Справа № 522/15262/23

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1 ВИРОК ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 серпня 2023 року м. Одеса Приморський районний суд м. Одеси у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , розглянувши у порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.07.2023 року за №12023168500000136, за обвинуваченням: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Маріуполь, Донецької області, із середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 Кримінального кодексу України, сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_3 , сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_2 , захисник ОСОБА_4 встановив: 03.07.2023 року у денний час доби, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_2 , перебуваючи на території міста Одеси, а саме по вул. Софіївська, незаконно, шляхом «закладки», придбав у невстановленої особи, матеріали стосовно якої виділено в окреме кримінальне провадження, особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, яку з метою особистого вживання зберігав при собі. 03.07.2023 року, приблизно о 16 голині 31 хвилин, більш точного часу не встановлено, працівниками Національної поліції України за адресою: м.Одеса, вул. Софіївська, буд. 32, під час здійснення охорони громадського порядку на території Приморського району м.Одеси, виявлено у ОСОБА_2 особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено. Після чого працівниками Національної поліції України викликано слідчо-оперативну групу. 03.07.2023 року о 17 годині 42 хвилини в ході обшуку слідчо-оперативною групою відділення поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області, за адресою: м. Одеса, вул. Софіївська , буд. 32, вилучено: один полімерний пакетик з трьома фрагментами перфорованого паперу. Встановлено, що надані на експертизу три фрагменти перфорованого паперу масою 0,0717 г., містять особливо небезпечну речовину, обіг якої заборонено - (±)-лізергід (ЛСД, ЛСД-25). Кількісний вміст ЛСД становить 0,00014 г. Особливо небезпечну психотропну речовину обіг якої заборонено ЛСД ОСОБА_2 незаконно придбав та зберігав при собі з метою особистого вживання. Своїми діями ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.309 КК України, а саме незаконне придбання, зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, без мети збуту . Частиною 2 ст.12 КК України встановлено, що кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі. Санкцією ч.1 ст.309 КК України передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п`яти років. За таких підстав, кримінальне правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 , є кримінальним проступком. Відповідно до ч.2 ст.381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. До обвинувального акта додана письмова заява обвинуваченого ОСОБА_2 складена в присутності захисника ОСОБА_4 якою він погодився із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст.302 КПК України та надав згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, обвинувачений ОСОБА_2 також беззаперечно визнав свою винуватість. Згідно з ч.1 ст.382 КПК України, суд у п`ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку, а в разі затримання особи у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок. А відповідно до другого речення ч.2 ст.382 КПК України, у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження. Отже, враховуючи, що учасники судового провадження не оспорюють встановлені під час дізнання обставини і згодні з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні (без проведення судового розгляду, за відсутності учасників судового провадження), про що свідчать відповідні їх письмові заяви, які додані до обвинувального акту, суд, вивчивши обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 та додані до нього матеріали, які містять належні, допустимі, достовірні та достатні докази, оцінені судом відповідно до ст.94 КПК України, суд дійшов висновку про відсутність необхідності призначати розгляд у судовому засіданні обвинувального акта, викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, та про наявність підстав для ухвалення вироку відносно ОСОБА_2 у спрощеному провадженні (без проведення судового розгляду, за відсутності учасників судового провадження). Оцінені судом додані до обвинувального акта матеріали також дають підстави для висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 , про винуватість останнього в його вчиненні, про наявність фактичних підстав для визнання ним винуватості та про відповідність встановлених органом досудового розслідування обставин наявним матеріалам досудового розслідування та формулюванню обвинувачення, визнаного судом доведеним. Суд також погоджується з кваліфікацією дій обвинуваченого за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України. До обставин, які відповідно до ст.66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , суд відносить щире каяття. Стороною обвинувачення не зазначено в обвинувальному акті про наявність обставин, які відповідно до ст.67 КПК України обтяжують покарання ОСОБА_2 , та які відповідно до п.4 ч.1 ст.91, ч.1 ст.92 КПК України підлягають доказуванню саме прокурором. Такі обставини судом не встановлені та в силу положень ст.337 КПК України суд позбавлений можливості додатково встановлювати та враховувати такі обставини, оскільки це погіршить становище обвинуваченого ОСОБА_2 . При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд у відповідності до ст.