Справа № 922/2523/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 квітня 2025 року ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~м. Харків ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~Справа №922/2523/22 ~ ~~~~~~~~~~Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І., за участю секретаря судового засідання Ярош В.В., кредитора Акціонерного товариства «Сенс Банк» Демянець Я.В. (адвокат), свідоцтво ЧК№001010 від 16.10.2018 року, довіреність №023040/24 від 25.09.2024 року; боржника не з`явився; арбітражний керуючий не з`явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» (вх.№340Х/1) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.04.2024 року винесену за результатом розгляду кредиторських вимог Акціонерного товариства «Сенс Банк» та ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.01.2025 року винесену за результатом попереднього засідання у справі №922/2523/22, за заявою Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут», м.Харків, до Приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод», м.Харків, про визнання банкрутом,- ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.03.2023 року відкрито провадження у справі №922/2523/22 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод». Введено процедуру розпорядження майном боржника. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Кошовського Сергія Васильовича (свідоцтво №923 від 14.05.2013 року). 24.03.2023 року здійснено оприлюднення оголошення (№70275) про відкриття провадження у справі про банкрутство №922/2523/22 Приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод». На адресу господарського суду після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про визнання банкрутом 26.04.2023 року надійшла заява АТ «Сенс Банк» з грошовими вимогами до боржника, в якій заявник просив суд визнати грошові вимоги на загальну суму 2362059851,60 грн, які забезпечені заставою майна та 5368,00 грн судового збору. 04.05.2023 року через кабінет Електронний суд від АТ «Сенс Банк» надійшла заява про уточнення кредиторських вимог (вх.№1113), відповідно до якої заявник зазначає, що із загальної суми заявлених грошових вимог до боржника в розмірі 2362059851,60 грн - 316411900,00 грн є забезпеченими грошовими вимогами, решта грошових вимог в розмірі 2045647951,60 грн є незабезпеченими. 15.05.2023 року до суду надійшла заява АТ «Сенс Банк» про уточнення кредиторських вимог (вх.№12110), в якій заявник зазначає, що загальний розмір заявлених вимог до боржника становить 1359660484,26 грн, у тому числі основний борг 1342264773,45 грн та неустойка 17395710,81 грн, решта вимог у розмірі 1016612584,26 грн є незабезпеченими. 14.08.2023 до суду від АТ «Сенс Банк» надійшла заява про уточнення кредиторських вимог в частині договору про відкриття кредитної лінії №002-CRD/17-USB від 08.06.2017 року (вх.№21565, кредитний договір 2); загальний розмір заявлених вимог до боржника становить 1349966148,40 грн. Подана АТ «Сенс Банк» заява про уточнення кредиторських вимог прийнята судом до розгляду та розгляд заяви банку із грошовими вимогами до боржника продовжено із урахуванням поданих уточнень. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.04.2024 року у справі №922/2523/22 (повний текст складено та підписано 06.05.2024 року, суддя Міньковський С.В.) визнано вимоги кредитора АТ «Сенс Банк» на суму 1349966147,96 грн, з якої вимоги на суму 1006918247,96 грн (1001768 369,71 грн - тіло кредиту, 5149878,25 грн - пеня) є конкурсними (незабезпеченими), а вимоги на суму 343047900,00 грн (272219511,43 грн - тіло кредиту, 58113909,69 грн - відсотки, 468646,32 грн - комісія, 12245832,56 грн - пеня) є неконкурсними і такими, що забезпечені майном боржника, а також 5368,00 грн витрат зі сплати судового збору. Зобов`язано розпорядника майна внести окремо до реєстру вимог кредиторів відомості про майно боржника, що є предметом застави (іпотеки) відповідно до вимог ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.01.2025 року винесену за результатом попереднього засідання у справі №922/2523/22 (повний текст складено та підписано 07.02.2025 року, суддя Міньковський С.В.) визнано вимоги кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів ПрАТ «Харківський підшипниковий завод»: - ПрАТ «Харківенергозбут» в сумі 64244049,79 грн (4 черга) та 90478,00 грн судових витрат (1 черга); - АК «Харківобленерго» в сумі 7459721,79 грн (з якої: 6553464,76 грн - 4 черга, 906257,03 грн - 6 черга) та 5368,00 грн судового збору (1 черга); - Профспілкового комітету Первинної профспілкової організації ВАТ ХАРП в сумі 2087123,15 грн (4 черга) та 5368,00 грн судового збору (1 черга); - ПАТ «ОТП Банк» в сумі 140056630,69 грн (з якої: 83006341,79 грн - 4 черга (незабезпечені), 57050288,90 грн - позачергові, як такі, що забезпечені майновими активами боржника) та 5368,00 грн судового збору - 1 черга; - КП «Харківводоканал» в сумі 2859678,37 грн (4 черга) та 5368,00 грн судового збору (1 черга); - ГУ ПФУ в Харківській області в сумі 5853279,41 грн (4 черга) та 5368,00 грн судового збору (1 черга); - КП «Харківські теплові мережі» в сумі 3884923,98 грн (4 черга) та 5368,00 грн судового збору (1 черга); - ТОВ «Транссервіс» в сумі 8892577,44 грн (4 черга) та 5368,00 грн судового збору (1 черга); - Індустріальний ВДВС у м. Харкові Східного Міжрегіонального управління Мінюсту в сумі 369,00 грн (4 черга) та 5368,00 грн судового збору (1 черга); - ТОВ «Компанія з управління активами «Індастрі Капітал Менеджмент», що діє в інтересах пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «УПЕК-Інвест» в сумі 5873009,47 грн (4 черга) та 5368,00 грн судового збору (1 черга); - АТ «Сенс Банк» в сумі 1349966147,96 грн (з якої: 1001768 369,71 грн - 4 черга, 5149878,25 грн - 6 черга, 343047900,00 грн - як такі, що забезпечені майном боржника та є позачергові) та 5368,00 грн судових витрат (1 черга). - ТОВ «Райффайзен Лізинг» в сумі 50311964,42 грн (4 черга) та 5368,00 грн судового збору (1 черга); - ГУ ДПС у Харківській області в сумі 127396523,44 грн (з якої: 11676531,45 - 2 черга, 113648235,32 грн - 3 черга, 2071756,67 грн - 6 черга); - ПрАТ «У.П.Е.К. в сумі 132944327,45 грн (4 черга) та 5368,00 грн судового збору (1 черга); - ТОВ «Альфа-Лізинг Україна» в сумі 30409711,45 грн (з якої: 28906295,28 грн - 4 черга, 1503416,17 грн - 6 черга) та 5368,00 грн судового збору (1 черга); - ТОВ «Лозівський ковальсько-механічний завод» в сумі 246561545,12 грн (4 черга) та 5368,00 грн судового збору (1 черга); - АТ «Міжнародний резервний банк» в сумі 285450496, 77 грн (з якої вимоги 172868053,77 грн є конкурсними (4 черга), на суму 112582443,00 грн - є такими, що забезпечені майновими активами боржника та задовольняються позачергово), 5368,00 грн судового збору (1 черга); - ТОВ «Фінексперт» в сумі 359851614,17 грн (4 черга) та 5368,00 грн судового збору (1 черга); - АТ «Кредит Європа Банк» в сумі 55372626,47 грн, з якої: 8045510,25 грн - є конкурсними (4 черга), 47327116,22 грн - є такими, що забезпечені майном боржника та є позачергові та 5368,00 грн судового збору (1 черга); - ТОВ Фінансова компанія «Геліос» в сумі 8270600,90 грн (4 черга) та 5368,00 грн судового збору (1 черга); - гр. ОСОБА_1 в сумі 54984,75 грн; - гр. ОСОБА_2 , м. Харків в сумі 27766,41 грн; - гр. ОСОБА_3 , смт. Малинівка в сумі 50883,04 грн; - гр. ОСОБА_4 , м. Чугуїв в сумі 47161,94 грн. Визнано вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 такими, що є конкурсними, але не мають права вирішального голосу на зборах і комітеті кредиторів.. Ухвалено, що окремо до реєстру вимог кредиторів ПрАТ «Харківський підшипниковий завод» підлягають внесенню відомості про майно боржника, яке є предметом забезпечення вимог: ПАТ «ОТП Банк», АТ «Сенс Банк», АТ «Міжнародний резервний банк», АТ «Кредит Європа Банк» у відповідності до договорів іпотеки та договорів застави рухомого та нерухового майна. Зобов`язано розпорядника майна за результатами попереднього засідання внести до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги. Належним чином складений та підписаний реєстр вимог кредиторів надати суду у десятиденний строк з дня постановлення ухвали суду. Зобов`язано розпорядника майна провести інвентаризацію активів боржника, здійснити фінансовий аналіз, а також відповідно до ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства організувати та провести збори кредиторів та комітету кредиторів, визначивши час та місце проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів. Докази надати суду. Призначено проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів на 10.03.2025 року. ~ 18.02.2025 року від Приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду через підсистему Електронний суд надійшла апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.04.2024 року винесену за результатом розгляду кредиторських вимог АТ «Сенс Банк» та ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.01.2025 року винесену за результатом попереднього засідання у справі №922/2523/22. Так, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті ухвал норм права, на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить: - скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.04.2024 року по справі №922/2523/22 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у повному обсязі у грошових вимогах Акціонерного товариства «Сенс Банк»; - змінити ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.01.2025 року по справі №922/2523/22, а саме: в реєстрі вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» виключити відомості щодо грошових вимог Акціонерного товариства «Сенс Банк». В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що у заяві кредитор помилково зазначає, що порядок черговості задоволення грошових вимог у справі про банкрутство боржника визначається та регулюється положеннями пунктів 10.4. кредитних договорів, з огляду на які, кредитором першочергово покрито розміром забезпечення вимоги за пенею та в наступні черги вимоги за основною заборгованістю, тощо. Так, з моменту порушення справи про банкрутство стосовно боржника, останній перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс його юридичних правовідносин. Скаржник вказує, що комісія за управління кредитною лінією сплачується у гривнях у еквіваленті за офіційним курсом НБУ, встановленого на день нарахування. Разом з тим, надані кредитором розрахунки комісії до кредитних договорів не відповідають умовам кредитних договорів, не містять розміру валютного зобов`язання та відомостей офіційного курсу НБУ, встановленого на день нарахування такої комісії. В частині проведених нарахувань пені апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції, що на підставі узгоджених сторонами умов договорів відсутнє волевиявлення сторін на зміну строку нарахування пені передбаченого ст. 232 Господарського кодексу України. Так строк нарахування пені обмежується шістьма місяцями. Наразі нарахування кредитором пені за період більший, ніж за 6 місяців, суперечить діючому законодавству. Також, вимоги про стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, з огляду на що, період нарахування пені не узгоджується з приписами ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу України. Крім того апелянт вказує, що починаючи з 12.03.2020 року вступив в силу Закону України від 16.06.2020 року №691-ХІ «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19», згідно якого позичальники звільняються від відповідальності щодо сплати неустойки, штрафу, пені за прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором у період дії карантину. Неналежним чином вважає апелянт має місце визначення обсягу забезпечених та незабезпечених вимог кредитора. Так, за кредитним договором (1) загальний розмір забезпечених вимог складає 208006000,00 грн, а вимоги у розмірі 614031971,15 грн. (791553480,38 208006000,00 + 30484490,76) є незабезпеченими та підлягають включенню до 4 черги реєстру вимог кредиторів. Щодо кредитних договорів (2) та (4), то їх укладено між боржником та ПАТ «Укрсоцбанк», тобто особою відмінною від кредитора. В той же час, кредитом не обґрунтовано та не наведено, якими саме доказами підтверджується факт переходу права вимоги до боржника за відповідними договорами у заявленому розмірі, що виключає можливість визнання заявлених вимог за такими договорами. Важливо та не враховано судом, те що з боку ТОВ «Лозівський ковальсько-механічний завод» як поручителем за договором поруки №002-CRD/17-USB-SUR2 від 09.06.2017 року, було сплачено 9791282,93 грн., відповідно до платіжної інструкції від 13.07.2023 року №46. Кредитором вказується сума у розмірі 265100,00 дол.США, як часткове погашення заборгованості за нарахованими відсотками за кредитним договором (2). У той час, заява кредитора взагалі не містить жодних обґрунтувань підстав зарахування даного погашення до заборгованості за відсотками, а також підстав та порядку визначення розміру погашення в іноземній валюті США у розмірі 265100,00 дол.США, що унеможливлює перевірку правильності формування даної суми, і як наслідок обґрунтованості розміру здійсненого погашення. За кредитним договором (2) апелянт вказує, що такі вимоги мають бути відхилені в повному обсязі, у той час у випадку надання доказів набуття прав вимоги до боржника, грошові вимоги кредитора можуть бути повторно переглянуті та визнані: загальний розмір забезпечених вимог складає 41366400,00 грн, а вимоги у розмірі 155600446,86 грн (184012431,65 41366400,00 + 12954415,21) є незабезпеченими та підлягають включенню до 4 черги реєстру вимог кредиторів. За кредитним договором (3) враховуючи розмір вартості забезпечення, загальний розмір забезпечених вимог складає 49433500,00 грн, а вимоги у розмірі 179221479,20 грн (218874220,03 49433500,00 + 9780759,16) є незабезпеченими та підлягають включенню до 4 черги реєстру вимог кредиторів. За кредитним договором (4) вимоги мають бути відхилені в повному обсязі, у той час у випадку надання доказів набуття прав вимоги до боржника, грошові вимоги кредитора можуть бути повторно переглянуті та визнані: загальний розмір забезпечених вимог складає 44424000,00 грн, а вимоги у розмірі 40199993,60 грн (79547749,08 44242000,00 + 4894244,52) є незабезпеченими та підлягають включенню до 4 черги реєстру вимог кредиторів. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.02.2025 року витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи (матеріали оскарження ухвал) №922/2523/22; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції. 21.02.2025 року матеріали справи №922/2523/22 на вимогу надійшли до Східного апеляційного господарського суду. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.03.2025 року відкрито апеляційне провадження за скаргою Приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» на ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.04.2024 року винесену за результатом розгляду кредиторських вимог Акціонерного товариства «Сенс Банк» та ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.01.2025 року винесену за результатом попереднього засідання у справі №922/2523/22. Встановлено строк на протязі якого учасники справи мають право подати до суду відзиви на апеляційну скаргу, а також встановлено строк на протязі якого мають право подати до суду клопотання, заяви, документи та докази в обґрунтування своєї позиції по справі. Справу призначено до розгляду в судове засідання і роз`яснено шляхи реалізації права учасників справи на участь у судовому засіданні, а також шляхи реалізації права учасників справи на подання документів до суду засобами електронного зв`язку. Вказана ухвала була направлена учасникам справи до електронного кабінету користувача і доставлені їм 05.03.2025 року. 19.03.2025 року від кредитора АТ «Сенс Банк» надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№3455), в якому зазначає, що згоден з ухвалами господарського суду першої інстанції, вважає їх обґрунтованими та законними, прийнятими при об`єктивному та повному досліджені всіх матеріалів справи, без порушення матеріального чи процесуального права, у зв`язку з чим просить оскаржувані ухвали про часткове визнання кредиторських вимог і їх включення до реєстру вимог кредиторів залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. У судовому засіданні 03.04.2025 року представник кредитора АТ «Сенс Банк» проти позиції апелянта заперечував з підстав викладених у відзиві та просив оскаржувані ухвали залишити без змін. У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ч.12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Суд в ухвалі від 03.03.2025 року доводив до відома учасників справи, що нез`явлення у судове засідання апеляційної інстанції (особисто чи представників) належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, а також відсутність відповідного клопотання, не тягне за собою відкладення розгляду справи на іншу дату, а також не перешкоджає розгляду справи по суті. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги за відсутності інших представників учасників справи. Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення. Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представника апелянта та представника кредитора, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне. Згідно з абз. 1, 3 ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. На адресу господарського суду після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про визнання банкрутом надійшла заява АТ «Сенс Банк» з грошовими вимогами до боржника (26.04.2023 року), в якій просив суд визнати грошові вимоги на загальну суму 2362059851,60 грн, які забезпечені заставою майна та 5368,00 грн судового збору. 04.05.2023 через кабінет Електронний суд від АТ «Сенс Банк» надійшла заява про уточнення кредиторських вимог (вх.№1113), відповідно до якої заявник зазначив, що із загальної суми заявлених грошових вимог до боржника в розмірі 2362059 851,60 грн - 316411900,00 грн є забезпеченими грошовими вимогами, решта грошових вимог в розмірі 2045647951,60 грн є незабезпеченими. 15.05.2023 року до суду надійшла заява АТ «Сенс Банк» про уточнення кредиторських вимог (вх.№12110), в якій заявник зазначає, що загальний розмір заявлених вимог до боржника становить 1359660484,26 грн, у тому числі основний борг 1342264773,45 грн та неустойка 17395710,81 грн, решта вимог у розмірі 1016612584,26 грн є незабезпеченими, а саме: - за договором про відкриття кредитної лінії №32-В/17 від 25.05.2017 року (кредитний договір 1) загальний розмір заборгованості 831693125,00 грн (791553480,38 грн - тіло кредиту; 30484490,95 грн - відсотки; 100925,84 - комісія; 9554227,83 грн - пеня), з яких 208006000,00 грн є забезпеченими, 623687125,00 грн є незабезпеченими; - за договором відкриття кредитної лінії №002-CRD/17-USB від 08.06.2017 року (кредитний договір 2) загальний розмір заборгованості 210918690,97 грн (184012431,65 грн - тіло кредиту; 22648751,11 грн - відсотки; 133397,32 грн - комісія; 4124110,89 грн - пеня), з яких 41366400,00 грн є забезпеченими, 169552290,97 грн є незабезпеченими; - за договором про відкриття кредитної лінії №40-В/17 від 26.05.2017 року (кредитний договір 3), загальний розмір заборгованості 231447509,87 грн (218874220,03 грн - тіло кредиту, 9780759,27 грн - відсотки, 100925,84 грн - комісія; 2691604,73 грн - пеня), з яких 49433500,00 є забезпеченими, 182014009,87 грн є незабезпеченими; - за договором про відкриття кредитної лінії №003-CRD/17-USB від 09.06.2017 року (кредитний договір 4), загальний розмір заборгованості 85601158,42 грн (79547749,08 грн - тіло кредиту; 4894244,66 грн - відсотки; 133397,32 грн - комісія; 1025767,36 грн - пеня), з яких 44242000,00 грн є забезпеченими, 41359158,42 грн є незабезпеченими. 14.08.2023 до суду від АТ «Сенс Банк» надійшла заява про уточнення кредиторських вимог в частині договору про відкриття кредитної лінії №002-CRD/17-USB від 08.06.2017 року (вх.№21565, кредитний договір 2), відповідно до якої заявник зазначив, що загальний розмір заборгованості боржника за вищевказаним договором, у зв`язку із частковою сплатою ТОВ «Лозівський ковальсько-механічний завод», як поручителем, боргу становить 201224355,11 грн, з яких 41366400,00 грн є забезпеченими, 155733844,22 грн є незабезпеченими вимогами, у тому числі пеня у розмірі 4124110,89 грн. Відповідно до ч.1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ч.1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005 року). У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 року зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі. Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 року у справі №914/2404/19, від 28.01.2021 року у справі №910/4510/20). Таким чином для запобігання необґрунтованих вимог до боржника та порушень цим прав його кредиторів до доведення обставин, пов`язаних із виникненням заборгованості боржника-банкрута, пред`являються підвищені вимоги. Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому: - перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку; - при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості; - під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (ч. 1 ст. 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (висновки наведені у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 року у справі №915/535/17, від 25.06.2019 року у справі №922/116/18, від 15.10.2019 року у справі №908/2189/17, від 10.02.2020 року у справі №909/146/19, від 27.02.2020 року у справі №918/99/19). Розглядаючи кредиторські вимоги суд в силу приписів статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (див. висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 року у справі №909/146/19, від 27.02.2020 року у справі №918/99/19, від 29.03.2021 року у справі №913/479/18). Системний аналіз цих приписів засвідчує, що законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом розгляду в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. Запроваджений законодавцем підвищений стандарт доказування у справах про банкрутство для кредиторів приводить у випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог до прийняття рішення судом про відмову у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (ст. 76 ГПК України), допустимості (ст. 77 ГПК України), достовірності (ст. 78 ГПК України) та вірогідності (ст. 79 ГПК України). Верховний Суд неодноразово наголошував, що господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови: від 26.02.2019 року у справі №908/710/18, від 15.10.2019 року у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 року у справі №910/10542/18). Зі змісту заяви АТ «Сенс Банк» з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 1349966148,40 грн вбачається, що сума складається з боргу: - за договором про відкриття кредитної лінії №32-В/17 від 25.05.2017 року в розмірі 831693124,81 грн; - за договором про відкриття кредитної лінії №002-CRD/17-USB від 08.06.2017 року у розмірі 201224355,11 грн; - за договором про відкриття кредитної лінії №40-В/17 від 26.05.2017 року у розмірі 231447509,76 грн; - за договором про відкриття кредитної лінії №003-CRD/17-USB від 09.06.2017 року у розмірі 85601158,28 грн. 1. Договір про відкриття кредитної лінії №32-В/17 від 25.05.2017 року (кредитний договір 1). Так, 25.05.2017 року між Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» (надалі - банк, в майбутньому назву змінено на АТ «Сенс Банк») та Публічним акціонерним товариством «Харківський підшипниковий завод» (надалі позичальник, в майбутньому назву змінено на Приватне акціонерне товариство «Харківський підшипниковий завод») укладено Договір про відкриття кредитної лінії №32-В/17. Відповідно до умов вищезазначеного договору сторони визначили: - ліміт кредитної лінії (граничний розмір кредиту) становить 22000000,00 доларів США (п.1.2 договору) - розмір процентів за користування кредитом складає 13,5% (п.1.3 договору) - тип процентної ставки (процентів) за користування кредитом фіксована; - строк дії кредитної лінії закінчується 24.05.2022 року ( п.1.4 Договору) Додаткової угодою №1 від 30.05.2017 року до договору про відкриття кредитної лінії №32-В/17, сторони визначили, що банк надає позичальнику транш у сумі 15152280,25 доларів США. Крім того, пунктом 5 вказаної додаткової угоди, сторони визначили розмір та строки повернення траншу. Так, датою поверненням останньої частини траншу є 24.05.2022 року. Також, додатковою угодою №2 від 30.05.2017 року до договору про відкриття кредитної лінії №32-В/17, сторони визначили, що банк надає позичальнику транш у сумі 6493834,39 доларів США. Крім того, пунктом 5 вказаної додаткової угоди, сторони визначили розмір та строки повернення траншу. Так, позичальник зобов`язаний повернути транш 24.05.2022 року. АТ «Альфа-Банк» свої зобов`язання виконав, надав позичальнику вищезазначені кошти, що підтверджується меморіальними ордерами №253621 від 30.05.2017 року та №257839 від 30.05.2017 року. У зв`язку з невиконанням боржником умов вказаного вище кредитного договору, утворилась заборгованість у ПрАТ «Харківський підшипниковий завод» за тiлом кредиту у розмірі 21645714,64 дол.США, що за офіційним курсом НБУ станом на 14.04.2023 (36,5686/ 1 дол США) становить 791553480,38 грн, суму якої розпорядником майна та боржником було визнано у повному обсязі. Згідно зі статтею 1 КУзПБ грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України). Отже, обґрунтованими є вимоги АТ «Сенс Банк» за договором про відкриття кредитної лінії №32-В/17 щодо суми боргу за тілом кредиту у розмірі 791553480,38 грн, які підтверджені матеріалами поданої заяви та наданими кредитором суду доказами. Щодо заявлених АТ «Сенс Банк» грошових вимог із заборгованості з процентів за користування кредитом. Розділом 6 договору про відкриття кредитної лінії №32-В/17, сторони визначили порядок нарахування, сплати та зміни розміру процентів за користування кредитом. Так, відповідно до п.6.1 вищезазначеного договору проценти нараховуються щомісячно, при цьому таке нарахування здійснюється не рідше одного разу на місяць, на суму кредиту протягом усього строку користування ним, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році (метод факт/факт) (для кредиту у гривнях) або фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році (метод факт/360) (для кредиту в іноземних валютах). Відповідно до п. 6.2 договору проценти, нараховані за місяць, позичальник зобов`язаний сплачувати щомісяця у строк з 1-го числа по 5-те число (включно) місяця, наступного за тим, за який вони нараховані (крім процентів за грудень та/або квітень). Проценти нараховані за грудень та/або квітень, позичальник зобов`язаний сплачувати у строк з 1-го числа по 15-те число (включно) місяця, наступного за тим, за яким вони нараховані. Відсоткова ставка: На транш в розмірі 6493714,39 дол.США. 0,1% - п. 2 додаткової угоди №2 від 30.05.2017 року до договору про відкриття кредитної лінії №32-В/17 (про надання траншу). На транш в розмірі 15152000,25 дол.США. 12% - п. 2 додаткової угоди №1 від 30.05.2017 року до договору про відкриття кредитної лінії №32-В/17 (про надання траншу). Крім того, 25.01.2019 року додатковою угодою №7 до договору про відкриття кредитної лінії №32-В/17, сторони визначили, що проценти, нараховані та не сплачені за період з 01 жовтня 2018 року по 31 жовтня 2018 року (включно), сума яких складає 157129,85 доларів США, та проценти, нараховані та не сплачені, за період з 01 листопада 2018 року по 30 листопада 2018 року (включно), сума яких складає 152061,14 доларів США, позичальник зобов`язаний сплачувати частинами у наступні строки: - 25765,91 доларів США з 01.07.2019 по 05.07.2019 року - 25765,91 доларів США з 01.08.2019 по 05.08.2019 року - 25765,91 доларів США з 01.09.2019 по 05.09.2019 року - 25765,91 доларів США з 01.10.2019 по 07.10.2019 року - 25765,92 доларів США з 01.11.2019 по 05.11.2019 року - 25765,91 доларів США з 01.12.2019 по 05.12.2019 року - 25765,93 доларів США з 01.01.2020 по 15.01.2020 року - 25765,91 доларів США з 01.02.2020 по 05.02.2020 року - 25765,93 доларів США з 01.03.2020 по 05.03.2020 року - 25765,91 доларів США з 01.04.2020 по 06.04.2020 року - 25765,93 доларів США з 01.05.2020 по 15.05.2020 року - 25765,91 доларів США з 01.06.2020 по 05.06.2020 року. Відповідно до представленого кредитором розрахунку заборгованості з відсотків вбачається нарахування АТ «Сенс Банк» суми процентів з 01.10.2018 року по 27.05.2019 року на загальну суму 833624,77 грн., що за офіційним курсом НБУ станом на 14.04.2023 (36,5686/ 1 дол.США) становить 30484490,76 грн., суму якої розпорядником майна та боржником було визнано у повному обсязі. Згідно з положеннями ст.ст. 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України на підставі кредитного договору у позичальника виникає обов`язок з повернення наданих йому банком грошових коштів (кредиту) та сплати процентів у встановлені договором строки (терміни). Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (абз. 2 ч. 1 ст. 1048 зазначеного Кодексу). Відповідно до правової позиції, викладеної в Постанові Великої Палати Верховного суду від 04.02.2020 року у справі №912/1120/16) право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України. 