Справа № 739/2476/23

Справа № 739/2476/23 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/4823/643/25 Категорія - ч.2 ст.286 КК України~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ Доповідач ОСОБА_2 У Х В А Л А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 06 серпня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду~кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі: Головуючого-судді ОСОБА_2 ~~~~~~~~~ суддів~ -~ ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ~~~~~~~~~ секретаря судового засідання ОСОБА_5 , ~~~~~~~~~ з участю: прокурора ОСОБА_6 , ~~~~~~~~ захисника ОСОБА_7 , ~~~~~~~~~~~~~ розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12022270320000259 за апеляційною скаргою представника Моторного (транспортного) страхового бюро України ОСОБА_8 на вирок Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 03 червня 2025 року, В С Т А Н О В И Л А : Цим вироком: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець м. Унеча Брянської області російської федерації, мешканець АДРЕСА_1 , має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, раніше неодноразово судимий, останній раз: 10.09.2013 Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч.1 ст.121, ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців; 12.06.2017, на підставі ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 02.06.2017, звільнений з місць позбавлення волі умовно-достроково на невідбутий строк покарання 2 місяці 10 днів, засуджений за ч.2 ст.286 КК України до покарання у виді позбавлення волі~ на строк 3 (три) роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки. На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_10 звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки та з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України. Запобіжний захід відносно ОСОБА_10 , до набрання вироком законної сили, не застосовувався. Стягнуто з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_11 - 375000 грн моральної шкоди. Стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_11 завдану йому шкоду в сумі 170698,71 грн. Скасовано арешт накладений, згідно з ухвалою слідчого судді Новгород-Сіверського районного суду від 12.10.2022, на: автомобіль ВАЗ-111830 СПГ, д.н.з. НОМЕР_1 ; автомобіль ВАЗ-2103, д.н.з. НОМЕР_2 , мотоцикл Viper МХ200F д.н.з. НОМЕР_3 , мотошолом, частину сідла з мотоциклу, а також уламки транспортних засобів. Долю речових доказів вирішено відповідно до ст.100 КПК України. Вироком місцевого суду встановлено, що 07 жовтня 2022 року о 07 год 57 хв, ОСОБА_10 , керуючи автомобілем ВАЗ 111830 СПГ, р.н. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Губернській в напрямку пл. Князя Ігоря у м. Новгород-Сіверський Чернігівської області, діючи необережно, проявив неуважність, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, з метою заїзду на стоянку, що знаходиться напроти буд.24 по вул. Губернській в м. Новгород-Сіверський, виїхав на зустрічну смугу для транспортних засобів, де скоїв зіткнення з мотоциклом Viper MX200F, р.н. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_11 , котрий рухався у зустрічному напрямку. У результаті дорожньо-транспортної пригоди водій мотоцикла ОСОБА_11 отримав тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя. У даній дорожній обстановці водій ОСОБА_10 порушив вимоги п.10.1 Правил дорожнього руху, що є причиною та умовою виникнення та настання даної ДТП та знаходяться в прямому причинному зв`язку з її наслідками. Не погоджуючись з рішенням суду, представник Моторного (транспортного) страхового бюро України ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вирок суду першої інстанції, в частині вирішення цивільного позову до МТСБ України та відмовити у його задоволенні. Вказав на порушення місцевим судом при вирішенні цивільного позову вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Зазначив, що на час подання МТСБУ апеляційної скарги, потерпілим ОСОБА_11 не були надані належним чином завірені копії документів та оригінали чеків, що підтверджують його витрати на лікування, що позбавляє МТСБУ розслідувати страховий випадок. Також, місцевий суд, задовольняючи цивільний позов, не зазначив жодної норми права та докази, які підтверджують розмір завданої шкоди. Крім того, вказав, що потерпілий відповідно до виписки №13752 перебував на лікуванні з 07.10.2022 по 14.11.2022 (38 днів), а отже стягнення шкоди за більший період суперечить нормі ст.24.2 Закону. Враховуючи підтверджений період непрацездатності (38 днів), МТСБУ повинно відшкодувати ОСОБА_11 216,67 грн (щоденна заробітна плата) х 38 = 8486,54 грн. Заслухавши доповідь судді; захисника обвинуваченого та думку прокурора, які просили вирок місцевого суду залишити без змін; перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено, кваліфікація