Справа № 750/11369/25

Справа № 750/11369/25 Провадження № 2/750/3067/25 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 листопада 2025 року м. Чернігів Деснянський районний суд м. Чернігова у складі: головуючого судді Слісаря А.В., за участю секретаря Примак Т.В., позивача, представника позивача ОСОБА_1 , представників відповідача Косенко М.А. та Кириленко К.О., ~ ~ ~ ~розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державного спеціалізованого підприємства «Об`єднання «Радон» про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку, в с т а н о в и в: ~ ~ ~ ~ ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Державного спеціалізованого підприємства «Об`єднання «Радон» про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку. ~ ~ ~ ~Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 28.08.2022 року працював на посаді начальника відділу фізичного захисту центрального виробничого майданчика Державного спеціалізованого підприємства «Об`єднання «Радон». Наказом № 308-к/тр від 08.07.2025 «Про оголошення догани ОСОБА_2 » позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану за порушення вимог внутрішьооб`єктного та пропускного режиму на об`єкті ЦВМ, втручання у діяльність підлеглих осіб з наданням вказівок, що завідомо порушують встановлений Порядок щодо пропуску на територію ЦВМ транспортних засобів, відвідувачів, що вказує на неналежне виконання основних завдань та повноважень начальника відділу фізичного захисту ЦВМ, передбачених п. 2.1,2.2, 2.3, 2.4, 2.5 посадової інструкції начальника управління фізичного захисту ЦВМ; ст. 32 Закону України «Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання», ст. 81, 82 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку». Зазначає, що вказаний наказ є незаконним, оскільки 19.06.2025 року позивач надав вказівку охоронцям пропустити на територію ЦВМ два автомобілі, але це він зробив з дозволу головного інженера ЦВМ ОСОБА_3 , але вказівок щодо не проведення огляду та реєстрації цих автомобілів та осіб, що в них знаходилися підлеглим охоронцям не надавав, що підтверджується письмовими пояснення охоронців ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Позивачу не було доведено вимоги наказу № 235н-20 від 11.12.2020 у якому, окрім іншого передбачено, щодо пропуску на територію ЦВМ автотранспорту з дозволу директора підприємства або його заступника. Наказом № 339-к/тр від 18.07.2025 «Про оголошення догани ОСОБА_2 » позивача за результатами проведення службової перевірки, відповідно до наказу від 07.07.2025 № 130-н-25 «Про проведення службової перевірки» та виявленим порушенням трудової дисципліни, притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану. Як підстава для видачі наказу № 339-к/тр від 18.07.2025 зазначений акт за результатами службової перевірки від 16.07.2025. З вказаним наказом позивач не погоджується, тому що зазначений наказ не містить інформації за вчинення якого дисциплінарного проступку позивач притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, яке порушення трудової дисципліни він допустив, які посадові обов`язки належно не виконав. Як підстава видання наказу зазначений тільки акт за результатами службової перевірки від 16.07.2025 року з якого вбачається, що в діях ОСОБА_2 за травень 2025 року як голови Постійної діючої комісії по списанню товарно-матеріальних цінностей (крім основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів) центрального виробничого майданчика, затвердженою наказом підприємства від 16.09.2024 № 180-н-24, вбачається систематичне невиконання вимоги нормативних актів підприємства: підписання актів списання паливно-мастильних матеріалів, оформлених з порушенням, що свідчить про ігнорування принципів достовірності, обґрунтованості та документального підтвердження при обліку та списанні ПММ, створення ризику зловживання або нецільового використання майна державного підприємства. Крім того, із акту за результатами службової перевірки від 16.07.2025 року вбачається, що ОСОБА_2 в травні 2025 року керував службовим автомобілем АВ СПЛАВ, однак не має відкритої категорії «С» в посвідченні водія (має тільки категорію «В»), а також вказаний автомобіль за ним не було закріплено жодним наказом підприємства. Однак, із акту за результатами службової перевірки від 16.07.2025 року вбачається, що рішення Постійної діючої комісії по списанню товарно-матеріальних цінностей (крім основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів) центрального виробничого майданчика мають тільки рекомендаційний характер, на підприємстві відсутній розпорядчий акт, який визначав би порядок діяльності та повноваження такої комісії. Посадова інструкція позивача не містить обов`язків прийняття рішень щодо забезпечення перевірки обліку та списання ПММ на центральному виробничому майданчику. Вказує, що позивач має посвідчення водія НОМЕР_1 та має право керування транспортними засобами категорії В та В1, а тому у період дії воєнного стану він має право керувати службовим автомобілем АВ СПЛАВ днз НОМЕР_2 без відкритої категорії С в посвідченні водія, а також хоча автомобіль АВ СПЛАВ днз НОМЕР_2 не був за ним закріплений, однак він його використовував в робочих цілях за прямою вказівкою керівника ЦВМ головного інженера ОСОБА_3 , за яким цей автомобіль і був закріплений. Позивач також не погоджується з наказом № 340-к/тр від 18.07.2025 «Про звільнення ОСОБА_2 », яким 18.07.2025 його звільнено на підставі пункту 3 частини 1 статті 40 КЗпП України, у зв`язку із систематичним