Справа № 910/5597/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected] УХВАЛА про залишення апеляційної скарги без руху "04" вересня 2023 р. Справа№ 910/5597/19 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Остапенка О.М. суддів: Сотнікова С.В. Полякова Б.М. розглядаючи матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.02.2023 у справі №910/5597/19 ( Омельченко Л.В. ) за заявою Приватного підприємства "Під Ключ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбуд-2" про банкрутство ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2023 року у справі №910/5597/19 задоволено заяву ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Макового О.В. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням до банкрутства на ОСОБА_1 ; покладено субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями ТОВ "Трансбуд-2" у розмірі 12236098,36 грн. у зв`язку з доведенням до банкрутства на ОСОБА_1 ; присуджено до стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Трансбуд-2" грошові кошти у розмірі 12336098,36 грн.у якості субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ "Трансбуд-2" у зв`язку з доведенням до банкрутства. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ОСОБА_1 звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.02.2023 року у справі №910/5597/19 в частині задоволення заяви ліквідатора банкрута про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням до банкрутства та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в повному обсязі в задоволенні вищезазначеної заяви. Згідно з витягом з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 20.07.2023 вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя ОСОБА_3, судді: Корсак В.А., Євсіков О.О. Ухвалою суду від 24.07.2023 вищевказаною колегією суддів відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.02.2023 у справі №910/5597/19, повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/5597/19. У зв`язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_3 рішенням Вищої ради правосуддя від 01.08.2023 витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Поляков Б.М., Копитова О.С. Ухвалою суду від 16.08.2023 року відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.02.2023 у справі №910/5597/19, повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду. 23.08.2023 року супровідним листом Господарського суду міста Києва №910/5597/19/5093/2023 від 23.08.2023 витребувані матеріали даної справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду. У зв`язку з перебуванням судді Копитової О.С. у відпустці витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2023 року для розгляду справи №910/5597/19 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М. судді: Сотніков С.В., Поляков Б.М. Розглянувши апеляційну скаргу та додані до неї документи, апеляційний суд дійшов висновку, що вона має бути залишена без руху з огляду на наступне. Так, статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги, відповідно до частини третьої якої до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору. В силу приписів Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. При цьому, під час оскарження в судах апеляційної та касаційної інстанції судових рішень, які прийняті за результатом розгляду заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на особу винну у доведенні до банкрутства боржника, судовий збір підлягає сплаті як на ухвалу суду, який становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до пп. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в незалежності від того, яке судове рішення ухвалив суд першої інстанції - ухвалу або рішення (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 20.10.2022 року у справі №911/3554/17(911/401/21). Зазначене спростовує твердження скаржника про відсутність необхідності в даному випадку сплати судового збору. Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 1 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2 684,00 гривень. Скаржником в апеляційному порядку оскаржується ухвала Господарського суду міста Києва від 06.02.2023 року, якою задоволено заяву ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Макового О.В. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням до банкрутства на ОСОБА_1 , а відтак за подання даної апеляційної скарги апелянтом мало бути сплачено судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 2 684,00 грн. Але, як вбачається із апеляційної скарги, апелянтом, в порушення ст. 258 ГПК України, не подано жодних доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі, як і не зазначено про такі докази в додатках. Крім того, в силу ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються також докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі. Згідно ст. 259 ГПК України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення. Положення статті 259 ГПК України по суті конкретизують та деталізують вимоги наведеного п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України в частині того, кому, які документи і яким саме чином має надіслати особа, яка подає апеляційну скаргу. При цьому, наведена у п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України вимога щодо надання доказів надсилання копії скарги іншій стороні у справі, в першу чергу покликана на необхідність забезпечення дотримання принципів рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, а також надати рівну можливість з іншими особами представити свою позицію перед судом. Судова колегія наголошує, що дотримання принципу процесуальної рівності сторін, закріпленого статтею 6 Конвенції полягає, серед іншого і в належному інформування сторін про провадження у їхніх справах. Отже, надіслання копії апеляційної скарги з доданими до неї документами іншим учасникам справи листом з описом вкладення є обов`язком заявника апеляційної скарги. Згідно ст.