Справа № 916/5021/25

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ У Х В А Л А 15 червня 2026 року м. Одеса Справа № 916/5021/25 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Ярош А.І., суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М. розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції на рішення Господарського суду Одеської області від 08.04.2026 року, суддя в І інстанції Волков Р.В., повний текст якого складено 17.04.2026, в м. Одесі у справі: №916/5021/25 за позовом: Державного підприємства Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції до відповідача: Державної інспекції сільського господарства в Одеській області про визнання права господарського відання В С Т А Н О В И В: Державне підприємство Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Державної інспекції сільського господарства в Одеській області про визнання права господарського відання на автотранспортні засоби, зазначені в акті приймання-передачі майна від 15.09.2017. Рішенням Господарського суду Одеської області від 08.04.2026 у справі №916/5021/25 у позові відмовлено. До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Державного підприємства Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції, в якій останнє просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 08.04.2026 у справі №916/5021/25 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.05.2026 відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги Державного підприємства Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції на рішення Господарського суду Одеської області від 08.04.2026 у справі №916/5021/25 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області надіслати матеріали справи №916/5021/25 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. 18.05.2026 матеріали справи №916/5021/25 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.05.2026 апеляційну скаргу Державного підприємства Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції на рішення Господарського суду Одеської області від 08.04.2026 у справі №916/5021/25 залишено без руху; установлено скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції виходив з такого. За приписами підпунктів 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно п.п. 4 п. 2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17) (пункти 52, 54 - 56 постанови). Ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування (повернення) визначається вартістю майна (пункт 2 частини першої статті 163 ГПК України). Обов`язок визначити ціну позову (вартість спірного майна) покладається на позивача. Вартість спірного майна не може бути визначена на власний розсуд сторони, а має бути підтверджена доказами, при цьому позовна заява повинна містити посилання на такі докази відповідно до вимог пунктів 3, 5 частини 3 статті 162 ГПК України. Аналізуючи зміст позовних вимог, Судом встановлено, що предметом позову у справі, що розглядається, є вимога про визнання права господарського відання на майно, яке підлягає грошовій оцінці, тобто вимога майнового характеру (ухвала Верховного Суду від 29 серпня 2024 року у cправі №18/2694/11(917/940/23). За подання апеляційної скарги на рішення в частині визнання права господарського відання на об`єкт майна підлягає сплаті судовий збір, розрахований за формулою: (вартість спірного об`єкта х 1,5 % (у разі, якщо сума менша за 3028,00 грн, то сплаті підлягає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 3028,00 грн) х 150 %, де 1,5 % - ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру; 150 % - ставка судового збору за подання апеляційної скарги (аналогічно дане питання вирішено в ухвалі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.10.2025 у справі №918/1022/24). При цьому, Державним підприємством Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції не долучено до апеляційної скарги доказів, зі змісту яких можна встановити вартість спірних об`єктів - автотранспортних засобів, які зазначені в акті приймання-передачі майна від 15.09.2017 та у прохальній частині позову. Вказане свідчить про неможливість визначити суму судового збору, яка підлягає сплаті до Державного бюджету України. Отже, долучена до апеляційної скарги платіжна інструкція від 04.05.2026 №17964 на суму 4542 грн, не може вважатися належним доказом сплати судового збору у встановленому законодавством розмірі, у зв`язку з відсутністю відомостей щодо вартості автотранспортних засобів, які зазначені в акті приймання-передачі майна від 15.09.2017 та у прохальній частині позову, визнання права господарського відання якого є предметом спору, станом на день подання позову. Ураховуючи зазначене, зокрема те, що Суд не може перевірити розрахунок розміру сплаченого судового збору, скаржник повинен надати докази на підтвердження вартості спірних автотранспортних засобів, які зазначені в акті приймання-передачі майна від 15.09.2017 та у прохальній частині позову та у разі необхідності доплатити судовий збір за подання апеляційної скарги з урахуванням вартості спірного майна (1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб). Аналогічний підхід застосовано в ухвалах Верховного Суду від 24 квітня 2026 року у cправах №911/1845/23, № 904/4442/24 та № 927/720/25. 08.06.2026 до суду апеляційної інстанції від Державного підприємства Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції надійшло клопотання про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги. Вказане клопотання мотивоване тим, що в акті приймання-передачі, відповідно до якого Скаржнику було передано транспортні засоби, зазначена первісна та залишкова вартість вказаних транспортних засобів. Водночас, скаржник, на виконання ухвали суду, з метою надання актуальної інформації щодо вартості транспортних засобів для визначення ціни позову, вживає заходів для проведення оцінки транспортних засобів, які є предметом спору. Скаржником укладено договір про надання послуг від 05.06.26 №119, відповідно до якого Виконавець (ФОП Вітвіцький Ігор Іванович) має надати Замовнику (Скаржнику) до 15.07.2026 Експертний висновок щодо автотранспортних засобів, згідно Додатку №1 до Договору, з обов`язковим зазначенням їх ринкової вартості станом на дату проведення експертизи. Проведення вказаних заходів ускладнено не тільки необхідністю організації огляду та збору технічної документації щодо кожного транспортного засобу, а й об`єктивними обставинами, пов`язаними з дією правового режиму воєнного стану в Україні, зокрема постійними ракетними обстрілами території України, оголошеннями повітряних тривог, перебоями в електропостачанні та роботі засобів зв`язку, що впливає на можливість своєчасного проведення оціночних робіт та підготовки відповідного експертного висновку. Скаржник вживає всіх залежних від нього заходів для якнайшвидшого отримання експертного висновку щодо ринкової вартості спірних транспортних засобів та виконання вимог ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.05.2026 у справі №916/5021/25. Після отримання експертного висновку щодо ринкової вартості транспортних засобів Скаржник невідкладно подасть його до суду та, у разі необхідності, здійснить доплату судового збору в установленому законом порядку. Враховуючи викладене, з метою належного виконання вимог суду та надання доказів на підтвердження вартості спірного майна, Скаржник просить продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги, встановлений ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.05.2026 у справі №916/5021/25. Розглянувши клопотання скаржника про продовження строку для усунення недоліків, судова колегія зазначає наступне. Відповідно до ч.2 ст.119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п.1 ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р., кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (п.59 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Де Жуфр де ла Прадель проти Франції). Оскільки складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства, сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Дія 97 проти України»). Оцінюючи аргументи заявника, колегія суддів бере до уваги, що предметом спору у даній справі є визнання права господарського відання на майно, яке підлягає грошовій оцінці, а саме на автотранспортні засоби, вартість яких безпосередньо впливає на визначення ціни позову та, як наслідок, на правильність розрахунку судового збору за подання апеляційної скарги. Скаржником доведено, що на виконання вимог ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.05.2026 року ним невідкладно, 05.06.2026 року (тобто в межах встановленого судом десятиденного строку з дня отримання ухвали), було укладено договір №119 про надання послуг з експертної оцінки спірного майна з метою встановлення його реальної ринкової вартості. Зазначене свідчить про добросовісну процесуальну поведінку скаржника, спрямовану на повне та всебічне виконання вимог ухвали суду. Суд враховує, що необхідність подання доказів вартості спірного майна обумовлена потребою визначення належного розміру судового збору за подання апеляційної скарги. Водночас встановлення ринкової вартості транспортних засобів потребує проведення спеціальних оціночних заходів, збору відповідної технічної документації та підготовки експертного висновку, що об`єктивно потребує певного часу та може бути здійснено поза межами строку, встановленого ухвалою про залишення апеляційної скарги без руху. Судова колегія також вважає, що подаючи клопотання про продовження строку на усунення недоліків, особа вправі очікувати задоволення судом такого клопотання, одночасна відмова у задоволені вказаного клопотання та визнання неподаною і повернення апеляційної скарги є невиправданими діями суду. Реалізація особою процесуального права на подання такого клопотання не може оцінюватись судом як невиконання вимог ухвали суду про сплату судового збору та мати наслідком повернення апеляційної скарги, оскільки зазначене за процедурою порушує право на справедливий суд, гарантоване статтею 6 Конвенції. За таких обставин, враховуючи підтвердження скаржником фактичного та невідкладного вчинення дій, необхідних для усунення недоліків апеляційної скарги, а також з метою дотримання принципу забезпечення прав особи на апеляційний перегляд справи, з метою уникнення надмірного формалізму, неправомірного обмеження доступу до суду та сприяння учасникам процесу у реалізації процесуальних прав колегія суддів вважає за можливе продовжити скаржнику встановлений судом процесуальний строк для усунення недоліків апеляційної скарги. Керуючись статтями 119, 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд У Х В А Л И В: 1. Заяву Державного підприємства Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 08.04.2026 у справі №916/5021/25 задовольнити. 2. Продовжити Державному підприємству Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції строк для виконання ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.05.2026 у справі №916/5021/25 з усунення недоліків до 20.07.2026 (включно). 3. Роз`яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Головуючий суддя А.І. Ярош судді Г.І. Діброва Н.М. Принцевська