Справа № 924/776/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33601 , м. Рівне, ~вул. Яворницького, 59 УХВАЛА про залишення апеляційної скарги без руху "13" травня 2025 р. ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~Справа № 924/776/24 ~ Суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Тимошенко О.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Теофіпольської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області на постанову Господарського суду Хмельницької області від 24.03.2025 (суддя Виноградова В.В., повний текст складено 27.03.2025) у справі № 924/776/24 за заявою Комунального підприємства "Тепловик" Теофіпольської селищної ради про банкрутство ВСТАНОВИВ: Постановою Господарського суду Хмельницької області від 24.03.2025, серед іншого, припинено процедуру розпорядження майном КП "Тепловик" Теофіпольської селищної ради; припинено повноваження розпорядника майна - арбітражного керуючого Гриценка І.І.; визнано боржника банкрутом; відкрито відносно банкрута ліквідаційну процедуру на строк, що не може перевищувати 12 місяців; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Перепелицю В.В.; припинено нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута; скасовано арешти, накладені на банкрута та інші обмеження щодо розпорядження його майном; припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном. До Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Теофіпольської селищної ради, в якій скаржник просить скасувати постанову Господарського суду Хмельницької області від 24.03.2025 у даній справі. ~~~~~~ Апеляційна скарга надіслана засобами поштового зв`язку 22.04.2025 (згідно відмітки пошти на конверті) та надійшла до апеляційного господарського суду 24.04.2025 (згідно відмітки канцелярії суду). Ухвалою суду від 25.04.2025 справу витребувано з Господарського суду Хмельницької області. Належним чином оформлені матеріали справи № 924/776/24 надійшли на адресу суду апеляційної інстанції 05.05.2025. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.05.2025 апеляційну скаргу Теофіпольської селищної ради на постанову Господарського суду Хмельницької області від 24.03.2025 у справі № 924/776/24 залишено без руху; запропоновано скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки шляхом подання до суду заяви (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Від апелянта 09.05.2025 надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги у справі № 924/776/24, до якого додано, зокрема, заяву про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження. Розглянувши заяву про поновлення строку на подання апеляційної скарги судовою колегією прийнято до уваги наступне. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Колегією суддів встановлено, що оскаржувану постанову прийнято судом першої інстанції 24.03.2025, її повний текст складено та підписано 27.03.2025. Відтак, останнім днем строку, встановленого на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції є 16.04.2025. Натомість, як зазначено вище, апеляційна скарга Теофіпольської селищної ради надіслана 22.04.2025 (згідно відмітки пошти на конверті), тобто після закінчення двадцятиденного строку для подання апеляційної скарги на постанову суду. В обґрунтування клопотання про поновлення вказаного процесуального строку, апелянт вказує, що недотримання строків апеляційного оскарження Теофіпольською селищною радою Хмельницького району Хмельницької області зумовлене діями (бездіяльністю) суду першої інстанції. Зокрема, судом не надіслано протягом строку на апеляційне оскарження копії повного тексту оскаржуваної постанови, яка була надіслана лише як повідомлення про відправку документа по справі № 924/776/24 без формування в електронному кабінеті підсистеми електронний суд в розділі "Мої справи" процесуального документу, що підлягає оскарженню та без повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа. Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Зі змісту наведеної норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідної заяви (клопотання) скаржника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків. При цьому ГПК не пов`язує право суду визнати поважною причину пропуску процесуального строку з вичерпним колом обставин, що його спричинили. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування заяви (клопотання) про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України"). Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини 3 та 4 ст.13 ГПК). Скаржник посилається на те, що йому не направлявся повний текст оскаржуваної постанови. Втім, з системи "Діловодство спеціалізованого суду" та матеріалів справи № 924/776/24 вбачається, що електронна копія оскаржуваної постанови була доставлена в Електронний кабінет представника Теофіпольської селищної ради - Віркун Тетяні Вікторівні 27.03.2025 о 21:30, що підтверджується відповідною довідкою Господарського суду Хмельницької області від 28.03.2025. Днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (ч. 6 ст. 242 ГПК). Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє (ч. 7 ст. 242 ГПК). Вказаним спростовується твердження скаржника про те, що він не був належним чином повідомлений про прийняття судового рішення. Суд також зауважує, що представник апелянта - Віркун Т.В. отримувала попередні процесуальні судові рішення у даній справі шляхом надсилання їх до Електронного кабінету, брала участь у судовому засіданні 24.03.2025 та була присутня при оголошенні вступної та резолютивної частин судового рішення. Одночасно, Віркун Тетяна Вікторівна зазначена представником Теофіпольської селищної ради у поданій апеляційній скарзі. Статтями 42, 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень, а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ГПК України. Так, у справі "Брумареску проти Румунії" Європейський суд з прав людини зазначив, що право на справедливий розгляд в суді, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, має тлумачитися у світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує, між іншим, верховенство права як частину спільної спадщини Договірних Сторін. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової певності, який вимагає, крім іншого, щоб у випадках, коли суди винесли остаточне рішення з якогось питання, їхнє рішення не підлягало сумніву. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та "Трух проти України» (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003). На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини "Богонос проти Росії" від 05.02.2004). Також Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. ~ З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі спрямовані на своєчасне одержання судових рішень, а також якісну підготовку апеляційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону. Водночас звернення з апеляційною скаргою є суб`єктивною дією скаржника, який зацікавлений у апеляційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення. Відповідно до положень частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ~статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. З урахуванням викладеного та на підставі частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції визнає неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення. За таких обставин апеляційна скарга Теофіпольської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області у справі № 924/776/24 залишається судом без руху для подання до суду відповідної заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з інших підстав. Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя УХВАЛИВ: 1. Визнати неповажними причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Господарського суду Хмельницької області від 24.03.2025 у справі № 924/776/24. 2. Апеляційну скаргу Теофіпольської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області на постанову Господарського суду Хмельницької області від 24.03.2025 у справі № 924/776/24 ~- залишити без руху. 3. Запропонувати скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки шляхом надання суду клопотання про поновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги із зазначенням інших підстав (за наявності таких) протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. 4. Роз`яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається останньому. 5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню. ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~Суддя ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~Тимошенко О.М.