невиконанням без поважних причин обов`язків, покладених трудовим договором, при наявності дисциплінарних стягнень. Зазначає, що наказ про звільнення є незаконним, адже він виданий з порушення порядку притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення, що передбачено пунктом 3 частини 1 статті 40 КЗПП України. Систематичним невиконанням обов`язків вважається таке, що вчинене працівником, який раніше допускав порушення покладених на нього обов`язків і притягувався за це до дисциплінарної відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок. Звільнення не може мати місце тільки у зв`язку із наявністю у працівника двох і більше дисциплінарних стягнень, а є самостійним видом дисциплінарного стягненням за вчинене друге (або більше) дисциплінарне порушення, за яке працівника ще не притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Наказ № 340-к/тр від 18.07.2025 «Про звільнення ОСОБА_2 » не містить інформації за яке порушення трудової дисципліни він звільняється у відповідності до п. 3 ч.1 ст. 40 КЗпП України. Відповідач фактично звільнив позивача за дисциплінарний проступок, за який він вже притягнув його до дисциплінарної відповідальності наказом № 339-к/тр від 18.07.2025 «Про оголошення догани ОСОБА_2 ». 03.09.2025 року відповідач надіслав до суду відзив на позов, згідно якого позов не визнає та просить відмовити у його задоволенні. Вказує, що в ДСП «Об`єднання «Радон» схвалений Колективний договір на 2019-2024 роки (чинний станом на зараз), частиною якого є Правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників ДСП «Об`єднання «Радон». Відповідно до п.3.1.1. Правил працівник зобов`язаний працювати чесно і сумлінно, дотримуватися дисципліни праці, вчасно і точно виконувати розпорядження Роботодавця. Наказом Підприємства від 08.07.2025 №308-к/тр, до Позивача застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді догани на підставі доповідної записки № ДЗ-6-25 від 08.07.2025 за порушення правил пропускного та внутрішнього режиму на території підприємства, яке полягало в тому, що 19 червня 2025 року о 08.41 на територію Центрального виробничого майданчика через КПП без перевірки та відповідного запису в Журналі реєстрації автотранспорту заїхали два автомобілі «Шкода Кадіяк». Заїзд транспортних засобів зафіксований камерою відеоспостереження ДСП «Об`єднання «Радон». Дозвіл на в`їзд автотранспорту надає директор Підприємства або його заступники. Відповідно до посадової інструкції начальника з фізичного захисту ОСОБА_2 , що затверджена 02.03.2021 (ознайомлений під підпис особисто 01.09.2022) передбачено: п.2.1 здійснює адміністративне, організаційне, оперативне керівництво відділу фізичного захисту об`єктів ЦВМ; 2.2. вживає заходів, спрямованих на організацію охорони та фізичного захисту об`єктів ЦВМ із використанням інженерно-технічних засобів, які забезпечують виявлення та запобігання неконтрольованому і несанкціонованому проникненню на територію ЦВМ та в зони обмеженого доступу; ОСОБА_2 надав свої письмові пояснення щодо суті питання, відповідно до яких факт заїзду транспортних засобів не заперечується, відбувся за його дозволом, інформація про в`їзд ТЗ в журнал реєстрації автотранспорта не занесена з причин, що від нього не залежить, вказівку щодо невнесення цієї інформації своїм підлеглим не давав. Також відібрані письмові пояснення: головного інженера ЦВМ ОСОБА_3 , який не заперечував факт в`їзду ТЗ з порушенням встановленого Порядку; охоронників відділу фізичного захисту ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які підтвердили факт заїзду ТЗ, підтвердили, що в`їзд відбувся за згоди та вказівки начальника відділу з фізичного захисту ЦВМ ОСОБА_2 , причину невнесення відомостей в журнал реєстрації автотранспорта, відвідувачів не зазначена. Вказане свідчить, що в діях начальника відділу фізичного захисту ЦВМ ОСОБА_2 вбачається ознаки дисціплінарного проступку, який полягає у порушення вимог внутрішньоб`єктного та пропускного режиму на об`єкті ЦВМ, втручання у діяльність підлеглих осіб з надання вказівок, що завідомо порушують встановлений Порядок щодо пропуску на територію ЦВМ транспортних засобів, відвідувачів, що вказує на неналежне виконання основних завдань та повноважень начальника відділу фізичного захисту ЦВМ, передбачених п.2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5. посадової інструкції начальника управління фізичного захисту ЦВМ; ст. 32 Закону України «Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання», ст. 81, 82 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку». Наказом від 18.07.2025 №339-к/тр до позивача застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді догани, який був скасований наказом ДСП «Об`єднання «Радон» від 02.09.2025 № 469-к/тр. Наказом від 18.07.2025 №340-к/ тр ОСОБА_2 звільнено із посади начальника відділу фізичного захисту центрального виробничого майданчика, на підставі п. 3 частини 1 ст.40 КЗпП України. Вказаний наказ про звільнення був приведений у відповідність до чинного законодавства та наказом № 470-к/тр від 02.09.2025 викладена преамбула наказу у новій редакції. Підставою для видання наказу(у редакції від 02.09.2025) про звільнення позивача була службова перевірка за результатами якої було складено акт від 16.07.2025 року про виявлення порушень в діях ОСОБА_2 порушення внутрішніх нормативних актів підприємства, відсутність дотримання Порядку використання автомобілів, затвердженого наказом № 50-АГ-23, жоден з подорожніх листів не містить повної