Справа № 336/10853/24

~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ЄУН справи: 336/10853/24 ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~Номер провадження: 1-кп/336/715/2025 ВИРОК іменем України 30 липня 2025 року м. Запоріжжя Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024082080001372 від 09 вересня 2024 року, за обвинуваченням: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Запоріжжя, громадянина України, неповнолітнього, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України, за обвинуваченням: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в м. Запоріжжя, громадянина України, неповнолітнього, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України, за обвинуваченням: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який народився в м. Запоріжжя, громадянина України, неповнолітнього, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за участю: прокурора ОСОБА_6 психолога ОСОБА_7 , представника служби у справах дітей ЗМР ОСОБА_8 представника ювінальної превенції ОСОБА_9 обвинувачених - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 законних представників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , захисників ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , встановив: 08 вересня 2024 року приблизно о 20 годині 30 хвилин, неповнолітній ОСОБА_3 за попередньою змовою із ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у період дії воєнного стану відповідно Указу Президента №64/2022 від 24.02.2022, продовженого на підставі указу Президента України № 49/2024 від 05.02.2024, маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, усвідомлюючи, що його дії носять таємний характер, з метою особистого збагачення, знаходячись на території готелю «Гранд палац» за адресою: м. Запоріжжя вул. Спартака Маковського, 15, ОСОБА_3 , разом з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 попрямували до приміщення готелю, де таємно викрали майно, яке на праві власності належить потерпілому ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме: - телевізор марки «HOFFSON» моделі «A32HD400» з серійним номеромA32HD400L000220020531, вартість якого відповідно до висновку судово-товарознавчої складає 3766 гривень 67 копійки; - телевізор марки «HOFFSON» моделі «A32HD300» з серійним номером A32HD300T22001003600137, вартість якого відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи складає 3766 гривень 67 копійки; Продовжуючи свій злочинний умисел, неповнолітній ОСОБА_3 , разом з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 утримуючи при собі викрадене майно одразу попрямували до адреси мешкання ОСОБА_3 , АДРЕСА_4 , де у під`їзді № 6 між першим та другим поверхом залишили вищевказане майно , тобто розпорядився викраденим майном на власний розсуд. Тим самим, неповнолітній ОСОБА_3 , разом із ОСОБА_4 , ОСОБА_5 спричинили потерпілому ОСОБА_16 , матеріальну шкоду на загальну суму 7533 гривень 67 копійки. Крім того, 09.09.2024 приблизно о 21 годині 00 хвилин, неповнолітній ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 повторно, маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, будучи впевненим, що за їх діями ніхто не спостерігає, шляхом пошкодження дверей готелю, а саме їх пролому, таємно проникли до приміщення готелю «Гранд палац» розташованого за адресою: АДРЕСА_5 , звідки намагалися таємно викрасти майно, яке належить ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме: - телевізор марки «Hoffson», моделі «A32HD300T2» з серійним номером A32HD300T22001003600880, вартість якого відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи складає 3766 гривень 67 копійки; - телевізор марки «LG», моделі «49LF632V» з серійним номером 511WRCYQG635, вартість якого відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи складає 12166 гривень 67 копійки; - телевізор марки «Romsat», моделі «32HX1850T2» з серійним номером ROM07B20190901175, вартість якого відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи складає 4950 гривень 00 копійки; - кавоварку «Briel», моделі «SM 200», вартість якої відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи складає 6511 гривень 35 копійки. Проте довести свій умисел до кінця не змогли, з причин, що не залежали від їх волі, оскільки під час спроби покинути територію готелю, вони були зупинені працівниками СКП ВП №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, що зашкодило їм довести свій злочинний умисел до кінця, чим могли своїми діями заподіяти останньому матеріальну шкоду на загальну суму 27 394,69 гривень 08 вересня 2024 року приблизно о 20 годині 30 хвилин, неповнолітній ОСОБА_5 , за попередньою змовою з ОСОБА_4 , ОСОБА_3 у період дії воєнного стану відповідно Указу Президента №64/2022 від 24.02.2022, продовженого на підставі указу Президента України № 49/2024 від 05.02.2024, маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, усвідомлюючи, що його дії носять таємний характер, з метою особистого збагачення, знаходячись на території готелю «Гранд палац» за адресою: м. Запоріжжя вул. Спартака Маковського, 15, ОСОБА_5 , разом