17.05.2019 року АТ «Альфа-Банк» (наразі АТ «Сенс Банк») направив на адресу боржника вимогу про дострокове повернення кредиту протягом 10 календарних днів з дати направлення вимоги право передбачене п. 11.6 договору про відкриття кредитної лінії №32-В/17. Тобто право нараховувати відсотки у банку було по 27.05.2019 року, що і було зроблено останнім. Отже, обґрунтованими є вимоги АТ «Сенс Банк» за договором про відкриття кредитної лінії №32-В/17 щодо суми боргу по відсоткам за користування кредитом у розмірі 30484490,76 грн, які підтверджені матеріалами поданої заяви та наданими кредитором суду доказами. Щодо заявлених АТ «Сенс Банк» грошових вимог із комісії за управління кредитною лінією за договором про відкриття кредитної лінії №32-В/17. Відповідно до умов додаткової угоди №7 від 25.01.2019 року до договору про відкриття кредитної лінії №32-В/17 сторони визначили, що позичальник зобов`язується щомісячно сплачувати банку комісію за управління кредитною лінією протягом усього строку користування кредитом у розмірі 1250,00 доларів США. Комісія нараховується щомісяця у останній робочий день місяця та сплачується у гривнях у еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України, встановленим на день нарахування. Згідно з представленим кредитором розрахунком заборгованості з комісії за управління кредитною лінією вбачається нарахування АТ «Сенс Банк» суми комісії за період з 01.03.2019 року по 27.05.2019 року на загальну суму 100925,84 грн. Перевіривши наданий заявником розрахунок заборгованості з комісії за управління кредитною лінією за договором про відкриття кредитної лінії №32-В/17, який був доданий банком до уточненої заяви із грошовими вимогами, встановлено, що його проведено відповідно до умов додаткової угоди №7 від 25.01.2019 року до договору про відкриття кредитної лінії №32-В/17. Не зазначення відомостей офіційного курсу НБУ, встановленого на день нарахування комісії, не спростовує вірність даних в такому розрахунку. При цьому відомості офіційного курсу НБУ є загальнодоступними. До того ж, у разі незгоди боржника із проведеним розрахунком, він мав можливість надати свій контррозрахунок заборгованості з комісії за управління кредитною лінією, чого останнім зроблено не було. Таким чином, суд вважає обґрунтованими вимоги АТ «Сенс Банк» за договором про відкриття кредитної лінії №32-В/17 щодо суми боргу комісії за управління кредитною лінією у розмірі 100925,84 грн, які підтверджені матеріалами поданої заяви та наданими кредитором суду доказами. Щодо нарахування АТ «Сенс Банк» сум пені за прострочення сплати процентів у розмірі 9485471,35 грн та прострочення сплати комісії у розмірі 68756,48 грн за договором про відкриття кредитної лінії №32-В/17. Відповідно до п. 11.1 вищезазначеного договору сторони визначили, що за прострочення кредиту чи його частини та/або сплати процентів та/або комісії за управління кредитною лінією позичальник зобов`язаний сплатити банку пеню у розмірі 0,2 (нуль цілих дві десятих відсотки) від простроченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який стягується пеня. Згідно з представленим кредитором розрахунком заборгованості вбачається нарахування АТ «Сенс Банк» пені за прострочення сплати процентів у розмірі 9485471,35 грн за період з 06.04.2019 року по 23.03.2023 року та пені за прострочення сплати комісії у розмірі 68756,48 грн з 06.04.2019 року по 23.03.2023 року. Відповідно до ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Тобто законодавець дав змогу сторонам на власний розсуд визначити строк припинення нарахування штрафних санкцій. Можливість визначення сторонами договору іншого строку розрахунку пені ніж визначено ст.232 Господарського кодексу України підтверджено позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 16.10.2024 року у справі №911/952/22. Так, у договорі про відкриття кредитної лінії №32-В/17, сторони визначили, що нарахування встановлених договором пені та/або штрафів за невиконання та/або неналежне виконання зобов`язань за договором, припиняється через один рік від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане - п. 11.4 договору про відкриття кредитної лінії №32-В/17. А тому нарахування пені більше ніж за 6 місяців узгоджується з умовами договору та нормами законодавства. 02.04.2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» яким було доповнено п. 12 Розділу «Перехідних та прикінцевих положень» Цивільного кодексу України, наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Крім того, вказаним законом було доповнено пункт 7 «Прикінцевих положень» Господарського кодексу України, який визначив, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Карантин в Україні був введений 11.03.2020 року та скасований 30.06.2023 року Виходячи з вищезазначених норм, АТ «Сенс Банк» нарахувало пеню на відсотки за березень та квітень 2019 року починаючи з 06.04.2019 року по 23.03.2023 року, тобто в межах відповідних строків. Крім того, нарахована пеня не підпадає під дію Закону України від 16.06.2020 року №691-ХІ «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19». Так, вказаний закон визначає, що у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення. В даному випадку, пеня нарахована на відсотки, які виникли до періоду дії карантину. Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що за договором про відкриття кредитної лінії №32-В/17 підлягають визнанню вимоги в загальному розмірі 831693124,81 грн, з яких 791553480,38 грн тіло кредиту, 30484490,76 грн відсотки, 100925,84 грн комісія, 9554227,83 грн пеня (пеня за прострочення спати процентів 9485471,35 грн та пеня за прострочення сплати комісії у розмірі 68756,48 грн). 2. Договір про відкриття кредитної лінії №002-CRD/17-USB від 08.06.2017 року (кредитний договір 2). Так, 08.06.2017 року між Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» (надалі банк, правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», надалі змінено назву АТ «Сенс Банк») та Публічним акціонерним товариством «Харківський підшипниковий завод» (надалі позичальник, в майбутньому назву змінено на Приватне акціонерне товариство «Харківський підшипниковий завод») укладено договір про відкриття кредитної лінії №002-CRD/17-USB. Відповідно до умов вищезазначеного договору сторони визначили: - ліміт кредитної лінії (граничний розмір кредиту) становить 11000000,00 доларів США (одинадцять мільйонів доларів США, 00 центів); - розмір процентів за користування кредитом складає 13,5% (тринадцять цілих п`ять десятих відсотків); - тип процентної ставки ~(процентів) за користування кредитом фіксована; - строк дії кредитної лінії закінчується 07.06.2022 року. Додаткової угодою №1 від 13.06.2017 року до договору про відкриття кредитної лінії №002-CRD/17-USB, сторони визначили, що банк надає позичальнику транш у сумі 6454000,00 доларів США. Крім того, пунктом 5 вказаної додаткової угоди, сторони визначили розмір та строки повернення траншу. Так, датою поверненням останньої частини траншу є 07.06.2022 року. Додатковою угодою №2 від 13.06.2017 року до договору про відкриття кредитної лінії №002-CRD/17-USB, сторони визначили, що банк надає позичальнику транш у сумі 2766000,00 доларів США. Крім того, пунктом 5 вказаної додаткової угоди, сторони визначили розмір та строки повернення траншу. Так, позичальник зобов`язаний повернути транш 07.06.2022 року. АТ «Укрсоцбанк» свої зобов`язання виконав, надав позичальнику вищезазначені кошти, що підтверджується меморіальними ордерами №1550396254 від 13.06.2017 року та №1550394650 від 13.06.2017 року. У зв`язку з невиконанням боржником у повному обсязі умов вказаного вище кредитного договору та частковою сплатою суми боргу, у ПрАТ «Харківський підшипниковий завод» утворилась заборгованість за тiлом кредиту у розмірі 5031979,12 дол.США, що за офіційним курсом НБУ станом на 14.04.2023 року (36,5686/ 1 дол.США) становить 184012431,65 грн, суму якої визнано розпорядником майна. Апелянт вказує, що договір укладено з особою відмінною від кредитора, а кредитом не обґрунтовано та не наведено, якими саме доказами підтверджується факт переходу права вимоги до боржника за відповідними договорами у заявленому розмірі, що виключає можливість визнання заявлених вимог за такими договорами. Так, реорганізація Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» відбулась 15.10.2019 року шляхом приєднання АТ «Укрсоцбанк» до банку-правонаступника АТ «Альфа-Банк». Відповідно до ч. 4 ст. 1 Закону України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків», правонаступництво щодо майна, майнових прав та обов`язків банку, що приєднується, виникає у банку-правонаступника з моменту, визначеного передавальним актом, затвердженим загальними зборами банку, що приєднується, та банку-правонаступника. Згідно ч.1 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Відповідно до п.1.2 Постанови Правління НБУ №189 від 27.06.2008 року «Про затвердження положення про особливості реорганізації банку за рішенням його власників» приєднання банків це - припинення одного або більше банків з передаванням ним згідно з передавальним актом усього його майна, прав та обов`язків іншому банку-правонаступнику. 15.10.2019 року рішенням №4/2019 загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства «Альфа-Банк» та Рішенням №5/2019 єдиного акціонера Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» затверджено передавальний акт, відповідно до якого з 15.10.2019 року АТ «Альфа-Банк» є правонаступником усього майна, майнових прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк». Відповідно до правового висновку, викладеного Верховним Судом в постанові від 15.04.2020 року по справі №925/1874/13 саме передавальний акт, затверджений загальними зборами банку, що приєднується, та банку-правонаступника є належним доказом правонаступництва банку-правонаступника щодо майна, прав та обов`язків банку, що приєднується. Крім того, відповідно 1.1 розділу 1 статуту АТ «Сенс Банк», останній є правонаступником всього майна, прав і зобов`язань Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на підставі рішення єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» (рішення від 15.10.2019 року №5/2019) та рішення загальних зборів АТ «Альфа-Банк» (протокол від 15.10.2019 року №4/2019), якими було затверджено передавальний акт та відповідно до яких до АТ «Альфа-Банк» передано все майно, права і зобов`язання АТ «Укрсоцбанк». Отже, АТ «Сенс Банк» доведено, що він є правонаступником всіх прав та обов`язків Акціонерного товариства «Укрсоцбанк». Згідно зі статтею 1 КУзПБ грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України). Отже, обґрунтованими є вимоги АТ «Сенс Банк» за договором про відкриття кредитної лінії №002-CRD/17-USB щодо суми боргу за тілом кредиту у розмірі 184012431,65 грн, які підтверджені матеріалами поданої заяви та наданими кредитором суду доказами. Щодо заявлених АТ «Сенс Банк» грошових вимог із заборгованості з процентів за користування кредитом. Розділом 6 договору про відкриття кредитної лінії №002-CRD/17-USB, сторони визначили порядок нарахування, сплати та зміни розміру процентів за користування кредитом. Так, проценти нараховуються на суму кожного траншу, з дати надання траншу до дати фактичного погашення (повернення) такого траншу (при цьому, для цілей нарахування процентів день його надання враховується, а день повернення не враховується), кожного робочого дня та на фактичний залишок заборгованості за траншем на кінець такого дня. Проценти нараховуються виходячи з фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році (метод факт/360). Нараховані проценти за кожен процентний період, крім останнього, сплачуються позичальником протягом строку сплати процентів, а за останній процентний період в термін сплати процентів. Процентний період означає період у часі, за який нараховані за користування траншем проценти, що підлягають сплаті протягом строку сплати процентів або в термін сплати процентів. Процентний період становить 1 (один) календарний місяць, крім першого та останнього, які можуть бути меншими. При цьому: - перший процентний період починається з дати надання траншу та закінчується в передостанній календарний день календарного місяця, в якому надавався транш; - кожен наступний процентний період, починаючи з другого, за виключенням останнього, починається в останній календарний день попереднього календарного місяця та закінчується в передостанній календарний день поточного календарного місяця; - останній процентний період починається в останній календарний день попереднього календарного місяця та закінчується в день, що передує даті повернення траншу, визначеній у відповідній додатковій угоді про надання траншу на підставі якої він надавався чи даті дострокового погашення траншу. ~ Відсоткова ставка: На транш в розмірі 2766000,00 дол.США. 0,1% - п. 2 додаткової угоди №2 від 25.01.2019 року до договору про відкриття кредитної лінії №002-CRD/17-USB (про надання траншу). На транш в розмірі 6454000,00 дол.США. 6,35% - 9,35% - 12% п. 2 додаткової угоди №1 від 25.01.2019 року до договору про відкриття кредитної лінії №002-CRD/17-USB (про надання траншу). Крім того, 25.01.2019 року додатковою угодою №5 до про відкриття кредитної лінії №002-CRD/17-USB, сторони визначили, що проценти, нараховані та не сплачені за період з 30 червня 2018 року по 30 липня 2018 року (включно), сума яких складає 49752,20 доларів США, та проценти, нараховані та не сплачені, за період з 31 липня 2018 року по 30 серпня 2018 року (включно), сума яких складає 66929,51 доларів США, та проценти, нараховані та не сплачені за період з 31 серпня 2018 року по 29 вересня 2018 року (включно), сума яких складає 64770,50 доларів США, та проценти, нараховані та не сплачені за період з 30 вересня 2018 року по 30 жовтня 2018 року (включно), сума яких складає 66929,51 доларів США, та проценти, нараховані та не сплачені за період з 31 жовтня 2018 року по 29 листопада 2018 року (включно), сума яких складає 64770,50 доларів США, позичальник зобов`язаний сплачувати частинами у наступні строки: - 26096,02 доларів США з 30.06.2019р. по 05.07.2019 року - 26096,02 доларів США з 31.07.2019р. по 05.08.2019 року - 26096,02 доларів США з 31.08.2019р. по 05.09.2019 року - 26096,02 доларів США з 30.09.2019р. по 05.10.2019 року - 26096,02 доларів США з 31.10.2019р. по 05.11.2019 року - 26096,02 доларів США з 30.11.2019р. по 05.12.2019 року - 26096,02 доларів США з 31.12.2019р. по 05.01.2020 року - 26096,02 доларів США з 31.01.2020р. по 05.02.2020 року - 26096,02 доларів США з 29.02.2020р. по 05.03.2020 року - 26096,02 доларів США з 31.03.2020р. по 05.04.2020 року - 26096,02 доларів США з 30.04.2020р. по 05.05.2020 року - 26096,00 доларів США з 31.05.2020р. по 05.06.2020 року. В поданій заяві з грошовими вимогами до боржника, з урахуванням уточнень, АТ «Сенс Банк» зазначає, що заборгованість боржника по відсоткам за користування кредитом за договором про відкриття кредитної лінії №002-CRD/17-USB становить 619349,39 дол.США. 13.07.2023 року ТОВ «Лозівський ковальсько-механічний завод», як поручитель за договором поруки №002-CRD/17-USB-SUR від 09.06.2017 року, який укладений в забезпечення договору про відкриття кредитної лінії №002-CRD/17-USB від 08.06.2017 року, укладеного між ПАТ «Харківський підшипниковий завод» та АТ «Сенс Банк», частково погасив заборгованість за нарахованими відсотками за договором у сумі 265100,00 доларів США. У зв`язку із частковою сплатою заборгованості, АТ «Сенс Банк» надав до суду заяву про уточнення кредиторських вимог в частині договору про відкриття кредитної лінії №002-CRD/17-USB від 08.06.2017 року (вх.№21565 від 14.08.2023), в якій зазначає, що заборгованість по відсоткам за користування кредитом становить 354249,69 дол.США, що за офіційним курсом НБУ станом на 14.04.2023 року (36,5686/ 1 дол США) становить 12954415,25 грн. У апеляційній скарзі апелянт зазначає про відсутність підстав для зарахування відповідних коштів і неможливість перевірки правильності погашення заборгованості у розмірі 265100,00 дол.США. Однак, відповідно до п. 4.2 договору поруки №002-CRD/17-USB-SUR2 від 09.06.2017 року, який укладено між кредитором та ТОВ «Лозівський ковальсько-механічний завод», поручитель має право виконати свої обов`язки за договором поруки валютою зобов`язань яких є іноземна валюта, у національній валюті України та/або у іноземній валюті, відмінній від валюти кредиту у випадку наявності на це попередньої згоди банку, наданої на письмове звернення поручителя. 11.07.2023 року ТОВ «Лозівський ковальсько-механічний завод» звернулось до АТ «Сенс Банк» з листом про погодження погашення як поручителем заборгованості за нарахованими за договором №002-CRD/17-USB процентами у сумі 265100,00 доларів США у гривні та здійснити перерахунок вказаної суми по курсу 36,9343 гривень за 1 (один) долар США. У відповідь на зазначене звернення 13.07.2023 року АТ «Сенс Банк» надало згоду на погашення ТОВ «Лозівський ковальсько-механічний завод» частини заборгованості за нарахованими згідно умов договору процентами в сумі 265100,00 доларів США, в національній валюті України, що, виходячи з курсу 3693,43 гривень за 100 доларів США, складає 9791282,93 грн. Дані кошти були направленні на погашення відсотків за користування кредитом відповідно до п. 10.4 договору про відкриття кредитної лінії №002-CRD/17-USB від 08.06.2017 року, де сторони визначили, що якщо коштів, що направляються для погашення заборгованості позичальника за цим договором, недостатньо для її повного погашення, погашення повинно здійснюватися у такій черговості: - прострочені проценти за користування кредитом (за їх наявності); - прострочена заборгованість за комісійними винагородами (за їх наявності); - прострочена заборгованість за траншем (кредитом) (за їх наявності); - строкові проценти за користування кредитом (за їх наявності); - строкова заборгованість за комісійними винагородами (за їх наявності); - строкове повернення траншу (кредиту); - пеня за прострочення повернення кредиту або його частини (за її наявності); - пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом (за її наявності); - передбачені цим договором штрафи (за їх наявності). Згідно з положеннями ст.ст. 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України на підставі кредитного договору у позичальника виникає обов`язок з повернення наданих йому банком грошових коштів (кредиту) та сплати процентів у встановлені договором строки (терміни). Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (абз. 2 ч. 1 ст. 1048 зазначеного Кодексу). Відповідно до правової позиції, викладеної в Постанові Великої Палати Верховного суду від 04.02.2020 року у справі №912/1120/16) право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України. Як вбачається з матеріалів заяви, 22.05.2019 року АТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Сенс Банк», направив на адресу боржника та поручителя вимогу про дострокове повернення кредиту протягом 10 календарних днів з дати направлення вимоги право передбачене п. 11.6 Договору. Тобто право нараховувати відсотки у банку було по 03.06.2019 року, що і було зроблено останнім згідно наданого розрахунку. Отже, обґрунтованими є вимоги АТ «Сенс Банк» за договором про відкриття кредитної лінії №002-CRD/17-USB щодо суми боргу по відсоткам за користування кредитом за період з 30.06.2018 року по 03.06.2019 року у розмірі 12954415,25 грн, які підтверджені матеріалами поданої заяви та наданими кредитором суду доказами. Щодо заявлених АТ «Сенс Банк» грошових вимог із комісії за управління кредитною лінією за договором про відкриття кредитної лінії №002-CRD/17-USB. ~ Відповідно до умов додаткової угоди №5 від 25.01.2019 року до договору про відкриття кредитної лінії №002-CRD/17-USB року сторони визначили, що позичальник зобов`язується щомісячно сплачувати банку комісію за управління кредитною лінією протягом усього строку користування кредитом у розмірі 1250,00 доларів США. Комісія нараховується щомісяця у останній робочий день місяця та сплачується у гривнях у еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України, встановленим на день нарахування. Згідно з представленим кредитором розрахунком заборгованості з комісії за управління кредитною лінією вбачається нарахування АТ «Сенс Банк» суми комісії за період з 01.03.2019 року по 03.06.2019 року на загальну суму 133397,32 грн. Перевіривши наданий заявником розрахунок заборгованості з комісії за управління кредитною лінією за договором про відкриття кредитної лінії №002-CRD/17-USB, який був доданий банком до уточненої заяви із грошовими вимогами, встановлено, що його проведено відповідно до умов додаткової угоди №5 від 25.01.2019 року до договору про відкриття кредитної лінії №002-CRD/17-USB. Не зазначення відомостей офіційного курсу НБУ, встановленого на день нарахування комісії, не спростовує вірність даних в такому розрахунку. До того ж, у разі незгоди боржника із проведеним розрахунком, він мав можливість надати свій контррозрахунок заборгованості з комісії за управління кредитною лінією, чого останнім зроблено не було. Таким чином, суд вважає обґрунтованим вимоги АТ «Сенс Банк» за договором про відкриття кредитної лінії №002-CRD/17-USB щодо суми боргу комісії за управління кредитною лінією у розмірі 133397,32 грн, які підтверджені матеріалами поданої заяви та наданими кредитором суду доказами. Щодо нарахування АТ «Сенс Банк» сум пені за прострочення сплати процентів у розмірі 4055067,25 грн та пені за прострочення сплати комісії у розмірі 69043,64 грн. за договором про відкриття кредитної лінії №002-CRD/17-USB. Відповідно до п. 11.1 до договору про відкриття кредитної лінії №002-CRD/17-USB сторони визначили, що за прострочення кредиту чи його частини та/або сплати процентів та/або комісії за управління кредитною лінією позичальник зобов`язаний сплатити банку пеню у розмірі 0,2 (нуль цілих дві десятих відсотки) від простроченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який стягується пеня. Згідно з представленим кредитором розрахунком заборгованості вбачається нарахування АТ «Сенс Банк» пені за прострочення сплати процентів у розмірі 4055067,25 грн за період з 06.04.2019 року по 23.03.2023 року та пені за прострочення сплати комісії у розмірі 69043,64 грн за період з 06.04.2019 року по 23.03.2023 року. Заявлені банком суми пені за договором про відкриття кредитної лінії №002-CRD/17-USB були визнані розпорядником майна у повному обсязі. Відповідно до ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Тобто законодавець дав змогу сторонам на власний розсуд визначити строк припинення нарахування штрафних санкцій. Можливість визначення сторонами договору іншого строку розрахунку пені ніж визначено ст.232 Господарського кодексу України підтверджено позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 16.10.2024 року у справі №911/952/22. Так, в договорі про відкриття кредитної лінії №002-CRD/17-USB, сторони визначили, що нарахування встановлених договором пені та/або штрафів за невиконання та/або неналежне виконання зобов`язань за договором, припиняється через один рік від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане п. 11.4 Договору про відкриття кредитної лінії №002-CRD/17-USB. Отже, нарахування пені більше ніж за 6 місяців узгоджується з умовами договору та нормами законодавства. 02.04.2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» яким було доповнено п. 12 Розділу «Перехідних та прикінцевих положень» Цивільного кодексу України, наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Крім того, вказаним законом було доповнено пункт 7 «Прикінцевих положень» Господарського кодексу України, який визначив, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Карантин в Україні був введений 11.03.2020 року та скасований 30.06.2023 року Виходячи з вищезазначених норм, АТ «Сенс Банк» нарахувало пеню на відсотки за березень та квітень 2019 року починаючи з 06.04.2019 року по 23.03.2023 року, тобто в межах відповідних строків. Крім того, нарахована пеня не підпадає під дію Закону України від 16.06.2020 року №691-ХІ «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19». Так, вказаний закон визначає, що у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення. В даному випадку, пеня нарахована на відсотки, які виникли до періоду дії карантину, як і заборгованість по комісії. Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що за договором про відкриття кредитної лінії №002-CRD/17-USB підлягають визнанню вимоги в загальному розмірі 201224355,11 грн, з яких 184012431,65 грн тіло кредиту, 12954415,25 грн відсотки, 133397,32 грн комісія, 4124110,89 грн пеня (пеня за прострочення спати процентів 4055067,25 грн та пеня за прострочення сплати комісії 69043,64 грн). 3. Договір про відкриття кредитної лінії №40-В/17 від 26.05.2017 року (кредитний договір 3). 26.05.2017 року між Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» (надалі банк, в подальшому змінено назву на Акціонерне товариство «Сенс Банк») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лозівський ковальсько-механічний завод» (надалі позичальник) укладено договір про відкриття кредитної лінії №40-В/17. Відповідно до умов договору про відкриття кредитної лінії №40-В/17, сторони визначили: - ліміт кредитної лінії (граничний розмір кредиту) становить 6000000,00 доларів США; - розмір процентів за користування кредитом складає 13,5% - тип процентної ставки ~(процентів) за користування кредитом фіксована; - строк дії кредитної лінії закінчується 24.05.2022 року. Додаткової угодою №1 від 30.05.2017 року до договору про відкриття кредитної лінії №40-В/17, сторони визначили, що банк надає позичальнику транш у сумі 4200000,00 доларів США. Крім того, пунктом 5 вказаної додаткової угоди, сторони визначили розмір та строки повернення траншу. Так, датою поверненням останньої частини траншу є 24.05.2022 року. Також, додатковою угодою №2 від 30.05.2017 року до договору про відкриття кредитної лінії №40-В/17, сторони визначили, що банк надає позичальнику транш у сумі 1800000,00 доларів США. Крім того, пунктом 5 вказаної додаткової угоди, сторони визначили розмір та строки повернення траншу. Так, позичальник зобов`язаний повернути транш 24.05.2022 року. З метою забезпечення виконання перед АТ «Альфа-Банк» за договором про відкриття кредитної лінії №40-В/17, 26.05.2017 року між Публічним акціонерним товариством «Харківський підшипниковий завод» та Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» укладено договір поруки №100-П/17. Відповідно до п. 2.1 вищезазначеного договору поруки, поручитель поручається за виконання ТОВ «Лозівський ковальсько-механічний завод» наступних обов`язків, що виникли на підставі договору про відкриття кредитної лінії №40-В/17 або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому: - обов`язку повернути банку наданий на підставі кредитного договору кредит у загальній сумі, що у будь-який момент часу не перевищуватиме ліміт кредитної лінії. Кожен з траншів, шляхом надання яких наданий такий кредит, повинен бути повернутий частинами та у строки, визначені у додатковій угоді, на підставі якої цей транш надано, але не пізніше ніж у день закінчення строку кредитної лінії; - обов`язку сплачувати банку проценти за користування кредитом, наданим за кредитним договором, у розмірі 13,5 % (тринадцять цілих п`ять десятих відсотків) річних або у будь-якому іншому (більшому або меншому) розмірі, якщо такий буде встановлений шляхом зміни кредитного договору у строки визначені в кредитному договорі; - обов`язку сплачувати банку комісію у строки і розмірі визначені в основному договорі; - обов`язку у випадках, передбачених основним договором або законодавством України, достроково (до настання термінів або строків повернення/сплати, зазначених вище у цьому пункті), повернути банку кредит, сплатити проценти за користування ним і виконати інші обов`язки, що виникають із основного договору; ~ - обов`язку сплатити банку неустойку (пеню, штрафи) та понад суму неустойки (пені, штрафів) відшкодувати збитки, заподіяні банку невиконанням або неналежним виконанням ТОВ «Лозівський ковальсько-механічний завод» своїх зобов`язань за Кредитним договором. Відповідно до п. 3.1 договору поруки, ТОВ «Лозівський ковальсько-механічний завод» і поручитель ПАТ «Харківський підшипниковий завод» відповідають перед банком за порушення відповідних обов`язків, перелічених у статті 2 договору, як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед АТ «Альфа-Банк» у тому ж обсязі, що і боржник. АТ «Альфа-Банк» свої зобов`язання виконав, надав позичальнику вищезазначені кошти, що підтверджується меморіальними ордерами №135627 від 30.05.2017 року та №135591 від 30.05.2017 року. У зв`язку з невиконанням ТОВ «Лозівський ковальсько-механічний завод» умов вказаного вище кредитного договору та частковим погашенням боргу, у боржника утворилась заборгованість перед банком за тiлом кредиту у розмірі 5985304,88 дол.США, що за офіційним курсом НБУ станом на 14.04.2023 року (36,5686/ 1 дол.США) становить 218874220,03 грн, суму якої розпорядником майна та боржником було визнано у повному обсязі. Згідно зі статтею 1 КУзПБ грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України). Отже, оскільки ПАТ «Харківський підшипниковий завод» є поручителем за договором про відкриття кредитної лінії №40-В/17, обґрунтованими є вимоги АТ «Сенс Банк» щодо суми боргу за тілом кредиту у розмірі 218874220,03 грн, які підтверджені матеріалами поданої заяви та наданими кредитором суду доказами. Щодо заявлених АТ «Сенс Банк» грошових вимог із заборгованості з процентів за користування кредитом. Розділом 6 договору про відкриття кредитної лінії №40-В/17, сторони визначили порядок нарахування, сплати та зміни розміру процентів за користування кредитом. Так, проценти нараховуються щомісячно, при цьому таке нарахування здійснюється не рідше одного разу на місяць, на суму кредиту протягом усього строку користування ним, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році (метод факт/факт) (для кредиту у гривнях) або фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році (метод факт/360) (для кредиту в іноземних валютах). Проценти, нараховані за місяць, позичальник зобов`язаний сплачувати щомісяця у строк з 1-го числа по 5-те число (включно) місяця, наступного за тим, за який вони нараховані (крім процентів за грудень та/або квітень). Проценти нараховані за грудень та/або квітень, Позичальник зобов`язаний сплачувати у строк з 1-го числа по 15-те число (включно) місяця, наступного за тим, за яким вони нараховані. Крім того, 25.01.2019 року додатковою угодою №5 до кредитного договору 3, сторони визначили, що проценти, нараховані та не сплачені за період з 01 жовтня 2018 року по 31 жовтня 2018 року (включно), сума яких складає 43448,33 доларів США, та проценти, нараховані та не сплачені, за період з 01 листопада 2018 року по 30 листопада 2018 року (включно), сума яких складає 42046,76 доларів США, позичальник зобов`язаний сплачувати частинами у наступні строки: - 7124,59 доларів США з 01.07.2019р. по 05.07.2019 року - 7124,59 доларів США з 01.08.2019р. по 05.08.2019 року - 7124,60 доларів США з 01.09.2019р. по 05.09.2019 року - 7124,59 доларів США з 01.10.2019р. по 07.10.2019 року - 7124,60 доларів США з 01.11.2019р. по 05.11.2019 року - 7124,58 доларів США з 01.12.2019р. по 05.12.2019 року - 7124,60 доларів США з 01.01.2020р. по 15.01.2020 року - 7124,58 доларів США з 01.02.2020р. по 05.02.2020 року - 7124,60 доларів США з 01.03.2020р. по 05.03.2020 року - 7124,58 доларів США з 01.04.2020р. по 06.04.2020 року - 7124,60 доларів США з 01.05.2020р. по 15.05.2020 року - 7124,58 доларів США з 01.06.2020р. по 05.06.2020 року Відсоткова ставка: На транш в розмірі 4200000 доларів США (залишок непогашеного траншу 4189713,42 дол.США) - 12% річних п. 2 додаткової угоди №1 від 30.05.2017 року до договору про відкриття кредитної лінії №40-В/17 (про надання траншу). На транш в розмірі 1800000 дол.США (залишок непогашеного траншу 1795591,46 доларів США) 0,1 % п. 2 додаткової угоди №2 від 30.05.2017 року до договору про відкриття кредитної лінії №40-В/17 (про надання траншу) Відповідно до представленого кредитором розрахунку заборгованості з відсотків вбачається нарахування АТ «Сенс Банк» суми процентів з 01.10.2018 року по 27.05.2019 року на загальну суму 267463,32 дол.США, що за офіційним курсом НБУ станом на 14.04.2023 року (36,5686/ 1 дол.США) становить 9780759,16 грн, суму якої розпорядником майна та боржником було визнано у повному обсязі. Згідно з положеннями ст.ст. 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України на підставі кредитного договору у позичальника виникає обов`язок з повернення наданих йому банком грошових коштів (кредиту) та сплати процентів у встановлені договором строки (терміни). Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (абз. 2 ч. 1 ст. 1048 зазначеного Кодексу). Відповідно до правової позиції, викладеної в Постанові Великої Палати Верховного суду від 04.02.2020 року у справі №912/1120/16) право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України. 17.05.2019 року АТ «Альфа-Банк» (наразі АТ «Сенс Банк») направив на адресу боржника вимогу про дострокове повернення кредиту протягом 10 календарних днів з дати направлення вимоги право передбачене п. 11.6 договору про відкриття кредитної лінії №40-В/17. Тобто право нараховувати відсотки у банку було по 27.05.2019 року, що і було зроблено останнім. Отже, суд вважає обґрунтованим вимоги АТ «Сенс Банк» за договором про відкриття кредитної лінії №40-В/17 щодо суми боргу по відсоткам за користування кредитом у розмірі 9780759,16 грн, які підтверджені матеріалами поданої заяви та наданими кредитором суду доказами. Щодо заявлених АТ «Сенс Банк» грошових вимог із комісії за управління кредитною лінією за договором про відкриття кредитної лінії №40-В/17. Відповідно до умов додаткової угоди №5 від 25.01.2019 року до договору про відкриття кредитної лінії №40-В/17 сторони визначили, що позичальник зобов`язується щомісячно сплачувати банку комісію за управління кредитною лінією протягом усього строку користування кредитом у розмірі 1250,00 доларів США. Комісія нараховується щомісяця у останній робочий день місяця та сплачується у гривнях у еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України, встановленим на день нарахування. Згідно з представленим кредитором розрахунком заборгованості з комісії за управління кредитною лінією вбачається нарахування АТ «Сенс Банк» суми комісії за період з 01.03.2019 року по 27.05.2019 року на загальну суму 100925,84 грн. Перевіривши наданий заявником розрахунок заборгованості з комісії за управління кредитною лінією за договором про відкриття кредитної лінії №40-В/17, який був доданий банком до уточненої заяви із грошовими вимогами, встановлено, що його проведено відповідно до умов додаткової угоди №5 від 25.01.2019 року до договору про відкриття кредитної лінії №40-В/17. Не зазначення відомостей офіційного курсу НБУ, встановленого на день нарахування комісії, не спростовує вірність даних в такому розрахунку. До того ж, у разі незгоди боржника із проведеним розрахунком, він мав можливість надати свій контррозрахунок заборгованості з комісії за управління кредитною лінією, чого останнім зроблено не було. Таким чином, суд вважає обґрунтованим вимоги АТ «Сенс Банк» за договором про відкриття кредитної лінії №40-В/17 щодо суми боргу комісії за управління кредитною лінією у розмірі 100925,84 грн, які підтверджені матеріалами поданої заяви та наданими кредитором суду доказами. Щодо нарахування АТ «Сенс Банк» сум пені за прострочення сплати процентів у розмірі 2622848,25 грн та прострочення сплати комісії у розмірі 68756,48 грн за договором про відкриття кредитної лінії №40-В/17. Відповідно до п. 11.1 до договору про відкриття кредитної лінії №40-В/17 сторони визначили, що за прострочення кредиту чи його частини та/або сплати процентів та/або комісії за управління кредитною лінією позичальник зобов`язаний сплатити банку пеню у розмірі 0,2 (нуль цілих дві десятих відсотки) від простроченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який стягується пеня. Згідно з представленим кредитором розрахунком заборгованості вбачається нарахування АТ «Сенс Банк» пені за прострочення сплати процентів у розмірі 2622848,25 грн за період з 06.04.2019 року по 23.03.2023 року та пені за прострочення сплати комісії у розмірі 68756,48 грн, були визнані розпорядником майна у повному обсязі. Відповідно до ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Тобто законодавець дав змогу сторонам на власний розсуд визначити строк припинення нарахування штрафних санкцій. Можливість визначення сторонами договору іншого строку розрахунку пені ніж визначено ст.232 Господарського кодексу України підтверджено позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 16.10.2024 року у справі №911/952/22. Так, в договорі про відкриття кредитної лінії №40-В/17, сторони визначили, що нарахування встановлених договором пені та/або штрафів за невиконання та/або неналежне виконання зобов`язань за договором, припиняється через один рік від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане - п. 11.4 договору про відкриття кредитної лінії №40-В/17. Отже, нарахування пені більше ніж за 6 місяців узгоджується з умовами договору та нормами законодавства. 02.04.2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» яким було доповнено п. 12 Розділу «Перехідних та прикінцевих положень» Цивільного кодексу України, наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Крім того, вказаним законом було доповнено пункт 7 «Прикінцевих положень» Господарського кодексу України, який визначив, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Карантин в Україні був введений 11.03.2020 року та скасований 30.06.2023 року Виходячи з вищезазначених норм, АТ «Сенс Банк» нарахувало пеню на відсотки за березень та квітень 2019 року починаючи з 06.04.2019 року по 23.03.2023 року, тобто в межах відповідних строків. Крім того, нарахована пеня не підпадає під дію Закону України від 16.06.2020 року №691-ХІ «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19». Так, вказаний закон визначає, що у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення. В даному випадку, пеня нарахована на відсотки, які виникли до періоду дії карантину, як і заборгованість по комісії. Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що за договором про відкриття кредитної лінії №40-В/17 підлягають визнанню вимоги в загальному розмірі 231447509,76 грн, з яких 218874220,03 грн тіло кредиту, 9780759,16 грн відсотки, 100925,84 грн комісія, 2691604,73 грн пеня (пеня за прострочення сплати процентів 2622848,25 грн, пеня за прострочення сплати комісії у розмірі 68756,48 грн). 4. Договір про відкриття кредитної лінії №003-CRD/17-USB від 09.06.2017 року (кредитний договір 4). 09.06.2017 року між Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» (надалі банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лозівський ковальсько-механічний завод» (надалі позичальник) укладено договір про відкриття кредитної лінії №003-CRD/17-USB. Відповідно до умов договору про відкриття кредитної лінії №003-CRD/17-USB сторони визначили: - ліміт кредитної лінії (граничний розмір кредиту) становить 3000000,00 доларів США (три мільйони доларів США, 00 центів); - розмір процентів за користування кредитом складає 13,5% (тринадцять цілих п`ять десятих відсотків); - тип процентної ставки ~(процентів) за користування кредитом фіксована; - строк дії кредитної лінії закінчується 08.06.2022 року. Додаткової угодою №1 від 13.06.2017 року до договору про відкриття кредитної лінії №003-CRD/17-USB, сторони визначили, що банк надає позичальнику транш у сумі 1522711,41 доларів США. Крім того, пунктом 5 вказаної додаткової угоди, сторони визначили розмір та строки повернення траншу. Так, датою поверненням останньої частини траншу є 08.06.2022 року. Додатковою угодою №2 від 13.06.2017 року до договору про відкриття кредитної лінії №003-CRD/17-USB, сторони визначили, що банк надає позичальнику транш у сумі 652590,60 доларів США. Крім того, пунктом 5 вказаної додаткової угоди, сторони визначили розмір та строки повернення траншу. Так, позичальник зобов`язаний повернути транш 08.06.2022 року. З метою забезпечення виконання перед АТ «Альфа-Банк» за договором про відкриття кредитної лінії №003-CRD/17-USB, 09.06.2017 року між Публічним акціонерним товариством «Харківський підшипниковий завод» та Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» укладено договір поруки №003-CRD/17-USB-SUR10. Відповідно до п. 2.1 вищезазначеного договору поруки, поручитель поручається за виконання ТОВ «Лозівський ковальсько-механічний завод» наступних обов`язків, що виникли на підставі вищезазначеного кредитного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому: - обов`язку повернути банку наданий на підставі кредитного договору кредит у загальній сумі, що у будь-який момент часу не перевищуватиме ліміт кредитної лінії. Кожен з траншів, шляхом надання яких наданий такий кредит, повинен бути повернутий частинами та у строки, визначені у додатковій угоді, на підставі якої цей транш надано, але не пізніше ніж у день закінчення строку кредитної лінії; - обов`язку сплачувати банку проценти за користування кредитом, наданим за кредитним договором, у розмірі 13,5 % (тринадцять цілих п`ять десятих відсотків) річних або у будь-якому іншому (більшому або меншому) розмірі, якщо такий буде встановлений шляхом зміни кредитного договору у строки визначені в кредитному договорі; - обов`язку сплачувати банку комісію у строки і розмірі визначені в основному договорі; - обов`язку у випадках, передбачених основним договором або законодавством України, достроково (до настання термінів або строків повернення/сплати, зазначених вище у цьому пункті), повернути банку кредит, сплатити проценти за користування ним і виконати інші обов`язки, що виникають із основного договору; ~ - обов`язку сплатити банку неустойку (пеню, штрафи) та понад суму неустойки (пені, штрафів) відшкодувати збитки, заподіяні Банку невиконанням або неналежним виконанням ТОВ «Лозівський ковальсько-механічний завод» своїх зобов`язань за кредитним договором. Відповідно до п. 3.1 договору поруки, ТОВ «Лозівський ковальсько-механічний завод» і поручитель ПАТ «Харківський підшипниковий завод» відповідають перед Банком за порушення відповідних обов`язків, перелічених у статті 2 договору, як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і боржник. АТ «Укрсоцбанк» свої зобов`язання виконав, надав позичальнику вищезазначені кошти, що підтверджується меморіальними ордерами №1550398075 від 13.06.2017 року та №1550398281 від 13.06.2017 року. У зв`язку з невиконанням ТОВ «Лозівський ковальсько-механічний завод» умов вказаного вище кредитного договору, у ПрАТ «Харківський підшипниковий завод» утворилась заборгованість за тiлом кредиту у розмірі 2175302,01 дол.США, що за офіційним курсом НБУ станом на 14.04.2023 року (36,5686/ 1 дол.