Справа № 303/1698/26

Справа № 303/1698/26 Провадження № 1-кп/303/166/26 У Х В А Л А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 02 червня 2026 року м. Мукачево Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_6 , представника потерпілої ОСОБА_7 , представника цивільного відповідача ОСОБА_8 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відносно обвинуваченої у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024071040000689 від 17 травня 2024 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КК України, У С Т А Н О В И В: На розгляді в Мукачівському міськрайонному суді Закарпатської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024071040000689 від 17 травня 2024 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КК України. 03 червня 2026 року прокурор Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_3 подала до суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відносно обвинуваченої у даному кримінальному провадженні, яке мотивоване наступним. Відповідно до клопотання, ОСОБА_4 , обіймаючи, відповідно до наказу головного лікаря № 1411-02 від 04.02.2019, посаду лікаря акушер-гінеколога (чергового) пологового відділення Комунального некомерційного підприємства «Мукачівська центральна районна лікарня» (у подальшому перейменовано на КНП «Лікарня Святого Мартина») 21.03.2024, у період часу з 09:00 год. до приблизно 14:05 год., перебуваючи на чергуванні у пологовому відділенні лікарні за адресою: м. Мукачево, вул. Андрія Новака, 813, неналежно виконала свої професійні обов`язки внаслідок недбалого до них ставлення під час надання медичної допомоги породіллі ОСОБА_6 , яка була госпіталізована 20.03.2024 о 23 год. 02 хв. до пологового відділення лікарні з діагнозом: 5-та вагітність, 3839 тижнів, головне передлежання, передчасний розрив плідних оболонок, багатоводдя, що призвело до тяжких наслідків для її новонародженої дитини. Так, ОСОБА_4 , будучи обізнаною зі станом породіллі та керуючись своїми професійними обов`язками, всупереч вимогам п. п. 2.1 - 2.9, 2.12, 2.15 - 2.17, 2.20, 2.22, 2.23, 2.26 Посадової інструкції лікаря-акушера-гінеколога, п. 3 «Лікар-акушер-гінеколог» розділу «Професіонали» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78 «Охорона здоров`я», затвердженого наказом МОЗ України № 117 від 29.03.2002, вимог наказу МОЗ України №1533 від 25.08.2023 про затвердження Стандарту медичної допомоги «Передчасний розрив плідних оболонок» та п. 4.4. Спостереження та допомога роділлі у ІІ періоді пологів» наказу МОЗ України №170 від 26.01.2022 «Про затвердження Уніфікованого клінічного протоколу первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Фізіологічні пологи», не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинна була і могла їх передбачити, неналежно виконала свої професійні обов`язки внаслідок недбалого до них ставлення. Згідно з клопотанням, у ході надання медичної допомоги породіллі ОСОБА_6 , лікарем акушером-гінекологом ОСОБА_4 були допущені численні порушення стандартів та протоколів ведення вагітності і пологів, що свідчить про встановлення неправильних діагнозів та неналежне виконання професійних обов`язків. Зокрема, ОСОБА_4 : - не класифікувала клінічну ситуацію як терміновий допологовий розрив плідних оболонок при доношеній вагітності; - не розпочала антибіотикопрофілактику при тривалості латентного періоду понад 12 годин; - не забезпечила проведення обов`язкового ультразвукового обстеження плода (УЗД) та кардіотокографію (КТГ) для оцінки стану плода; - після встановлення обвиття пуповини навколо шиї плода застосувала фізичне натискання на дно матки ззовні під час потуги, фактично використавши заборонений метод Крістеллера; - не надала породіллі ОСОБА_6 можливості обрати зручне фізіологічне положення під час пологів; - без належних показань виконала епізіотомію та квапливо сприяла народженню плечиків плода в межах однієї потуги. Як наслідок, вищевказаного, 21.03.2024 о 14:05 год., народився новонароджений ОСОБА_9 , у якого відразу після народження були виявлені клінічні ознаки тяжкої спінальної пологової травми. Відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи № 3334 від 21.11.2025, у новонародженого мала місце тупа травма шийного відділу хребта у вигляді підвивиху другого і третього шийних хребців з ушкодженням шийних сегментів спинного мозку, що супроводжувалось розвитком спінального шоку відразу після народження дитини з погіршенням функціональних розладів в динаміці, з подальшою появою стійких необоротних змін в речовині спинного мозку шийного відділу хребта, яка виникла в процесі пологів та відноситься до тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння. У подальшому, 13.12.2024, у реанімаційному відділенні КНП «Обласна дитяча лікарня» настала смерть ОСОБА_9 , що перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку з вищевказаними тілесними ушкодженнями. Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КК України, тобто у неналежному виконанні медичним працівником своїх професійних обов`язків внаслідок недбалого до них ставлення, якщо воно спричинило тяжкі наслідки неповнолітньому. 22 січня 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.140 КК України. У вчиненні даного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка с. Широкий Луг Тячівського району Закарпатської області, фактично проживаюча по АДРЕСА_1 , українка, громадянка України, з вищою освітою, непрацююча, раніше не судима. 26.02.2026 скеровано до Мукачівського міськрайонного суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024071040000689 від 17.05.2024 стосовно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.140 КК України. Відповідно до ст. 176 КПК України до підозрюваних/обвинувачених осіб можна застосувати один з таких видів запобіжних заходів з метою сприяння не ухиленню підозрюваного від слідства та суду та не вчиненню ним інших кримінальних правопорушень, а саме: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою. ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.140 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк до п`яти років. ОСОБА_4 ніде не працює, і не має постійного джерела доходів, вагітна. Беручи до уваги те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним/обвинуваченим покладеним на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спроб з боку ОСОБА_4 , а саме : - переховування від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальність за вчинене діяння, передбаченого ч. 2 ст. 140 КК України. - вчиняти тиск на свідків та потерпілу у даному кримінальному провадженні, з метою змінення їх показів для уникнення кримінальної відповідальності. 26.01.2026 Мукачівським міськрайонним судом відносно підозрюваної ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час в межах строку досудового розслідування, тобто до 21 березня 2026 включно року, без застосування електронного засобу контролю. У подальшому, стосовно останньої застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, який належним чином забезпечує виконання покладених на неї обов`язків. На даний час вказані ризики існувати не перестали та виправдовують подальше застосування до ОСОБА_4 раніше обраного запобіжного заходу. Ураховуючи викладене, прокурор звернулась до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відносно обвинуваченої. В судовому засіданні прокурор підтримала заявлене клопотання та просила його задовольнити. Обвинувачена та її захисник не заперечили проти задоволення клопотання щодо застосування запобіжного заходу, проте висловили заперечення щодо обмеження покидати місце проживання в нічний час, враховуючи стан здоров`я обвинуваченої. Потерпіла та її представник у судовому засіданні підтримали клопотання прокурора щодо застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання. Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши подане клопотання, суд доходить наступного висновку. Згідно з ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора. Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Відповідно до ст. 179 КПК України, особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу. Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.140 КК України, яке відноситься до категорії нетяжких злочинів. Установлено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення. У судовому засіданні при дослідженні поданого клопотання, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій, судом встановлено наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КК України. Обґрунтованість підозри стверджується наявними даними, які були досліджені в судовому засіданні та на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри і є достатніми для застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об`єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину. Також як на підставу обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченої ОСОБА_4 прокурор посилається на наявність ризиків передбачених п.