Перейти до вмісту
Кишеняперевірка бізнесу
УхвалаКримінальне судочинство

Справа № 462/202/24

Суд
Львівський апеляційний суд
Дата
16.04.2026
Суддя
Урдюк Т. М.
Категорія
про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком

Текст рішення

Справа № 462/202/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/811/147/26 Доповідач: ОСОБА_2 У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 квітня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого-судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , секретаря ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові у режимі відеоконференції апеляційну скаргу прокурора Франківської окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_6 на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 26 січня 2026 року, якою відмовлено у задоволенні подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням щодо ОСОБА_7 , за участю прокурора ОСОБА_8 , представника органу пробації ОСОБА_9 , в с т а н о в и л а : вищевказаною ухвалою відмовлено у задоволенні подання провідного інспектора Франківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_9 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням щодо ОСОБА_7 . Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, прокурор Франківської окружної прокуратури ОСОБА_6 звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 26 січня 2026 року скасувати; постановити нову ухвалу, якою задовольнити подання Франківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області, скасувати звільнення від відбування покарання з випробуванням засудженому ОСОБА_7 та направити останнього для відбування призначеного судом покарання. В обґрунтування вимог апеляційної скарги прокурор вказує на те, що оскаржена ухвала підлягає скасуванню на підставі статей 409, 411 КПК України у зв`язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам справи. Вказує, що на засудженого ОСОБА_7 суд поклав такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом пробації. 12 червня 2024 року засудженому ОСОБА_7 винесено постанову про встановлення днів явки на реєстрацію та призначено днем явки перший та третій понеділок кожного місяця. 24 липня 2024 року ОСОБА_7 мобілізовано ІНФОРМАЦІЯ_1 та відправлено до військової частини НОМЕР_1 ; 27 серпня 2024 року останній самовільно залишив військову частину НОМЕР_2 , що підтверджується витягом з наказу №248 від 28 серпня 2024 року, який міститься в матеріалах особової справи №42/ЗВП/2024. Водночас, впродовж перебування на обліку у Франківському районному відділі філії «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_7 двадцять шість разів не з`явився для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, доказів поважності причин своїх неявок до уповноваженого органу з питань пробації не надав, що свідчить про умисне ухилення ОСОБА_7 від відбування призначеного судом покарання та порушення покладених на нього обов`язків. Звертає увагу, що невиконання більше трьох разів покладних на засудженого ОСОБА_7 обов`язків, ненадання останнім підтверджуючих документів поважності причин невиконання та невчинення будь-яких дій щодо попередження про неможливість їх виконання або необхідності зміни таких обов`язків свідчить про свідоме небажання ОСОБА_7 стати на шлях виправлення. Зі змісту ч. 2 ст. 78 КК України вбачається, що якщо засуджений не виконує покладені на нього обов`язки це свідчить про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання. Крім цього, суд не врахував інформацію, наявну в матеріалах особової справи ОСОБА_7 , а саме перебування його у розшуку за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361, ч. 1 ст. 182, ч. 2 ст. 361, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 182 КК України (кримінальне провадження №1024141360001453 від 23 квітня 2024 року) та працівниками ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області за цим фактом заведено ОРС №4100618. Вважає, що відсутність ОСОБА_7 за місцем проживання та його неявки в судові засідання для розгляду подання органу пробації зумовлені тим, що останній переховується від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення притягнення його до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень та відбуття покарання, призначеного вироком суду. У судові засідання Львівського апеляційного суду, призначені на 24 березня 2026 року та 16 квітня 2026 року, засуджений ОСОБА_7 не з`явився, жодних клопотань, зокрема про відкладення судового розгляду, від нього до суду не надходило. Порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні регулюється статтею 135 КПК України, згідно з якою особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. На адресу, наявну у матеріалах судового провадження, засудженому ОСОБА_7 скеровувались судові повістки про час та місце проведення апеляційного розгляду, втім такі повернулись до Львівського апеляційного суду, оскільки адресат відсутній за вказаною адресою. Згідно з ч. 4 ст. 401 КПК України, обвинувачений підлягає обов`язковому виклику в судове засідання для участі в апеляційному розгляді, якщо в апеляційній скарзі порушується питання про погіршення його становища або якщо суд визнає обов`язковою його участь, а обвинувачений, який утримується під вартою, - також у разі, якщо про це надійшло його клопотання. Зі змісту ст. 405 КПК України вбачається, що, якщо для участі в розгляді в судове засідання не прибули учасники кримінального провадження, участь яких згідно з вимогами цього Кодексу або рішенням суду апеляційної інстанції є обов`язковою, апеляційний розгляд відкладається. Враховуючи, що засуджений двічі не з`явився у судові засідання Львівського апеляційного суду, а згідно з матеріалами провадження такий перебуває у розшуку у кримінальному провадженні №1024141360001453 від 23 квітня 2024 року, заслухавши думку прокурора та представника органу пробації, які вважали за можливе провести апеляційний розгляд у відсутності засудженого, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги прокурора за відсутності засудженого ОСОБА_7 , беручи до уваги відомості, наявні у матеріалах провадження щодо заходів, які були вжиті для його виклику. Заслухавши доповідь головуючого судді, вислухавши доводи прокурора ОСОБА_8 , яка підтримала подану апеляційну скаргу, та представника органу пробації ОСОБА_9 , яка не заперечила проти задоволення апеляційних вимог, перевіривши матеріали судового провадження та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків. Частиною 1 ст. 404 КПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги. Згідно зі ст. 370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, вбачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. Втім, суд першої інстанції не дотримався вказаних