Справа № 902/1352/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, ~тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: [email protected] ___________________________________________________________________________ УХВАЛА "03" листопада 2023 р. ~~~~~~~~~~~~~~Cправа № 902/1352/23 ~ Суддя Господарського суду Вінницької області Тісецький С.С., розглянувши матеріали по справі за заявою: ОСОБА_1 (ідент. номер НОМЕР_1 ) до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сафарі Плюс" (код ЄДРПОУ 34420996) про відкриття провадження у справі про банкрутство ~~~~~ В С Т А Н О В И В : 30.10.2023 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 б/н від 23.10.2023 року ~(вх.№ 1375/23) до ТОВ "Сафарі Плюс" про відкриття провадження у справі про банкрутство. Дослідивши матеріали заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, суд дійшов висновку, що остання підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне. Частиною 1 ст. 2 ГПК України, визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідно до ч. 1 ст. 34 КУзПБ, заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником, а стосовно боржника - державного підприємства або господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі - також органом (суб`єктом), уповноваженим управляти державним майном, у письмовій формі та повинна містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи; ім`я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); найменування органу (суб`єкта), уповноваженого управляти державним майном щодо боржника - державного підприємства або господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі; виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви. Відповідно до ч. 2 ст. 34 КУзПБ, до заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються: докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень; докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів. Щодо сплати судового збору за подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, суд зазначає наступне. Законодавством, яке регулює порядок та розмір сплати судового збору за подання позовних заяв до господарського суду є Закон України "Про судовий збір". Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Згідно ст. 2 ЗУ "Про судовий збір", платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом. Згідно ч. 1 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до пп. 9 п. 2 ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір", за подання до господарського суду заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство сплачується судовий збір в розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За змістом ст. 7 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2023 рік", установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2023 року - 2 684,00 грн. З врахуванням наведених приписів законодавства, за подання вказаної вище заяви, кредитору слід було сплатити судовий збір у сумі ~26 840,00 грн. Однак, при огляді зазначеної заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, судом встановлено, що заявником не надано суду доказів в підтвердження сплати судового збору за подання заяви у розмірі встановленому Законом. Щодо надання доказів авансування винагороди арбітражному керуючому, суд зазначає наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 34 КУзПБ, до заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство також додаються докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень. Згідно ч. 2 ст. 30 КУзПБ, розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. За змістом ст. 8 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2023 рік", установлено у 2023 році мінімальну заробітну плату, у місячному розмірі з 1 січня - 6 700,00 грн. Відтак, кредитору необхідно здійснити авансування винагороди арбітражному керуючому в розмірі 60 300,00 грн. (6 700 х 3 х 3). Разом з тим, до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не додано доказів авансування винагороди арбітражному керуючому в розмірі трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень у визначеному розмірі. Щодо надання доказів надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів, суд зазначає наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 34 КУзПБ, до заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство також додаються докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу. Згідно ч. 1 ст. 172 ГПК України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу. Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. №270 (зі змінами, далі - Правила). Пунктом 17 Правил передбачено, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою, згідно з тарифами оператора поштового зв`язку. Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв`язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей. Відповідно до п. 3.2.1.2 Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" від 12.05.2006 № 211, при прийманні листа (бандеролі) з оголошеною цінністю з описом вкладення працівник зв`язку звіряє вкладення з описом ф. 107 (рис. 27), а також перевіряє відповідність місця призначення, найменування адресата та суми оголошеної цінності, зазначених на відправленні та примірнику опису, розписується на ньому і проставляє відбиток календарного штемпеля. У зазначеному пункті наведено зразок оформлення опису, який за своєю формою передбачає зазначення в описі найменувань предметів, прийнятих до пересилання. Таким чином, оригінал опису вкладення в поштовий конверт, в якому зазначений поіменний перелік документів, що надсилається адресату, є офіційним підтвердженням наявності у відправленні того пакету документів, який