із ОСОБА_4 , ОСОБА_3 попрямували до приміщення готелю, де таємно викрав майно, яке на праві власності належить потерпілому ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме: - телевізор марки «HOFFSON» моделі «A32HD400» з серійним номеромA32HD400L000220020531, вартість якого відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи складає 3766 гривень 67 копійки; - телевізор марки «HOFFSON» моделі «A32HD300» з серійним номером A32HD300T22001003600137, вартість якого відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи складає 3766 гривень 67 копійки; - мобільний телефон «Samsung Galaxy» моделі A30s вартість якого відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи складає 2549 гривень 67 копійки; Продовжуючи свій злочинний умисел, неповнолітній ОСОБА_5 , разом з ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , утримуючи при собі викрадене майно одразу попрямували до адреси мешкання ОСОБА_3 , АДРЕСА_4 , де у під`їзді №6 між першим та другим поверхом залишив вищевказане майно, тобто розпорядився викраденим майном на власний розсуд. Тим самим, неповнолітній ОСОБА_5 , разом з ОСОБА_4 , ОСОБА_3 спричинив потерпілому ОСОБА_16 , матеріальну шкоду на загальну суму 10083 гривні 01 копійка. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише щодо особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому злочині при обставинах викладених в обвинувальному акті визнав повністю, пояснив, що 08 вересня 2024 року приблизно о 20 годині 30 хвилин, він за попередньою змовою із ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , у період дії воєнного стану, з метою особистого збагачення, викрав з приміщення готелю «Гранд палац» за адресою: м. Запоріжжя вул. Спартака Маковського, 15, телевізор марки «HOFFSON» моделі «A32HD400», телевізор марки «HOFFSON» моделі «A32HD300». В подальшому, вони утримуючи при собі викрадене майно попрямували до його адреси мешкання АДРЕСА_4 , де у під`їзді № 6 між першим та другим поверхом залишили вищевказане майно. Крім того, 09.09.2024 приблизно о 21 годині 00 хвилин, він разом з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , з метою власного збагачення, будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом пошкодження дверей готелю, проник до приміщення готелю «Гранд палац» розташованого за адресою: АДРЕСА_5 , звідки намагався викрасти майно, а саме: телевізор марки «Hoffson», моделі «A32HD300T2», телевізор марки «LG», моделі «49LF632V», телевізор марки «Romsat», моделі «32HX1850T2», - кавоварку «Briel», моделі «SM 200». Під час спроби покинути територію готелю, він був зупинений працівниками поліції. Викладене майно було вилучене. Наразі він усвідомив, що вчинив крадіжку, усвідомив усю тяжкість і відповідальність скоєного, жалкує, що так вчинив, просить не призначати надто суворого покарання. Пообіцяв в майбутньому не скоювати правопорушень, вважає, що подорослішав і зрозумів, що скоєння крадіжки тягне наслідки у виді шкоди потерпілому та притягнення до кримінальної відповідальності. Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні надав суду пояснення аналогічні поясненням обвинуваченого ОСОБА_3 , стверджуючи, що також усвідомив усю тяжкість і відповідальність скоєного, жалкує, що так вчинив, просить не призначати надто суворого стягнення, має твердий намір виправитися, закінчити навчання у школі та продовжувати навчатися далі. Обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому злочині при обставинах викладених в обвинувальному акті визнав повністю, пояснив, що 08 вересня 2024 року приблизно о 20 годині 30 хвилин, він за попередньою змовою із ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , у період дії воєнного стану, з метою особистого збагачення, викрав з приміщення готелю «Гранд палац» за адресою: м. Запоріжжя вул. Спартака Маковського, 15, телевізор марки «HOFFSON» моделі «A32HD400», телевізор марки «HOFFSON» моделі «A32HD300», мобільний телефон «Samsung Galaxy» моделі A30s. В подальшому, вони утримуючи при собі викрадене майно попрямували до адреси мешкання ОСОБА_3 , АДРЕСА_4 , де у під`їзді № 6 між першим та другим поверхом залишили вищевказане майно. Він усвідомив, що вчинив крадіжку, усвідомив усю тяжкість і відповідальність скоєного, жалкує, що так вчинив, просить не призначати надто суворого покарання, має твердий намір виправитися, та продовжувати навчатися далі. Потерпілий ОСОБА_16 до суду не з`явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений. Представник потерпілого надав заяву, якою просив кримінальне провадження розглянути за його відсутністю та потерпілого, цивільний позов не заявлено, покарання обвинуваченим призначити на розсуд суду. Визнаючи себе повністю винними в скоєнні злочинів неповнолітні обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 просять суворо не карати, та не досліджувати докази стосовно тих обставин справи, які ніким не оспорюються, в силу ч.3 ст. 349 КПК України. Наслідки вказаної відмови роз`яснені. Законні представники та захисники, стверджуючи, що обвинувачені позитивно характеризуються, виховуються в належних і достатніх