ст. 73, 76, 77 ГПК України, належним та допустимим доказом надсилання іншому учаснику справи копії апеляційної скарги з додатками може вважатися розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку (опис вкладення поштового відправлення, касовий чек, розрахункова квитанція тощо) з надіслання адресату листа з описом вкладення, поданий в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, належним чином оформлена розписка іншої сторони про отримання копії касаційної скарги, інший документ тощо, що може бути прийнятий судом як доказ надіслання саме копії апеляційної скарги іншій стороні. Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи. У справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (ч. 5 ст. 41 ГПК України). За приписами ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства сторони у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут); учасники у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника. Як вбачається з додатків до апеляційної скарги, скаржником до неї додано докази направлення копії апеляційної скарги на адресу ТОВ "Трансбуд-2" та ліквідатора боржника арбітражного керуючого Макового О.В. Однак, всупереч вищенаведених положень ГПК України, апелянтом не надано доказів направлення копії апеляційної скарги кредиторам у даній справі: ГУ ДФС у м. Києві та ТОВ "Праймбазнесінвест", як правонаступнику ПП "Під Ключ". Частиною 2 статті 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу. У свою чергу, частина 1 ст. 174 ГПК України містить положення, відповідно до якого суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 174 ГПК України). Окрім того, згідно ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (ч. 4 ст. 116 ГПК України). Повний текст оскаржуваної ухвали складено та підписано 14.02.2023 року, відтак останнім днем подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Київської області від 06.02.2023 року є 14.02.2023 року. Проте, скаржник звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вищевказану ухвалу місцевого господарського суду 17.07.2023 року, що вбачається з відомостей зазначених на конверті, тобто з пропуском десятиденного процесуального строку на її апеляційне оскарження. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Одночасно апелянт просив поновити строк для подання апеляційної скарги. Розглянувши клопотання скаржника про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що викладені в ньому причини не є поважними з огляду на наступне. Згідно ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 119 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах). Згідно з ч. 3 ст. 256 ГПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу. Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки. Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ГПК України. Так, в обґрунтування заявленого клопотання скаржник зазначає, що йому не було відомо як про розгляд справи про банкрутство ТОВ "Трансбуд-2", так і про розгляд заяви ліквідатора про банкрута про покладення на ОСОБА_1 субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням до банкрутства, апелянт викликався до суду шляхом направлення ухвал на адресу, за якою не проживає та не зареєстрований з 2021 року, а про існування даної справи та оскаржуваної ухвали суду йому стало відомо лише 28.06.2023 від приватного виконавця, як наслідок 06.07.2023 року представник ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами справи №910/5597/19. Але, як встановлено судом, апелянтом, в порушення вимог ГПК України, до апеляційної скарги не додано жодних доказів на підтвердження викладених у клопотанні обставин, зокрема, стосовно того, що ОСОБА_1 з 2021 року не проживає та не зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а також доказів, коли йому стало відомо про існування даної справи та оскаржуваної ухвали суду від 06.02.2023 року. Отже, скаржником в даному випадку не наведено достатніх обґрунтувань поважності причин пропуску встановленого законом строку на подання апеляційної скарги та не надано доказів на підтвердження відповідних обставин. Таким чином, дослідивши подане клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду міста Києва від 06.02.2023 у справі №910/5597/19, суд апеляційної інстанції визнав наведені в ній доводи та причини в її обґрунтування неповажними. Згідно п. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. За таких обставин, апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.02.2023 у справі №910/5597/19 підлягає залишенню без руху у зв`язку з її поданням після закінчення строків, установлених статтею 256 ГПК України, та неповажності причин пропуску такого строку, неподанням доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі та доказів на підтвердження відправлення копії цієї скарги і доданих до неї документів з описом вкладення кредиторам у справі - ТОВ "Праймбазнесінвест" та ГУ ДФС у м. Києві, з визначенням строку для усунення недоліків апеляційної скарги. Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 234, 255, 258, 260 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд - УХВАЛИВ: 1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.02.2023 у справі №910/5597/19 залишити без руху. 2.Надати ОСОБА_1 строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали. 3. Попередити скаржника про передбачені ч. 4 ст. 174 та ч. 4 ст. 260 ГПК України наслідки невиконання вимог зазначеної ухвали суду у встановлений пунктом 2 її резолютивної частини строк. 4.Копію ухвали надіслати учасникам провадження у справі. Головуючий суддя О.М. Остапенко Судді С.В. Сотніков Б.М. Поляков