інформації, передбаченої Порядком. ОСОБА_2 , як Голова постійно діючої Комісії по списанню товарно-матеріальних цінностей (крім основних засобів, інших необоротних, інших матеріальних активів, нематеріальних активів) центрального виробничого майданчика, затвердженого наказом підприємства від 16.06.2025 № 180-н-24, підписував акти списання ПММ, оформлені з порушеннями, а саме, відсутні первинні підтверджуючі документи - фіскальні чеки заправок на АЗС, долучені протерміновані фіскальні чеки, задубльовані фіскальні чеки, відсутні дати складання документів, формально складені Акти списання ПММ, без документального підтвердження виконаних робіт, тобто порушення принципу достовірності первинної документації, а саме погоджені головою Комісії акти списання ПММ не відповідають фактичному використанню ПММ. Крім того, на порушення ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», ОСОБА_2 не маючи посвідчення водія із відкритою категорією «C», у травні 2025 року керував транспортним засобом АВ СПЛАВ, який відноситься до категорії «С» (вантажні автомобілі з дозволеною максимальною масою понад 3,5 тонни), а також вказаний транспортний засіб за ним не був закріплений жодним наказом по підприємству, а усна вказівка головного інженера ЦВМ ОСОБА_3 без належного документального оформлення, належного допуску водія та чіткого зв`язку з виробничими завданнями підприємства, слід розцінювати як нецільове використання державного майна, що може містити ознаки порушення фінансово-господарської дисципліни та внутрішніх регламентів ДСП «Об`єднання «Радон». Наслідками вказаних дій позивача є порушення обліку матеріальних ресурсів Підприємства, внесення недостовірних даних до обліку матеріальних ресурсів Підприємства, і як наслідок викривлення бухгалтерського обліку Підприємства. Керування транспортним засобом без відповідної категорії створює загрозу безпеці дорожнього руху, персоналу та майна підприємства, а також є підставою для адміністративної відповідальності. Використання автомобіля без належного документального оформлення є прямим порушенням фінансово-господарської дисципліни. Вказує, що позовні вимоги про поновлення та стягнення середнього заробітку є похідними від вимог про скасування наказів, а тому за відсутності підстав для задоволення позову також не підлягають задоволенню. Вимоги щодо стягнення витрат на правничу допомогу є необґрунтованими. Вказані витрати є неспівмірними складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг). 12.09.2025 р. до суду надійшла відповідь на відзив подана представником позивача, який вказує, що документально не підтверджені дії позивача за які він був притягнутий до дисциплінарної відповідальності 08.07.2025 р., крім дій щодо надання дозволу на в`їзд транспортного засобу, що мало місце 19.06.2025, що позивачем не заперечується, але такий дозвіл був наданий позивачем з дозволу головного інженера ЦВМ, крім того, позивачу не було доведено наказ № 235н-20 від 11.12.2020 «Про затвердження Порядку пропускного та внутрішньооб`єктного режиму», а тому у діях позивача відсутня вина. Вказує, що наказ про звільнення позивача на дату звільнення не містив даних за вчинення якого дисциплінарного проступку позивач притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення, яке порушення трудової дисципліни він допустив, коли воно мало місце, які посадові обов`язки належно не виконав, а тому наказ про звільнення не відповідає вимогам трудового законодавства. Наказом № 470-к/тр, яким внесено зміни до наказу № 340-к/тр та доповнено підстави звільнення позивача, однак цим наказом про внесення змін, позивач фактично був звільнений у порушення ст. 148 КЗпП України та вказаний наказ про внесення змін суперечить засадам законності та правової визначеності. Зазначає, що згідно посадової інструкції позивача, до сфери його обов`язків не входить прийняття рішень щодо забезпечення перевірки обліку та списання ПММ на центральному виробничому майданчику та робота у складі комісії по списанню товарно-матеріальних цінностей центрального виробничого майданчика. На Підприємстві відсутній розпорядчий акт який визначав би порядок діяльності та повноваження Постійної діючої комісії по списанню товарно-матеріальних цінностей (крім основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів). Вважає, що позивач не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за порушення, допущені ним під час роботи у складі вказаної Комісії, тому що така робота виходить за межі його трудової функції. Не погоджується також з однією з обставин притягнення позивача до відповідальності, щодо керування позивачем автомобілем АВ СПЛАВ без посвідчення водія категорії «С», оскільки не надано доказів віднесення цього автомобілів до вантажного, а також посилається на те, що під час дії воєнного стану до керування транспортними засобами категорії «С» допускаються особи, які мають посвідчення водія категорії «В». Також вказує, що наказами Підприємства не передбачено, що керувати транспортом мають право лише працівники за якими цей транспорт закріплений. 