ст.65-67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують покарання, а також відсутність обставин, які обтяжують покарання винного. З урахуванням вказаних обставин, суд у відповідності до вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій вважає, що ОСОБА_2 необхідно для його виправлення та запобігання нових кримінальних правопорушень призначити покарання у виді обмеження волі в мінімальних межах строку обмеження волі, передбаченого ч.2 ст.61 КК України, та санкцією ч.1 ст.309 КК України. В даному випадку, за переконанням суду, покарання у виді обмеження волі саме у мінімальних межах можливого призначення покарання у виді обмеження волі, передбаченого ч.2 ст.61 КК України, та санкцією ч.1 ст.309 КК України, повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, у зв`язку з чим суд не вбачає необхідності призначати більш суворе покарання винному. Водночас, вирішуючи питання про необхідність реального відбування обвинуваченим покарання у виді обмеження волі за вчинений кримінальний проступок, судом враховується, що статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи». При цьому суд також враховує правову позицію Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, висловлену Постанові від 28.05.2020 року (справа № 753/13972/17; провадження № 51-986км20), згідно якої Верховний суд зазначив, що законодавцем саме суду надано дискреційні повноваження щодо визначення виду та міри покарання за вчинення того чи іншого злочину. Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_2 скоїв кримінальний проступок, усвідомлення останнім протиправності своєї поведінки, його поведінку після вчинення кримінального проступку, щире каяття, дані про особу винного, який має постійне місце реєстрації та проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим суд на підставі ст. 75 КК України вважає за можливе звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням. Саме таке покарання суд вважає пропорційним, необхідним, достатнім і справедливим для виправлення винного та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень і, в даному випадку мета застосування кримінального покарання буде досягнута при призначенні ОСОБА_2 саме такого виду покарання. В силу положень ч. 1 ст. 76 КК України, суд звільняючи ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, покладає на нього обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України. Вирішуючи питання про долю речових доказів у даному кримінальному провадження суд керується положеннями ст.100 КПК, тому речові докази, визнані такими та долучені до матеріалів провадження постановою дізнавача сектору дізнання Відділення поліції №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 від 01.08.2023 року, а саме три фрагменти перфорованого паперу масою 0,0717 г., містять особливо небезпечну речовину, обіг якої заборонено (±) - лізергід (ЛСД, ЛСД-25), кількісний вміст ЛСД становить 0,00014 г., в експертному пакеті № 5460644, в силу п. 3 ч. 9 ст.100 КПК, слід знищити як майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним обігом, та вилучене з обігу. В силу ч. 2 ст. 124 КПК з обвинуваченого ОСОБА_2 мають бути стягнуті на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи від 13.07.2023 року № СЕ-19/116-23/10903-НЗПРАП у сумі 2868 грн. За змістом положень абз.12 п.2 ч.4 ст.374 КПК України питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження, а в мотивувальній частині обвинувального вироку зазначаються мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (п.7 ч.2 ст.131 КПК України). Згідно з частиною 1 статті 7 КПК, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься диспозитивність, зміст якої розкрито статтею 26 КПК, а саме за частиною 1 цієї статті сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а за частиною 3 цієї статті слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим кодексом. Судом встановлено, що у даному кримінальному провадженні наявна постанова дізнавача сектору дізнання Відділення поліції №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 від 01.08.2023 року про визнання предметів речовими доказами, які долучені до кримінального провадження, в порядку ст.100 КПК України, а саме речовини, яка є наркотичним засобом та є предметом вказаного кримінального проступку, та відповідають критеріям, зазначеним у ч.1 ст.98, п.1 ч.2, ч.3 ст.170 КПК України, а тому з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження цього речового доказу, повинен був бути накладений арешт з метою збереження речових доказів до з`ясування всіх обставин кримінального провадження. Проте, прокурором не надано суду жодних документів та будь-яких даних щодо заходів забезпечення кримінального провадження, а саме арешту майна. При цьому в матеріалах кримінального провадження наявне клопотання про арешт майна, проте інформація про прийняте рішення за вказаним клопотанням відсутня. Відтак, за відсутності даних щодо застосованих заходів забезпечення кримінального провадження, а саме накладених арештів на майно, суд, дотримуючись основних засад кримінального провадження, таких як законність, верховенство права та недоторканність права власності, ухвалюючи вирок у даній справі, не вирішує питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження. Водночас суд роз`яснює, що сторони кримінального провадження вправі звернутись до суду з клопотанням про вирішення питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження, в порядку виконання судового рішення, визначеному ст.ст.532-539 КПК України. Керуючись ст. ст. 369 - 371, 373 - 375 КПК, суд - ухвалив: ОСОБА_2 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, та призначити йому покарання за ч.1 ст.309 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік. На підставі ч.1 ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_2 наступні обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. Речові докази: три фрагменти перфорованого паперу масою 0,0717 г., містять особливо небезпечну речовину, обіг якої заборонено (±)- лізергід (ЛСД, ЛСД-25), кількісний вміст ЛСД становить 0,00014 г., в експертному пакеті № 5460644 - знищити як майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним обігом, та вилучене з обігу. Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи від 26.07.2023 року № СЕ-19/116-23/10903-НЗПРАП у сумі 2868 грн. (дві тисячі вісімсот шістдесят вісім гривень 00 коп.). Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом. Не пізніше наступного дня після ухвалення вироку надіслати його копію учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 07.08.2023 Єдиний унікальний номер справи: №522/15262/23 Номер провадження № 1-кп/522/2662/23 Головуючий суддя - ОСОБА_1