Справа № 910/6614/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected] ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "16" серпня 2023 р. Справа№ 910/6614/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Копитової О.С. суддів: Остапенка О.М. Сотнікова С.В. за участю секретаря судового засідання: Гуньки О.В. у присутності представників сторін: від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - Майструк В.І. - ордер; ліквідатор ТОВ «Оберіг Добра» арбітражний керуючий Дутковський Б.В. - посвідчення, розглянувши матеріали апеляційних скарг ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та товариства з обмеженою відповідальністю «Оберіг Добра» на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.02.2023 року (повний текст складено 21.02.2023 року) у справі № 910/6614/20 (суддя Омельченко Л.В.) за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Агрозахід» до товариства з обмеженою відповідальністю «Оберіг Добра» про банкрутство ВСТАНОВИВ: Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.02.2023 року по справі № 910/6614/20 відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Дутковського Б.В. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями товариства з обмеженою відповідальністю «Оберіг Добра» (надалі по тексту ТОВ «Оберіг Добра», боржник) на ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Фермерське господарство «Оберіг Богдана» (надалі по тексту - ФГ «Оберіг Богдана»). Задоволено заяву ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Дутковського Б.В. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ «Оберіг Добра» на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (надалі по тексту апелянти 1-2) звернулися до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просять суд скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції в частині задоволення заяви ліквідатора ТОВ «Оберіг Добра» арбітражного керуючого Дутковського Б.В. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ «Оберіг Добра» на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в повному обсязі у задоволенні заяви ліквідатора ТОВ «Оберіг Добра» арбітражного керуючого Дутковського Б.В. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ «Оберіг Добра» на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Судові витрати покласти на ТОВ «Оберіг Добра». Обґрунтовуючи подану апеляційну скаргу апелянти 1-2 зазначають, що в заяві ліквідатора має бути відмовлено, оскільки: у діях апелянтів 1-2 відсутній склад цивільного правопорушення, за вчинення якого їх можна було б притягнути до субсидіарної відповідальності. Суд першої інстанції протилежного не встановив, а ліквідатор не довів. Апелянти 1-2 стверджують, що діяли в інтересах ТОВ «Оберіг Добра» і не вчиняли жодних дій (бездіяльності), які могли б спричинити банкрутство ТОВ «Оберіг Добра» та здійснювали всі необхідні дії аби погасити кредиторську заборгованість. При цьому, стійка фінансова неплатоспроможність ТОВ «Оберіг Добра» виникла і була встановлена Звітом аудитора ще станом на 2018 рік, що виключає наявність причинного зв`язку між продажем с/г техніки у 2019 році та банкрутством ТОВ «Оберіг Добра». Апелянти 1-2 також зазначають, що ліквідатор обґрунтовує притягнення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до субсидіарної відповідальності тим, що останні нібито навмисно відчужили частину майна ТОВ «Оберіг Добра» (с/г техніку) за заниженими цінами, вивели кошти без розрахунків з кредиторами, що призвело до банкрутства ТОВ «Оберіг Добра». Однак, на думку апелянтів 1-2, наведені доводи ліквідатора не підтверджені жодними доказами та суперечать дійсним обставинам справи. Апелянти наголошують, що всі виручені кошти з продажу на користь ОСОБА_6 та ФГ «Оберіг Богдана» с/г техніки, були направлені або на рахунок ТОВ «Оберіг Добра» або відразу на погашення кредиторської заборгованості, що підтверджується банківськими виписками та платіжними дорученнями. Крім того, апелянти 1-2 зазначають, що після припинення участі ОСОБА_2 у ТОВ «Оберіг Добра» та завершення повноважень ОСОБА_1 як керівника, у ТОВ «Оберіг Добра» залишались: - орендовані землі с/г призначення (загальним розміром 420 га), згідно Аналізу посівних площ, валового збору, урожайності с/г культур в ТОВ «Оберіг Добра» за 2016-2018 роки статистичної форми 29-сг «Звіт про площі та валові збори врожаю сільськогосподарських культур»; - 7 об`єктів нерухомості згідно Інформаційної довідки від 26.10.2020 року, яка була додана до заяви ліквідатора; - відсутні борги перед місцевим та державним бюджетом та іншими кредиторами, крім ініціюючого кредитора. Таким чином, апелянти 1-2 вважають, що здійснили всі дії, аби ТОВ «Оберіг Добра» змогло здійснювати погашення простроченої кредиторської заборгованості та продовжувало свою господарську діяльність і мало для цього необхідні активи. Також апелянти 1-2 заперечують проти висновку місцевого суду, що нібито ОСОБА_1 не надав ліквідатору на його неодноразові звернення первинну документацію боржника та стверджують, що 24.03.2019 року перед звільненням, ОСОБА_1 передав новому директору ТОВ «Оберіг Добра» ОСОБА_3 всю первинну документацію підприємства, що підтверджується Актом приймання-передачі установчих, бухгалтерських документів, який міститься в матеріалах справи. Таким чином, враховуючи викладене, апелянти 1-2 вважають, що ухвала господарського суду міста Києва від 13.02.2023 року у справі №910/6614/20 в частині задоволення заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ «Оберіг Добра» на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає скасуванню. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 передано для розгляду колегії суддів у складі головуючого судді: Копитової О.С., суддів: Сотнікова С.В., Остапенка О.М. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2023 року витребувано з господарського суду міста Києва сформовані матеріали оскарження ухвали господарського суду міста Києва від 13.02.2023 року по справі № 910/6614/20 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Агрозахід» (надалі по тексту - ТОВ «Сервіс-Агрозахід») до ТОВ «Оберіг Добра» про банкрутство для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.02.2023 року у справі № 910/6614/20 та відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.02.2023 року у справі № 910/6614/20 до надходження матеріалів справи № 910/6614/20 до Північного апеляційного господарського суду. Крім того, із зазначеною ухвалою суду першої інстанції не погодилось, ТОВ «Оберіг Добра» (апелянт 3), в зв`язку з чим ліквідатор звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати частково ухвалу господарського суду міста Києва від 13.02.2023 року та ухвалити нове рішення, яким покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями ТОВ «Оберіг Добра» у загальному розмірі 13 684 277,05 грн. на ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ФГ «Оберіг Богдана». Вирішити питання розподілу судових витрат. В обґрунтуваннях апеляційної скарги в частині притягнення до субсидіарної відповідальності ОСОБА_3 , апелянт 3 зазначає, що ОСОБА_3 набув статусу керівника та учасника ТОВ «Оберіг Добра» 31.03.2019 року, тобто після виникнення кредиторської заборгованості ТОВ «Оберіг Добра» та відчуження його активів. Ліквідатор неодноразово звертався до підприємства та керівника особисто за його місцезнаходженням з вимогою надати копії бухгалтерської та іншої документації, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей, що було проігноровано. З отриманих протягом процедури ліквідації матеріалів ліквідатором ТОВ «Оберіг Добра» було встановлено, що ОСОБА_3 не вчинялося жодних дій та не приймалося жодних рішень щодо управління товариством. Окрім того, беручи до уваги існування значної суми кредиторської заборгованості підприємства та відсутності майна для її покриття, ОСОБА_3 не вчинялися жодні дії на попередження виникнення стану неплатоспроможності. Апелянт-3 вважає, що бездіяльність ОСОБА_3 , пов`язана з невиконанням передбачених законодавством обов`язків для керівника юридичної особи, мала наслідком виникнення стану неплатоспроможності ТОВ «Оберіг Добра» та подальше визнання його банкрутом, в зв`язку з чим вказана особа також підлягає притягненню до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника ТОВ «Оберіг Добра». Щодо притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника ОСОБА_4 то апелянт 3 зазначає, що вважає твердження місцевого суду про те, що ОСОБА_4 брала активну участь в управлінні ТОВ «Оберіг Добра» лише до до 17.02.2016 року не відповідають дійсності, а діяння ОСОБА_4 стоять у причинно-наслідковому зв`язку з доведенням підприємства до банкрутства, оскільки ОСОБА_4 є засновником та бенефіціарним власником ТОВ «Оберіг Добра» станом на теперішній час, та була ним впродовж періоду часу протягом якого відбувалося укладення кредитних договорів та договорів на відчуження основних засобів підприємства. ОСОБА_4 була зобов`язана в силу припису Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та Статуту підприємства продовжувати здійснювати дії з управління товариством та утримуватися від діянь, що можуть принести шкоду. Натомість, бездіяльність ОСОБА_4 дала змогу безперешкодно