17.09.2025 року від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив. Вказує, що позивач не надав доказів що саме головний інженер надав позивачу вказівку на в`їзд транспорту на територію підприємства та така позиція позивача спростовується його письмовими поясненнями. Наявність дозволу головного інженера не замінює дозвіл керівника Підприємства або його заступника. Зазначає, що ОСОБА_8 , як посадова особа, зобов`язаний знати внутрішні нормативні акти та він ознайомлений та усвідомлює обсяг своїх посадових обов`язків. Вказує, що наказ № 340-к/тр від 18.07.2025 був виданий на підставі акту службової перевірки, пояснень та службових документів, тобто фактично підстави притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності були наявні та зафіксовані, а наказ № 470-к/тр від 02.09.2025 лише конкретизував та уточнив ті відомості, які вже були у матеріалах перевірки та були відомі позивачу, а тому цей наказ не створив нових фактичних підстав для звільнення. Посилається на акт перевірки від 16.07.2025 року як на правомірну підставу для винесення наказу про звільнення позивача. У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позов у повному обсязі та просили його задовольнити. Позивач у судовому засіданні підтвердив, що знайомий з Порядком пропускного та внутрішньооб`єктного режиму на Центральному виробничому майданчику Державного спеціалізованого підприємства «Об`єднання «Радон»(затвердженого наказом від 11.12.2020 р. № 235н-20) та знає що транспорт на територію Підприємства можна пропускати лише з дозволу керівника Підприємства або його заступника, але ніде не розписувався про таке ознайомлення. 19.06.2025 р. він дав вказівку охороні пропустити автотранспорт з дозволу головного інженера. З положенням про відділ фізичного захисту центрального виробничого майданчика Державного спеціалізованого підприємства «Об`єднання «Радон» не ознайомлений. Знає, що головний інженер ЦВМ є його безпосереднім керівником. ~ ~ ~ ~Представники відповідача просили відмовити у задоволенні позову з підстав наведених у відзиві на позов та запереченнях. ~ ~ ~ ~Суд, заслухавши вступні слова учасників справи, з`ясувавши обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, дійшов наступного висновку. Згідно ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації. Пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 29 КЗпП України передбачено, що до початку~роботи роботодавець~зобов`язаний в~узгоджений із~працівником спосіб~поінформувати працівника~про: місце~роботи (інформація~про роботодавця,~у тому~числі його~місцезнаходження),~трудову функцію,~яку зобов`язаний~виконувати працівник~(посада~та перелік~посадових обов`язків),~дату початку~виконання роботи; права~та обов`язки,~умови праці; правила внутрішнього трудового розпорядку або умови встановлення режиму роботи, тривалість робочого часу і відпочинку, а також про положення колективного договору (у разі його укладення). ~ ~ ~ ~Відповідно до ст. 31 КЗпП України передбачено, що роботодавець не~має права~вимагати від~працівника виконання~роботи,~не обумовленої~трудовим договором. ~ ~ ~ ~Відповідно до~статті 139 КЗпП України~працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір. За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення (стаття 147 КЗпП України). ~ ~ ~ ~Згідно зі~статтею 147-1 КЗпП України~дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. ~ ~ ~ ~Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна з важливих ознак порушення трудової дисципліни. До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку (стаття 149 КЗпП України). При застосуванні дисциплінарного стягнення до працівника, роботодавець повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок і попередню роботу працівника. Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду викладеними у постанові від 22 липня 2020 року у справі №54/9493/17. У постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 219/2474/19 (провадження № 61-10005св20) зроблено висновки про те, що під порушенням трудової дисципліни потрібно розуміти винне, протиправне невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов`язків. Вина як одна з ознак порушення трудової дисципліни є цілком необхідною для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності. Отже, догана є заходом дисциплінарного стягнення за вчинений працівником дисциплінарний проступок (порушення трудової дисципліни чи правил внутрішнього трудового розпорядку). Підставою застосування дисциплінарного стягнення є вчинення працівником протиправного, винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права. Дисциплінарним проступком є винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. Водночас саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинно містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення і час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин, а дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини працівника, а також бути застосованим тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини працівника. Вказані висновки підтверджуються постановою Верховного Суду від 04.04.2018 у справі № 821/935/16, у якій вказано, що наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення і час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин. При цьому, ознакою порушення працівником трудової дисципліни, яка може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності у формі оголошення догани, є наявність вини в його діях чи бездіяльності, шкідливі наслідки та причинний зв`язок між ними і поведінкою правопорушника. У судовому засіданні встановлено, що з 26.08.2022 року позивач працював на посаді начальника відділу фізичного захисту центрального виробничого майданчика Державного спеціалізованого підприємства «Об`єднання «Радон». Наказом № 308-к/тр від 08.07.2025 «Про оголошення догани ОСОБА_2 » позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану за порушення вимог