вимог закону, що мало наслідком прийняття рішення, яке суперечить вимогам КПК України. Відповідно до 2 ст. 78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов`язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання. Частиною 1 ст. 539 КПК України передбачено, що питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом. Як вбачається з матеріалів провадження, 03 жовтня 2025 року до Франківського районного суду м. Львова надійшло подання провідного інспектора Франківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_9 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням щодо ОСОБА_7 і направлення засудженого для відбуття покарання, призначеного вироком Залізничного районного суду м. Львова від 11 березня 2024 року. Як слідує з матеріалів судового провадження, розгляд указаного подання був призначений на 17 жовтня 2025 року та надалі неодноразово відкладений, зокрема на: 05 листопада 2025 року, 29 листопада 2025 року, 23 грудня 2025 року та 26 січня 2026 року, у якому й була постановлена оскаржена ухвала щодо ОСОБА_7 . Водночас, у матеріалах провадження відсутні будь-які дані, що підтверджують належне повідомлення засудженого ОСОБА_7 про розгляд подання органу пробації щодо нього. Так, про судове засідання, призначене на 17 жовтня 2025 року були повідомлені Франківська окружна прокуратура міста Львова та Франківський районний відділ філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області; дані про повідомлення засудженого ОСОБА_7 про розгляд подання у матеріалах провадження відсутні. Стосовно судового засідання, призначеного на 05 листопада 2025 року, то у матеріалах провадження (а.с. 13а) наявний конверт з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою «не відправлявся», оскільки у суді були відсутні марки для відправки поштової кореспонденції. Про судові засідання 29 листопада 2025 року та 23 грудня 2025 року ОСОБА_7 також повідомлений не був, оскільки у Франківському районному суді були відсутні марки для відправлення поштової кореспонденції, що стверджується довідками секретаря судового засідання (а.с. 13, 19). Судова повістка (конверт з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення) про проведення судового засідання 26 січня 2026 року (а.с. 24) повернулася на адресу Франківського районного суду м. Львова через невручення поштового відправлення, оскільки адресат ( ОСОБА_7 ) відсутній за вказаною адресою, тобто фактично засуджений не був повідомлений належним чином про розгляд подання органу пробації. Стаття 539 КПК України встановлює порядок розгляду питань, пов`язаних із виконанням вироку, зокрема, частина 5 зазначеної статті передбачає, що у судове засідання викликаються засуджений, його захисник, законний представник, прокурор. Про час та місце розгляду клопотання (подання) повідомляються орган або установа виконання покарань, що відає виконанням покарання або здійснює контроль за поведінкою засудженого; лікарська комісія, що дала висновок стосовно питань застосування до засудженого примусового лікування або його припинення, у випадку розгляду відповідних питань; спостережна комісія, служба у справах дітей, якщо розглядається погоджене з ними клопотання; цивільний позивач і цивільний відповідач, якщо питання стосується виконання вироку в частині цивільного позову, інші особи у разі необхідності. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов`язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що однією із основних засад кримінального провадження, закріпленою ст. 21 КПК України, є доступ до правосуддя та обов`язковість судових рішень, частиною третьої якої передбачено, що кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов`язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Проте суд першої інстанції, порушивши вимоги ч. 5 ст. 539 КПК України, розглянув подання органу пробації, за результатами чого постановив ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 26 січня 2026 року стосовно ОСОБА_7 . На переконання колегії суддів, враховуючи, що у матеріалах провадження відсутні будь-які дані, які підтверджують належне повідомлення ОСОБА_7 про розгляд подання органу пробації щодо нього, суд першої інстанції не мав процесуальної можливості розглядати указане подання без наявності відомостей про належне повідомлення засудженого про час та місце судового розгляду. Згідно з вимогами п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Відповідно до п.п. 3 ч. 2 ст. 412 КПК України, судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності обвинуваченого, крім випадків, передбачених частиною третьою статті 323 чи статтею 381 цього Кодексу, або прокурора, крім випадків, коли його участь не є обов`язковою. З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку про те, що розгляд подання провідного інспектора Франківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області, був здійснений судом першої інстанції з істотним порушенням вимог кримінального процесуального Закону, що відповідно до статей 409, 412 КПК України, є безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції. Отже, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції. Призначаючи новий розгляд, суд апеляційної інстанції звертає увагу суду першої інстанції на те, що під час нового розгляду подання необхідно дотриматися вимог ст. 539 КПК України, зокрема належним чином повідомити учасників судового провадження, у тому числі засудженого, про час і місце розгляду, а також вирішити це питання відповідно до вимог чинного законодавства. Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 418, 419 КПК України, колегія суддів, - п о с т а н о в и л а : апеляційну скаргу прокурора Франківської окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_6 задовольнити частково. Ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 26 січня 2026 року, якою відмовлено у задоволенні подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням щодо ОСОБА_7 , скасувати. Призначити новий розгляд подання провідного інспектора Франківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_9 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням ОСОБА_7 і направлення його для відбування покарання, призначеного вироком Залізничного районного суду м. Львова від 11 березня 2024 року, у Франківському районному суді м. Львова, в іншому складі суду. Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Інші документи цієї справи15

Справа № 462/202/24 проходила кілька етапів. Нижче — усі документи за нею, від найновішого.

Текст наведено в тому вигляді, в якому його оприлюднено. Персональні дані учасників у судових рішеннях знеособлені самим судом — саме тому в тексті трапляються позначки на кшталт «ОСОБА_1».

Справа № 462/202/24 — Ухвала — Кишеня