Текст рішення
Справа № 219/11584/19
Провадження № 2/0186/1477/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ КРАЇНИ
18 червня 2026 року м. Шахтарське
Суддя Шахтарського міського суду Дніпропетровської області Демиденко С.М. розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі відокремленого підрозділу Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні та середнього заробітку за весь час затримки в розрахунку,
УСТАНОВИВ:
До Шахтарського міського суду Дніпропетровської області з Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу надійшли матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі відокремленого підрозділу Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні та середнього заробітку за весь час затримки в розрахунку.
Підставою направлення вищезазначеної справи Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу до Шахтарського міського суду Дніпропетровської області стало те, що відповідно до інформації отриманої судом про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери №2640265 від 23.04.2026, ОСОБА_1 13.04.2022 взята на облік як ВПО та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Шахтарського міського суду Дніпропетровської області.
Вивчивши матеріали цивільної справи, приходжу до наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч.1 ст. 28 ЦПК позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
При зверненні до суду з позовом ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, невиплачених при звільненні та середнього заробітку за весь час затримки в розрахунку позивачка вибрала суд за місцем свого проживання, а саме Артемівський міськрайонний суд Донецької області.
Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 23.10.2019 провадження у справі було відкрито, оскільки суду на час відкриття провадження було відоме останнє місце мешкання позивача ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_2 .
Тлумачення статей 27, 28 ЦПК України свідчить, що підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це такий вид підсудності, за умовами якої позивачеві надається право за своїм вибором пред`явити позов в один з декількох визначених у законі судів. Разом із тим, правила альтернативної підсудності не позбавляють позивача права звернутися із позовом за правилами загальної підсудності (стаття 27 ЦПК України), оскільки позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу (частина шістнадцята статті 28 ЦПК України).
Право вибору між судами, яким згідно з правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві. Разом з тим, в даному випадку, позивач має право вибору звернення до суду за місцем знаходження відповідача, або за місцем свого проживання.
Отже, як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач скористалась своїм правом та звернулася до Артемівського міськрайонного суду Донецької області з позовом, тобто за місцем своєї реєстрації, а не за місцем знаходження відповідача.
А тому, суд на власний розсуд не може втручатися у право позивача користуватися своїми процесуальними правами, у виборі підсудності.
Відтак, з позовної заяви встановлено, що позивача скористалась своїм правом у виборі підсудності та бажає щоб справа розглядалася за місцем її реєстрації.
Таким чином, суд виходить з того, що право вибору між судами, яким згідно з правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності, належить виключно позивачу.
З наведеного слідує, що Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу, передаючи справу на розгляд за підсудністю до Шахтарського міського суду Дніпропетровської області, помилився у визначенні підсудності цивільної справи.
Враховуючи, що на момент відкриття провадження у цій цивільній справі не було порушень правил підсудності, подальша зміна місця проживання позивача не є підставою для передачі справи на розгляд іншого суду.
Відтак, приходжу до висновку, що справа не підсудна Шахтарському міському суду Дніпропетровської області.
Рішенням Вищої ради правосуддя №3707/0/15-24 від 19.12.2024 «Про зміну територіальної підсудності судових справ Дружківського міського суду Донецької області, Артемівського міськрайонного суду Донецької області» змінити з 06.01.2025 територіальну підсудність судових справ Артемівського міськрайонного суду Донецької області шляхом її передачі до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу був офіційно перейменований на Покровський районний суд міста Кривого Рогу на підставі Закону України №4273-IX від 26 лютого 2025 року.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом (стаття 125 Конституції України).
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23 лютого 2006 року передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
У пункті 24 рішення у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви № 29458/04 та № 29465/04) від 20 липня 2006 року Європейський суд з прав людини зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. (…) Термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...)". З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
З огляду вищевикладене, вважаю за необхідне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі відокремленого підрозділу Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні та середнього заробітку за весь час затримки в розрахунку, передати для розгляду до Покровського районного суду міста Кривого Рогу.
Відповідно до ч.1 ст.32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються.
Керуючись ст.ст. 27, 30, 31, 32 ЦПК України, - суддя
П О С Т А Н О В И В:
Цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі відокремленого підрозділу Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні та середнього заробітку за весь час затримки в розрахунку, передати для розгляду до Покровського районного суду міста Кривого Рогу, який знаходиться за адресою: 50029, Україна, Дніпропетровська область, Криворізький район, м. Кривий Ріг, вул. Захисників Азовсталі, будинок №3.
Роз`яснити позивачу, що передача справи, з підстав зазначених вище в ухвалі, здійснюється не пізніше п`яти днів після закінчення строку на оскарження ухвали суду, а в разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Суддя С.М. Демиденко