Справа № 474/425/26

Справа № 474/425/26 Провадження № 2/474/447/26 УХВАЛА про залишення позовної заяви без руху 02.06.26р. с-ще Врадіївка Суддя Врадіївського районного суду Миколаївської області Сокол Ф.Г. під час вирішення питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу Центр надання соціальних послуг Врадіївської селищної ради Миколаївської області про скасування наказу про зміну істотних умов праці та поновлення на попередньому місці роботи,- встановив: 28.05.2026р. ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду з позовом до Комунального закладу Центр надання соціальних послуг Врадіївської селищної ради Миколаївської області ( далі відповідач), в якому просить скасувати наказ Комунального закладу Центр надання соціальних послуг Врадіївської селищної ради Миколаївської області № 10 від 23.02.2026р. про зміну з 23.04.2026р. істотних умов праці ОСОБА_1 , фахівця із соціальної роботи, а саме: з встановлення неповного робочого часу 0,25 ставки штатної одиниці з оплатою праці пропорційно відпрацьованого часу; зміни місця виконання роботи з адреси: АДРЕСА_1 , та поновити ОСОБА_1 на попередньому місці роботи на посаді фахівця з соціальної роботи Іванівського старостинського округу Врадіївської селищної ради Первомайського району Миколаївської області. Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У відповідності до ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Частиною 4 ст. 175 ЦПК України визначено, що якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору. Згідно ч.ч. 3 та 4 ст. 177 ЦПК України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. У відповідності до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Частиною 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. У відповідності до ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за позовну вимогу майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При чому, відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Згідно ст. 7 Закону України Про Держаний бюджет України на 2026 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3 328 грн. 00 коп. В свою чергу ст. 5 Закону України Про судовий збір визначено пільги щодо сплати судового збору, а ст. 8 вказаного Закону та ст. 136 ЦПК України визначено підстави та порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати. Однак позивачкою вищевказані приписи ст.ст. 175, 177 ЦПК України недотримані. Так у позовній заяві вказано, що відповідно до ст. 5 Закону України Про судовий збір позивачка звільнення від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Пунктом 1 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Тобто законодавець чітко визначив, що позивачі мають пільги зі сплати судового збору виключно за позовними вимогами, які стосуються стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, а за іншими позовними вимогами у трудових спорах позивачі не звільняються від сплати судового збору. Зокрема, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду у своїх ухвалах від 12.09.2024р. у справі 752/17800/22 про визнання незаконними та скасування наказів про зміну істотних умов праці і про встановлення посадового окладу та встановлення неповного робочого часу, стягнення невиплаченої заробітної плати внаслідок зміни істотних умов праці та відшкодування моральної шкоди, та від 19.03.2025р. у справі № 744/629/24 про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, залишаючи касаційні скарги без руху, зазначив, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі (пункт 1 частини першої статті 5 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI). З огляду на викладене позивач звільнена від сплати судового збору за вимогою про поновлення на роботі та про стягнення невиплаченої заробітної плати. Проте позивач має сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у даній справі за вимогами немайнового характеру про визнання незаконними та скасування наказів. Таким чином, у даному випадку, позивачка звільнення від сплати судового збору лише щодо позовної вимоги про поновлення на роботі, а за позовну вимогу про скасування наказу про зміну істотних умов праці позивачка має сплатити судовий збір в порядку та розмірі, визначених Законом України Про судовий збір - за позовну вимогу немайнового характеру, яка подана фізичною особою, - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 331 грн. 20 коп.). Тож, позивачкою, в порушення приписів ст.ст. 175 та 177 ЦПК України, не зазначено законних підстав звільнення від сплати судового збору за позовну вимогу немайнового характеру, та не надано доказів на підтвердження вказаних підстав, не подано клопотання, заяви про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору чи належних доказів сплати судового збору в порядку та розмірі, визначених Закону України Про судовий збір. Також слід зазначити, що з огляду на вищевикладене, позивачка у позовній заяві, відповідно до приписів п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, також має зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Згідно ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви. Враховуючи вищевикладене в сукупності, є законні підстави для залишення вказаної позовної заяви без руху з наданням позивачці строку для усунення недоліків. Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 259-263 ЦПК України, - постановив: Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального закладу Центр надання соціальних послуг Врадіївської селищної ради Миколаївської області про скасування наказу про зміну істотних умов праці та поновлення на попередньому місці роботи - залишити без руху та надати позивачці для усунення недоліків строк 3 (три) дні, який рахується з моменту отримання позивачкою ухвали про залишення позовної заяви без руху. Позивачці виконати вимоги ухвали суду щодо зазначення у позовній заяві: - законних підстав звільнення позивачки від сплати судового збору за позовні вимоги про скасування наказу Комунального закладу Центр надання соціальних послуг Врадіївської селищної ради Миколаївської області № 10 від 23.02.2026р. про зміну з 23.04.2026р. істотних умов праці, подання доказів звільнення від сплати судового збору, подання клопотання, заяви про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору чи належних доказів сплати судового збору в порядку та розмірі, визначених Закону України Про судовий збір (1 321 грн. 20 коп). - попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивачка понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У випадку не виконання вимог ухвали у зазначений суддею строк, заява вважається неподаною і повертається позивачці. Копію ухвали направити позивачці ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ). Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Суддя Ф.Г. Сокол