Текст рішення
КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА
Справа № 488/1332/26
Провадження № 2/488/1890/26
Ухвала
Іменем України
"27" березня 2026 р. м. Миколаїв
Суддя Корабельного районного суду міста Миколаєва Селіщева Л.І., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод", третя особа: Галицинівська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області, про скасування обтяження на нерухоме майно, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Кострикіна О.І., звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати обтяження на об`єкт нерухомого майна - житловий будинок садибного типу (реєстраційний номер 3209134848060), розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: заборону на нерухоме майно, номер запису: 61655153, зареєстровану 19.07.2006 о 11:52:34, суб`єкт обтяження: ОСОБА_1 , підстава обтяження: лист від 21.04.1988 р., виданий Миколаївським глиноземним заводом.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, приходжу до висновку про необхідність залишити її без руху через наступне.
Стаття 175 ЦПК України містить вимоги, яким повинна відповідати позовна заява, але вказана позовна заява таким вимогам не відповідає.
Зокрема позовна заява не містить номер і серію паспорта, адресу електронної пошти позивача, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Отже в позові мають місце вказані вище недоліки, які позбавляють суд можливості призначити заяву до розгляду.
Враховуючи викладене, вважаю необхідним дану позовну заяву залишити без руху, невідкладно повідомити про це позивача та надати йому строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання позивачем ухвали про залишення позовної заяви без руху у відповідності до положень ст. 185 ЦПК України.
Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод", третя особа: Галицинівська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області, про скасування обтяження на нерухоме майно - залишити без руху та запропонувати позивачу усунути недоліки протягом п`яти днів з дня отримання ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.І. Селіщева