Справа № 914/70/22

УХВАЛА 30 листопада 2023 року м. Київ cправа № 914/70/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Пєскова В. Г. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М. розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Львівській області за вх № 7852/2023 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.10.2023 у складі колегії суддів: Желік М.Б. (головуючий), Галушко Н.А., Орищин Г.В. на ухвалу Господарського суду Львівської області від 15.08.2023 у складі судді Морозюк А.Я. у справі № 914/70/22 за заявою Приватного підприємства "Алекс" до Самбірського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства про банкрутство, - В С Т А Н О В И В: 14.02.2022 ухвалою Господарського суду Львівської області відкрито провадження у справі № 914/70/22 про банкрутство Самбірського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства; визнано вимоги кредитора - Приватного підприємства "Алекс" - в розмірі 186 709,00 грн. основного боргу та 24 810,00 грн. - судового збору; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; введено процедуру розпорядження майном; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Плесканку О.В. 15.08.2023 ухвалою Господарського суду Львівської області у справі №914/70/22 припинено процедуру розпорядження майном Самбірського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства та повноваження розпорядника майна - арбітражного керуючого Плесканки О.В; затверджено план санації Самбірського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, в редакції схваленій зборами кредиторів 07.08.2023; введено процедуру санації Самбірського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства; керуючим санацією у справі призначено арбітражного керуючого Плесканку О.В. 25.10.2023 постановою Західного апеляційного господарського суду (повний текст постанови складено 06.11.2023) ухвалу Господарського суду Львівської області від 15.08.2023 у справі № 914/70/22 - залишено без змін. 14.11.2023 (через систему "Електронний Суд") Головним управлінням ДПС у Львівській області подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.10.2023 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 15.08.2023 у справі №914/70/22. 14.11.2023 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В. Г. (суддя-доповідач), суддів: Картере В.І., Огородніка К.М. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Згідно з частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Згідно з частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". З 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Частиною першою статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Згідно з частиною третьою статті 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства (в редакції Закону №2971-IX від 20.03.2023) передбачено, що у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), ухвали попереднього засідання, ухвал за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, поданих після закінчення строку, встановленого для їх подання, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника та рішень, прийнятих за результатами розгляду заяв, поданих у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність). Наведений у частині третій статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (тобто відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами. У даному випадку предметом касаційного оскарження є постанова Західного апеляційного господарського суду від 25.10.2023 у справі № 914/70/22, прийнята за результатами перегляду ухвали Господарського суду Львівської області від 15.08.2023, якою, припинено процедуру розпорядження майном боржника та повноваження розпорядника майна; затверджено план санації боржника, введено процедуру санації у справі та призначено керуючого санацією, можливість касаційного оскарження якої не передбачена частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Як визначено у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України", право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг на рішення. У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції. Таким чином, вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.10.2023 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 15.08.2023 у справі № 914/70/22, оскільки вона подана на судові рішення, які відповідно до частини третьої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства не підлягають касаційному оскарженню. Керуючись частиною 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 3, 12, 234, 235, 287, пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд, - У Х В А Л И В: Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 914/70/22 за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.10.2023 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 15.08.2023 Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий В. Пєсков Судді В. Картере К. Огороднік