США) становить 79547749,08 грн, суму якої визнано розпорядником майна. Яв вже було зазначено вище, 15.10.2019 року рішенням №4/2019 загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства «Альфа-Банк» та Рішенням №5/2019 єдиного акціонера Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» затверджено передавальний акт, відповідно до якого з 15.10.2019 року АТ «Альфа-Банк» є правонаступником усього майна, майнових прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк». Відповідно 1.1 розділу 1 статуту АТ «Сенс Банк», останній є правонаступником всього майна, прав і зобов`язань Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на підставі рішення єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» (рішення від 15.10.2019 року №5/2019) та рішення загальних зборів АТ «Альфа-Банк» (протокол від 15.10.2019 року №4/2019), якими було затверджено передавальний акт та відповідно до яких до АТ «Альфа-Банк» передано все майно, права і зобов`язання АТ «Укрсоцбанк». Отже, АТ «Сенс Банк» доведено, що він є правонаступником всіх прав та обов`язків Акціонерного товариства «Укрсоцбанк». Згідно зі статтею 1 КУзПБ грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України). Отже, обґрунтованими є вимоги АТ «Сенс Банк» за договором про відкриття кредитної лінії №003-CRD/17-USB щодо суми боргу за тілом кредиту у розмірі 79547749,08 грн, які підтверджені матеріалами поданої заяви та наданими кредитором суду доказами. Щодо заявлених АТ «Сенс Банк» грошових вимог із заборгованості з процентів за користування кредитом. Розділом 6 договору про відкриття кредитної лінії №003-CRD/17-USB, сторони визначили порядок нарахування, сплати та зміни розміру процентів за користування кредитом. Так, проценти нараховуються на суму кожного траншу, з дати надання траншу до дати фактичного погашення (повернення) такого траншу (при цьому, для цілей нарахування процентів день його надання враховується, а день повернення не враховується), кожного робочого дня та на фактичний залишок заборгованості за траншем на кінець такого дня. Проценти нараховуються виходячи з фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році (метод факт/360). Нараховані проценти за кожен процентний період, крім останнього, сплачуються позичальником протягом строку сплати процентів, а за останній процентний період в термін сплати процентів. Процентний період означає період у часі, за який нараховані за користування траншем проценти, що підлягають сплаті протягом строку сплати процентів або в термін сплати процентів. Процентний період становить 1 (один) календарний місяць, крім першого та останнього, які можуть бути меншими. При цьому: - перший процентний період починається з дати надання траншу та закінчується в передостанній календарний день календарного місяця, в якому надавався транш; - кожен наступний процентний період, починаючи з другого, за виключенням останнього, починається в останній календарний день попереднього календарного місяця та закінчується в передостанній календарний день поточного календарного місяця; - останній процентний період починається в останній календарний день попереднього календарного місяця та закінчується в день, що передує даті повернення траншу, визначеній у відповідній додатковій угоді про надання траншу на підставі якої він надавався чи даті дострокового погашення траншу. ~~ Крім того, 25.01.2019 року додатковою угодою №5 до договору про відкриття кредитної лінії №003-CRD/17-USB, сторони визначили, що проценти, нараховані та не сплачені за період з 31 липня 2018 року по 30 серпня 2018 року (включно), сума яких складає 14755,60 доларів США, та проценти, нараховані та не сплачені, за період з 31 серпня 2018 року по 29 вересня 2018 року (включно), сума яких складає 15767,31 доларів США, та проценти, нараховані та не сплачені за період з 30 вересня 2018 року по 30 жовтня 2018 року (включно), сума яких складає 15790,88 доларів США, та проценти, нараховані та не сплачені за період з 31 жовтня 2018 року по 29 листопада 2018 року (включно), сума яких складає 15281,49 доларів США, позичальник зобов`язаний сплачувати частинами у наступні строки: - 5132,94 доларів США з 30.06.2019р. по 05.07.2019 року - 5132,94 доларів США з 31.07.2019р. по 05.08.2019 року - 5132,94 доларів США з 31.08.2019р. по 05.09.2019 року - 5132,94 доларів США з 30.09.2019р. по 05.10.2019 року - 5132,94 доларів США з 31.10.2019р. по 05.11.2019 року - 5132,94 доларів США з 30.11.2019р. по 05.12.2019 року - 5132,94 доларів США з 31.12.2019р. по 05.01.2020 року - 5132,94 доларів США з 31.01.2020р. по 05.02.2020 року - 5132,94 доларів США з 29.02.2020р. по 05.03.2020 року - 5132,94 доларів США з 31.03.2020р. по 05.04.2020 року - 5132,94 доларів США з 30.04.2020р. по 05.05.2020 року - 5132,94 доларів США з 31.05.2020р. по 05.06.2020 року Відсоткова ставка: На транш в розмірі 652590,60 дол.США. 0,1% - п. 2 додаткової угоди №2 від 13.06.2017 року до договору про відкриття кредитної лінії №003-CRD/17-USB (про надання траншу). На транш в розмірі 1522711,41 дол.США. 6,35% - 9,35% - 12% п.2 додаткової угоди №1 від 30.05.2017 року до договору про відкриття кредитної лінії №003-CRD/17-USB (про надання траншу). Відповідно до представленого кредитором розрахунку заборгованості з відсотків вбачається нарахування АТ «Сенс Банк» суми процентів з 31.07.2018 року по 03.06.2019 року на загальну суму 133837,35 дол.США., що за офіційним курсом НБУ станом на 14.04.2023 року (36,5686/ 1 дол.США) становить 4894244,52 грн, суму якої розпорядником майна було визнано у повному обсязі. Згідно з положеннями ст.ст. 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України на підставі кредитного договору у позичальника виникає обов`язок з повернення наданих йому банком грошових коштів (кредиту) та сплати процентів у встановлені договором строки (терміни). Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (абз. 2 ч. 1 ст. 1048 зазначеного Кодексу). Відповідно до правової позиції, викладеної в Постанові Великої Палати Верховного суду від 04.02.2020 року у справі №912/1120/16) право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України. 22.05.2019 року АТ «Укрсоцбанк» направив на адресу боржника та поручителя вимогу про дострокове повернення кредиту протягом 10 календарних днів з дати направлення вимоги право передбачене п. 11.6 договору. Тобто право нараховувати відсотки у банку було по 03.06.2019 року, що і було зроблено останнім. Отже, суд вважає обґрунтованим вимоги АТ «Сенс Банк» за договором про відкриття кредитної лінії №003-CRD/17-USB щодо суми боргу по відсоткам за користування кредитом у розмірі 4894244,52 грн, які підтверджені матеріалами поданої заяви та наданими кредитором суду доказами. Щодо заявлених АТ «Сенс Банк» грошових вимог із комісії за управління кредитною лінією за договором про відкриття кредитної лінії №003-CRD/17-USB. Відповідно до умов додаткової угоди №5 від 25.01.2019 року до договору про відкриття кредитної лінії №003-CRD/17-USB року сторони визначили, що позичальник зобов`язується щомісячно сплачувати банку комісію за управління кредитною лінією протягом усього строку користування кредитом у розмірі 1250,00 доларів США. Комісія нараховується щомісяця у останній робочий день місяця та сплачується у гривнях у еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України, встановленим на день нарахування. Згідно з представленим кредитором розрахунком заборгованості з комісії за управління кредитною лінією вбачається нарахування АТ «Сенс Банк» суми комісії ~за період з 01.03.2019 року по 03.06.2019 року на загальну суму 133397,22 грн, яка розпорядником майна визнана у повному обсязі. Перевіривши наданий заявником розрахунок заборгованості з комісії за управління кредитною лінією за договором про відкриття кредитної лінії №003-CRD/17-USB, який був доданий банком до уточненої заяви із грошовими вимогами, встановлено, що його проведено відповідно до умов додаткової угоди №5 від 25.01.2019 року до договору про відкриття кредитної лінії.. Не зазначення відомостей офіційного курсу НБУ, встановленого на день нарахування комісії, не спростовує вірність даних в такому розрахунку. При цьому відомості офіційного курсу НБУ є загальнодоступними. До того ж, у разі незгоди боржника із проведеним розрахунком, він мав можливість надати свій контррозрахунок заборгованості з комісії за управління кредитною лінією, чого останнім зроблено не було. Таким чином, суд вважає обґрунтованими вимоги АТ «Сенс Банк» за договором про відкриття кредитної лінії №003-CRD/17-USB щодо суми боргу комісії за управління кредитною лінією у розмірі 133397,22 грн, які підтверджені матеріалами поданої заяви та наданими кредитором суду доказами. Щодо нарахування АТ «Сенс Банк» сум пені за прострочення сплати процентів у розмірі 956723,72 грн та прострочення сплати комісії у розмірі 69043,64 грн за договором про відкриття кредитної лінії №003-CRD/17-USB. Відповідно до п. 11.1 до договору про відкриття кредитної лінії №003-CRD/17-USB сторони визначили, що за прострочення кредиту чи його частини та/або сплати процентів та/або комісії за управління кредитною лінією позичальник зобов`язаний сплатити банку пеню у розмірі 0,2 (нуль цілих дві десятих відсотки) від простроченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який стягується пеня. Згідно з представленим кредитором розрахунком заборгованості вбачається нарахування АТ «Сенс Банк» пені за прострочення сплати процентів у розмірі 956723,72 грн за період з 06.04.2019 року по 23.03.2023 року та пені за прострочення сплати комісії у розмірі 69043,64 грн. Заявлені банком суми пені за договором про відкриття кредитної лінії №003-CRD/17-USB визнані розпорядником майна у повному обсязі. Відповідно до ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Тобто законодавець дав змогу сторонам на власний розсуд визначити строк припинення нарахування штрафних санкцій. Можливість визначення сторонами договору іншого строку розрахунку пені ніж визначено ст.232 Господарського кодексу України підтверджено позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 16.10.2024 року у справі №911/952/22. Так, в договорі про відкриття кредитної лінії №003-CRD/17-USB, сторони визначили, що нарахування встановлених договором пені та/або штрафів за невиконання та/або неналежне виконання зобов`язань за договором, припиняється через один рік від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане п. 11.4 договору про відкриття кредитної лінії №003-CRD/17-USB. Отже, нарахування пені більше ніж за 6 місяців узгоджується з умовами договору та нормами законодавства. 02.04.2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» яким було доповнено п. 12 Розділу «Перехідних та прикінцевих положень» Цивільного кодексу України, наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Крім того, вказаним законом було доповнено пункт 7 «Прикінцевих положень» Господарського кодексу України, який визначив, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Карантин в Україні був введений 11.03.2020 року та скасований 30.06.2023 року Виходячи з вищезазначених норм, АТ «Сенс Банк» нарахувало пеню на відсотки за березень та квітень 2019 року починаючи з 06.04.2019 року по 23.03.2023 року, тобто в межах відповідних строків. Крім того, нарахована пеня не підпадає під дію Закону України від 16.06.2020 року №691-ХІ «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19». Так, вказаний закон визначає, що у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення. В даному випадку, пеня нарахована на відсотки, які виникли до періоду дії карантину, як і заборгованість по комісії. Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що за договором про відкриття кредитної лінії №003-CRD/17-USB підлягають визнанню вимоги в загальному розмірі 85601158,28 грн, з яких 79547749,08 грн тіло кредиту, 4894244,52 грн відсотки, 133397,32 грн комісія, 1025767,36 грн пеня (пеня за прострочення спати процентів - 956723,72 грн та пеня за прострочення сплати комісії у розмірі 69043,64 грн). У заяві з кредиторськими вимогами АТ «Cенс Банк» зазначено, що загальна сума заборгованості кредитора, яка є предметом забезпечення становить 343047900,00 грн, яка складається фактично із суми заставної вартості по всіх укладених з боржником договорам забезпечення. Згідно ч.2 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про заставу» застава - це спосіб забезпечення зобов`язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Аналогічна норма також міститься у статті 572 Цивільного кодексу України. Стаття 589 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. Частинами 1, 2 статті 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 Закону України «Про іпотеку». Верховний суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у справі №904/13609/19 від 04.02.2021 року з метою єдності та сталості судової практики щодо визначення розміру забезпечених вимог кредиторів дійшов висновку, що вимоги забезпеченого кредитора, якщо інше не обумовлено договором застави (іпотеки) та немає заяви такого кредитора про повну чи часткову відмову від забезпечення, до майнового поручителя, який не є боржником в основному зобов`язанні, є забезпеченими в цілому незалежно від облікової оцінки заставного (іпотечного) майна визначеної сторонами в договорі застави (іпотеки). Такий підхід враховує положення абзацу 3 частини 2 статті 45 КУзПБ. Забезпечений кредитор при такому підході самостійно визначає модель поведінки щодо своєї участі у справі про банкрутство: або його вимоги є повністю забезпеченими (з урахуванням умов відповідного договору застави (іпотеки)), однак при цьому він бере участь у засіданні зборів кредиторів та комітеті кредиторів лише з правом дорадчого голосу, або він вчиняє активні процесуальні дії щодо повної чи часткової відмови від забезпечення і таким чином набуватиме право вирішального голосу на зборах кредиторів. З вищенаведеного та відповідно до поданої заяви кредитора вбачається, що вимоги забезпеченого кредитора-банку на суму 343047900,00 грн визначені кредитором виключно до оцінки заставного (іпотечного) майна, визначеної сторонами в договорах застави (іпотеки). В іншій частині вимоги кредитора АТ «Сенс Банк» не є забезпеченими, що відповідає внутрішній волі кредитора при поданні заяви з грошовими вимогами до боржника в межах справи про банкрутство та приписам ч. 2 статті 45 КУзПБ. 1. З метою забезпечення виконання зобов`язань за договором про відкриття кредитної лінії №32-В/17 від 25.05.2017 року, між кредитором та боржником укладені наступні договори: а) Договір іпотеки №188/17 від 05.05.2017 року, предметом якого є нежитлова будівля літ. "И-3", загальною площею 68172,6 кв.м за адресою Харківська обл., м.Харків, проспект Індустріальний (проспект Фрунзе), будинок 3. Відповідно до п. 3.3. договору вартість предмета іпотеки за домовленістю сторін становить 53458000,00 грн. б) Договір застави рухомого майна №184/17 від 25.05.2017 року, а саме обладнання, що зберігається за адресою місто Харків, проспект Московський 277: - Термічний агрегат для сфероїдизації підшипникових кілецьтипу (Інвентарний номер 7250), - Генератор экзогаза М30-4 (Інвентарний номер 1596), - Лінія автоматична для гарячого штампування кілець моделі.