Справа № 908/3700/25

УХВАЛА 20 квітня 2026 року м. Київ cправа № 908/3700/25 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Жукова С.В. розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 24.02.2026 у справі №908/3700/25 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Герместрейд" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" ВСТАНОВИВ: У грудні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК Герместрейд" звернулось до Господарського суду Запорізької області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро". Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.12.2025, зокрема, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Герместрейд" про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" прийнято до розгляду, її розгляд призначено в судовому засіданні 23.12.2025. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.12.2025 у справі №908/3700/25, зокрема: - відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро"; - визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Герместрейд" до боржника у розмірі 16 090 053 грн 00 коп. - заборгованість за договором про надання поворотної фінансової допомоги № 02/09-24 від 02.09.2024, 24 224 грн 00 коп. - судовий збір, 72 000 грн 00 коп. - авансування грошової винагороди арбітражного керуючого; - введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; - введено процедуру розпорядження майном боржника; - розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Тущенка Сергія Васильовича; - зобов`язано розпорядника майна Тущенка С.В. надавати суду проміжні звіти про проведену роботу щомісячно. Не погодившись з вказаним судовим рішенням, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.12.2025 у справі № 908/3700/25 та відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.02.2026 апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.12.2025 у справі № 908/3700/25 - закрито. Матеріали справи № 908/3700/25 повернуто до Господарського суду Запорізької області. До Верховного Суду від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшла касаційна скарга, у якій заявлено вимогу скасувати ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 24.02.2026 у справі №908/3700/25, а справу направити для подальшого розгляду до Центрального апеляційного господарського суду. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №908/3700/25 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2026. 30.03.2026 до Верховного Суду від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшли докази сплати судового збору за подання цієї касаційної скарги у встановлених порядку та розмірі. За результатами розгляду матеріалів цієї скарги Касаційний господарський суд дійшов висновку про залишення її без руху, з огляду на таке. Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. В абзаці 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або порушення норм процесуального права, яке допустили суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (перед-бачені) статтею 287 ГПК України. Скаржник вказує, що при ухваленні оскаржуваної постанови судом не були враховані висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 22.09.2021 у справі 911/2043/20, відповідно до якої «процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також недопущення доведення боржника до банкрутства». Водночас, скаржником не вказано чітко норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, не наведено сам висновок і в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці. При цьому, в порушення вищенаведених вимог процесуального законодавства у поданій касаційній скарзі не зазначено, на якій підставі відповідно до статті 287 ГПК України здійснено касаційне оскарження ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 24.02.2026 у справі №908/3700/25 та не зазначено, які саме норми матеріального та процесуального права неправильно застосовані або порушені судом. Отже, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху як такої, що оформлена з порушенням вимог, встановлених пунктом 5 частини 2 статті 290 цього Кодексу. Відповідно частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Таким чином, скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме: - зазначити конкретні підстави касаційного оскарження з їх належним обґрунтуванням. З огляду на викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, тому підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 ГПК України. Керуючись ст. ст. 174, 234, 235, 288, 290, 291, 292, 308 Господарського процесуального кодексу України, Суд, - УХВАЛИВ: 1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 24.02.2026 у справі №908/3700/25 залишити без руху. 2. Надати Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. 3. Роз`яснити Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, до касаційної скарги будуть застосовані наслідки, які передбачені положеннями ч. 2 ст. 292 ГПК України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач С.В. Жуков