Текст рішення
УХВАЛА
14 лютого 2025 року
м. Київ
cправа № 910/6509/18
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Картере В.І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмен Ван"
постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 (колегія суддів у складі: Пантелієнко В.О. - головуючий, Сітайло Л.Г., Євсіков О.О.)
та ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 (суддя Івченко А.М.)
у справі № 910/6509/18
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Санта Софія"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маніфесто"
про визнання банкрутом,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмен Ван" 10.02.2025 подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 у справі № 910/6509/18, якою зокрема, затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "Маніфесто"; ліквідовано Товариство з обмеженою відповідальністю "Маніфесто"; провадження у справі №910/6509/18 закрито. Також скаржником подано до суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 2 частині 4 статті 290 ГПК України до скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2025 встановлений у розмірі 3028,00 грн.
Відповідно до пункту 7 частині 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду становить один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмен Ван" повинно було надати суду докази сплати судового збору за подання касаційної скарги до Верховного Суду у розмірі 2422.40 грн (3028 х 0.8).
Однак до касаційної скарги не додано доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, про що Верховним Судом складено акт від 10.02.2025 № 32.1-14/51.
Крім того, відповідно до положень частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Згідно з вимогами пункту 5 частини 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Зокрема, у разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
При цьому заявник касаційної скарги повинен враховувати, що за змістом пунктом 1 частині 3 статті 310 ГПК України скасування судових рішень через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 ГПК України.
Отже, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати про неправильне застосування конкретних норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування, яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, а також зазначити виключний (виключні) випадок (випадки), передбачений (передбачені) пунктами 1 - 4 частини 2 статті 287 ГПК України щодо підстави (підстав), на якій (яких) подано касаційну скаргу.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмен Ван", звертаючись з касаційною скаргою зазначає про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права та не врахування висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 14.02.2018 у справі № 927/1191/14, від 08.05.2018 у справі № 904/5948/16, від 23.05.2018 у справі 905/2727/16, від 06.06.2018 у справі № 904/4863/13 (пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України).
Разом з тим, Верховний Суд зазначає, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У цьому випадку необхідно чітко вказати:
- норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні;
- навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні;
- навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи;
- обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.
При цьому суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями та обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, яких не виклав сам заявник. В іншому випадку вказане б призвело до порушення таких принципів цивільного процесу, як змагальності та диспозитивності.
Проте, Товариство з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмен Ван" не дотрималось вимог пункта 5 частини 2 статті 290 ГПК України, оскільки при поданні касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України скаржником не зазначено норму права (абзац, пункт, частина статті, стаття), яку було застосовано судом без врахування висновку Верховного Суду у вказаних скаржником постановах.
Також, згідно зі статтею 291 ГПК України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Проте до касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмен Ван" не додано належних доказів надсилання копії касаційної скарги кредиторам у справі № 910/6509/18, а саме : Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕйПіЕс УКРАЇНА" (яке є правонаступником ПАТ "Фортуна Банк") та Товариству з обмеженою відповідальністю "Санта Софія".
Неповідомлення учасника судового процесу у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цього учасника, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, передбачені частиною 3 статті 2 ГПК України.
Вимогами ч. 2 ст. 174 ГПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмен Ван" підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 ГПК України із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків, шляхом зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статті 287 ГПК України підстави (підстав) у спосіб, передбачений пунктом 5 частини 2 статті 290 ГПК України. Також скаржнику належить надати докази сплати судового збору у встановленому порядку в розмірі 2422,40 грн та надати докази направлення копії касаційної скарги іншим учасникам провадження у справі.
Суд звертає увагу скаржника на те, що заяву про усунення недоліків касаційної скарги слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги іншим учасникам справи.
Клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження Судом не розглядається, оскільки касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмен Ван" залишена без руху.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмен Ван" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 у справі № 910/6509/18 залишити без руху.
2. Встановити скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
3. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмен Ван", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду В. Картере