Справа № 916/406/20

~~~~~~~~~~~~~ ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ У Х В А Л А про залишення апеляційної скарги без руху 29 липня 2024 року ~~м. Одеса Справа № 916/406/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Ярош А.І., суддів: Аленіна О.Ю., Принцевської Н.М. розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.06.2024 про затвердження звіту ліквідатора та закриття провадження, прийняту суддею Райчевою С.І., м. Одеса, повний текст складено 19.06.2024, у справі №916/406/20 за заявою: Дочірнього підприємства "Житлосервіс" дочірнього підприємства державної акціонерної компанії "Хліб України" "Одеський комбінат хлібопродуктів" про банкрутство В С Т А Н О В И В: У лютому 2020 р. Дочірнє підприємство "Житлосервіс" дочірнього підприємства державної акціонерної компанії "Хліб України" "Одеський комбінат хлібопродуктів" звернулось до Господарського суду Одеської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.03.2020 відкрито провадження у справі №916/406/20 про банкрутство Дочірнього підприємства "Житлосервіс" дочірнього підприємства державної акціонерної компанії "Хліб України" "Одеський комбінат хлібопродуктів". Ухвалою попереднього засідання суду від 28.04.2020 визначено розмір та перелік визнаних господарським судом вимог конкурсних кредиторів для внесення розпорядником майна боржника до реєстру вимог кредиторів. Постановою Господарського суду Одеської області від 19.05.2020 визнано Дочірнє підприємство "Житлосервіс" дочірнього підприємства державної акціонерної компанії "Хліб України" "Одеський комбінат хлібопродуктів" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.06.2024 у справі №916/406/20 (суддя Райчева С.І.) зобов`язано ліквідатора Дочірнього підприємства "Житлосервіс" дочірнього підприємства державної акціонерної компанії "Хліб України" "Одеський комбінат хлібопродуктів" арбітражного керуючого Коваленко Ірину Анатоліївну у 30-ти денний строк, з дати отримання даної ухвали відповідно до вимог частини сьомої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства передати Одеській міській раді до комунальної власності міста Одеси без додаткових умов об`єкти житлового фонду, розташовані у місті Одесі за адресами: пров. Купальний (вул. В. Інбер), 17; вул. Онезька, 26; вул. Платанова, 36а та вул. Чорноморського козацтва, 24; зобов`язано Одеську міську раду у 30-ти денний строк з дати отримання даної ухвали відповідно до вимог частини сьомої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства прийняти до комунальної власності міста Одеси без додаткових умов об`єкти житлового фонду, розташовані у місті Одесі за адресами: ~~~~~~~пров. Купальний (вул. В. Інбер), 17; вул. Онезька, 26; вул. Платанова, 36а та вул. Чорноморського козацтва, 24; зобов`язано арбітражну керуючу Коваленко Ірину Анатоліївну надати до господарського суду докази виконання пунктів 1-2 резолютивної частини даної ухвали суду у строк, що не перевищує 5 днів з дати підписанням актів приймання-передачі об`єктів житлового фонду; затверджено звіт ліквідатора Дочірнього підприємства "Житлосервіс" дочірнього підприємства державної акціонерної компанії "Хліб України" "Одеський комбінат хлібопродуктів"; затверджено ліквідаційний баланс Дочірнього підприємства "Житлосервіс" дочірнього підприємства державної акціонерної компанії "Хліб України" "Одеський комбінат хлібопродуктів"; вирішено вимоги, не задоволені за відсутності майна банкрута, вважати погашеними; вирішено вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або були відхилені господарським судом, вважати погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнано такими, що не підлягають виконанню; припинено юридичну особу Дочірнє підприємство "Житлосервіс" дочірнього підприємства державної акціонерної компанії "Хліб України" "Одеський комбінат хлібопродуктів"; припинено повноваження ліквідатора Дочірнього підприємства "Житлосервіс" дочірнього підприємства державної акціонерної компанії "Хліб України" "Одеський комбінат хлібопродуктів" арбітражного керуючого Коваленко Ірини Анатоліївни з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про припинення юридичної особи банкрута, але не раніше виконання пунктів 1-2 резолютивної частини даної ухвали суду; закрито провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "Житлосервіс" дочірнього підприємства державної акціонерної компанії "Хліб України" "Одеський комбінат хлібопродуктів". 25.07.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" надійшла апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.06.2024 про затвердження звіту ліквідатора та закриття провадження у справі №916/406/20, в якій останнє просить вказану ухвалу скасувати в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" грошових коштів у розмірі 81196,94 грн на користь арбітражного керуючої Коваленко І.А. Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав. Так, одночасно з поданням апеляційної скарги скаржником заявлено клопотання про визнання поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 14.06.2024 у справі №916/406/20, яке мотивоване тим, що протягом встановленого ч. 1 ст.256 ГПК України строку для апеляційного оскарження діяли тривалі та постійні графіки відключення електроенергії у м. Одесі, які пов`язані із пошкодженням енергоінфраструктури внаслідок воєнних російських ракетних атак по м. Одесі та Одеській області, що призвело до неможливості своєчасної підготовки апеляційної скарги для подачі до суду і сплати судового збору, а також її своєчасного відправлення учасникам справи засобами поштового зв`язку, оскільки поштові відділення Укрпошта під час відключення електроенергії не здійснюють оформлення поштових відправлень. Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу. Згідно з ч.1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. У рішенні Пономарьов проти України Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності). Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02)). Пунктом 6 частини другої статті 42 ГПК України визначено, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (частина перша статті 118 ГПК України). Колегія суддів відзначає, що з правового контексту приписів ст. 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити - з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає відновленню. Як свідчить правовий аналіз норм чинного законодавства, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків. Судова колегія зазначає, що лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов`язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 256 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку. Клопотання чи заява про поновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Крім того, наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, за приписами якої господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску процесуального строку поважною. Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку,~ ~~~тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, вирішуючи питання щодо поважності пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 14.06.2024 у справі №916/406/20, з огляду на підстави наведені апелянтом, зазначає наступне. Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, останню постановлено 14.06.2024, повний текст складено 19.06.2024. Отже, кінцевим строком для подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.06.2024 у справі №916/406/20 є~ ~01.07.2024. Апеляційна скарга була сформована в системі «Електронний суд» 25.07.2024, тобто з пропуском строку, встановленого ч. 1 ст. 256 ГПК України. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 256 ГПК України учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. З матеріалів цієї справи вбачається, що повний текст оскаржуваної ухвали було направлено скаржнику у його електронний кабінет 24.06.2024 о 09:55, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (т.17 а.с.133) та підтверджує сам скаржник в апеляційній скарзі. Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Отже, днем вручення повного тексту оскаржуваної ухвали є 24.06.2024, а тому кінцевим строком на подання апеляційної скарги, з урахуванням п. 2 ч. 2 ст. 256 ГПК України, є 10.07.2024. Проте, як вже зазначалось, скаржник звернувся з апеляційною скаргою лише 25.07.2024. Дійсно, відповідно до Указу Президента України № 64/2022 Про введення воєнного стану від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану в Україні із 05:30 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб, який триває й на теперішній час. Введення воєнного стану є обставиною, яка не залежить від волевиявлення особи і в певних випадках може створити перешкоди та труднощі, що унеможливлюють чи ускладнюють можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Однак, сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об`єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій. Для визнання цієї підстави поважною слід брати до уваги, зокрема, територіальне місцезнаходження суду і скаржника, порядок його функціонування, хід бойових дій, існування реальної небезпеки для життя учасників процесу, тривалість самого процесуального строку; час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини (висновки, наведені у постанові Верховного Суду від 25.10.2022 у справі за № 585/2494/18). У постанові від 10.11.2022 у справі за № 990/115/22 Велика Палата Верховного Суду виснує, що сам факт дії воєнного стану не зупиняє процесуальних строків та у пункті 47 постанови вказує, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Відтак є недостатнім в клопотаннях про поновлення пропущених процесуальних строків посилання всього лише на факт дії воєнного стану на території України, адже воєнний стан не є безумовною перешкодою для здійснення правосуддя та не є безумовною підставою для зупинення судового процесу. Право особи на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку кореспондується із обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989). Водночас, у даному випадку скаржником не доведено, що запровадження воєнного стану причинно-наслідковим зв`язком унеможливило виконання ним процесуальних дій протягом установленого законом строку. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.06.2024 № 559/2655/23 (61-5860св24) звернув увагу на те, що застосування аварійних відключень електроенергії, тривала відсутність електропостачання також не можуть бути обґрунтованими підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки воєнний стан на території України оголошено 24 лютого 2022 року і з цього часу відбуваються масовані ракетні обстріли рф населених пунктів України, в тому числі об`єктів критичної інфраструктури, проте такі атаки не проводяться щодня, оскільки це складний логістичний процес. Разом із цим, судочинство в Україні продовжує здійснюватися у встановленому Законом порядку. Не було встановлено в Україні й повного припинення роботи банківських устав, комунальних служб та/або поштового зв`язку. Скаржник не довів жодними доказами, що обставини, на які він посилається (у тому числі аварійні відключення електроенергії), завадили йому своєчасно вчинити відповідну процесуальну дію. Розгляд справи відбувався вже у воєнний час і оскільки скаржник є юридичною особою та рівноправним учасником судового процесу, недотримання ним вимог процесуального закону в частині своєчасного подання апеляційної скарги є суто організаційним питанням самого апелянта. Колегія суддів приходить до висновку, що несвоєчасне оскарження позивачем ухвали суду першої інстанції не зумовлене обставинами, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення учасника справи та пов`язаними з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення зазначеної процесуальної дії. Причини пропуску строку, викладені скаржником в обґрунтування клопотання про його поновлення, не являються поважними. Вищенаведені обставини у сукупності свідчать про те, що наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки апелянт об`єктивно не був позбавлений можливості своєчасно звернутись з апеляційною скаргою. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що клопотання не містить належного обгрунтування причин пропуску строку, як то передбачено приписами ст.118,119 ГПК України. Порядок залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги встановлені ст. 260 ГПК України. Згідно із ч.2 ст.260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу. Відповідно до ч.ч.1,2 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Згідно з ч. 6 ст. 260 ГПК України питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність ~залишення апеляційної скарги без руху з наданням скаржнику строку для усунення недоліків, а саме належного обгрунтування зазначених в клопотанні про поновлення ~причин пропуску строку на апеляційне оскарження відповідно до вимог статті 260 ГПК України. Відповідно ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. Керуючись статтями 32, 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд У Х В А Л И В: 1.~~~~~~~~~~Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.06.2024 про затвердження звіту ліквідатора та закриття провадження у справі №916/406/20 - залишити без руху. 2.~~~~~~~~~~Встановити скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме звернутися до суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважних причин його пропуску протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. 3.~~~~~~~~~~Роз`яснити скаржникові, що у разі неподання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважних причин його пропуску або якщо вказані ним у заяві про усунення недоліків апеляційної скарги підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовить у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 Господарського процесуального кодексу України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Головуючий суддя ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~А.І. Ярош судді ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~О.Ю. Аленін ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~Н.М. Принцевська