023 року, якою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 було продовжено обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави у розмірі 1000000 грн,- ВСТАНОВИЛА: У провадженні Путивльського районного суду Сумської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України. У судовому засіданні суду першої інстанції прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, яке обґрунтовано тим, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, не зменшились та є актуальними і на цей час. Ухвалою Путивльського районного суду Сумської області від 03 лютого 2023 року клопотання прокурора було задоволено,~ продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із визначенням застави у розмірі 1000000 грн., до 09-00 год. 02 квітня 2023 року, включно. Роз`яснено, що у разі внесення застави у розмірі 1000000 грн., обвинувачений ОСОБА_6 підлягає звільненню з-під варти, з покладенням на нього таких обов`язків: - прибувати до прокурора кожної середи щотижня; - не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду; - повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання та роботи. Не погодившись з таким судовим рішенням, вважаючи його незаконним та необґрунтованим в частині визначення розміру застави, обвинувачений ОСОБА_6 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить зменшити розмір застави, який достатньою мірою зможе гарантувати виконання покладених на нього обов`язків та буде завідомо помірним для нього. Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що при прийнятті оскаржуваної ухвали судом не було враховано те, що він є раніше не судимим, у нього є постійне місце проживання у АДРЕСА_1 , одружений, має двох дітей, а саме - сина ОСОБА_7 2006 року народження та доньку ОСОБА_8 2017 року народження. Крім того, він офіційно працює слюсарем механоскладальних робіт в АТ «СМНПО-Инжинірінг», характеризується позитивно та є учасником бойових дій на Сході України. Також, апелянт зазначає про те, що визначена судом застава у розмірі 1000000 грн. є необґрунтованою та занадто суворим запобіжним заходом для нього, що розходиться з нормами чинного КПК України, практики ЄСПЛ, практики національних судів та є непомірною для нього. Про призначення даного кримінального провадження до апеляційного розгляду обвинувачений ОСОБА_6 , його захисник ОСОБА_9 та прокурор повідомлені належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах провадження доказами. Разом з тим, обвинувачений ОСОБА_6 , у апеляційній скарзі просив розглядати її без його участі та участі його захисника ОСОБА_9 . Прокурор, надіслав заяву про розгляд даного провадження без його участі. Враховуючи зазначені обставини, а також те, що, в порядку ч.4 ст.422-1 КПК України, ніхто із учасників не заявив клопотання про розгляд провадження за їх участі, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін. Заслухавши доповідь головуючого-судді, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої обвинуваченим апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Відповідно до положень ст. 331 КПК України~ під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу, так само як і для його продовження, є зокрема наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. На переконання колегії суддів, суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , вищезазначених вимог Закону дотримався в повному обсязі. Так, висновок суду про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора, поданого в рамках кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України та продовження останньому строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтований наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, існування яких було встановлено з огляду на конкретні обставини кримінального провадження. Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Так, ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, на який посилався у клопотанні прокурор, був встановлений судом з врахуванням тих обставин, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який, у разі визнання винуватості, останньому загрожує покарання у виді позбавлення волі строком до 10 років, а тому, з метою уникнення відповідальність, обвинувачений може переховуватись від суду. Крім того, судом було встановлено ризики, передбачені п.п.3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України з врахуванням того, що ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може здійснювати на вказаних осіб тиск, з метою зміни їх показів на свою користь, що буде перешкодою у розгляді справи, крім того, у даному провадженні заявлені цивільні позови про відшкодування моральної та майнової шкоди, і існує ймовірність того, що обвинувачений може і у зв`язку з цим незаконно впливати на потерпілих. Саме з врахуванням вищезазначеного, суд першої інстанції і дійшов висновку про наявність підстав для продовження обраного обвинуваченому запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, з чим також погоджується і колегія суддів і ставити під сумнів правильність такого висновку підстав не вбачає. При цьому, колегія суддів звертає увагу і на те, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. З врахуванням практики ЄСПЛ, а також тих обставин, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, який становить небезпеку для суспільства, фактичні обставини його вчинення та наслідки, а саме, смерть однієї людини та заподіяння іншій людині середньої тяжкості тілесних ушкоджень, колегія суддів вважає, що в даному конкретному випадку суспільний інтерес має більшу вагу над повагою до свободи особи, а тому, і з цих підстав, обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є виправданим. Крім того, колегія суддів звертає увагу і на те, що своїм рішенням суд визначив обвинуваченому заставу, у відповідності до вимог ст. 182 КПК України, та у разі сплати такої, ОСОБА_6 буде звільнений з під-варти негайно. Частиною 5 ст. 182 КПК України передбачено визначення меж розміру застави в залежності від тяжкості вчиненого злочину, при цьому, вказана норма закону, передбачає, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно. Крім того, розмір застави визначався судом з урахуванням розміру шкоди, про відшкодування якої просять потерпілі у заявлених ними цивільних позовах у даному кримінальному провадженні. При цьому, звертаючись з вимогою про зменшення розміру визначеної судом застави, апелянт не навів доводів та обставин, за яких апеляційний суд мав би дійти такого висновку, в той же час, на переконання колегії суддів, застава саме у вказаному розмірі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 , виконання останнім покладених на нього обов`язків і підстав для її зменшення під час апеляційного розгляду даного провадження не встановлено. Що стосується доводів апелянта про те, що він має постійне місця проживання, де проживає разом зі своєю дружиною та двома дітьми, раніше не судимий, офіційно працевлаштований, характеризується позитивно та є учасником бойових дій на Сході то вказані обставини не свідчать про існування беззаперечних підстав, за яких до обвинуваченого можливо було б застосувати більш м`який запобіжний захід, крім того, вони не стали стримуючим фактором протизаконної поведінки обвинуваченого, що мало наслідком вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України. За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні, а тому, вказане судове рішення слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу обвинуваченого без задоволення. Керуючись ст.ст. 177,182,404,405,407,419,422-1 КПК України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Ухвалу Путивльського районного суду Сумської області від 03 лютого 2023 року, якою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 було продовжено обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 1000000 грн. - залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на цю ухвалу - без задоволення. Ухвала набирає законної сили негайно та оскарженню у касаційному порядку не підлягає. СУДДІ: ОСОБА_2 ~ ~ ~ ОСОБА_3 ОСОБА_4