був надісланий відправником. Наведені вище положення також дають підстави дійти висновку, що звертаючись до суду із заявою, на заявника покладений обов`язок додати документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії заяви і доданих до неї документів листом з описом вкладення, який має містити номер поштового відправлення. Саме зазначення такого номеру є обов`язковим для виконання вимог ГПК України про належне надсилання заяви та документів іншій стороні. Правові висновки щодо необхідності наявності номеру поштового відправлення на описі вкладення у цінний лист, викладені у постановах Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 916/2110/20, від 06.07.2020 у справі № 916/2828/19, від 26.03.2020 у справі №910/9962/16 та від 13.01.2020 у справі № 910/28408/15. Слід зазначити, що правильне заповнення опису вкладення надає можливість суду встановити, які саме документи направлено іншим учасникам справи та їх відповідність документам, які додані до заяви, яка надійшла до суду. Разом з тим, судом встановлено, що заявником в якості доказів надсилання боржнику копії заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство і доданих до неї документів, додано лише фіскальний чек АТ "Укрпошта" ВПЗ 21005" від 25.10.2023 року та накладну № 2100501010407 від 25.10.2023 року, згідно якої одержувач: ТОВ "Сафарі Плюс", абонементна скринька - Вінниця, 21009, тоді як адреса місцезнаходження боржника: вул. Острозького, 55, оф. 102, м. Вінниця. Зокрема, зазначені вище фіскальний чек та накладна не містять відомостей щодо направлення копії заяви б/н від 23.10.2023 року про відкриття провадження у справі про банкрутство ~та доданих до неї документів на адресу боржника. Відтак, в супереч вимог ч. 2 ст. 34 КУзПБ, заявником не надано до суду належних доказів на підтвердження: сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі; авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень; надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів. Крім того, згідно п. 2-1 Прикінцевих та перехідних положень КУ з процедур банкрутства, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією у разі відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом. Заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім відомостей, передбачених частиною першою статті 34, частиною другою статті 116 цього Кодексу, повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією. Ініціюючий кредитор або боржник - фізична особа додає до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяву арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, встановленим частиною третьою статті 28 цього Кодексу. Поряд з цим, заявником у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство наведено пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна, однак до заяви не додано відповідну заяву арбітражного керуючого про участь у справі. Відповідно до ч. 3 ст. 37 КУзПБ, господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу. Згідно ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. З огляду на наведені положення закону, враховуючи те, що заявником до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не додано доказів: сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі; авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень; надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів; не додано заяву арбітражного керуючого про участь у справі, суд дійшов висновку про залишення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство без руху, з наданням строку для усунення вказаних недоліків. При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Крім того, суд зауважує, що відповідно до ч. 2 ст. 91 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом; якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Згідно ч. 5 вказаної норми, учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Поряд з цим, заявником до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ~додано незасвідчені в установленому законом порядку документи. З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 2, 9 (ч. 4), 34, 37 КУ з процедур банкрутства, ст.ст. 18, 174, 234, 235, 236 ГПК України, суд - У Х В А Л И В : 1. Заяву ОСОБА_1 б/н від 23.10.2023 року ~(вх. № 1375/23) до ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ТОВ "Сафарі Плюс" про відкриття провадження у справі про банкрутство, залишити без руху. 2. Встановити заявнику спосіб усунення недоліків заяви шляхом подання до суду: ~ - доказів сплати судового збору у встановленому законодавством розмірі ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~(26 840,00 грн.); - доказів здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~(60 300,00 грн.); - доказів на підтвердження надсилання боржнику (ТОВ "Сафарі Плюс", вул.Острозького, 55, оф. 102, м. Вінниця) копії заяви б/н від 23.10.2023 року про відкриття провадження у справі про банкрутство і доданих до неї документів (з описом вкладення); - заяви арбітражного керуючого про участь у справі. 3. Встановити заявнику строк для усунення недоліків заяви: не пізніше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху. 4. Попередити заявника про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення заяви без руху, передбачені ч. 4 ст. 174 ГПК України. 5. Копію ухвали надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Згідно ч. 2 ст. 235 ГПК України, ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями). Ухвала підписана суддею - 03.11.2023 року. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~Тісецький С.С. ~~~ віддрук. прим.: 1 - до справи 2 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )