Справа № 927/994/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 [email protected] УХВАЛА "16" липня 2025 р. Справа№ 927/994/23 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Руденко М.А. суддів: Барсук М.А. Пономаренка Є.Ю. перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення господарського суду Чернігівської області від 05.09.2023 (повний текст складено 15.09.2023) у справі №927/994/23 (суддя Шморгун В.В.) за позовом приватного акціонерного товариства "Украгро НПК" до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" про стягнення 31 219 436, 87 грн, ВСТАНОВИВ: Рішенням господарського суду Чернігівської області від 05.09.2023 позов задоволено частково. Стягнуто з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" на користь приватного акціонерного товариства "Украгро НПК" 28 685 872, 82 грн заборгованості за поставлений товар, 2 227 650, 12 грн пені, 229 486, 98 грн інфляційних втрат та 467 145, 15 грн витрат зі сплати судового збору. У решті позову відмовлено. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, 30.06.2025 представник ОСОБА_1 адвокат Єремеєв Андрій Володимирович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить: визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, поновити строк на таке оскарження та відкрити апеляційне провадження за цією апеляційною скаргою; звільнити від сплати судового збору або зменшити розмір судового збору за подання цієї апеляційної скарги та відстрочити його сплату до ухвалення судового рішення за наслідками розгляду цього спору; апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, рішення господарського суду Чернігівської області від 05.09.2023 у справі №927/994/23 скасувати і прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Згідно протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) від 01.07.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 по справі №927/994/23 передано на розгляд раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) у складі: головуючого судді Руденко М.А., судді Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2025 відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Чернігівської області від 05.09.2023 у справі №927/994/23 залишено без руху, надавши скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання відповідного обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Чернігівської області від 05.09.2023 та доказів про сплату судового збору у розмірі 561 949, 87 грн, подання до суду відповідної заяви про усунення недоліків. Роз`яснено скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту. 04.07.2025 через канцелярію суду від представника ОСОБА_1 адвоката Єремеєва Андрія Володимировича надійшла заява про усунення недоліків, в якій останній просить: визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, поновити строк на таке оскарження та відкрити апеляційне провадження за цією апеляційною скаргою; звільнити від сплати судового збору або зменшити розмір судового збору за подання цієї апеляційної скарги та відстрочити його сплату до ухвалення судового рішення за наслідками розгляду цього спору. Розглянувши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, а також подане клопотання на виконання вимог ухвали суду, проаналізувавши норми чинного господарського процесуального законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне. Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Згідно зі статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Частиною 1 статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. У розумінні статті 86 ГПК України питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Як зазначалося вище, апелянт просить суд визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, поновити строк на таке оскарження та відкрити апеляційне провадження за цією апеляційною скаргою, оскільки про винесення рішення господарського суду Чернігівської області від 05.09.2023 дізнався лише 27.06.2025 з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень. У клопотанні про усунення недоліків апеляційної скарги апелянтом не доведено наявності поважності причин для поновлення строку на апеляційне оскарження. Заявник не вказав інших підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, а натомість навів додаткове обґрунтування тих підстав, що є неповажними і при цьому, будь-яких інших доказів для підтвердження не можливості подання апеляційної скарги протягом 20 днів не надав. В свою чергу, скаржник не навів об`єктивних обставин, які б свідчили про наявність дійсних перешкод у реалізації останнім свого права на ознайомлення із повним текстом оскаржуваного рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Частиною 5 статті 242 ГПК України визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Як визначено статтею 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу. Виходячи зі змісту частин 2 та 3 статті 256 ГПК України, клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку. При цьому поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. ГПК України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку (аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №912/2325/17, від 18.01.2019 у справі №921/396/17-г, від 19.06.2020 у справі №926/1037-б/15, від 16.04.2021 у справі №904/3258/14). Як вбачається з матеріалів справи судове рішення господарського суду Чернігівської області від 05.09.2023 надіслано судом до Єдиного державного реєстру судових рішень 15.09.2023 та було забезпечено надання до загального доступу 18.09.2023, в той час, як скаржник звернувся з апеляційною скаргою лише 30.06.2025. При цьому скаржник є засновником СТОВ "Батьківщина" і володіє 80% частки у статутному капіталі, та відповідно має бути обізнаний з його господарською діяльністю. У пункті 41 рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків". Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Мушта проти України зазначено: право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. Колегія суддів зазначає, що з правового контексту приписів ст. 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити - з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає відновленню. Як свідчить правовий аналіз норм чинного законодавства, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків. Судова колегія зазначає, що лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов`язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 256 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку. Крім того, наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами ст. 256 ГПК України, за приписами якої господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску процесуального строку поважною. Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому, ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Частина 1 статті 43 ГПК України передбачає, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Згідно з частиною 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Однією із засад судочинства в силу приписів статті 129 Конституції України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Так, скаржником не наведено змістовних та вагомих доводів щодо вчинення ним всіх необхідних і можливих дій, які вказують на бажання реалізувати його процесуальні права з метою оскарження рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, також скаржник не довів, що у цій справі можливість вчасного подання апеляційної скарги не мала суб`єктивного характеру, тобто не залежала від його волевиявлення. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що підстави, викладені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, не є поважними та об`єктивно непереборними, і не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами. Поновлення строку на апеляційне оскарження за наведених обставин не буде виправданим, оскільки пропуск такого строку безпосередньо залежав від суб`єктивної волі скаржника. Таке поновлення свідчило би про порушення принципу правової визначеності. Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України). Апелянт також звернувся з клопотанням про звільнення від сплати судового збору або зменшити розмір судового збору за подання цієї апеляційної скарги та відстрочити його сплату до ухвалення судового рішення за наслідками розгляду цього спору. З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2025 було розглянуто клопотання ОСОБА_1 про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення та відмовлено у його задоволенні. За положенням ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Тобто з аналізу зазначеної статті доцільно зробити висновок, що правом на відстрочення або розстрочення сплати судового збору наділяються лише виключно фізичні особи та за наявності певних умов. За приписами ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено вичерпний перелік, коли враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Обставини стосовно неможливості сплати судового збору, вказані у клопотанні, не передбачені вищевказаними приписами закону, таке клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню. Разом з цим, заявником у визначений строк не повно усунуто недоліки апеляційної скарги, на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2025 про залишення без руху, та не надано суду обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та не сплачено судовий збір. За таких обставин у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду Чернігівської області від 05.09.2023 у справі №927/994/23 необхідно відмовити на основі вищезазначених приписів процесуального законодавства. Відповідно до ч. 4 ст. 261 ГПК України копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції. Керуючись ст.ст. 6, 234, 235, 261 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ: 1. Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору або зменшення розміру судового збору за подання цієї апеляційної скарги та відстрочення його сплати до ухвалення судового рішення за наслідками розгляду цього спору. 2. Відмовити ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Чернігівської області від 05.09.2023 у справі №927/994/23. 3. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду Чернігівської області від 05.09.2023 у справі №927/994/23. 4. Повернути апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Чернігівської області від 05.09.2023 у справі №927/994/23 заявнику з додатками. 5. Копію ухвали у справі №927/994/23 надіслати учасникам справи. Ухвала може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя М.А. Руденко Судді М.А. Барсук Є.Ю. Пономаренко