погодити та здійснити дії, які прямо призвели до визнання ТОВ «Оберіг Добра» банкрутом. Звідси слідує і висновок, що бездіяльність ОСОБА_4 опосередковано мала наслідком доведення підприємства ТОВ «Оберіг Добра» до банкрутства, а тому між її бездіяльністю та вказаним наслідком наявний причино-наслідковий зв`язок. Саме тому, ОСОБА_4 підлягає притягненню до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника ТОВ «Оберіг Добра». На думку апелянта-3, засновники ТОВ «Оберіг Добра» не могли не знати про продаж активів товариства та свідомо не перешкоджали укладенню та підписанню керівником правочинів на відчуження сільськогосподарської техніки. Окрім того, навіть після передачі техніки, будучи обізнаними про неминуче настання негативних наслідків для підприємства та неможливість погашення існуючих заборгованостей перед власними контрагентами, засновниками та керівниками ТОВ «Оберіг Добра» не було вчинено жодних дій з метою запобігання настанню зазначених наслідків, уникненню відкриття процедури банкрутства та визнання ТОВ «Оберіг Добра» банкрутом. Щодо притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ «Оберіг Добра» - ОСОБА_5 , апелянт зазначає, що не погоджується з твердженнями місцевого суду, що оскільки останній здійснював повноваження учасника боржника до 10.08.2018 року, а тому не міг як засновник у 2019 році давати вказівки чи визначати дії боржника й відповідно не підлягає притягненню до субсидіарної відповідальності, з огляду на те, що саме на час здійснення ОСОБА_5 повноважень учасника ТОВ «Оберіг Добра» підприємством було укладено з ТОВ «Сервіс-Агрозахід» договір поставки на умовах розстрочення платежу від 11.04.2018 року №166/2018, несплата коштів за якими згодом привела до неплатоспроможності підприємства та визнання його банкрутом. Також апелянт зазначає, що станом на 2019 рік ОСОБА_5 вийшов зі складу ТОВ «Оберіг Добра», проте з 31.05.2017 року та до сьогоднішнього дня виконує повноваження керівника ФГ «Оберіг Богдана». Саме на користь ФГ «Оберіг Богдана» було відчужено майже всі основні засоби ТОВ «Оберіг Добра» у вигляді сільськогосподарської техніки, що і стало причиною банкрутства ТОВ «Оберіг Добра». Таким чином, на думку апелянта, діяння ОСОБА_5 стоять у прямому причинно-наслідковому зв`язку з виникненням стану неплатоспроможності ТОВ «Оберіг Добра» та визнання його банкрутом, оскільки він безпосередньо причетний як до виникнення заборгованості підприємства, так і до виведення активів, за рахунок яких було б можливе погашення заборгованості або продовження здійснення господарської діяльності з метою отримання прибутку та виконання зобов`язань за кредитними договорами. Щодо притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника ФГ «Оберіг Богдана» апелянт зазначає, що зі звіту про проведення аналізу фінансово-господарської діяльності неплатоспроможного підприємства ТОВ «Оберіг Добра» від 06.08.2021 року, вбачається відчуження значної кількості сільськогосподарської техніки на користь ФГ «Оберіг Богдана», засновники та керівники якого є колишніми засновниками та керівниками ТОВ «Оберіг Добра», а саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_5 . Хоча ФГ «Оберіг Богдана» не був учасником ТОВ «Оберіг Добра» та не могло безпосередньо брати участь в прийнятті рішень на вказаному підприємстві, проте з наведеної інформації вбачається пов`язаність засновників та керівників ФГ «Оберіг Богдана» та ТОВ «Оберіг Добра», а відтак і самих підприємств також, що на думку ліквідатора є беззаперечною підставою для притягнення вказаної юридичної особи до субсидіарної відповідальності. Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 11.04.2023 року апеляційну скаргу ТОВ «Оберіг Добра» передано колегії суддів у складі головуючого судді: Копитової О.С., суддів: Сотнікова С.В., Остапенка О.М. 12.04.2023 року до апеляційної інстанції надійшли матеріали справи №910/6614/20. 14.04.2023 року на електронну адресу суду від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надійшли заперечення проти відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Оберіг Добра» поданої ліквідатором Дутковським Б.В . Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2023 року клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ТОВ «Оберіг Добра» про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду міста Києва від 13.02.2023 року у справі № 910/6614/20 задоволено. Поновлено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ТОВ «Оберіг Добра» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду міста Києва від 13.02.2023 року у справі № 910/6614/20. Відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ТОВ «Оберіг Добра» на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.02.2023 року у справі № 910/6614/20. Об`єднано апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ТОВ «Оберіг Добра» на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.02.2023 року у справі № 910/6614/20 в одне апеляційне провадження. Розгляд апеляційних скарг ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ТОВ «Оберіг Добра» призначено на 07.06.2023 року. Зупинено дію ухвали господарського суду міста Києва від 13.02.2023 року у справі № 910/6614/20 до закінчення апеляційного розгляду справи. 09.05.2023 року через відділ документообігу суду від ліквідатора ТОВ «Оберіг Добра» арбітражного керуючого Дутковського Б.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в якому ліквідатор просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги. Обґрунтовуючи поданий відзив ліквідатор зазначає, що ФГ «Оберіг Богдана» не є засновником ТОВ «Оберіг Добра», проте в обох вказаних підприємствах засновниками та керівниками в різні періоди часу були одні і ті ж самі особи, а відповідно рішення стосовно відчуження сільськогосподарської техніки за цінами нижчими від ринкових ухвалювалися ними умисно з метою виведення активів з ТОВ «Оберіг Добра» на користь ФГ «Оберіг Богдана». Ліквідатор наголошує, що кошти від реалізації техніки були направлені на погашення заборгованості перед АТ «ПриватБанк», заборгованість перед іншими кредиторами не погашена. Крім того, ліквідатор зазначає, що часткове покриття заборгованості ТОВ «Оберіг Добра» перед ТОВ «Сервіс-Агрозахід» зі сторони ФГ «Оберіг Богдана» не є добровільним та спрямованим на покращення фінансової ситуації підприємства, оскільки воно відбулося після більш ніж півторарічного строку з дати звернення ТОВ «Сервіс-Агрозахід» до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості внаслідок укладення мирової угоди, затвердженої судом. На думку ліквідатора, надання фінансової допомоги ФГ «Оберіг Богдана» на користь часткового покриття кредиторської заборгованості ТОВ «Оберіг Добра» не є доказом відсутності вини в доведенні підприємства до банкрутства, а було зроблено з метою введення в оману суду та приховування факту зацікавленості та безпосередньої участі в доведенні ТОВ «Оберіг Добра» до банкрутства. Стосовно твердження про відсутність заборгованості перед місцевим судом та державним бюджетом та іншими кредиторами, окрім ТОВ «Сервіс-Агрозахід» ліквідатор зазначає, що відповідно до ухвали господарського суду міста Києва від 05.10.2020 року у справі №910/6614/20, було визнано кредитором ТОВ «Оберіг Добра» - ГУ ДПС у Тернопільській області на суму 6 968,25 грн. Ліквідатором було внесено зміни до реєстру вимог кредиторів. Таким чином, на думку ліквідатора, апелянти вводять суд в оману шляхом повідомлення неправдивих відомостей про фінансовий стан боржника та погашення заборгованостей підприємства перед всіма боржниками окрім ТОВ «Сервіс-Агрозахід». Стосовно твердження про неналежність звіту аудитора як доказу наявності в діях апелянтів ознак доведення ТОВ «Оберіг Добра» до банкрутства ліквідатор зазначає, що провадження у справі про банкрутство ТОВ «Оберіг Добра» відкрите 27.05.2020 року. Окрім того, в діях керівництва підприємства за попередні періоди також спостерігаються такі, що направлені на погіршення фінансового стану компанії, а тому аналіз господарської діяльності підприємства за період 2016-2018 років є не лише можливим, а й необхідним з метою встановлення причинно-наслідкового зв`язку між діяннями керівників, засновників та інших осіб та виникненням неплатоспроможності й доведенням підприємства до банкрутства. Стосовно відсутності аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ «Оберіг Добра» за останні періоди перед відкриттям провадження у справі про банкрутство то ліквідатор зазначає, що згідно з отриманими відповідями контролюючих органів у 2019 році та подальших періодах підприємство не подавало фінансову звітність, а тому її аналіз є неможливим. Стосовно перешкоджання відповідачів у наданні інформації, необхідній для повного та всебічного з`ясування обставин справи, ліквідатор зазначає, що аналіз первинної бухгалтерської документації та господарських договорів не відображений у Звіті аудитора з підстав відсутності копій документів у ліквідатора та вчинення ним всіх передбачених чинним законодавством України дій, спрямованих на їх отримання. Судом обов`язок надання договорів відчуження сільськогосподарської техніки було покладено на ФГ «Оберіг Богдана», де є засновниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Проте, підприємство не виконало вказану законну вимогу суду, чим умисно перешкоджало повному аналізу діяльності боржника. При цьому, ліквідатор зазначає, що відсутність копій первинної документації та господарських договорів зокрема не може бути підставою для відмови у притягненні до субсидіарної відповідальності керівників, засновників та інших осіб за наявності інших доказів вчинення ними дій, якими у даному випадку є банківські виписки про рух коштів на рахунках ТОВ «Оберіг Добра», договори суборенди земельних ділянок, та інші, наведені обставини демонструють ухилення відповідачів від виконання обов`язків та законних вимог суду. Такі діяння вказаних осіб перешкоджали повному та всебічному розгляду справи про банкрутство ТОВ «Оберіг Добра» та питанню притягнення до субсидіарної відповідальності зокрема. 