п 1,3 ч.1 ст. 177 КПК України, які нібито виправдовують застосування даного запобіжного заходу до обвинуваченої, а саме вказує, що ОСОБА_4 може: - переховуватися від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальність за вчинене діяння, передбаченого ч. 2 ст. 140 КК України; - вчиняти тиск на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні, з метою змінення їх показів для уникнення кримінальної відповідальності. Аргументи за чи проти задоволення клопотання не повинні прийматися абстрактно, але повинні бути підкріплені фактичними доказами. Небезпека переховування обвинуваченого не може бути оцінена виключно на основі тяжкості покарання за злочин. Наявність небезпеки переховування повинно бути оцінено з посиланням на ряд інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки втечі, або зробити її настільки незначною, що вона не може виправдати застосування запобіжного заходу. В основу обґрунтованості наявності ризику того, що ОСОБА_4 може переховуватись від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, прокурор покладається на тяжкість покарання, яке загрожує за умови доведеності її вини у вчинені інкримінованого злочину, яке є нетяжким, а також мету уникнення від такої відповідальності, проте сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності застосування запобіжного заходу, при цьому доказів неявки ОСОБА_4 до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду чи інших порушень процесуальних обов`язків обвинуваченою до клопотання не додано та прокурором в судовому засіданні не зазначено. Таким чином, суд вважає недоведеною стороною обвинувачення наявність на стадії судового засідання ризику, передбаченого п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України. Разом з тим, суд вважає, що у кримінальному провадженні має місце ризик, на який посилається прокурор у клопотанні, а саме незаконний вплив на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні, з метою змінення її показів для уникнення кримінальної відповідальності (п.3 ч.1 ст.177 КПК України), оскільки такі ще не допитані у судовому провадженні. Відповідно до ч.1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини , у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї. Суд бере до уваги поведінку обвинуваченої, яка тривалий час сумлінно виконувала покладені на неї обов`язки, прибуває за кожним викликом суду в судові засідання, що свідчить про її добросовісну процесуальну поведінку як учасника судового провадження. Також суд враховує, що ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, має постійне місце проживання, є вагітною, має міцні соціальні зв`язки. Враховуючи наявність одного підтвердженого ризику на даному етапі судового провадження (п.3 ч.1 ст.177 КПК України), суд вважає, що запобіжний захід у виді особистого зобов`язння буде співмірним існуючому ризику та обставинам кримінального провадження, відповідатиме особі обвинуваченої та тяжкості пред`явленого їй обвинувачення, зможе забезпечити виконання нею своїх процесуальних обов`язків, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження. Враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку про доцільність застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання. Враховуючи вищезазначене, суд вважає необхідним покласти на обвинувачену обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України у межах, що не будуть становити для останньої надмірний тягар у зв`язку з її становищем, пов`язаним з вагітністю, а саме: - прибувати до суду за першою вимогою; - повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; - утримуватися від спілкування з потерпілою ОСОБА_6 , у тому числі за допомогою засобів мобільного зв?язку, мережі Інтернет, а також через соціальні мережі. Обов`язок не залишати обвинуваченою у період з 22 години 00 хвилин по 06 годину 00 хвилин місце постійного проживання, який прокурор просила визначити обвинуваченій у клопотання, суд не може застосувати відносно ОСОБА_4 , оскільки такий виходить за межі обов`язків, визначених ч.5 ст. 194 КПК України та фактично являє собою запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні обвинуваченому залишати житло у певний період доби, що суперечить змісту клопотання прокурора. Таким чином, клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню. Керуючись ст. 176, 179, 371, 372 КПК України, суд, П О С Т А Н О В И В: Клопотання прокурора Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання задовольнити частково. Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,, запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, строком на 60 днів до 31 липня 2026 року, включно, з покладанням таких обов`язків: - прибувати до суду за першою вимогою; - повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; - утримуватися від спілкування з потерпілою ОСОБА_6 , у тому числі за допомогою засобів мобільного зв?язку, мережі Інтернет, а також через соціальні мережі. Порушення обов`язків особистого зобов`язання має наслідком застосування більш жорсткого запобіжного заходу і накладення грошового стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвал оскарженню не підлягає. Повний текст ухвали складено 03.06.2026. Суддя Мукачівського міськрайонного суду ОСОБА_10