Л324.21.100 (Інвентарний номер12732), - Лінія автоматична для гарячого штампування поковок кілець підшипників моделі Л.324.32.100 (Інвентарний номер 12733), - Трансформатор ТРДН 25000/110/6кВ) (Інвентарний номер КИ696), Відповідно до п. 3.3. договору вартість предмета застави за домовленістю сторін становить 154548000,00 грн. Отже, загальна вартість майна боржника, переданого в забезпечення виконання зобов`язань останнього за договором про відкриття кредитної лінії №32-В/17 від 25.05.2017 року, складає 208006000,00 грн. Відповідно до п.2 договору іпотеки №188/17 від 05.05.2017 року, сторони визначили, що договором забезпечується виконання іпотекодавцем зобов`язання, що виникло на підставі договору про відкриття кредитної лінії №32-В/17 від 25.05.2017 року або може виникнути на підставі нього в майбутньому, відповідно до якого іпотекодержатель має право вимагати, а іпотекодавець повинен виконати наступні обов`язки: - обов`язок повернути іпотекодержателю наданий на підставі договору про відкриття кредитної лінії №32-В/17 від 25.05.2017 року кредит у загальній сумі, що у будь-який момент часу не перевищуватиме ліміт кредитної лінії; - обов`язок сплачувати іпотекодержателю проценти за користування кредитом; - обов`язок сплачувати іпотекодержателю комісію у розмірі і строки визначені основним договором; - обов`язок у випадках і строки, передбачених договором про відкриття кредитної лінії №32-В/17 від 25.05.2017 року або законодавством України, достроково повернути іпотекодержателю кредит, сплатити проценти за користування ним і виконати інші обов`язки, що виникають із основного договору; ~ - обов`язок сплатити іпотекодержателю неустойку (пеню, штрафи) та понад суму неустойки (пені, штрафів) відшкодувати збитки, заподіяні іпотекодержателю внаслідок невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем своїх зобов`язань за основним договором або цим договором. Також, відповідно до п. 2.1 договору застави рухомого майна №184/17 від 25.05.2017 року, ним забезпечується виконання заставодавцем зобов`язання, що виникло на підставі договору про відкриття кредитної лінії №32-В/17 від 25.05.2017 року або може виникнути на підставі нього в майбутньому, відповідно до якого заставодержатель має право вимагати, а заставодавець повинен виконати наступні обов`язки: - обов`язок повернути заставодержателю наданий на підставі договору про відкриття кредитної лінії №32-В/17 від 25.05.2017 року кредит у загальній сумі, що у будь-який момент часу не перевищуватиме ліміт кредитної лінії; - обов`язок сплачувати заставодержателю проценти за користування кредитом, наданим за кредитною лінією у розмірі 13,5% річних або у будь-якому іншому (більшому або меншому) розмірі, якщо такий буде встановлений шляхом зміни договору про відкриття кредитної лінії №32-В/17 від 25.05.2017 року; - обов`язок сплачувати заставодержателю комісію у строки і розмірі визначені в договорі про відкриття кредитної лінії №32-В/17 від 25.05.2017 року; - обов`язок у випадках і строки, передбачених договором про відкриття кредитної лінії №32-В/17 від 25.05.2017 року або законодавством України, достроково повернути заставодержателю кредит, сплатити проценти за користування ним і виконати інші обов`язки, що виникають із основного договору; ~ - обов`язок сплатити заставодержателю неустойку (пеню, штрафи) та понад суму неустойки (пені, штрафів) відшкодувати збитки, заподіяні заставодержателю невиконанням або неналежним виконанням заставодавцем своїх зобов`язань за основним договором У свою чергу, відповідно до п. 10.4 ~договору про відкриття кредитної лінії №32-В/17 від 25.05.2017 року сторони визначили, якщо коштів, що направляються для погашення заборгованості позичальника за цим договором, недостатньо для її повного погашення, погашення повинно здійснюватися у такій черговості: - прострочені проценти за користування кредитом (за їх наявності); - пеня за прострочення комісії за управління кредитною лінією (за її наявності); - пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом (за її наявності); - пеня за прострочення повернення кредиту або його частини (за її наявності); - передбачені цим договором штрафи (за їх наявності); - прострочена комісія за управління кредитною лінією (за її наявності); - проценти за користування кредитом, визначені цим договором (за їх наявності); - транші, повернення яких у терміни, визначені у відповідності до договору, прострочено (за їх наявності); - строкова комісія за управління кредитною лінією (за її наявності); - строкові проценти за користування кредитом (за їх наявності); - строкове повернення кредиту. З викладеного вбачається, що при реалізації предметів іпотеки та застави, кошти направляються на погашення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №32-В/17 від 25.05.2017 року відповідно до визначеної черговості. Так, з загальної вартості майна в розмірі 208006000,00 грн відповідно до черговості погашення заборгованості за кредитним договором, забезпеченими вимогами є: - пеня повністю в сумі 9554227,83 грн, - комісія повністю в сумі 100925,84 грн, - відсотки повністю в сумі 30484490,76 грн, - тіло кредиту частково в сумі 167866355,57 грн. Таким чином із 831693124,81 грн загальних вимог за договором про відкриття кредитної лінії №32-В/17 забезпеченими майном боржника є 208006000,00 грн, решта вимог з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 623687124,81 грн є незабезпеченими вимогами. 2. З метою забезпечення виконання зобов`язань за договором про відкриття кредитної лінії №002-CRD/17-USB від 08.06.2017 року між кредитором та боржником укладені наступні договори: - Договір іпотеки №002-CRD/17-USB-MG6 від 08.06.2017 року, предметом якого є нежитлові будівлі літ. "2Б-2", загальною площею 1905,8 кв.м, літ. "2В-3", загальною площею 10291,6 кв.м, літ. "2Г-3", загальною площею 11201,1 кв.м, що розташовані за адресою Харківська обл., м. Харків, проспект Індустріальний (проспект Фрунзе), будинок 3. Відповідно до п. 3.3. договору вартість предмета іпотеки за домовленістю сторін становить 18811000,00 грн. - Договір застави рухомого майна №002-CRD/17-USB-PLA3 від 08.06.2017 року, а саме: машини та обладнання (верстати, станки та інше - всього 13 позицій, що перелічені у додатку №1 до договору застави). Відповідно до п. 3.3 договору вартість предмета застави за домовленістю сторін становить 22555400,00 грн. Загальна вартість майна боржника, переданого в забезпечення виконання зобов`язань останнього за договором про відкриття кредитної лінії №002-CRD/17-USB, складає 41366400,00 грн. Так, відповідно до п.2 договору іпотеки №002-CRD/17-USB-MG6 від 08.06.2017 року, ним забезпечується виконання іпотекодавцем зобов`язання, що виникло на підставі Договору про відкриття кредитної лінії №002-CRD/17-USB від 08.06.2017 року або може виникнути на підставі нього в майбутньому, відповідно до якого іпотекодержатель має право вимагати, а іпотекодавець повинен виконати наступні обов`язки: - обов`язок повернути іпотекодержателю наданий на підставі договору про відкриття кредитної лінії №002-CRD/17-USB від 08.06.2017 року кредит у загальній сумі, що у будь-який момент часу не перевищуватиме ліміт кредитної лінії; - обов`язок сплачувати іпотекодержателю проценти за користування кредитом; - обов`язок сплачувати іпотекодержателю комісію у розмірі і строки визначені основним договором; - обов`язок у випадках і строки, передбачених договором про відкриття кредитної лінії №002-CRD/17-USB ~від 08.06.2017 року або законодавством України, достроково повернути іпотекодержателю кредит, сплатити проценти за користування ним і виконати інші обов`язки, що виникають із основного договору; ~ - обов`язок сплатити іпотекодержателю неустойку (пеню, штрафи) та понад суму неустойки (пені, штрафів) відшкодувати збитки, заподіяні іпотекодержателю внаслідок невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем своїх зобов`язань за основним договором або цим договором. Також, відповідно до п. 2.1 договору застави рухомого майна №002-CRD/17-USB-PLA3 від 08.06.2017 року, ним забезпечується виконання заставодавцем зобов`язання, що виникло на підставі договору про відкриття кредитної лінії №002-CRD/17-USB від 08.06.2017 року або може виникнути на підставі нього в майбутньому, відповідно до якого заставодержатель має право вимагати, а заставодавець повинен виконати наступні обов`язки: - обов`язок повернути заставодержателю наданий на підставі договору про відкриття кредитної лінії №002-CRD/17-USB від 08.06.2017 року кредит у загальній сумі, що у будь-який момент часу не перевищуватиме ліміт кредитної лінії; - обов`язок сплачувати заставодержателю проценти за користування кредитом, наданим за кредитною лінією у розмірі 13,5% річних або у будь-якому іншому (більшому або меншому) розмірі, якщо такий буде встановлений шляхом зміни Договору про відкриття кредитної лінії №002-CRD/17-USB від 08.06.2017 року; - обов`язок сплачувати заставодержателю комісію у строки і розмірі визначені в договорі про відкриття кредитної лінії №002-CRD/17-USB від 08.06.2017 року; - обов`язок у випадках і строки, передбачених договором про відкриття кредитної лінії №002-CRD/17-USB від 08.06.2017 року або законодавством України, достроково повернути заставодержателю кредит, сплатити проценти за користування ним і виконати інші обов`язки, що виникають із основного договору; ~ - обов`язок сплатити заставодержателю неустойку (пеню, штрафи) та понад суму неустойки (пені, штрафів) відшкодувати збитки, заподіяні заставодержателю невиконанням або неналежним виконанням заставодавцем своїх зобов`язань за основним договором У свою чергу, відповідно до п. 10.4 договору про відкриття кредитної лінії №002-CRD/17-USB від 08.06.2017 року сторони визначили, якщо коштів, що направляються для погашення заборгованості позичальника за цим договором, недостатньо для її повного погашення, погашення повинно здійснюватися у такій черговості: - прострочені проценти за користування кредитом (за їх наявності); - прострочена заборгованість за комісійними винагородами (за їх наявності); - прострочена заборгованість за траншем (кредитом) (за їх наявності); - строкові проценти за користування кредитом (за їх наявності); - строкова заборгованість за комісійними винагородами (за їх наявності); - строкове повернення траншу (кредиту); - пеня за прострочення повернення кредиту або його частини (за її наявності); - пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом (за її наявності); - передбачені цим договором штрафи (за їх наявності). З викладеного вбачається, що при реалізації предметів іпотеки та застави, кошти направляються на погашення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №002-CRD/17-USB від 08.06.2017 року відповідно до визначеної черговості. Так, з загальної вартості майна в розмірі 41366400,00 грн відповідно до черговості погашення заборгованості за кредитним договором, забезпеченими вимогами є: - відсотки повністю в сумі 12954415,25 грн, - комісія повністю в сумі 133397,32 грн, - тіло кредиту частково в сумі 28278587,43 грн. Отже із 201224355,11 грн загальних вимог за договором про відкриття кредитної лінії №002-CRD/17-USB забезпеченими майном боржника є 41366400,00 грн, решта вимог в сумі 159857955,11 грн є незабезпеченими вимогами, з яких 155755844,22 грн - тіло кредиту та 4124110,89 грн - пеня (заборгованість по пені за прострочення сплати процентів в розмірі 4055067,25 грн та заборгованість по пені за прострочення сплати комісії в розмірі 69043,64 грн). 3. Боржник виступає поручителем та майновим поручителем (іпотекодавцем/заставодавцем) за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю «Лозівський ковальсько-механічний завод» (далі за текстом - позичальник) перед АТ «Сенс Банк», а саме за договором про відкриття кредитної лінії №40-В/17 від 26.05.2017 року. В забезпечення виконання зобов`язань позичальника за договором про відкриття кредитної лінії №40-В/17 від 26.05.2017 року між кредитором та боржником (як майновим поручителем/поручителем) укладені наступні договори: - Договір поруки №100-П/17 від 26.05.2017 року, відповідно до умов п. 3.1 якого ТОВ «Лозівський ковальсько-механічний завод» і поручитель ПАТ «Харківський підшипниковий завод» відповідають перед банком за порушення відповідних обов`язків, перелічених у статті 2 договору, як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і позичальник. - Договір іпотеки №236/17 від 26.05.2017 року, предметом якого є нежитлова будівля літ. "И-3", загальною площею 68172,6 кв.м за адресою Харківська обл., м. Харків, проспект Індустріальний (проспект Фрунзе), будинок 3, відповідно до п. 3.3. якого вартість предмета іпотеки за домовленістю сторін становить 53485000,00 грн. Відповідно до п.п. ї) п. 1.5. іпотечного договору предмет іпотеки є обтяженим відповідно до договору іпотеки №188/17 від 05.05.2017 року, укладеного в забезпечення зобов`язань боржника перед кредитором за договором про відкриття кредитної лінії №32-В/17 від 25.05.2017 року. - Договір застави рухомого майна №243/17 від 26.05.2017 року, а саме: виробниче обладнання: станки та інше в кількості 727 одиниць, перелічене у додатку №1 до договору застави. Відповідно до п. 3.3. договору вартість предмета застави за домовленістю сторін становить 49433500,00 грн. З огляду на те, що предмет іпотеки за іпотечним договором №236/17 від 26.05.2017 року забезпечує виконання зобов`язань також і за договором про відкриття кредитної лінії №32-В/17 від 25.05.2017 року, які є первісними зобов`язаннями, та на повне виконання зобов`язань за якими вартості предмета іпотеки не вистачає, виконання зобов`язань позичальника за договором про відкриття кредитної лінії №40-В/17 забезпечена лише заставою рухомого майна боржника вартістю 49433500,00 грн та порукою, за якою боржник відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і позичальник. Відповідно до п. 2.1 договору застави рухомого майна №243/17 від 26.05.2017 року, ним забезпечується виконання заставодавцем зобов`язання, що виникло на підставі Договору про відкриття кредитної лінії №40-В/17 від 26.05.2017 року або може виникнути на підставі нього в майбутньому, відповідно до якого заставодержатель має право вимагати, а заставодавець повинен виконати наступні обов`язки: - обов`язок повернути заставодержателю наданий на підставі договору про відкриття кредитної лінії №40-В/17 від 26.05.2017 року кредит у загальній сумі, що у будь-який момент часу не перевищуватиме ліміт кредитної лінії; - обов`язок сплачувати заставодержателю проценти за користування кредитом, наданим за кредитною лінією у розмірі 13,5% річних або у будь-якому іншому (більшому або меншому) розмірі, якщо такий буде встановлений шляхом зміни договору про відкриття кредитної лінії №40-В/17 від 26.05.2017 року; - обов`язку сплачувати заставодержателю комісію у строки і розмірі визначені в договорі про відкриття кредитної лінії №40-В/17 від 26.05.2017 року; - обов`язок у випадках і строки, передбачених договором про відкриття кредитної лінії №40-В/17 від 26.05.2017 року або законодавством України, достроково повернути заставодержателю кредит, сплатити проценти за користування ним і виконати інші обов`язки, що виникають із основного договору; ~ - обов`язок сплатити заставодержателю неустойку (пеню, штрафи) та понад суму неустойки (пені, штрафів) відшкодувати збитки, заподіяні заставодержателю невиконанням або неналежним виконанням заставодавцем своїх зобов`язань за основним договором У свою чергу, відповідно до п. 10.4 договору про відкриття кредитної лінії №40-В/17 від 26.05.2017 року сторони визначили, якщо коштів, що направляються для погашення заборгованості позичальника за цим договором, недостатньо для її повного погашення, погашення повинно здійснюватися у такій черговості: - прострочені проценти за користування кредитом (за їх наявності); - пеня за прострочення комісії за управління кредитною лінією (за її наявності); - пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом (за її наявності); - пеня за прострочення повернення кредиту або його частини (за її наявності); - передбачені цим договором штрафи (за їх наявності); - прострочена комісія за управління кредитною лінією (за її наявності); - проценти за користування кредитом, визначені цим договором (за їх наявності); - транші, повернення яких у терміни, визначені у відповідності до договору, прострочено (за їх наявності); - строкова комісія за управління кредитною лінією (за її наявності); - строкові проценти за користування кредитом (за їх наявності); - строкове повернення кредиту. З викладеного вбачається, що при реалізації предмету застави, кошти направляються на погашення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №40-В/17 від 26.05.2017 року відповідно до визначеної черговості. Так, з загальної вартості майна в розмірі 49433500,00 грн відповідно до черговості погашення заборгованості за кредитним договором, забезпеченими вимогами є: - відсотки повністю в сумі 9780759,16 грн, - пеня повністю в сумі 2691604,73 грн, - комісія повністю в сумі 100925,84 грн, - тіло кредиту частково в сумі 36860210,27 грн. Отже із 231447509,76 грн загальної суми заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №40-В/17 забезпеченими майном боржника є 49433500,00 грн, решта вимог в сумі 182014009,76 грн з заборгованості по тілу кредиту є незабезпеченими вимогами. 