19.05.2023 року на адресу суду від ліквідатора ТОВ «Оберіг Добра» арбітражного керуючого Дутковського Б.В. надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, проведення якого останній просить забезпечити поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення EasyCon. 05.06.2023 року через відділ документообігу суду від ОСОБА_4 надійшов відзив на апеляційні скарги, в якому остання просить відмовити в задоволенні апеляційних скарг, а ухвалу господарського суду міста Києва від 13.02.2023 року залишити без змін. Обґрунтовуючи відзив ОСОБА_4 зазначає, що внаслідок злочинних дій ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з виведення активів товариства виконання зобов`язань товариством стало неможливим. В діях ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 вбачаються ознаки діянь, які є підставою притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника, а саме доведення ТОВ «Оберіг Добра» до банкрутства та виведення активів товариства, що спричинило недостатність майна для виконання зобов`язань. 05.06.2023 року через відділ документообігу суду від представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надійшли письмові пояснення, в яких останній зазначає, що вважає доводи ліквідатора, викладені у його відзиві необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи, а тому заперечує проти них. Представник вважає, що ліквідатор не довів, а суд першої інстанції не встановив жодного елементу цивільного правопорушення, за наявності яких на апелянтів могло бути покладено субсидіарну відповідальність. Представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в своєму відзиві заперечує також і стосовно тверджень ліквідатора, що гроші отримані ТОВ «Оберіг Добра» з продажу основних засобів нібито не направлялись на погашення боргу боржника, а були направлені на повернення поворотної допомоги ФГ «Оберіг Богдана», що апелянти нібито вивели основні засоби за заниженими цінами, що перешкоджали ліквідатору в отриманні первинної документації ТОВ «Оберіг Добра» та зазначає, що гроші отримані ТОВ «Оберіг Добра» з продажу основних засобів навпаки направлялись виключно на погашення заборгованості боржника, що підтверджується банківськими виписками та платіжними дорученнями, на які посилається і сам ліквідатор та які підтверджують факт отримання коштів за продану сільськогосподарську техніку та направлення їх виключно на погашення заборгованості ТОВ «Оберіг Добра». Представник зазначає, що матеріали справи містять належні та допустимі докази, які спростовують нічим необґрунтовані доводи ліквідатора щодо виведення майна за заниженими цінами. Також представник зазначає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не перешкоджали і не могли перешкоджати ліквідатору в отриманні документації, оскільки вся документація була передана наступному директору 24.03.2019 року, що підтверджується Актом приймання-передачі установчих, бухгалтерських документів, який міститься в матеріалах справи. Крім того, представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначає, що ліквідатор не спростував того, що після припинення участі ОСОБА_2 у ТОВ «Оберіг Добра» та завершення повноважень ОСОБА_1 як керівника, у ТОВ «Оберіг Добра» залишались активи, які дозволяли продовжувати господарську діяльність. Представник апелянтів вважає, що доводи ліквідатора про борг перед ГУ ДПС у Тернопільській області у розмірі 2 764,25 грн. лише підтверджують ту обставину, що апелянти вчиняли всі дії з максимального погашення заборгованості. 06.06.2023 року через відділ документообігу суду від представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу ліквідатора боржника арбітражного керуючого Дутковського Б.В., в якому представник просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги ліквідатора, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити повністю. Обґрунтовуючи поданий відзив представник зазначає, що на його думку суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність складу цивільного правопорушення у діях ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ФГ «Оберіг Богдана». Наведені доводи ліквідатора не підтверджені жодними доказами та суперечать дійсним обставинам справи, оскільки у діях цих осіб відсутній склад цивільного правопорушення. Тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у притягненні до субсидіарної відповідальності ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ФГ «Оберіг Богдана». Також представник стверджує, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, про те, що Звіт аудитора не може бути належним доказом наявності ознак доведення ТОВ «Оберіг Добра» до банкрутства. Ліквідатор не спростував того, що Звіт аудитора не може бути належним доказом наявності в діях апелянтів ознак доведення ТОВ «Оберіг Добра» до банкрутства. До того ж, Звіт аудитора суперечить Звіту розпорядника майна, який міститься в матеріалах справи та згідно якого не виявлено ознак доведення до банкрутства. Крім того, представник зазначає, що аудитор здійснив аналіз господарської діяльності товариства лише за 2016-2018 роки, однак безпідставно зробив висновок, що саме обставини у 2019 році нібито призвели до банкрутства ТОВ «Оберіг Добра». Таким чином, на думку представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , Звіт аудитора не є належним доказом наявності в діях апелянтів ознак доведення ТОВ «Оберіг Добра» до банкрутства і ліквідатором цього не спростовано. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2023 року клопотання ліквідатора ТОВ «Оберіг Добра» арбітражного керуючого Дутковського Б.В. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено. Повідомлено сторін, що судове засідання по справі № 910/6614/20 призначене на 07.06.2023 року відбудеться в режимі відеоконференції . У зв`язку з оголошенням у місті Києві повітряної тривоги 07.06.2023 року об 11 год. 28 хв., розгляд справи не відбувся. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2023 року розгляд справи № 910/6614/20 за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ТОВ «Оберіг Добра» призначено на 14.06.2023 року. 08.06.2023 року через відділ документального забезпечення суду від представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвоката Майструка В.І. надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, проведення якого просить забезпечити поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення EasyCon. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 року клопотання представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвоката Майструка В.І. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено. Повідомлено сторін, що судове засідання по справі № 910/6614/20 призначене на 14.06.2023 року відбудеться в режимі відеоконференції . Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 року розгляд справи № 910/6614/20 відкладено на 16.08.2023 року. 26.06.2023 року через відділ документообігу суду від ліквідатора ТОВ «Оберіг Добра» арбітражного керуючого Дутковського Б.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Доводи, викладені у відзиві, аналогічні доводам, викладених в апеляційній скарзі та відповіді, які наявні в матеріалах справи та зміст яких викладений вище. 04.08.2023 року через відділ документообігу суду від ліквідатора ТОВ «Оберіг Добра» арбітражного керуючого Дутковського Б.В. надійшли письмові пояснення на відзив ОСОБА_4 . В поданих поясненнях ліквідатор зазначає, що викладена інформація у відзиві ОСОБА_4 є черговим підтвердженням факту протиправних дій посадових осіб ТОВ «Оберіг Добра» з майном підприємства та доведення його до банкрутства, в зв`язку з чим, ліквідатор вважає, що доречним та обґрунтованим є притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника ТОВ «Оберіг Добра» керівників, засновників боржника та іншої особи, які визначені ліквідатором в якості відповідачів у поданій заяві. 08.08.2023 року на адресу суду від ліквідатора ТОВ «Оберіг Добра» арбітражного керуючого Дутковського Богдана Васильовича надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, проведення якого просить забезпечити поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення EasyCon. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.08.2023 року клопотання ліквідатора ТОВ «Оберіг Добра» арбітражного керуючого Дутковського Б.В. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено. Повідомлено сторін, що судове засідання, призначене на 16.08.2023 року, відбудеться в режимі відеоконференції. 16.08.2023 року в судове засідання з`явився представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також ліквідатор в режимі відоконференції та надали усні пояснення по справі. Представники інших учасників провадження у справі про банкрутство в судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надсилали. Враховуючи, що матеріали справи місять достатньо доказів для прийняття рішення, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за відсутності їх представників. 16.08.2023 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі. Згідно зі статтею 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до ч. 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». 21.10.2019 року вступив в дію Кодекс України з процедур банкрутства та відповідно втратив дію Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в зв`язку із цим подальше провадження у справі про банкрутство здійснюється відповідно до норм Кодексу України з процедур банкрутства. Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Сервіс-Агрозахід» звернулося до господарського суду міста Києва із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Оберіг Добра» у зв`язку із наявною та непогашеною заборгованістю. Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.05.2020 року було прийнято до розгляду заяву ТОВ «Сервіс-Агрозахід до ТОВ «Оберіг Добра» про відкриття провадження у справі про банкрутство, призначено підготовче засідання. Вирішено інші процесуальні питання. Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.05.2020 року було відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «Оберіг Добра» з відповідними правовими наслідками. Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.07.2020 року було визнано конкурсним кредитором ТОВ «Оберіг Добра»: ТОВ «Сервіс-Агрозахід» на загальну суму 13 971 184,56 грн, а саме: 67 731,00 грн - перша черга, 9 540 700,51 грн - четверта черга та 4 362 753,05 грн - шоста черга. Вирішено інші процесуальні питання. Постановою господарського суду міста Києва від 05.10.2020 року було припинено процедуру розпорядження майном ТОВ «Оберіг Добра», припинено повноваження розпорядника майна ТОВ «Оберіг Добра» - арбітражного керуючого Дерлюка В.Д., визнано банкрутом ТОВ «Оберіг Добра», відкрито ліквідаційну процедуру ТОВ «Оберіг Добра» строком на 12-ть місяців, призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю «Оберіг Добра» арбітражного керуючого Дутковського Б.В. Вирішено інші процесуальні питання. Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.10.2020 року було визнано кредитором ТОВ «Оберіг Добра» Головне управління ДПС у Тернопільській області на суму 6 968,25 грн, а саме: 4 204,00 грн - перша черга; 2 764,25 грн - шоста черга, вирішено інші процесуальні питання. 12.08.2021 року до місцевого суду від ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Дутковського Б.В. надійшла заява у межах справи № 910/6614/20 про банкрутство ТОВ «Оберіг Добра» про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на керівників та засновників боржника, та іншу особу, стягнення з них коштів із доданими до неї документами. Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.02.2023 року по справі № 910/6614/20 відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Дутковського Б.В. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ «Оберіг Добра» на ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ФГ «Оберіг Богдана». Задоволено заяву ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Дутковського Б.В. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ «Оберіг Добра» на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Покладено субсидіарну відповідальність за доведення до банкрутства боржника - ТОВ «Оберіг Добра» на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . У відповідності до ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. Ліквідатор визначив суб`єктний склад осіб, які на його думку можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності таким чином: - ОСОБА_3 керівник ТОВ «Оберіг Добра» з 01.04.2019 року; - ОСОБА_4 - учасник ТОВ «Оберіг Добра»; - ОСОБА_5 - учасник ТОВ «Оберіг Добра»; - ФГ «Оберіг Богдана» - інші особи; - ОСОБА_1 - керівник ТОВ «Оберіг Добра» до 27.03.2019 року; - ОСОБА_2 - учасник ТОВ «Оберіг Добра». Визначена ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства відповідальність засновника (учасника, акціонера), керівника боржника та іншої особи, яка має право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, застосовується у процедурі банкрутства у разі відсутності майна боржника та повинна обґрунтовуватися судами шляхом встановлення складу такого правопорушення - об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони. Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у певній сфері, у цьому випадку - права кредитора (-ів) на задоволення його (їх) вимог до боржника у справі про банкрутство за рахунок активів боржника, що не можуть бути задоволені внаслідок відсутності майна у боржника. Притягнення винних у доведені до банкрутства осіб до субсидіарної відповідальності є механізмом відновлення порушених прав кредиторів, а також стимулюванням добросовісної поведінки засновників, керівників та інших осіб пов`язаних з боржником і як наслідок недопущення здійснення права власності на шкоду інших осіб. Об`єктивну сторону такого правопорушення складають дії або бездіяльність певних фізичних осіб та/або юридичних осіб, пов`язаних з боржником, що призвели до відсутності у нього майнових активів для задоволення вимог кредиторів або до відсутності інформації про такі активи, що виключає можливість дослідження активу та його оцінки. Щодо об`єктивної сторони правопорушення для покладення на суб`єктів субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство слід зазначити, що хоча приписи ч.2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства і містять диспозицію (зміст) правопорушення- "доведення до банкрутства", за яке передбачені наслідки у вигляді субсидіарної відповідальності, однак не конкретизують дії/бездіяльність суб`єктів цієї відповідальності, які вказують/доводять на його існування. Оцінюючи будь-які дії/бездіяльність суб`єктів відповідальності на предмет покладення на них субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, слід відмежовувати дії та обставини, які належать до ризиків підприємницької/господарської діяльності (стаття 42 ГК України). Особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов`язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно. Між господарським товариством та його посадовою особою (зокрема директором чи генеральним директором) у процесі діяльності складаються відносини довірчого характеру, у зв`язку з чим протиправна поведінка зазначеної особи може виражатись не лише у невиконанні нею обов`язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені товариства, а й у неналежному чи недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень (така правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 05.07.2022 у справі N 916/1272/18). Виходячи зі змісту ч.2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, суб`єктів субсидіарної відповідальності умовно можна поділити на дві групи: І група - засновники (учасники, акціонери) та інші особи, які відповідно до закону за своїм юридичним статусом та відповідно до установчих документів мають право безпосередньо давати обов`язкові для виконання боржником (його органів управління) вказівки, приймати рішення, видавати розпорядження чи накази боржнику. У законодавстві України віднесені до цієї групи особи іменуються як: "заінтересовані особи стосовно боржника" ( ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства), "пов`язані особи" (ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", стаття 14.1.159. Податкового кодексу України, ст. 52 Закону України "Про банки та банківську діяльність"), "кінцевий бенефіціарний власник (контролер)" (ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"); II група - інші особи, які не мають формалізованих зав`язків із юридичною особою-боржником однак мають змогу іншим чином визначати та впливати на поведінку боржника в господарських відносинах. Такі особи самостійно або спільно з іншими особами визначають волю боржника щодо здійснення або утримання від здійснення певних дій. Суб`єктами правопорушення (субсидіарної відповідальності), що може бути покладена у справі про банкрутство за заявою ліквідатора, є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови існування вини цих осіб у банкрутстві боржника, тобто вчиненні суб`єктом (суб`єктами) субсидіарної відповідальності винних дій, що призвели до банкрутства боржника (аналогічну за змістом правову позицію висловлено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 16.06.2020 у справі N 910/21232/16, від 10.12.2020 у справі N 922/1067/17, від 24.02.2021 у справі N 902/1129/15, від 01.06.2021 у справі N 904/4855/17, від 10.06.2021 у справі N 5023/2837/11, від 19.08.2021 у справі N 25/62/09, від 15.02.2022 у справі N 927/219/20, від 05.07.2022 у