умовах, батьки приділяють їм достатньо уваги, не перебувають на обліку в лікарів психіатра та нарколога, не перешкоджали встановленню істини, визнали вину, з ними проведені виховні бесіди, тому просили не призначати обвинуваченим надто суворого покарання. Матеріали кримінального провадження їм відкривались, докази зібрані органом досудового розслідування вони не оспорюють, такі докази є належними та допустимими. Представники служби у справах дітей, органу ювенальної превенції та психолог, запевнили, що порушення прав обвинувачених у судовому засіданні не виявлено, покарання залишили на розсуд суду. Відповідно до статті 484 КПК України порядок кримінального провадження щодо неповнолітніх, визначається загальними правилами КПК України, з урахуванням особливостей, передбачених главою 38 КПК України. Згідно з частиною третьою статті 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, насамперед, самі неповнолітні обвинувачені, їх представники, захисники, а також потерпілі та їх представники, за умови повного визнання обвинуваченими вини, а також за відсутності протиріч у свідченнях обвинувачених, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють неповнолітні, їх представники та інші учасники судового провадження зазначені обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Чинне кримінальне-процесуальне законодавство України не містить прямої заборони щодо розгляду кримінальних проваджень про злочини, вчинені неповнолітніми, із застосуванням частини третьої статті 349 КПК України, тому такий розгляд є можливим із дотриманням вимог закону. Враховуючи вище наведені обставини, думку учасників судового розгляду суд вважає за недоцільне дослідження доказів стосовно тих обставин справи, які ніким не оспорюються. Беручи до уваги пояснення обвинувачених, суд дійшов до висновку, що їх вина у вчинені інкримінованих кримінальних правопорушень знайшла своє підтвердження. Умисні дії неповнолітнього ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) за попередньою змовою групою осіб, вчинена в умовах воєнного стану та за ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинено повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням в приміщення, в умовах воєнного стану. Умисні дії неповнолітнього ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) за попередньою змовою групою осіб, вчинена в умовах воєнного стану та за ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинено повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням в приміщення, в умовах воєнного стану. Умисні дії неповнолітнього ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) за попередньою змовою групою осіб, вчинена в умовах воєнного стану. При призначенні обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 покарання, суд враховує відповідно до ст.ст. 65-67 КК України характер, кількість та ступінь тяжкості вчинених кожним із них злочинів, дані, які характеризують осіб обвинувачених, обставини, які пом`якшують та обтяжують їх покарання. Відповідно до ст. 485 КПК України під час судового розгляду кримінальних правопорушень, вчинених неповнолітніми також з`ясовуються: 1) повні і всебічні відомості про особу неповнолітнього: його вік (число, місяць, рік народження), стан здоров`я та рівень розвитку, інші соціально-психологічні риси особи, які необхідно враховувати при індивідуалізації відповідальності чи обранні заходу виховного характеру. За наявності даних про розумову відсталість неповнолітнього, не пов`язану з психічною хворобою, повинно бути також з`ясовано, чи міг він повністю усвідомлювати значення своїх дій і в якій мірі міг керувати ними; 2) ставлення неповнолітнього до вчиненого ним діяння; 3) умови життя та виховання неповнолітнього; 4) наявність дорослих підбурювачів та інших співучасників кримінального правопорушення. Стосовно кожного обвинуваченого складена досудова доповідь, яка долучена до матеріалів кримінального провадження та береться судом до відома при призначенні покарання. Суд враховує, що під час постановлення вироку щодо неповнолітньої особи необхідно суворо дотримуватися принципів законності, справедливості, обґрунтованості покарання та ухвалювати рішення щодо неповнолітнього, керуючись принципом найкращих інтересів дитини, встановленим в ст.3 Конвенції ООН про права дитини, відповідно до положень гл.29 КПК України і розд.XI КК України. Інформацію про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого з досудової доповіді представника органу пробації суд має згідно з п.17 ч.1 ст.368 КПК взяти до відома та, відповідно, відобразити в мотивувальній частині вироку. Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує, що він раніше не судимий, вперше притягається до кримінальної відповідальності, вчинив тяжкий злочин, проживає разом з матір`ю та братом, має задовільні матеріально-побутові умови. На даний період родина проживає за рахунок заробітної плати старшого брата. Він навчається в Запорізькій гімназії № 95, за місцем навчання характеризується посередньо, потребує постійного контролю. Йде на контакт з класним керівником, обіцяє виправитися. Стан здоров`я ОСОБА_3 задовільний, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. В родині не виникає конфліктних ситуацій. ОСОБА_3 на обліку, як такий, що опинився в складних життєвих обставинах не перебуває та не перебував. Мати ОСОБА_17 виховує самостійно та допомагає старший брат ОСОБА_18 . Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, передбачені ст. 66 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім та щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання, визначених ст.67 КК України суд не виявив. Також суд враховує висновки досудової доповіді органу пробації, згідно якої обвинувачений оцінюється як правопорушник з середнім рівнем ймовірності вчинення повторних кримінальних правопорушень. Ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється також як середній. Орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_3 можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк. Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 98 КК України до неповнолітніх, визнаних винними у вчиненні кримінального правопорушення, судом можуть бути застосовані такі основні види покарань: 1) штраф; 2) громадські роботи; 3) виправні роботи; 4) пробаційний нагляд; 5) позбавлення волі на певний строк. Відповідно до ст. 104 КК України звільнення від відбування покарання з випробуванням застосовується до неповнолітніх відповідно до статей 75 - 78 цього Кодексу, з урахуванням положень, передбачених цією статтею. Звільнення від відбування покарання з випробуванням може бути застосоване до неповнолітнього лише у разі його засудження до позбавлення волі. Іспитовий строк установлюється тривалістю від одного до двох років. У разі звільнення неповнолітнього від відбування покарання з випробуванням суд може покласти на окрему особу, за її згодою або на її прохання, обов`язок щодо нагляду за засудженим та проведення з ним виховної роботи. Відповідно до роз`яснень викладених Пленумом Верховного Суду України у постанові «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо). Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Також Верховний Суд неодноразово наголошує у своїх висновках, що недотримання судом міжнародних принципів здійснення кримінальних проваджень щодо неповнолітніх може призвести до порушення права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення ЄСПЛ від 16.12.1999 року у справі «Т. проти Великої Британії»). Відповідно до інформаційного листа ВССУ від 16.01.2017 року №223-66/0/4-17 «Про практику здійснення судами кримінального провадження щодо неповнолітніх» суд має максимально індивідуалізувати покарання, призначаючи його конкретній неповнолітній особі за конкретне кримінальне правопорушення. Виходячи з мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують і обтяжують, відповідно до положень ст. ст. 66, 67 КК України. Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства. Вирішення цих питань належить до дискреційних повноважень суду, що розглядає кримінальне провадження по суті, який і повинен з урахуванням усіх перелічених вище обставин визначити вид і розмір покарання та ухвалити рішення. Положеннями ч. 1 ст. 69 КК України передбачено, що за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, мотивуючи своє рішення, може призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України за цей злочин. У цьому випадку суд не має право призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленого для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. Підставами призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, визначено дві групи обставин, які характеризують як вчинений злочин, так і особу винного, що мають враховуватися в їх сукупності, а саме: наявність декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Тобто, принаймні одна з встановлених обставин має істотно знижувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення. В поєднанні з обставинами (обставиною), яка пом`якшує покарання, та з урахуванням даних про особу, які відповідним чином характеризують винуватого, зазначені чинники у своїй сукупності утворюють підставу для застосування ст. 69 КК України. Призначення більш м`якого покарання, ніж зазначене в санкції кримінально-правової норми, можливе лише у тому випадку, коли встановлені у справі обставини в своїй сукупності настільки істотно знижують ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції було би явно несправедливим. Відповідно до висновку Верховного суду від 27.04.2021 у справі N 712/4384/20, однією з обов`язкових умов для застосування до винної особи положень ст. 69 КК України є наявність декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання. Суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_3 , наявність двох пом`якшуючих обставин, які у їх сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та дають право суду призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, застосувавши положення ст. 69 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі. Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини вчиненого злочину, досудову доповідь, суд вважає що подальше виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без позбавлення його волі та вважає за необхідне звільнити його від відбування покарання з випробуванням згідно зі ст.ст. 75, 76, 104 КК України, та встановити йому іспитовий строк, та певні обмеження. При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_19 суд враховує, що він раніше не судимий, вперше притягається до кримінальної відповідальності, вчинив тяжкий злочин, проживає разом з матір`ю, бабою, молодшим братом та сестрами, має задовільні матеріально-побутові умови. Батьки розірвали шлюб у 2011 році. Він навчається в Запорізькому академічному ліцеї № 34, за місцем навчання характеризується посередньо. Стан здоров`я ОСОБА_19 задовільний, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Мати намагається проводити бесіди виховного характеру з приводу його поведінки, недбалого ставлення до навчання, але на ОСОБА_20 це не діє. Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, передбачені ст. 66 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім та щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання, визначених ст.67 КК України суд не виявив. Також суд враховує висновки досудової доповіді органу пробації, згідно якої обвинувачений оцінюється як правопорушник з середнім рівнем ймовірності вчинення повторних кримінальних правопорушень. Ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється також як середній. Орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_19 можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк. Суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_4 , наявність двох пом`якшуючих обставин, які у їх сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та дають право суду призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, застосувавши положення ст. 69 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі. Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини вчиненого злочину, досудову доповідь, суд вважає що подальше виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_19 можливе без позбавлення його волі та вважає за необхідне звільнити його від відбування покарання з випробуванням згідно зі ст.ст. 75, 76, 104 КК України, та встановити йому іспитовий строк, та певні обмеження. При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує, що він раніше не судимий, вперше притягається до кримінальної відповідальності, вчинив тяжкий злочин, проживає разом з матір`ю, має задовільні матеріально-побутові умови. Він навчається в Запорізькій гімназії № 95, за місцем навчання характеризується посередньо. Стан здоров`я ОСОБА_5 задовільний, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Мати намагається у разі необхідності впливати на сина відносно його ставлення до навчання, але достатнього впливу на нього не має. Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, передбачені ст. 66 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім та щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання, визначених ст.67 КК України суд не виявив. Також суд враховує висновки досудової доповіді органу пробації, згідно якої обвинувачений оцінюється як правопорушник з середнім рівнем ймовірності вчинення повторних кримінальних правопорушень. Ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється також як середній. Орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_5 можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк. Суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_5 наявність двох пом`якшуючих обставин, які у їх сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та дають право суду призначити ОСОБА_5 покарання за ч. 4 ст. 185 КК України, застосувавши положення ст. 69 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі. Враховуючи вище наведені обставини та пом`якшуючі обставини, досудову доповідь, суд вважає що подальше виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_5 можливе без позбавлення його волі та вважає за необхідне звільнити його від відбування покарання з випробуванням згідно зі ст.ст. 75, 76, 104 КК України, та встановити йому іспитовий строк, та певні обмеження. Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся. Відповідно до ст.124 ч.2 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави витрати, пов`язані з проведенням судових експертиз. Відповідно до ст. 374 ч.4 п.2 КПК України у разі визнання особи винуватою, у резолютивній частині вироку зазначається рішення про відшкодування процесуальних витрат. Під час досудового розслідування проведено: судово-товарознавчу експертизу, висновок № СЕ-19/108-24/17681-ТР від 17.09.2024, МВС України Запорізького Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, вартість якої складає 757 грн. 28 коп.; судово-товарознавчу експертизу, висновок № СЕ-19/108-24/17709-ТР від 19.09.2024, МВС України Запорізького Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, вартість якої складає 757 грн. 28 коп.; судово-товарознавчу експертизу, висновок № СЕ-19/108-24/17685-ТР від 17.09.2024, МВС України