внутрішьооб`єктного та пропускного режиму на об`єкті ЦВМ, втручання у діяльність підлеглих осіб з наданням вказівок, що завідомо порушують встановлений Порядок щодо пропуску на територію ЦВМ транспортних засобів, відвідувачів, що вказує на неналежне виконання основних завдань та повноважень начальника відділу фізичного захисту ЦВМ, передбачених п. 2.1,2.2, 2.3,2.4,2.5 посадової інструкції начальника управління фізичного захисту ЦВМ; ст. 32 Закону України «Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання», ст. 81, 82 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку». Згідно посадової інструкції начальника відділу фізичного захисту центрального виробничого майданчика Державного спеціалізованого підприємства «Об`єднання «Радон»,~з якою~ ОСОБА_2 ~ознайомлений 01.09.2022~року,~ця посадова~інструкція визначає~функціональні обов»язки,~права та~відповідальність начальника~відділу фізичного~захисту центрального~виробничого майданчика Державного спеціалізованого підприємства «Об`єднання «Радон». Начальник відділу фізичного захисту безпосередньо підпорядковується начальнику центрального виробничого майданчика та у роботі керується законодавством України, установчими документами Підприємства, правилами внутрішнього трудового розпорядку, іншими організаційно-розпорядчими документами Підприємства, що стосуються роботи начальника відділу фізичного захисту, цією посадовою інструкцією, наказами та розпорядженнями Державного агентства України з управління зоною відчуження(пункти 1.1, 1.4., 1.5.). Повинен знати локальні нормативні акти Підприємства та Уповноваженого органу управління, що стосуються діяльності Підприємства(п. 5.2.). Несе дисциплінарну відповідальність за: невиконання, недбале, неналежне та несвоєчасне виконання завдань та обов`язків, передбачених цією інструкцією; розголошення комерційної таємниці та конфіденційної інформації, що може призвести та призводить до нанесення матеріальної, іміджевої шкоди Підприємству; порушення Правил внутрішнього трудового розпорядку та трудової дисципліни; невиконання, недбале, неналежне та несвоєчасне виконання організаційно-розпорядчих, адміністративно-управлінських та інших локальних актів Підприємства, організаційно-розпорядчих документів Уповноваженого органу управління. У пункті 1.3. Положення про відділ фізичного захисту центрального виробничого майданчика Державного спеціалізованого підприємства «Об`єднання «Радон», відділ фізичного захисту безпосередньо підпорядкований головному інженеру центрального виробничого майданчика. Начальник відділу фізичного захисту безпосередньо підпорядкований головному інженеру центрального виробничого майданчика(п. 6.2.). Позивач у судовому засіданні вказав, що не ознайомлювався з даним Положенням, але йому відомо, що він безпосередньо підпорядковується головному інженеру центрального виробничого майданчика. У пунктах 7.1. та 10.1. Порядку пропускного та внутрішньооб`єктного режиму на Центральному виробничому майданчику Державного спеціалізованого підприємства «Об`єднання «Радон»(затвердженого наказом від 11.12.2020 р. № 235н-20), передбачено, що допуск на територію центрального виробничого майданчика відвідувачів (відряджених, підрядників) може здійснюватися за одноразовими, тимчасовими перепустками або на підставі переліків, затверджених директором або його заступником, в залежності від кількості осіб(одна особа чи більше), терміну перебування(один день чи більше) та мети перебування. Копіями зазначених переліків повинні завчасно забезпечуватись пости охорони, які здійснюють пропускний режим на підприємстві. Дозвіл на в`їзд автотранспорту надає директор Підприємства або його заступник. Весь автотранспорт, що в`їжджає (виїжджає), реєструється в журналі на КПП. На останньому аркуші вказаного Порядку наявні підписи працівників підприємства, які ознайомлені з ним, але підпис позивача відсутній. У судовому засіданні позивач підтвердив, що він ознайомлений з даним Порядком, але не розписувався про це. Йому відомо, що дозвіл на в`їзд автотранспорту на територію Підприємства надає директор або його заступник. У судовому засіданні, позивач вказував, що 19.06.2025 р. вказівку на пропуск автотранспорту йому надавав головний інженер ОСОБА_3 23.06.2025 р. ОСОБА_2 подав доповідну записку головному інженеру ОСОБА_9 в якій вказував, що 19.06.2025 р. автотранспорт був допущений на територію ЦВМ згідно з його( ОСОБА_2 ) усним розпорядженням. При цьому не вказував від кого отримував дозвіл на допуск автотранспорту на вказану територію(а.с.45). ОСОБА_2 у пояснювальній записці наданій в.о. директора вказував, що 19.06.2025 р. охоронці пропустили автотранспорт за його усною вказівкою та не вказував про вказівку такого пропуску зі сторони головного інженера або інших осіб(а.с.18). У матеріалах справи міститься пояснювальна записка головного інженера ОСОБА_10 у якій він доповідає в.о. директора Підприємства про факт допущення ОСОБА_2 порушення пропускного режиму, оскільки він(позивач) надав вказівку охоронцям пропустити автотранспорт. При цьому ОСОБА_3 не вказував, що автотранспорт на територію Підприємства пропущений за його( ОСОБА_3 ) вказівкою(а.с.28-29). Отже, у судовому засіданні не підтвердилося, що саме головний інженер надав вказівку позивачу пропустити автотранспорт на територію ЦВМ, що мало місце 19.06.2025 р., а тому суд вважає, що позивач самостійно, без отримання вказівок директора або його заступника, пропустив автотранспорт на територію Підприємства. При цьому, суд звертає увагу, що у Порядку пропускного та внутрішньооб`єктного режиму на Центральному виробничому майданчику Державного спеціалізованого підприємства «Об`єднання «Радон»(затвердженого наказом від 11.12.2020 р. № 235н-20)(з яким позивач знайомий) не міститься чіткого механізму щодо отримання або видачі дозволу на в`їзд автотранспорту від директора Підприємства або його заступник. Однак, відсутність такого механізму, не звільняє відповідальну особу пропускати або не пропускати автотранспорт на територію підприємства, а вказує лише на те, що дозвіл може бути у будь-якому вигляді(письмовий або усним, виданий раніше, або наданий усно безпосередньо перед пропуском), але такий дозвіл має бути та перевірений відповідальною особою. Вказане свідчить, що позивач мав би спочатку отримати/перевірити дозвіл у будь якому вигляді директора або його заступника на в`їзд автотранспорту на територію Підприємства, після чого за наявності такого, пропустити автотранспорт, однак за відсутності відповідного дозволу, позивач діяв всупереч локальним актам Підприємства. Крім того, у судовому засіданні не підтвердилося, що він пропустив автотранспорт на територію Підприємства за вказівкою головного інженера. З вище вказаних доповідних записок вбачається, що саме позивач надав вказівку охоронцям пропустити на територію автотранспорт без наявності дозволу директора Підприємства або його заступника, тобто позивач втрутився у діяльність підлеглих осіб з надання вказівок, що завідомо порушують встановлений порядок щодо пропуску автотранспорту на територію Підприємства. У оскаржуваному наказі від 08.07.2025 р., як підстава для оголошення догани ОСОБА_2 , також вказано порушення останнім п. 7.1. Порядку пропускного та внутрішньооб`єктного режиму на Центральному виробничому майданчику Державного спеціалізованого підприємства «Об`єднання «Радон»(затвердженого наказом від 11.12.2020 р. № 235н-20). Згідно п. 7.1. вказаного Порядку допуск на територію центрального виробничого майданчика відвідувачів (відряджених, підрядників) може здійснюватися за одноразовими, тимчасовими перепустками або на підставі переліків, затверджених директором або його заступником, в залежності від кількості осіб(одна особа чи більше), терміну перебування(один день чи більше) та мети перебування. Копіями зазначених переліків повинні завчасно забезпечуватись пости охорони, які здійснюють пропускний режим на підприємстві. У судовому засіданні не знайшов підтвердження факт, що особи, які перебували у автотранспорті 19.06.2025 р. мали та надавали для перевірки одноразові або тимчасові перепустки на територію підприємства. Враховуючи вище наведене, суд доходить висновку, що наказ № 308-к/тр від 08.07.2025 «Про оголошення догани ОСОБА_2 » є законним та не підлягає скасуванню. Позовна вимога про визнання незаконним та скасування наказу № 339-к/тр від 18.07.2025 «Про оголошення догани ОСОБА_2 » не підлягає задоволенню, оскільки після відкриття провадження у справі, відповідач самостійно скасував вказаний наказ, що підтверджується наказом № 469-к/тр від 01.09.2025 року «Про скасування наказу ДСП «Об`єднання «Радон»(а.с.115 на звороті). 18 липня 2025 року позивача звільнено з посади начальника відділу фізичного захисту центрального виробничого майданчика згідно наказу № 340-к/тр від 18.07.2025 «Про звільнення ОСОБА_2 ». Підстаною вказано є акт за результатами службової перевірки від 16.07.2025, наказ № 308-к/тр від 08.07.2025 «Про оголошення догани ОСОБА_2 », наказ № 339-к/тр від 18.07.2025 «Про оголошення догани ОСОБА_2 »(а.с.22). Наказом від 02.09.2025 року № 470-к/тр, внесено зміни до наказу № 340-к/тр від 18.07.2025 «Про звільнення ОСОБА_2 » та викладено преамбулу в іншій редакції. Вказано, що за наслідками службової перевірки у діях ОСОБА_2 вбачається порушення п.2.1., 2.26., 5.2., 5.9. Посадової інструкції, що свідчить про неналежне виконання, невиконання обов`язків посадової інструкції, організаційно-розпорядчого локального акту Підприємства щодо організації, обліку, списання ТМЦ. За результатами перевірки складений акт від 16.07.2025, в якому зазначені наступні порушення в діях ОСОБА_2 : порушення внутрішніх нормативних актів підприємства, відсутність дотримання порядку використання автомобілів, затвердженого наказом № 50-АГ-23, жоден з подорожніх листів не містить повної інформації, передбаченої Порядком. Встановлені порушення в діях Голови постійно діючої Комісії по списанню товарно-матеріальних цінностей (крім основних засобів, інших необоротних, інших матеріальних активів, нематеріальних акта центрального виробничого майданчика, затвердженого наказом підприєма від 16.06.2025 № 180-Н-24, а саме систематичне невиконання вимог нормативних актів підприємства. Кравченко В.О. - голова Комісії підписував акти списання ПММ, оформлені з порушеннями, а саме, відсутні первинні підтверджуючі документи - фіскальні чеки заправок на АЗС, долучені протерміновані фіскальні чеки, задубльовані фіскальні чеки, відсутні дати складання документів, формально складені Акти списання ПММ, без документального підтвердження виконаних робіт, тобто порушення принципу достовірності первинної документації, а саме погоджені головою Комісії акти списання ПММ не відповідають фактичному використанню ПММ. Дії Голови Комісії ОСОБА_2 свідчать про ігнорування принципів достовірності, обґрунтованості та документального підтвердження при обліку та списанні ПММ, створення ризику зловживань або нецільового використання майна державного підприємства. Крім того, відповідно до статті 15 Закону України «Про дорожній рух» право на керування транспортними засобами мають особи, які досягли відповідного віку та мають дійсне посвідчення водія відповідної категорії. Транспортний засіб АВ СПЛАВ відноситься до категорії «С» (вантажні автомобілі з дозволеною максимальною масою понад 3,5 тонни). Керування транспортними засобами цієї категорії дозволяється лише за наявності у водія посвідчення водія з відкритою категорією «С». Встановлено, що ОСОБА_2 не має посвідчення водія із відкритою категорією «С», а отже, не має законного права керувати вантажним транспортним засобом АВ СПЛАВ, згідно з чинними вимогами Правил дорожнього руху України, у разі фактичного керування таким транспортним засобом без відповідної категорії може мати місце порушення ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також створення умов підвищеного ризику для безпеки дорожнього руху, персоналу та матеріальних цінностей підприємства. Таким чином, з огляду на відсутність у ОСОБА_2 посвідчення водія категорії «С», він не міг законно керувати транспортним засобом АВ СПЛАВ, і будь-яке його залучення до такого керування слід розглядати як порушення чинного законодавства та внутріпшіх регламентів підприємства щодо експлуатації техніки. Встановлено, що в травні 2025 року АВ СПЛАВ використовувався працівником ОСОБА_2 , який не мав права на керування цим транспортним засобом, через відсутність у нього посвідчення водія категорії «С» та даний транспортний засіб за ним не був закріплений жодним наказом по підприємству, керівником не видано наказ щодо дозволу ОСОБА_2 на керування АВ СПЛАВ. Крім того, усна вказівка головного інженера ЦВМ ОСОБА_3 щодо використання зазначеного автомобіля для супроводу оперативної діяльності та координації з правоохоронними органами не підтверджена жодними письмовими розпорядженнями, наказами чи відповідною службовою документацією, що є порушенням вимог внутрішніх інструкцій з експлуатації транспорту, затверджених на підприємстві. Таким чином, факт використання автомобіля АВ СПЛАВ у травні 2025 року працівником ОСОБА_2 на підставі усної вказівки головного інженера ЦВМ ОСОБА_3 без належного документального оформлення, належного допуску водія та чіткого зв`язку з виробничими завданнями підприємства, слід розцінювати як нецільове використання державного майна, що може містити ознаки порушення фінансово-господарської дисципліни та внутрішніх регламентів ДСП «Об`єднання «Радон»(а.с.116-117). На підтвердження достовірності встановлених у акті від 16.07.2025 року порушень позивачем, відповідачем надані копії подорожніх листів та чеки, які досліджені у судовому засіданні. Позивачем не наведено доказів невідповідності дійсності обставин, які встановлені у вказаному акті, а тому суд вважає вказаний акт перевірки як належний та допустимий доказ та враховує його при вирішенні даної справи, а тому приходить до висновку, що у діях позивача наявні порушення викладені у вказаному акті у частині списання товарно-матеріальних цінностей. Доводи позивача та його представника, що виконання роботи позивачем у Комісії по списанню не входить до його посадових обов`язків, а носить рекомендаційний характер, тому він не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за порушення під час перебування у складі Комісії, суд вважає необґрунтованими, оскільки формування та робота комісії це внутрішній процес Підприємства, який регулюється її керівництвом, а склад визначається відповідно до специфіки діяльності та правил, зокрема, наказу про списання.~ Стаття 139 КЗпП України передбачає, що працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна роботодавця, з яким укладено трудовий договір. Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що наказ про створення відповідної Комісії та входження до її складу позивача, покладає на останнього обов`язок своєчасно, точно виконувати ті функції для якої була створена відповідна Комісія, а тому такі функції входять до його трудових обов`язків, за невиконання яких або неналежне виконання, особа має нести відповідальність. У наказі № 340-к/тр від 18.07.2025 «Про звільнення ОСОБА_2 » з врахуванням наказу від 02.09.2025 року № 470-к/тр, одна з підстав звільнення позивача вказано, що останній не маючи посвідчення водія із відкритою категорією «С», не мав законного права керувати вантажним транспортним засобом АВ СПЛАВ, а тому його залучення до керування вказаним автомобілем слід розглядати як порушення чинного законодавства та внутрішніх регламентів підприємства щодо експлуатації техніки. Було встановлено, що ОСОБА_8 у травні 2025 року використовував вказаний автомобіль не маючи на це посвідчення водія та за ним не був закріплений вказаний автомобіль. Суд не погоджується з вказаною підставою, як порушення позивачем, оскільки він має право керувати автомобілями категорії «В», що підтверджується посвідченням водія(а.с.26). Представник відповідача надав суду копію свідоцтва про реєстрацію автомобіля АВ СПЛАВ із зазначенням що автомобіль віднесений до категорії «В». Враховуючи наведене, суд вважає що вказана обставина, яка є однією з обставин вказаних у наказі про звільнення позивача не підтвердилася у судовому засіданні, але в цілому це не впливає на законність наказу та необхідність його скасовувати. Позивач та його представник не погодилися з тим, що він не має права керувати автомобілем, який за ним не закріплений. При цьому не заперечував у судовому засіданні, що дійсно керував автомобілем АВ СПЛАВ з дозволу головного інженера. Як вбачається з наказу відповідача від 22.10.2024 року № 43-АГ-24 «Про закріплення транспортних засобів за працівниками», за позивачем було закріплено два автомобілі до складу який не входить АВ СПЛАВ. Згідно п. 1.5. посадової інструкції начальника відділу фізичного захисту центрального виробничого майданчика, він повинен роботі керуватися,окрім іншого, організаційно-розпорядчими документами Підприємства, що стосуються його роботи. Наказ від 22.10.2024 року № 43-АГ-24 «Про закріплення транспортних засобів за працівниками» видавався з метою належної експлуатації транспортних засобів, транспортного забезпечення господарських потреб підприємства, підвищення ефективності використання та відповідальності посадових осіб, водіїв за належне утримання транспортних засобів. З вказаної мети випливає, що особи, за якими закріплений автотранспорт, відповідають за його стан та лише вони мають право ним користуватися. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що наказ № 340-к/тр від 18.07.2025 «Про звільнення ОСОБА_2 » не суперечить чинному законодавству, а тому відсутні підстави для його визнання незаконним та його скасування. Також, суд не погоджується з доводами представника позивача, що порушення, які стали підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності наказом від 18.07.2025 року мали місце у травні 2025 року, тобто до притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності 08.07.2025 року за порушення яке мало місце 19.06.2025 року, а тому відсутня ознака систематичність, оскільки позивача звільнено за порушення, яке було ним допущено до того як його було притягнуто до першого дисциплінарного стягнення. Згідно ст.~148~КЗпП України~дисциплінарне стягнення~застосовується роботодавцем~безпосередньо за~виявленням проступку,~але не~пізніше одного~місяця з~дня його~виявлення,~не рахуючи~часу звільнення~працівника від~роботи у~зв`язку~з тимчасовою~непрацездатністю або~перебування його~у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. Вказана стаття надає можливість роботодавцю застосувати дисциплінарне стягнення безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одно місяця з дня його виявлення. При цьому Верховний Суд дотримується усталеної практики, що місячний строк розпочинається не з дня виявлення факту, а з часу встановлення роботодавцем, що цей факт є дисциплінарним проступком. Дисциплінарний проступок вчинений позивачем у травні 2025 року було виявлено у липні за результатами чого був складений акт від 16.07.2025 року, а тому на позивача було накладено дисциплінарне стягнення 18.07.2025 року, тому суд вважає вище вказані доводи позивача та його представника такими, що не ґрунтуються на вимогах КЗпП України. Також, суд вважає за необхідне зазначити, що внесення відповідачем змін до наказу № 340-к/тр від 18.07.2025 «Про звільнення ОСОБА_2 » наказом від 02.09.2025 року № 470-к/тр після відкриття провадження у даній справі не суперечить чинному законодавству, оскільки підстава для винесення наказу про звільнення залишилася, а лише було викладено обставини за яких позивач порушив трудову дисципліну. Верховний Суд у постанові від 24.05.2022 року у справі № 703/3231/20 вказав, що за сталою практикою Верховного Суду наказ роботодавця про внесення змін до наказу про звільнення, з урахуванням фактичних обставин справи, може бути визнаний незаконним, якщо він змінює підстави розірвання трудового договору, тоді як у справі, яка переглядається, підстава звільнення не змінена, а лише доповнено правове обґрунтування прийнятого рішення з метою приведення наказу про звільнення у відповідність до вимог законодавства, яке вимагає зазначення у наказі відомостей, коли і в чому конкретно полягає порушення, яке стало приводом для звільнення працівника з роботи, та відомостей про застосування дисциплінарних стягнень на підтвердження систематичності невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на працівника. ~ ~ ~ Вказаною~постановою Верховний~Суд вирішив~спір у~якому також~були внесені~зміни до~наказу про~звільнення працівника,~вже після~відкриття провадження~у справі,~однак це~не вплинуло~на визнання~наказу незаконним~та його~скасування. Отже, враховуючи, що відповідач видав наказ про внесення змін до наказу про звільнення позивача не змінивши підстави для звільнення позивача, суд вважає, що відповідач діяв у межах чинного законодавства, а доводи представника позивача, що наказ про внесення змін суперечить чинному законодавству та правовій визначеності є необґрунтовані. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що наказ № 340-к/тр від 18.07.2025 «Про звільнення ОСОБА_2 » з врахуванням змін згідно з наказом від 02.09.2025 року № 470-к/тр є законним та не підлягає скасуванню. Суд за наслідками розгляду справи не знайшов підстав для задоволення позову у частині визнання незаконними наказів та їх скасування, а тому вимоги про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку не підлягають задоволенню. Вирішуючи даний спір, суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 137, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд у х в а л и в: ~ ~ ~ ~У задоволенні позову ОСОБА_2 до Державного спеціалізованого підприємства «Об`єднання «Радон» про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку відмовити. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Рішення може бути оскаржене~ до Чернігівського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Суддя ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~А.В. СЛІСАР