справі N 916/1272/18). Суб`єктивною стороною правопорушення для застосування субсидіарної відповідальності є ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (мотиву, мети, умислу чи необережності суб`єкта правопорушення). Для вирішення питання щодо кола необхідних і достатніх обставин, які мають бути доведені суб`єктом звернення (ліквідатором) та підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, необхідна конкретизації об`єктивної сторони правопорушення з доведення до банкрутства/банкрутства з вини відповідальних суб`єктів, за які покладається субсидіарна відповідальність, виходячи, зокрема, із сукупності таких обставин щодо боржника та дій (бездіяльності) відповідальних суб`єктів: 1) вчинення суб`єктами відповідальності, за відсутності у боржника будь-яких активів, будь-яких дій/бездіяльності, направлених на набуття/збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення (вказівка на вчинення/вчинення правочину без наміру його реального виконання боржником через відсутність матеріальних, фінансових, інформаційних, технічних, кадрових ресурсів; невиконання податкових зобов`язань, бездіяльність щодо стягнення дебіторської заборгованості тощо); при цьому не забезпечені реальними активами внески до статутного фонду боржника, активами не вважаються; 2) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівка на вчинення/вчинення майнових дій з виведення активів боржника за наявності у боржника заборгованості та за відсутності будь-яких інших ресурсів (та перспектив їх отримання боржником) для погашення заборгованості боржника (що вказує на мету - ухилення від погашення боржником заборгованості та її збільшення); 3) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівка на вчинення дій/бездіяльності з набуття/збільшення кредиторської заборгованості боржника в один і той же період часу (податковий період тощо) або з незначним проміжком часу з прийняттям рішення, вказівкою на вчинення/вчиненням майнових дій з виведення активів боржника за відсутності будь-яких інших ресурсів (та перспектив їх отримання боржником) для погашення заборгованості боржником. Така правова позиція Верховного Суду, викладена у постановах від 30.01.2018 у справі N 923/862/15, від 05.02.2019 у справі N 923/1432/15 та від 16.06.2020 у справі N 910/21232/16, та не втратила своєї актуальності із введенням в дію Кодексу України з процедур банкрутства. Дослідження обставин поведінки (дій чи бездіяльності), яка має причинно-наслідковий зв`язок із відповідальністю, передбаченою ч.2 другою ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, а також встановлення вини суб`єктів субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство здійснюється судом, що вирішує спір про субсидіарну відповідальність у справі про банкрутство. Водночас при вирішенні питання щодо вини (виду вини) суб`єкта субсидіарної відповідальності, слід виходити з обов`язків та повноважень суб`єктів відповідальності щодо боржника, покладених на них законом та/або статутом, враховуючи при цьому положення ч. 1-3 ст. 4 Кодексу України з процедур банкрутства (у цих висновках Суд звертається до правової позиції, що сформульованої Верховним Судом, зокрема, у постановах від 16.06.2020 у справі N 910/21232/16, від 14.07.2020 у справі N 904/6379/16, від 10.12.2020 у справі N 922/1067/17, від 01.06.2021 у справі N 904/4855/17, від 15.02.2022 у справі N 927/219/20). Відсутність (ненадання) належних доказів на підтвердження елементів/складових об`єктивної сторони порушення, тобто дій/бездіяльності конкретної особи (суб`єкта) відповідальності, які підтверджують обставини доведення до банкрутства або банкрутства, спростовує наявність підстав для притягнення такої особи до відповідальності за доведення до банкрутства (банкрутства), а відтак - не надає можливості визначити суб`єкт відповідальності, встановити його вину у діях/бездіяльності та покласти субсидіарну відповідальність на такого суб`єкта (такий висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 року у справі N 910/21323/16, від 15.02.2022 у справі N 927/219/20. Ліквідатор банкрута визначаючи різний суб`єктний склад для притягнення для субсидіарної відповідальності визначає однаковий для всіх обсяг наявних в нього доказів на підтвердження елементів/складових об`єктивної сторони порушення, тобто дій/бездіяльності конкретної особи (суб`єкта) відповідальності, які підтверджують обставини доведення до банкрутства або банкрутства. Такими доказами на думку ліквідатора ТОВ «Оберіг Добра» є Аудиторський звіт на предмет аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства ТОВ «Оберіг Добра», проведений на підставі Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 № 14 (у редакції наказу Міністерства економіки України від 26 жовтня 2010 року № 1361) та банківські виписки АТ КБ «Приватбанк» по поточному рахунку № НОМЕР_1 за період з 17.05.2020 року по 22.12.2020 року. Ліквідатор зазначає, що останнім, з метою виявлення майна боржника, було надіслано до державних органів запити. За наслідками проведеної інвентаризації ліквідатором боржника не було виявлено будь-яких активів у боржника, а лише відображено кредиторську заборгованість. Таким чином, вказані обставини зумовили необхідність проведення дослідження на предмет аналізу фінансово-господарської діяльності неплатоспроможного підприємства ТОВ «Оберіг Добра» на підставі Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 № 14 (у редакції наказу Міністерства економіки України від 26 жовтня 2010 року № 1361). За наслідком такого аналізу було сформовано Аудиторський звіт, ключовими висновками якого є наступні: - після проведеної оцінки фінансово-господарського стану Підприємства на предмет наявності ознак приховуваного, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства можна дійти висновку, що в діях керівництва Підприємства відсутні ознаки дій з фіктивного банкрутства та приховуваного банкрутства; в діях керівництва Підприємства наявні ознаки навмисного погіршення фінансово-господарського стану підприємства, тобто доведення до банкрутства (стор. 22 Аудиторського звіту). Ліквідатор банкрута стверджує, що вчинені ним дії з виявлення майна банкрута та Аудиторський звіт, як логічний наслідок таких дій, свідчать про навмисне погіршення фінансово-господарського стану банкрута та доведення ТОВ «Оберіг Добра» до банкрутства особами, які були відповідальними за його фінансово-господарську діяльність. Також ліквідатор банкрута в своїй заяві зазначає, що ним було отримано банківську виписку АТ КБ «Приватбанк» по поточному рахунку № НОМЕР_1 за період з 17.05.2020 року по 22.12.2020 року, з якої вбачається, що ТОВ «Оберіг Добра» відбувалось відчуження сільськогосподарської техніки на користь ОСОБА_6 на підставі договорів купівлі-продажу, а також здійснювались господарські операції з ФГ «Оберіг Богдана». Зазначені операції, на думку ліквідатора ТОВ «Оберіг Добра», та відповідно до Звіту про проведення аналізу фінансово-господарської діяльності неплатоспроможного підприємства ТОВ «Оберіг Добра» від 06.08.2021 року суперечили цілям товариства та не відповідали інтересам банкрута. Такі дії, що проявилися у виведенні з товариства основних засобів, а саме с/г техніки, призвели до припинення нормального функціонування ТОВ «Оберіг Добра» та здійснення ним господарської діяльності, та, як результат, - визнання ТОВ «Оберіг Добра» банкрутом. Ліквідатор банкрута переконаний, що засновники ТОВ «Оберіг Добра» не могли не знати про продаж активів товариства та свідомо не перешкоджали укладенню та підписанню керівником правочинів на відчуження с/г техніки. Окрім того, навіть після передачі техніки, будучи обізнаними про неминуче настання негативних матеріальних наслідків для підприємства та неможливість погашення існуючих заборгованостей перед власними контрагентами, засновниками та керівниками ТОВ «Оберіг Добра» не було вчинено жодних дій з метою запобігання настанню зазначених наслідків, уникненню відкриття процедури банкрутства та визнання ТОВ «Оберіг Добра» банкрутом. Таким чином, ліквідатор вважає, що вищезазначені дії вчинені ліквідатором боржника з виявлення майна боржника та Аудиторський звіт, як логічний наслідок таких дій, свідчать про навмисне погіршення фінансово-господарського стану боржника та доведення ТОВ «Оберіг Добра» до банкрутства особами, які були відповідальними за його фінансово-господарську діяльність, а саме: керівник та засновник - ОСОБА_3 ; засновник - ОСОБА_4 ; колишній керівник - ОСОБА_1 ; колишній засновник ТОВ «Оберіг Добра» та теперішній засновник ФГ «Оберіг Богдана» - ОСОБА_2 ; колишній засновник ТОВ «Оберіг Добра» та теперішній керівник ФГ «Оберіг Богдана» - ОСОБА_5 , та ФГ «Оберіг Богдана», діями яких було здійснено безпосереднє, навмисне відчуження оборотних активів боржника та виведення його коштів без належного здійснення розрахунку з кредиторами. Як убачається з матеріалів справи, та встановлено вище, ліквідатор банкрута, як на один із головних доказів на підтвердження наявності підстав для притягнення визначених ним осіб до субсидіарної відповідальності посилається на Аудиторський звіт про проведення аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства ТОВ «Оберіг Добра» від 06.08.2021 