його дій та міра призначеного покарання учасниками процесу не оспорюються. У поданій апеляційній скарзі представник МТСБУ не погоджується з вироком~ місцевого суду в частині вирішення цивільного позову. Зокрема зазначив, що відповідальність за спричинену шкоду має нести особа, винна в дорожньо-транспортній пригоді; розрахунок спричиненої шкоди є неправильним; потерпілим не було надано МТСБУ оригінали чеків на підтвердження витрат на лікування, що позбавляє можливості розслідувати страховий випадок. Разом з тим, колегія суддів вважає, що такі доводи цивільного відповідача не ґрунтуються на Законі та не заслуговують на увагу, з наступних міркувань. Згідно з вимогами ч.2 ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні. Як передбачено частиною 1 ст.128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Відповідно до положень частини п`ятої зазначеної норми цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства. Також у ч.1 ст.368, частинах 3, 4 ст.374 КПК України передбачено, що при ухваленні вироку суд повинен вирішити, чи підлягає задоволенню пред`явлений цивільний позов і, якщо так, на чию користь, у якому розмірі та в якому порядку, а в мотивувальній та резолютивній частинах вироку зазначаються підстави для задоволення цивільного позову або відмови в ньому, залишення його без розгляду, рішення про цивільний позов. Частиною 1 ст.1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до ч.1 ст.1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Правовий статус Моторного (транспортного) страхового бюро України визначено в Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV від 01.07.2004 (який діяв на час вчинення ОСОБА_10 інкримінованого йому кримінального правопорушення). Так, за пунктом 39.1. статті 39 цього Закону, МТСБУ є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Таке бюро є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту. Відповідно до пункту 22.1. статті 22 Закону «Про ОСЦПВВНТЗ» №1961-IV, у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Згідно з пунктом 41.1 ст.41 Закону України №1961-IV, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння, зокрема, транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі. Пунктом 23.1 ст.23 вказаного Закону передбачено, що шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок ДТП, зокрема, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. В контексті даного кримінального провадження було встановлено, що спричинення обвинуваченим ОСОБА_10 , унаслідок порушення правил дорожнього руху, тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_11 перебувають у причинному зв`язку із наслідками для потерпілого у вигляді тілесних ушкоджень та необхідного лікування. Також місцевим судом було встановлено, що обвинувачений під час події ДТП 07 жовтня 2022 року керував автомобілем без полісу обов`язкового страхування. Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля ВАЗ 111830 СПГ, р.н. НОМЕР_1 , не була застрахована у відповідності до вимог Закону. Потерпілим ОСОБА_11 було подано цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_10 400000 грн моральної шкоди, а також про стягнення з Моторного (транспортного) страхового бюро України 170698,71 грн завданої шкоди. При вирішенні цивільного позову суд зобов`язаний об`єктивно дослідити обставини справи, з`ясувати учасників та характер правовідносин, що склалися між ними, встановити розмір шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, а також визначити порядок її відшкодування. Пунктом 24.1 ст.24 Закону 1961-IV передбачено, що у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов`язану з лікуванням потерпілого, становить 1/30 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на дату настання страхового випадку, за кожний день лікування, підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я, але не більше 120 днів. Згідно з документами, долученими до цивільного позову, потерпілий ОСОБА_11 знаходився на стаціонарному лікуванні в КНП «Чернігівська обласна лікарня» з 07.10.2022 по 14.11.2022, а потім, у зв`язку з ампутацією нижньої кінцівки на рівні стегна, проходив тривалу реабілітацію. Тобто, загальна кількість днів його лікування та реабілітації становить 114 (сто чотирнадцять) днів. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з 1 жовтня 2022 року (на час настання страхового випадку) було встановлено мінімальну заробітну плату у розмірі 6700 грн. В зв`язку з викладеним, витрати на лікування потерпілого становлять: 1/30х6700х114 (період з 07.10.2022 по 28.12.2023)=25460 грн. Колегія суддів визнає безпідставними твердження представника цивільного відповідача МТСБУ про те, що стягненню з МТСБУ підлягають лише витрати за час безпосередньо стаціонарного лікування потерпілого, оскільки подальші витрати ОСОБА_12 понесені були саме внаслідок травми від ДТП (ампутація ноги), які апеляційний суд вважає належними та допустимими. Стаття 25 Закону 1961-IV~ вказує, що шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я час втрати працездатності. Доходи потерпілого оцінюються в таких розмірах: для непрацюючої повнолітньої особи - допомога у розмірі, не меншому мінімальної заробітної плати, встановленої чинним законодавством. Розмір відшкодування за період непрацездатності за період з 07.10.2022 по 28.12.2023 є наступним: 6700х24/31+6700+6700+6700х28/31=24638,71 грн. Відповідно до статті 26 Закону 1961-IV~ шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відшкодовується у розмірах, визначених відповідно до Цивільного кодексу України. Мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов`язану із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, становить: у разі встановлення II групи інвалідності - 18 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку. Відповідно до довідки до акту огляду МСЕК 12 ААГ № 148793 від 24.01.2023 року ОСОБА_11 було встановлено безстроково ІІ групу інвалідності, на підставі отриманих у ДТП травм. Отже, розмір шкоди, пов`язаної зі стійкою втратою працездатності, становить 18 х 6700 = 120600 грн. За таких підстав, з МТСБУ на користь потерпілого ОСОБА_11 підлягає стягненню відшкодування в загальному розмірі 170698,71 грн, з яких: - 25460 грн - витрати пов`язані з лікуванням; - 24638,71 грн - шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; - 120600 грн - шкода, пов`язана з встановленням стійкої втрати працездатності потерпілому. Отже, суд першої інстанції правильно стягнув з МТСБУ на користь ОСОБА_11 матеріальну шкоду, завдану внаслідок вчинення злочину, загальною сумою 170698,71 грн, з чим погоджується і колегія суддів. З приводу доводів апелянта про ненадання МТСБУ потерпілим належним чином завірених копій документів та оригіналів квитанцій, які підтверджують витрати на лікування, що позбавило можливості МТСБУ розслідувати страховий випадок, то такі доводи не заслуговують на увагу з огляду на таке. З метою гарантування правової визначеності щодо застосування інституту цивільного позову у кримінальному провадженні та з метою забезпечення єдності та сталості відповідної судової практики, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що положення частини 1 статті 128 КПК України щодо можливості пред`явлення цивільного позову у кримінальному провадженні, зокрема, до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за завдану шкоду, треба розуміти як можливість пред`явлення зазначеного позову до будь-якої особи (фізичної або юридичної), яка за законом виконує обов`язок з відшкодування шкоди, завданої підозрюваним (обвинуваченим чи неосудною особою). Тому у контексті ч.1 ст.128 КПК України, юридичною особою, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого, може бути МТСБУ у випадках, передбачених ст.41 даного Закону. Шкода може бути відшкодована на підставі звернення потерпілого до МТСБУ за умови подання ним відповідної заяви про таке відшкодування. Інший спосіб передбачає можливість звернення за відшкодуванням до суду з вимогою до МТСБУ про відшкодування шкоди та ухвалення відповідного судового рішення. Протилежний підхід, який ставив би у залежність право потерпілого на компенсацію за результатами кримінального провадження від попереднього звернення чи не звернення з заявою до цих осіб, призвів би до істотного обмеження, чи навіть повного нівелювання його права на судовий захист у кримінальному процесі, встановленого ст.128 КПК України. Отже, МТСБУ приймає таке рішення про здійснення відшкодування (регламентної виплати) також і на підставі рішення суду у разі, якщо спір розглядався в судовому порядку (постанова Великої Палати ВС від 19.06.2019 року справа №465/4621/16-к). Відтак, цивільний позов у кримінальному провадженні, в частині стягнення матеріальної шкоди, розглянуто судом з дотриманням положень статей 128, 129 КПК України та статей 15, 16, 1166 ЦК України, у зв`язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги представника МТСБУ. Порушень місцевим судом під час розгляду справи вимог кримінального або кримінального процесуального закону, які б давали підставу для зміни або скасування судового рішення, колегією суддів не вбачається. Керуючись ст.ст.404, 407, 419 КПК України, колегія суддів, У Х В А Л И Л А: Апеляційну скаргу представника Моторного (транспортного) страхового бюро України ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а вирок Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 03 червня 2025 року щодо ОСОБА_10 - без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців. СУДДІ: ОСОБА_3 ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_2 ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_4