Текст рішення
465/11595/25
2/465/2325/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.06.2026 м. Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Дзеньдзюри С.М.,
при секретарі Титикайло І.Ю.,
представника позивача ОСОБА_1
представників відповідача Романюк І.М., Ткачук А.В.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні питання щодо прийняття відзиву представника відповідача ОСОБА_2 у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -
встановив:
у провадженні Франківського районного суду м. Львова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
Ухвалою суду від 04 лютого 2026 року відкрито загальне позовне провадження у справі та встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Як вбачається із відзиву, копію ухвали про відкриття провадження представник відповідача отримав 06 лютого 2026 року через підсистему «Електронний суд», а тому останнім днем строку для подання відзиву було 23 лютого 2026 року.
05 березня 2026 року представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву та клопотання про поновлення строку на звернення із заявою про продовження строку для подання відзиву і продовження такого строку до дати фактичного подання відзиву.
В обґрунтування причин пропуску строку представник відповідача зазначає про об`єктивні труднощі щодо отримання документів, які підтверджують природу дійсних відносин та мають істотне значення для правильного вирішення спору.
Вирішуючи питання щодо прийняття поданого відзиву, суд виходить із такого.
Відповідно до ч. 7 ст. 178 ЦПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Згідно ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Разом з тим строк для подання відзиву у даній справі встановлений ухвалою суду, а не законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Оскільки із заявою про продовження строку відповідач звернувся вже після його спливу, підстав для продовження процесуального строку в порядку ч. 2 ст. 127 ЦПК України немає.
Разом з тим суд враховує, що відзив поданий до проведення першого підготовчого засідання у справі, його копію надіслано представнику позивача, а прийняття такого відзиву не призведе до порушення принципів змагальності та рівності сторін.
Крім того, викладені у відзиві заперечення та долучені до нього документи стосуються предмета спору та мають значення для правильного вирішення справи.
Суд також враховує завдання цивільного судочинства, визначене ч. 1 ст. 2 ЦПК України, а саме справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд справи з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів осіб.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що неподання відзиву у встановлений судом строк саме по собі не є підставою для його неприйняття, а тому поданий відзив підлягає прийняттю та долученню до матеріалів справи з наданням позивачу можливості подати відповідь на відзив.
Керуючись статтями 2, 12, 13, 127, 178, 189, 197, 258-261 ЦПК України, суд
постановив:
відзив представника відповідача ОСОБА_2 на позовну заяву ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики прийняти та долучити до матеріалів справи.
Надати стороні позивача десятиденний строк для подання відповіді на відзив відповідно до вимог ЦПК України.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя Дзеньдзюра С.М.