року. З вказаного звіту, копія якого наявна в матеріалах справи, вбачається, що аналіз фінансово-господарської діяльності проведено за період 31.12.2016 року по 31.12.2018 року. Для аналізу використана фінансова звітність станом на 31.12.2016 року, 31.12.2017 року та 31.12.2018 року. Основними джерелами інформації є Витяг з ЄДРПОУ, за 2016-2017 роки Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва: баланс підприємства (форма № 1м); звіт про фінансові результати ( форма № 2м); інші документи необхідні для аналізу. В якості вказаних додатків до звіту аудитором вказано про використання Звіту про наявність і рух основних засобів, амортизацію (форма 11-03) за 2016 рік, Звіту про наявність і рух основних засобів, амортизацію (форма 11-03) за 2017 рік, Звіту про наявність і рух основних засобів, амортизацію (форма 11-03) за 2018 рік, «Наявність сільськогосподарської техніки в сільськогосподарських підприємствах (форма 10-мех) за 2017 рік. Також для аналізу аудитором використовувались банківські виписки по рахункам боржника за період з 01.02.2019 року по 06.02.2019 року, 01.01.2016 року по 27.05.2020 року, 15.05.2017 року-22.12.2020 року, 01.01.2016-22.12.2020 року, 01є.01.2016 року - 29.12.2016 року, 01.01.2016 року-30.05.2017 року. Тобто, з вказаної в звіті інформації вбачається, що документи первинного бухгалтерського обліку, які підтверджують здійснення ним господарської діяльності аудітором під час перевірки не досліджувались. З заключної банківської виписки АТ КБ «Приватбанк» по поточному рахунку № НОМЕР_1 за період з 17.05.2020 по 22.12.2020 ліквідатором встановлено, що ТОВ «Оберіг Добра» здійснювалися господарські операції з ФГ «Оберіг Богдана» на підставі: -Договору купівлі-продажу № 402/19-2 від 04.02.2019; -Договору купівлі-продажу № 402/19-3 від 04.02.2019; -Договору купівлі-продажу № 402/19-4 від 04.02.2019; -Договору купівлі-продажу № 502/19-1 від 05.02.2019; -Договору купівлі-продажу № 502/19-2 від 05.02.2019; -Договору купівлі-продажу № 502/19-3 від 05.02.2019; -Договору купівлі-продажу № 502/19-4 від 05.02.2019;-Договору купівлі-продажу № 502/19-5 від 05.02.2019; -Договору купівлі-продажу № 502/19-6 від 05.02.2019; -Договору купівлі-продажу № 502/19-7 від 05.02.2019; -Договору купівлі-продажу № 502/19-8 від 05.02.2019;-Договору купівлі-продажу № 402/19-1 від 04.02.2019; -Договору купівлі-продажу № 102/19-2 від 01.02.2019; -Договору купівлі-продажу № 102/19-3 від 01.02.2019;-Договору купівлі-продажу № 102/19-1 від 01.02.2019. Окрім того, з вказаної банківської виписки ліквідатором встановлено, що ТОВ «Оберіг Добра» відбувалось відчуження сільськогосподарської техніки на користь ОСОБА_6 на підставі: - Договору купівлі-продажу № 1185-167 від 31.01.2019; - Договору купівлі-продажу № 1191-167 від 31.01.2019;- Договору купівлі-продажу № 1188-167 від 31.01.2019; - Договору купівлі-продажу № 1185-167 від 31.01.2019; - Договору купівлі-продажу № 6726/19/026783 від 29.01.2019;- Договору купівлі-продажу № 1182-167від 31.01.2019;- Договору купівлі-продажу № 1187-167 від 31.01.2019;- Договору купівлі-продажу № 1184-167 від 31.01.2019;- Договору купівлі-продажу № 1186-167 від 31.01.2019; - Договору купівлі-продажу № 1189-167 від 31.01.2019;- Договору купівлі-продажу № 1183-167 від 31.01.2019. При цьому, в матеріалах справи відсутні копії вказаних договорів, оцінка їх умовам під час розгляду справи в суді першої інстанції не надавалась. Аналіз фінансово-господарської діяльності боржника за вказаний період не проводився. Будь-яких інших доказів на підтвердження своєї позиції ліквідатором не додано. Місцевий суд розглядаючи заяву ліквідатора боржника, дійшов висновку, що у задоволенні заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ФГ «Оберіг Богдана» слід відмовити, а заяву ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - задовольнити. Приймаючи рішення по суті апеляційних скарг колегія суддів вважає за доцільне спочатку розглянути апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та перевірити встановлені судом обставини щодо наявності підстав для притягнення вказаних осіб до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника. Як убачається з матеріалів справи обґрунтовуючи своє рішення в частині покладення субсидіарної відповідальності на ОСОБА_1 місцевий суд зазначив, що ОСОБА_1 був наділений повноваженнями керівника ТОВ «Оберіг Добра» у період з 11.02.2019 по 01.04.2019 та виходячи з того, що ОСОБА_1 , зокрема, мав вплив на економічну та юридичну долю боржника, був наділений правом вирішення всіх пов`язаних з управлінням товариством питань у 2019 році, а також з огляду на те, що ним, в тому числі, не було надано ліквідатору банкрута на його неодноразові письмові звернення договори та іншу первинну документацію боржника, суд вважає правомірним покласти на нього субсидіарну відповідальність за доведення боржника ТОВ «Оберіг Добра» до банкрутства. При цьому місцевим судом не вказано, які саме умисні винні дії ОСОБА_1 , призвели до банкрутства боржника. Ліквідатор банкрута Дутковський Б.В. вважає, що у ОСОБА_1 , як колишнього керівника ТОВ «Оберіг Добра», який здійснював свої повноваження до 27.03.2019 року, був прямий встановлений законом обов`язок діяти в інтересах підприємства. Ліквідатор банкрута стверджує, що на момент відкриття провадження у справі про банкрутство у ТОВ «Оберіг Добра» були відсутні основні засоби, а саме: сільськогосподарська техніка, з використанням якої боржник міг би і далі продовжувати здійснювати господарську діяльність та отримувати прибуток. Більше того, на банківських рахунках ТОВ «Оберіг Добра» відсутні будь-які кошти, за рахунок яких, можна було б орендувати, отримати в лізинг чи найняти на підставі договору про надання послуг сільськогосподарську техніку, якою здійснювався б обробіток ґрунтів та інші дії з метою отримання прибутку. Ліквідатор наголошує, що протягом періоду здійснення ОСОБА_1 повноважень керівника ТОВ «Оберіг Добра» було здійснено відчуження сільськогосподарської техніки на користь ФГ «Оберіг Богдана». Окрім того, відчуження техніки відбулося за цінами, значно нижчими від ринкових, в результаті чого ФГ «Оберіг Богдана» за вигідними для себе та особливо невигідними для ТОВ «Оберіг Добра» умовами набуло у власність сільськогосподарську техніку для обробітку земель. Заперечуючи вказані обставини ОСОБА_1 зазначив, що єдиним письмовим доказом, на який посилається ліквідатор банкрута у своїй заяві є Звіт «Про проведення аналізу фінансово-господарської діяльності неплатоспроможного підприємства ТОВ «Оберіг Добра». Однак, цей доказ не можна вважати належним, так як під час аналізу фінансово-господарської діяльності банкрута взагалі не досліджувались документи первинного бухгалтерського обліку та інша документація. Спростовуючи доводи ліквідатора, стосовно того, що керівником ОСОБА_1 нарощувалась кредиторська заборгованість та розрахунки з кредиторами не проводились апелянт наголошує, що станом на 10.12.2018 року, боржник сплатив на користь ініціюючого кредитора 2 477 932, 49 грн., що підтверджується актом звірки (а.с. 161, т. 8). Також, зазначив, що відповідно до рішення господарського суду міста Києва у справі № 910/15475/19 за позовом ТОВ «Сервіс-Агрозахід» до ТОВ «Оберіг Добра» судом встановлено про часткове погашення боргу ТОВ «Оберіг Богдана» за договором № 166/2018 від 11 квітня 2018 року на користь кредитора за цим договором - ТОВ «Сервіс-Агрозахід» в сумі 461 592,92 грн. Обґрунтовуючи необхідність часткової реалізації основних засобів, адвокат ОСОБА_1 посилається на стійку фінансову неплатоспроможність боржника з кінця 2018 року, яка спричинила необхідність вчинення таких дій за для можливості проведення розрахунків з кредиторами. В зв`язку з чим відповідно в січні - лютому 2019 року боржник продав частину свого майна на користь ОСОБА_6 та ФГ «Оберіг Богдана», а всі виручені кошти були направлені або на рахунок боржника або відразу на погашення кредиторської заборгованості. Вказане також підтверджується тим, що 15.03.2019 року боржник перевів частину свого боргу перед ініціюючим кредитором на ФГ «Оберіг Богдана», а ФГ «Оберіг Богдана» в свою чергу, погасило частину боргу перед ініціюючим кредитором на загальну суму 842 601, 15 грн. ( а.с. 27-33, т. 10). Крім того, повністю погашено іншу заборгованість боржника перед АТ КБ «Приват Банк» на суму 880 437, 77 грн. (а.с. 9, т. 10). Представник апелянта в судовому засіданні наголошував на тому, що всі вказані обставини підтверджуються банківськими виписками та платіжними дорученнями, на які посилається сам ліквідатор та які підтверджують факт отримання коштів за продану с/г техніку та направлення їх на погашення заборгованості боржника перед кредиторами. Крім того, представник ОСОБА_1 спростовує доводи ліквідатора стосовно перерахування коштів від банкрута до ФГ «Оберіг Богдана» та стверджує, що навпаки ФГ «Оберіг Богдана» у період з 2018-2019 років повернуло банкруту, тобто перерахувало на користь ТОВ «Оберіг Добра» всю раніше отриману у 2017 році поворотну допомогу в розмірі 4 885 50 грн. ( а.с. 159, 160, 164-171, 204-227 т. 8). Крім того, представник ОСОБА_1 посилається на наявність висновку про вартість майна, який міститься в матеріалах справи, яким визначено ринкову вартість с/г техніки за якою її було продано ФГ «Оберіг Богдана» (а.