Запорізького Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, вартість якої складає 757 грн. 28 коп.; судово-товарознавчу експертизу, висновок № СЕ-19/108-24/17707-ТР від 19.09.2024, МВС України Запорізького Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, вартість якої складає 757 грн. 28 коп.; судово-трасологічну експертизу, висновок № СЕ-19/108-24/17710-Д від 13.09.2024, МВС України Запорізького Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, вартість якої складає 1893 грн. 20 коп.; судово-товарознавчу експертизу, висновок № СЕ-19/108-24/19342-ТР від 10.10.2024, МВС України Запорізького Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, вартість якої складає 795 грн. 90 коп.; судово-товарознавчу експертизу, висновок № СЕ-19/108-24/17684 від 18.09.2024, МВС України Запорізького Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, вартість якої складає 757 грн. 28 коп.; судово-товарознавчу експертизу, висновок № СЕ-19/108-24/19292-ТВ від 11.10.2024, МВС України Запорізького Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, вартість якої складає 795 грн. 90 коп.; судово-товарознавчу експертизу, висновок № СЕ-19/108-24/17682-ТВ від 18.09.2024, МВС України Запорізького Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, вартість якої складає 757 грн. 28 коп.; судово-трасологічну експертизу, висновок № СЕ-19/108-24/17814-Д від 13.09.2024, МВС України Запорізького Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, вартість якої складає 1514 грн. 56 коп. Загальна вартість витрат, пов`язаних з проведенням судових експертиз складає 9543,24 грн. У кримінальному провадженні щодо неповнолітнього суд може покласти процесуальні витрати на батьків, опікунів або піклувальників. Ухвалення судом обвинувального вироку зі звільненням від покарання не є підставою для звільнення засудженого від відшкодування процесуальних витрат на користь держави. В разі засудження в одному кримінальному провадженні кількох осіб процесуальні витрати підлягають стягненню у частковому порядку з урахуванням вини, ступеня відповідальності і майнового стану кожного. Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до вимог ст.100 КПК України. Запобіжний захід обвинуваченим не обирався. Керуючись ст.ст. 368-371, 373-376, 392, 395, 532, 615 КПК України, суд - ухвалив: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 185 КК України, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання: за ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України із застосуванням положень ст. 69 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі; за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років позбавлення волі. На підставі ст. 75, 104 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік. На підставі п.1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 185 КК України, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання: за ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України із застосуванням положень ст. 69 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі; за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років позбавлення волі. На підставі ст. 75, 104 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік. На підставі п.1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання за 4 ст. 185 КК України із застосуванням положень ст. 69 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі. На підставі ст. 75, 104 КК України, звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік. На підставі п.1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. Стягнути із законних представників обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , в рівних частинах, на користь держави судові витрати, пов`язані з проведенням судових експертиз в сумі 9543,24 грн., тобто по 3181,08 грн. з кожного. Речові докази: - телевізор марки «HOFFSON» моделі «A32HD400», телевізор марки «HOFFSON» моделі «A32HD300», телевізор марки «Hoffson» моделі «A32HD300T2», телевізор марки «LG» моделі «49LF632V», телевізор марки «Romsat» моделі «32HX1850T2», кавоварку «Briel» моделі «SM 200», коробку з під телефону «Samsung A-51» - повернути потерпілому ОСОБА_16 за належністю; - настільну лампа у корпусі чорного кольору; пульт від телевізору марки «HOFFSON», дезодорант спрій «Фа мен», ножиці, годинник на металевому ременці марки «Восток»; жорсткий ~ ~ ~ ~диск «Seagatc», перстень з металу сірого кольору, футболка темно-синього кольору, футболка-поло жовтого кольору, футболка білого кольору з сірими вставками - повернути потерпілому. - пара рукавиць, які упаковані до паперового конверту, ганчірка, яка упакована до паперового конверту, недопалок Маlbоrо; один слід ПУ, вісім СПУ, п`ять СПУ які упаковано до паперового конверту, блокнот, викрутка з полімерним наруків`ям, колоду карт - знищити. - флеш носій з відеозаписом з камери відеоспостереження, DVD диски зберігати в матеріалах кримінального провадження. Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом 30 днів з дня його проголошення. Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим, законним представникам, захисникам та прокурору. Суддя: