Справа № 569/3334/25

Справа № 569/3334/25 1-в/569/117/26 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 лютого 2026 року м. Рівне Рівненський міський суд Рівненської області області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , представника центру побації ОСОБА_4 , засудженої ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання провідного інспектора Рівненського районного відділу №1 філії ДУ «Центр пробації» у Рівненській області ОСОБА_4 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , для відбування призначеного покарання, - ВСТАНОВИВ: До Рівненського міського суду Рівненської області надійшло вказане подання провідного інспектора Рівненського районного відділу №1 філії ДУ «Центр пробації» у Рівненській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженої ОСОБА_5 для відбування призначеного покарання. В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_5 25.02.2025 року Рівненським міським судом Рівненської області засуджено за ч. 3 ст. 309 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненої від відбування покарання з випробуванням, із встановленим іспитовим строком 1 рік 6 місяців, на підставі ст.76 КК України на засуджену покладені судом обов?язки: - «повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання»; - «періодично з?являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації». Вирок Рівненського міського суду Рівненської області стосовно засудженої ОСОБА_6 до Рівненського районного відділу N?1 надійшов 14.04.2025 р. і був прийнятий до виконання. 17.05.2025 року ОСОБА_7 були роз?яснені права й обов?язки засудженої особи, порядок та умови відбування покарання, порядок виконання обов?язків відповідно до ЗУ «Про пробацію» та покладених судом на засуджену, звільнену від відбування покарання з випробуванням, відповідальність, яка наступає у разі їх невиконання, порядок здійснення нагляду, а також доведено про відповідальність, що наступає у разі систематичного скоєння адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок, про що засуджена власноруч заповнила підписку (а.с.N?16). Того ж дня, засудженій винесена постанова про встановлення днів явки для реєстрації: "1,3 середу кожного місяця", про ознайомлення з якою ОСОБА_8 засвідчила своїм підписом. (а/с N? 18). За час перебування на обліку засуджена ОСОБА_7 зарекомендувала себе з негативної сторони, допустила не виконання покладеного на неї судом обов?язку, а саме 04.06.2025 року не з?явилася для реєстрації без поважних на те причин. 05.06.2025 року надала пояснення, що проспала. Того ж дня останній було винесено попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного вироку. 17.09.2025 року ОСОБА_7 повторно допустила неявку на реєстрацію та надала пояснення 25.09.2025 року, що забула. Того ж дня останній було винесено попередження про скасування звільнення від відоування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного вироку. Належних висновків засуджена для себе не зробила та повторно допустила неявку на реєстрацію, а саме 07.01.2026 року. В судовому засіданні представник центру пробації просив подання задоволити з викладених у ньому підстав. Прокурор просив відмовити у задоволенні подання за його необґрунтованістю. Засуджена ОСОБА_5 в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні подання, щиро розкаявся та запевнила, що в подальшому не буде допускати пропусків. Вказані порушення допускала ненавмисно. Перевіривши матеріали справи, заслухавши учасників судового процесу, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні подання, виходячи із наступного. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 25.02.2025 року засуджено Рівненським міським судом Рівненської області за ч. 3 ст. 309 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненої від відбування покарання з випробуванням, із встановленим іспитовим строком 1 рік 6 місяців, на підставі ст.76 КК України на засуджену покладені судом відповідні обов?язки. Вирок суду стосовно ОСОБА_5 в РРВ №1 ДУ «Центр пробації» надійшов14.04.2025 та був прийнятий до виконання. За час перебування на обліку засуджена ОСОБА_7 зарекомендувала себе з негативної сторони, допустила не виконання покладеного на неї судом обов?язку, а саме 04.06.2025 року не з?явилася для реєстрації без поважних на те причин. Крім того, 17.09.2025 року ОСОБА_7 також допустила неявку на реєстрацію та надала пояснення 25.09.2025 року, що забула. Того ж дня останній було винесено попередження про скасування звільнення від відоування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного вироку. 07.01.2026 ОСОБА_7 допустила неявку на реєстрацію, на що 25.09.2025 пояснила, що захворіла. Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 КПК України, має право вирішувати питання про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбуття покарання, призначеного вироком. У відповідності до ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів, встановлених законом. Клопотання (подання) розглядається протягом 10 днів з дня його надходження до суду, суддею одноособово згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 КПК України. У судове засідання викликається засуджений, його захисник, законний представник, прокурор. Про час і місце розгляду клопотання (подання) повідомляється орган або установа виконання покарань, що відає виконанням покарання або здійснює контроль за поведінкою засудженого. Згідно ст. 5 КВК України одним із головних принципів кримінально-виконавчого законодавства, виконання і відбування покарань є диференціація та індивідуалізація виконання покарань, раціональне застосування примусових заходів і стимулювання правослухняної поведінки, поєднання покарання з виправним впливом. Безумовною підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням є встановлення умислу засудженого на ухилення від відбування покарання з випробуванням та контролю за його поведінкою, а також інші обставини, які свідчать про небажання засудженого стати на шлях виправлення. Згідно ч. 2 ст. 78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов`язки або систематично вчиняє правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання. Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25). Відповідно до вимог ч. 2 ст. 166 КВК України, подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання. Подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання. У разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов`язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання. Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 №7 та ст. 166 КВК України встановлено, що згідно з ч. 2 ст.78 КК України, суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та направлення засудженого для відбування зазначеного покарання, зокрема, коли засуджений не виконує обов`язки, встановлені КВК України, Законом України «Про пробацію», а також покладені на засудженого судом. Письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання застосовується у разі невиконання засудженим хоча б одного з обов`язків, визначених законом та покладених на нього судом, за відсутності об`єктивних обставин, що фактично позбавляють засудженого можливості їх виконувати і документально підтверджені. В розумінні ч. 3 ст. 166 КВК України, письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням, уповноважений орган з питань пробації застосовує за наявності двох підстав в сукупності, а саме: 1) невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов`язків, визначених законом та покладених на нього судом; 2) систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення. Розділом IV п. 5.4. Інструкції про порядок виконання покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань, затвердженої Наказом Державного Департаменту України з питань виконання покарань Міністерства Внутрішніх Справ України № 270/1560 від 19.12.2003, визначено, що невиконанням обов`язків вважається, коли засуджена особа не виконала хоча б одного з обов`язків, які було покладено на неї судом (наприклад, не з`являється до інспекції два і більше разів підряд без поважних причин). Подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням надсилається до суду протягом місяця після встановлення таких фактів. З урахуванням наведеного, в матеріалах справи відсутні докази про небажання засудженої ОСОБА_5 стати на шлях виправлення, злісне та систематичне ухилення від виконання покладених на неї обов`язків, до кримінальної та адміністративної відповідальності за час перебування на обліку не притягалася, тому суд не має підстав вважати наведені в поданні обставини підставами для направлення засудженої для відбування покарання, призначеного вироком Рівненського міського суду від 25.02.2025. Суд вважає, що неявка засудженої ОСОБА_5 до органу пробації для періодичної реєстрації мала місце, однак враховуючи її пояснення, а також оцінюючи матеріали особової справи засудженої №83/2025, суд приходить до переконання, що така поведінка не свідчить про її небажання стати на шлях виправлення та суд не вбачає достатніх доказів того, що засуджена злісно ухилявся від виконання покладених на неї судом обов`язків, Таким чином, фактів, які б свідчили про небажання ОСОБА_5 стати на шлях виправлення суду не надано, достатніх доказів для того, щоб скасувати звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засуджену для відбування призначеного покарання представником РРВ №1 ДУ «Центр пробації» суду також надано не було. Вищенаведене виключає можливість направлення до місця відбування покарання засудженої та є підставою для відмови у задоволенні подання. На підставі викладеного та керуючись ч. 2 ст. 78 КК України, ст. 166 КВК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд ПОСТАНОВИВ: У задоволенні подання провідного інспектора Рівненського районного відділу №1 філії ДУ «Центр пробації» у Рівненській області ОСОБА_4 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , для відбування призначеного покарання - відмовити. Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області протягом семи днів з дня її оголошення. Суддя