с. 174-179 т. 8), а ліквідатором не надано будь-яких доказів, які б свідчили про продаж техніки за заниженими цінами. Також зазначають, продаж с/г техніки ТОВ «Оберіг Добра» у 2019 році не став і не міг стати причиною неплатоспроможності боржника, оскільки така неплатоспроможність вже існувала станом на 2018 рік, що встановлено у Звіті аудитора, поданого самим ліквідатором. Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів вважає висновки місцевого суду щодо наявності підстав для притягнення до субсидіарної відповідальності ОСОБА_1 такими, що зроблені без врахування всіх обставин справи та доказів, наданих апелянтами 1 та 2. Судом першої інстанції лише констатовано той факт, що саме за керівництва ОСОБА_1 відбулось відчуження активів підприємства за заниженими цінами та кошти від такого продажу на рахунки боржника не надходили. При цьому, суд першої інстанції жодним чином не врахував ні фактів отримання боржником коштів від ФГ «Оберіг Богдана» на виконання вказаних договорів купівлі-продажу техніки, ні фактів проведення розрахунків з кредиторами за рахунок вказаних надходжень, ні часткового переведення боргу боржника перед ініціюючим кредитором на ФГ «Оберіг Богдана», та того, що ФГ «Оберіг Богдана» в свою чергу, погасило частину боргу перед ініціюючим кредитором на загальну суму 842 601, 15 грн., ні погашення заборгованості боржника перед АТ КБ «Приват Банк» на суму 880 437, 77 грн., тощо. При цьому, суд першої інстанції вказав, що ОСОБА_1 на вимогу ліквідатора не було надано договори та іншу первинну документацію боржника, що на думку суду першої інстанції свідчить про небажання особи, яка притягується до субсидіарної відповідальності надати суду докази і має кваліфікуватись згідно з частиною другою ст. 74 Господарського процесуального кодексу України виключно, як відмова від спростування фактів, на наявність яких аргументовано вказує процесуальний опонент. В даному випадку судом першої інстанції не вказано, які саме документи мав надати ОСОБА_1 , з урахуванням того, що 24.03.2019 року ОСОБА_1 передав новому директору боржника первинну документацію підприємства, згідно Акту приймання-передачі установчих, бухгалтерських документів (а.с.10, т. 7). Враховуючи викладені обставини, на думку апеляційного суду ліквідатором банкрута наданими суду доказами не підтверджено наявності обставин, які мали б бути підставою для покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на його колишнього керівника ОСОБА_1 та жодним чином не спростовано тих доказів, на які посилається ОСОБА_1 . Приймаючи рішення про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на одного з його засновників - ОСОБА_2 місцевий суд встановив, що ОСОБА_2 була засновником ТОВ «Оберіг Добра» в період з 16.08.2018 по 11.02.2019 та в цей період ТОВ «Оберіг Добра» було укладено низку договорів на відчуження сільськогосподарської техніки і саме здійснення перелічених операцій стало однією з основних причин виникнення неплатоспроможності ТОВ «Оберіг Добра» та в результаті - визнання його банкрутом. Суд першої інстанції погодився з доводами ліквідатора банкрута стосовно ненадання до матеріалів справи ОСОБА_2 доказів того, що виручені кошти від реалізації с/г техніки були направлені на погашення кредиторських вимог ТОВ «Сервіс-Агрозахід». Тобто, приймаючи рішення про притягнення до субсидіарної відповідальності ОСОБА_2 суд першої інстанції взяв до уваги доводи ліквідатора аналогічні тим, що й були прийняті ним при задоволенні заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на ОСОБА_1 . Вказані висновки не підтримані судом апеляційної інстанції, про що вказано вище. В зв`язку з чим підстав для притягнення до субсидіарної відповідальності ОСОБА_2 за наведених обставин не вбачається. При цьому, колегія суддів, розглядаючи апеляційні скарги вважає за необхідне звернути увагу і на той факт, що ліквідатор, обґрунтовуючи і свою заяву подану до господарського суду про покладення субсидіарної відповідальності на визначених ним осіб і апеляційну скаргу посилається на неправомірні дії керівництва боржника направлені на відчуження с\г техніки за заниженими цінами, при цьому одночасно не подає жодних доказів відносно того, яким чином ним визначалася реальна вартість реалізованого майна. Крім того, матеріали справи не містять доказів вчинення ліквідатором дій направлених на повернення боржнику вказаного майна або визнання недійсними спірних договорів з підстав визначених Кодексом України з процедур банкрутства, при тому, що ліквідатор посилається і на пов`язаність сторін договору і на невідповідність цін реалізованого майна реальним ринковим цінам. В даному випадку колегія суддів фактично не заперечує, щодо можливості притягнення посадових осіб боржника до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника, в разі доведення їх вини, однак, зауважує, що ініціювання процедури притягнення до субсидіарної відповідальності посадових осіб боржника можливе на підсумковій стадії ліквідаційної процедури боржника, саме тоді коли всі інші дії ліквідатором вчинені і іншої можливості погасити кредиторську заборгованість не вбачається за можливе. Ініціювання процедури притягнення винних осіб до субсидіарної відповідальності, при цьому, обґрунтовуючи підставність своїх вимог укладанням керівником боржника певних договорів на шкоду інтересам самого боржника без попереднього вирішення питання щодо визнання недійсними таких договорів та можливості повернення майна боржника до його ліквідаційної маси для здійснення розрахунків з кредиторами є передчасним, оскільки положення Кодексу України з процедур банкрутства визначають, що субсидіарна відповідальність може бути покладена на винних осіб саме у разі недостатності майна боржника та визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. Також ліквідатор посилається на те, що керівництвом ТОВ «Оберіг Добра» при існуванні значного розміру грошової заборгованості не було виконано обов`язок звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, при цьому питання щодо солідарної відповідальності відповідно до 34 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор перед судом не ставив. За таких обставин, колегія суддів, на даній стадії не вбачає підстав для задоволення заяви ліквідатора боржника про покладення субсидіарної відповідальності на визначених ліквідатором осіб в повному обсязі. Крім того, розглядаючи апеляційну скаргу ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Дутковського Б.В. колегія суддів звертаю увагу на наступне. Як вбачається з матеріалів справи, аналізуючи доводи ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Дутковського Б.В. щодо наявності підстав покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку із доведенням до банкрутства на ОСОБА_3 місцевий суд встановив, що ОСОБА_3 обіймав посаду керівника ТОВ «Оберіг Добра» починаючи з 01.04.2019 року. У якості доказу на підтвердження підстав для покладення на ОСОБА_3 субсидіарної відповідальності ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Дутковський Б.В. посилається на висновки аудиторського звіту, зроблені на підставі аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ «Оберіг Добра». Ліквідатор банкрута стверджує, що вчинені ним дії з виявлення майна банкрута та Аудиторський звіт, як логічний наслідок таких дій, свідчать про навмисне погіршення фінансово-господарського стану банкрута та доведення ТОВ «Оберіг Добра» до банкрутства особами, які були відповідальними за його фінансово-господарську діяльність. Місцевий суд, приймаючи рішення зазначив, що звіт за результатами проведеного аналізу фінансово-господарського стану боржника, складений у відповідності до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності, не є безумовним доказом доведення боржника до банкрутства, а його наявність (або його недоліки) чи відсутність не є визначальним критерієм притягнення винних осіб до субсидіарної відповідальності, оскільки встановлення підстав для її покладення належить до дискреційних повноважень суду, які здійснюються судом за результатами сукупної оцінки всіх наявних у справі доказів, в тому числі й цього звіту, який є лише одним із засобів доказування. Під час аналізу фінансово-господарської діяльності банкрута взагалі не досліджувались документи первинного бухгалтерського обліку та інша документація через їх відсутність у ліквідатора банкрута. Ліквідатором банкрута не доведено, які саме протиправні дії вчинено ОСОБА_3 у період, коли він виконував повноваження керівника боржника, а тому у суду відсутні підстави для визнання його вини, а також розміру його відповідальності за доведення боржника до банкрутства. Також місцевий суд вказав, що ліквідатором банкрута не доведено існування причинно-наслідкового зв`язку між діями/бездіяльністю колишнього керівника боржника ОСОБА_3 щодо здійснення ТОВ «Оберіг Добра» господарських операцій з ФГ «Оберіг Богдана» на підставі відповідних договорів, а також відчуження сільськогосподарської техніки на користь ОСОБА_6 на підставі відповідних договорів та настанням негативних для боржника наслідків (неплатоспроможності боржника та відсутності у боржника активів для задоволення вимог, визнаних у процедурі банкрутства вимог кредиторів). Зазначений обов`язок діючим законодавством покладається на ліквідатора банкрута. Дослідивши матеріали справи колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду в цій частині та вважає висновок місцевого суду про відмову у задоволенні заяви про покладення субсидіарної відповідальності за доведення боржника до банкрутства на керівника боржника ОСОБА_3 обґрунтованим. Аналізуючи доводи ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Дутковського Б.В. щодо наявності підстав покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку із доведенням до банкрутства на ОСОБА_4 , місцевий суд встановив, що ОСОБА_4 брала активну участь в управлінні товариством до 17 лютого 2016 року. Відомостей стосовно того, що з 17 лютого 2016 року ОСОБА_4 брала участь в управлінні товариством, приймала важливі рішення та підписувала протоколи загальних зборів про прийняті рішення, ліквідатором банкрута суду не надано. У той же час, ліквідатор банкрута стверджує, що основною причиною доведення ТОВ «Оберіг Добра» до банкрутства є діяльність товариства у 2019 році, зокрема укладення кредитних договорів та інших правочинів, які сприяли виведенню майнових активів боржника. Слід зазначити, що для визначення статусу особи як відповідача по субсидіарній відповідальності за зобов`язаннями боржника ліквідатор банкрута має проаналізувати, а суд під час розгляду заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності та з`ясуванні наявності підстав для покладення на цих осіб субсидіарної відповідальності дослідити сукупність правочинів та інших юридичних дій, здійснених під впливом осіб, а також їх бездіяльність, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку і переходу в стадію банкрутства боржника. Суд першої інстанції дійшов висновку, що ліквідатором банкрута не доведено причинно-наслідкового зв`язку між діями/бездіяльністю суб`єкта відповідальності - ОСОБА_4 та настанням негативних для боржника наслідків (неплатоспроможності боржника та відсутності у боржника активів для задоволення грошових вимог) та відмовити в задоволенні заяви ліквідатора в цій частині. Колегія суддів, враховуючи викладені вище обставини та наголошуючи на висновках викладених апеляційним садом вище погоджується з судом першої інстанції в частині відмовити в задоволенні заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на засновника боржника ОСОБА_4 в зв`язку з недоведеністю. Аналізуючи доводи ліквідатора банкрута про покладення субсидіарної відповідальності на ОСОБА_5 , місцевий суд встановив, що ОСОБА_5 здійснював свої повноваження як засновник ТОВ «Оберіг Добра» у період з 21.05.2015 року по 10.08.2018 року. У той же час, ліквідатором банкрута пред`явлено вимогу ОСОБА_5 у доведенні до банкрутства ТОВ «Оберіг Добра» в 2019 році, тобто, коли повноваження ОСОБА_5 як засновника товариства припинилися. Так, ліквідатор банкрута стверджує, що у колишнього засновника товариства ОСОБА_5 був прямий, встановлений законом та статутом товариства обов`язок діяти в інтересах підприємства. У той же час, доказів на підтвердження того, що останній діяв всупереч інтересам товариства, ліквідатор банкрута суду не надав. Натомість, суд не може ґрунтувати свої висновки на припущеннях. Враховуючи наведене, місцевий суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви ліквідатора банкрута в частині покладення субсидіарної відповідальності на ОСОБА_5 . Колегія суддів, враховуючи викладені вище обставини та наголошуючи на висновках викладених апеляційним судом погоджується з судом першої інстанції в частині відмови в задоволенні заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на ОСОБА_5 в зв`язку з недоведеністю. Щодо покладення субсидіарної відповідальності на ФГ «Оберіг Богдана» . Так, у якості доказу на підтвердження підстав для покладення на ФГ «Оберіг Богдана» субсидіарної відповідальності ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Дутковський Б.В. посилається на висновки аудиторського звіту, зроблені на підставі аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ «Оберіг Добра». Зокрема, зазначає, що згідно цього Звіту вбачається відчуження значної кількості с/г техніки на користь ФГ «Оберіг Богдана». Такі дії, за переконанням ліквідатора банкрута, призвели до виведення з товариства основних засобів, а саме с/г техніки, що в подальшому призвело до припинення нормального функціонування ТОВ «Оберіг Добра». Натомість, місцевий суд зазначає, що звіт за результатами проведеного аналізу фінансово-господарського стану боржника складений у відповідності до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності не є безумовним доказом доведення боржника до банкрутства, а його наявність (або його недоліки) чи відсутність не є визначальним критерієм притягнення винних осіб до субсидіарної відповідальності, оскільки встановлення підстав для її покладення належить до дискреційних повноважень суду, які здійснюються судом за результатами сукупної оцінки всіх наявних у справі доказів, в тому числі й цього звіту, який є лише одним із засобів доказування. Дослідивши наданий ліквідатором банкрута аудиторський звіт про фінансово-господарський стан банкрута та доведення ТОВ «Оберіг Добра» до банкрутства, місцевим судом встановлено, що під час аналізу фінансово-господарської діяльності банкрута взагалі не досліджувались документи первинного бухгалтерського обліку та інша документація через їх відсутність у ліквідатора банкрута. Таким чином, місцевий суд дійшов висновку, що ліквідатором банкрута не доведено, які саме протиправні дії вчинено фермерським господарством «Оберіг Богдана», які в подальшому призвели до неплатоспроможності ТОВ «Оберіг Добра», а тому у суду відсутні підстави для визнання його вини, а також розміру його відповідальності за доведення боржника до банкрутства. Колегія суддів, враховуючи викладені вище обставини та наголошуючи на висновках викладених апеляційним судом погоджується з судом першої інстанції в частині відмови в задоволенні заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на ФГ «Оберіг Богдана» в зв`язку з недоведеністю. У відповідності до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст.ст. 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення. У пунктах 1-3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин. Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. В силу викладених обставин колегія суддів вважає, що ліквідатором не доведено належними доказами викладених в заяві обставин, не доведено існування причинно-наслідкового зв`язку між діями/бездіяльністю суб`єкта субсидіарної відповідальності та негативними наслідками, до яких такі дії/бездіяльність призвели, в зв`язку з чим апеляційна скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.02.2023 року підлягає задоволенню, а ухвала в частині задоволення заяви ліквідатора ТОВ «Оберіг Добра» арбітражного керуючого Дутковського Б. В. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ «Оберіг Добра» на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - скасуванню. В зв`язку з чим апеляційна скарга ТОВ «Оберіг Добра» подана ліквідатором на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.02.2023 року в частині відмови в задоволенні заяви ліквідатора Дутковського Б. В. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ «Оберіг Добра» на ОСОБА_5 , ФГ «Оберіг Добра», ОСОБА_4 , ОСОБА_3 не підлягає задоволенню та ухвала господарського суду міста Києва від 13.02.2023 року в цій частині підлягає залишенню без змін. Керуючись ст. 269, ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України та Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд - ПОСТАНОВИВ: 1.Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Оберіг Добра» на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.02.2023 року у справі № 910/6614/20 залишити без задоволення. 2.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.02.2023 року у справі № 910/6614/20 задовольнити. 3.Ухвалу господарського суду міста Києва від 13.02.2023 року у справі №910/6614/20 в частині задоволення заяви ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю «Оберіг Добра» арбітражного керуючого Дутковського Богдана Васильовича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями товариства з обмеженою відповідальністю «Оберіг Добра» на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасувати. 4.Прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю «Оберіг Добра» арбітражного керуючого Дутковського Богдана Васильовича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями товариства з обмеженою відповідальністю «Оберіг Добра» на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . 5.В іншій частині ухвалу господарського суду міста Києва від 13.02.2023 року у справі №910/6614/20 залишити без змін. 6.Матеріали справи №910/6614/20 повернути до господарського суду міста Києва. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства. В зв`язку із перебуванням суддів у відпустках та на лікарняному повний текст постанови складено та підписано 18.09.2023 року. Головуючий суддя О.С. Копитова Судді О.М. Остапенко С.В. Сотніков