4. Боржник виступає поручителем та майновим поручителем (іпотекодавцем/заставодавцем) за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю «Лозівський ковальсько-механічний завод» (далі за текстом - позичальник) перед АТ «Сенс Банк» за договором про відкриття кредитної лінії №003-CRD/17-USB від 09.06.2017 року. В забезпечення виконання зобов`язань позичальника за договором про відкриття кредитної лінії №003-CRD/17-USB від 09.06.2017 року між кредитором та боржником (як майновим поручителем/поручителем) укладені наступні договори: - Договір поруки №003-CRD/17-USB -SUR10 від 09.06.2017 року, відповідно до умов п. 3.1 якого ТОВ «Лозівський ковальсько-механічний завод» і поручитель ПАТ «Харківський підшипниковий завод» відповідають перед банком за порушення відповідних обов`язків, перелічених у статті 2 договору, як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і позичальник. - Договір іпотеки №003-CRD/17-USB-MG5 від 09.06.2017 року, предметом якого є нежитлові будівлі літ. "2Б-2", загальною площею 1905,8 кв.м, літ. "2В-3", загальною площею 10291,6 кв.м, літ. "2Г-3", загальною площею 11201,1 кв.м, що розташовані за адресою Харківська обл., м. Харків, проспект Індустріальний (проспект Фрунзе), будинок 3, відповідно до п. 3.3. якого вартість предмета іпотеки за домовленістю сторін становить 18811000,00 грн. Відповідно до п.п. ї) п. 1.5. іпотечного договору предмет іпотеки є обтяженим відповідно до договору іпотеки №002-CRD/17-USB-MG6 від 08.06.2017 року, укладеного в забезпечення зобов`язань боржника перед кредитором за договором про відкриття кредитної лінії №002-CRD/17-USB від 08.06.2017 року. - Договір застави рухомого майна №003-CRD/17-USB-PLA4 від 09.06.2017 року, а саме виробниче обладнання: мийні машини, станки, стенди, нагрівачі та інше) перелічені у додатку №1 (10 позицій) та додатку №2 (6 позицій) до договору застави, відповідно до якого вартість предмета застави за домовленістю сторін, з урахуванням внесених змін, становить 44242000,00 грн. З огляду на те, що предмет іпотеки за іпотечним договором №003-CRD/17-USB-MG5 від 09.06.2017 року забезпечує виконання зобов`язань також і за договором відкриття кредитної лінії №002-CRD/17-USB від 08.06.2017 року, які є первісними зобов`язаннями, та на повне виконання зобов`язань за якими вартості предмета іпотеки не вистачає, виконання зобов`язань позичальника за договором про відкриття кредитної лінії №003-CRD/17-USB забезпечена лише заставою рухомого майна боржника вартістю 44242000,00 грн та порукою, за якою боржник відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і позичальник. Відповідно до п. 2.1 договору застави рухомого майна №003-CRD/17-USB-PLA4 від 09.06.2017 року, ним забезпечується виконання заставодавцем зобов`язання, що виникло на підставі договору про відкриття кредитної лінії №003-CRD/17-USB від 09.06.2017 року або може виникнути на підставі нього в майбутньому, відповідно до якого заставодержатель має право вимагати, а заставодавець повинен виконати наступні обов`язки: - обов`язок повернути заставодержателю наданий на підставі договору про відкриття кредитної лінії №003-CRD/17-USB від 09.06.2017 року кредит у загальній сумі, що у будь-який момент часу не перевищуватиме ліміт кредитної лінії; - обов`язок сплачувати заставодержателю проценти за користування кредитом, наданим за кредитною лінією у розмірі 13,5% річних або у будь-якому іншому (більшому або меншому) розмірі, якщо такий буде встановлений шляхом зміни договору про відкриття кредитної лінії №003-CRD/17-USB від 09.06.2017 року; - обов`язку сплачувати заставодержателю комісію у строки і розмірі визначені в договорі про відкриття кредитної лінії №003-CRD/17-USB від 09.06.2017 року; - обов`язок у випадках і строки, передбачених договором про відкриття кредитної лінії №003-CRD/17-USB від 09.06.2017 року або законодавством України, достроково повернути заставодержателю кредит, сплатити проценти за користування ним і виконати інші обов`язки, що виникають із основного договору; ~ - обов`язок сплатити заставодержателю неустойку (пеню, штрафи) та понад суму неустойки (пені, штрафів) відшкодувати збитки, заподіяні заставодержателю невиконанням або неналежним виконанням заставодавцем своїх зобов`язань за основним договором. У свою чергу, відповідно до п. 10.4 договору про відкриття кредитної лінії №003-CRD/17-USB від 09.06.2017 року сторони визначили, якщо коштів, що направляються для погашення заборгованості позичальника за цим договором, недостатньо для її повного погашення, погашення повинно здійснюватися у такій черговості: - прострочені проценти за користування кредитом (за їх наявності); - прострочена заборгованість за комісійними винагородами (за їх наявності); - прострочена заборгованість за Траншем (Кредитом) (за їх наявності); - строкові проценти за користування кредитом (за їх наявності); - строкова заборгованість за комісійними винагородами (за їх наявності); - строкове повернення Траншу (Кредиту); - пеня за прострочення повернення кредиту або його частини (за її наявності); - пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом (за її наявності); - передбачені цим договором штрафи (за їх наявності). Так, з вартості майна в розмірі 44242000,00 грн відповідно до черговості погашення заборгованості, забезпеченими вимогами є: - відсотки повністю в сумі 4894244,52 грн, - комісія повністю в сумі 133397,32 грн, - тіло кредиту частково в сумі 39214358,16 грн. Отже із 85601158,28 грн вимог за договором про відкриття кредитної лінії №003-CRD/17-USB забезпеченими майном боржника є 44242000,00 грн, решта вимог в сумі 41359158,28 грн є незабезпеченими вимогами, з яких 40333390,92 грн - тіло кредиту та пеня - 1025767,36 грн. Таким чином, загальна сума забезпечених вимог АТ «Сенс Банк» за чотирма договорами про відкриття кредитної лінії складає суму 343047900,00 грн, з яких 272219511,43 грн - тіло кредиту, 58113909,69 грн - відсотки, 468646,32 грн - комісія, 12245832,56 грн - пеня. Решта вимог у розмірі 1006918247,96 грн (1001768369,71 грн - тіло кредиту, 5149878,25 грн - пеня) є незабезпеченими. Щодо доводів боржника, що включення пені до забезпечених вимог суперечить правилам статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства, то таке твердження не відповідає дійсності та спростовується наступним. За визначеннями, наведеними у ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство. За приписами пункту 2 та 3 частини 2 ст. 45 статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим. Визначення забезпеченого зобов`язання та, відповідно, вимог забезпеченого кредитора, які включаються до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство, має здійснюватися з урахуванням положень законодавства, яке регулює забезпечення зобов`язань (зокрема, статей 572, 575, 589 Цивільного кодексу України, Закону України «Про заставу», Закону України «Про іпотеку»). Так, відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Частиною першою статті 583 Цивільного кодексу України визначено, що заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель); відповідні положення наведено також у ч.2 ст. 11 Закону України «Про заставу», за якою заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель). Згідно зі ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За змістом ч.1 ст. 584 Цивільного кодексу України, ч.1 ст. 12 Закону України «Про заставу» у договорі застави визначаються суть, розмір та строк виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, опис предмета застави, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором застави (ч.2 ст. 589 Цивільного кодексу України, ст. 19 Закону України «Про заставу»). Згідно з ч.1 ст. 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. За визначеннями, наведеними у ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом; основне зобов`язання - зобов`язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов`язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою; майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов`язання іншої особи-боржника. Частинами п`ятою, шостою статті 3 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною, зокрема, до припинення основного зобов`язання. У разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до договору іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами. Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання. Якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов`язаних з пред`явленням вимоги за основним зобов`язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрат на утримання і збереження предмета іпотеки; витрат на страхування предмета іпотеки; збитків, завданих порушенням основного зобов`язання чи умов іпотечного договору. Майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі реалізації предмета застави (іпотеки), у зв`язку зі зверненням на нього стягнення заставодавцем (іпотекодавцем) відповідне забезпечувальне зобов`язання припиняється (абз.5 ст. 28 Закону України «Про заставу», абз.3 ч.1 ст. 17 Закону України «Про іпотеку»). Положеннями ч.1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. За наведеними вище положеннями законодавства іпотекодержатель (заставодержатель) має право задовольнити всі свої забезпечені заставою чи іпотекою вимоги до боржника за рахунок майнового поручителя у розмірі вартості фактичної реалізації предмета майнової поруки, що здійснюється в порядку, передбаченому законодавством (якщо інше не передбачено договором або законом). Отже, виражений у грошовій формі розмір зобов`язання майнового поручителя визначається виходячи із дійсних на відповідний момент зобов`язань боржника, які існують за основним зобов`язанням (кредитним договором), з урахуванням обсягу забезпечення за умовами забезпечувального договору. Оцінка предмета забезпечення (майна) сторонами на момент укладення договору не впливає на обсяг забезпечених вимог у разі звернення стягнення на предмет забезпечення. Кодекс України з процедур банкрутства не містить іншого порядку та способу визначення забезпечених вимог, ніж наведені вище положення законодавства. Натомість, правове значення має розмір підтверджених документально зобов`язань боржника за основним зобов`язанням та вартість фактичної реалізації предмета забезпечення, яка на стадії затвердження реєстру вимог кредиторів за результатами попереднього засідання ще невідома. У разі реалізації предмета іпотеки з дотриманням вимог Закону про банкрутство іпотека та майнова порука припиняються у повному обсязі, оскільки їх мета досягнута. Погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом, позачергово (ч.6 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства). Спрямування коштів, отриманих за рахунок майна банкрута, яке є предметом забезпечення, для погашення вимог інших кредиторів, якщо ще не виконані забезпечені цим майном зобов`язання боржника за основним зобов`язанням, суперечить положенням наведеного вище законодавства. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 15.05.2018 року у справі №902/492/17. З викладеного вбачається, що включення пені до забезпечених вимог не суперечить вимогам чинного законодавства та правилам статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства. Законодавством не заборонено включення до договорів умов, в якій послідовності провадиться зарахування (погашення) вимог. Визначення того, що вимоги є забезпеченими відбувається з урахуванням умов основних договорів та забезпечувальних правочинів. Кодекс України з процедур банкрутства не може змінювати відповідні умови основних договорів та забезпечувальних правочинів. За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставини справи в їх сукупності, керуючись законом. Колегія суддів зазначає, що апелянтом по даній справі всупереч приписів ст. 73, 74, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України не доведено факту, а також не надано належних, допустимих і достатніх доказів на підтвердження своєї позиції по справі. Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв`язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржувані ухвали прийнято з порушенням судом норм права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів та вчинені при довільному тлумаченні норм права та наявних між сторонами правовідносин, у зв`язку з чим апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржувані ухвала Господарського суду Харківської області від 30.04.2024 року винесена за результатом розгляду кредиторських вимог Акціонерного товариства «Сенс Банк» та ухвала Господарського суду Харківської області від 28.01.2025 року винесена за результатом попереднього засідання у справі №922/2523/22 у відповідній частині мають бути залишені без змін. Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-79, 126, 129, 240, 269, 270, п.1, ч.1 ст.275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.04.2024 року винесену за результатом розгляду кредиторських вимог Акціонерного товариства «Сенс Банк» у справі №922/2523/22 залишити без змін. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.01.2025 року винесену за результатом попереднього засідання у справі №922/2523/22 у відповідній частині залишити без змін. Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст складено 07.04.2025 року. Головуючий суддя ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~В.С. Хачатрян Суддя ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~В.В. Россолов ~ Суддя ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~О.І. Склярук ~