Перейти до вмісту
Кишеняперевірка бізнесу
УхвалаГосподарське судочинство

Справа № 916/3495/25

Суд
Південно-західний апеляційний господарський суд
Дата
25.06.2026
Суддя
Аленін О.Ю.
Категорія
банкрутство юридичної особи

Текст рішення

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ У Х В А Л А про повернення апеляційної скарги 25 червня 2026 року м. Одеса Справа № 916/3495/25 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Аленіна О.Ю. суддів: Принцевської Н.М., Філінюка І.Г. розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.05.2026 (повний текст складено та підписано 06.05.2026, суддя Гут С.Ф.) у справі №916/3495/25 за заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Уманчанка про банкрутство ВСТАНОВИВ ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Одеської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю „Уманчанка. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.10.2025 відкрито провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю „Уманчанка, введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначеного арбітражного керуючого Гордієнко Альону Геннадіївну. 08.10.2025 було опубліковано оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю „Уманчанка від № 77362. 05.11.2025 з заявою про визнання кредитором до боржника звернулась Іноземна компанія (Антаре ЛТД) "Antare LTD" з вимогами в сумі 33 733 654,09 грн. 07.11.2025 з заявою про визнання кредитором до боржника звернулась фізична особа ОСОБА_2 з вимогами в сумі 2 559 417,00 грн. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.02.2026 визнано вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Уманчанка в сумі 2 559 417,00 грн та 6 056,00 грн судового збору. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.05.2026 у задоволенні кредиторських вимог Іноземної компанії (Антаре ЛТД) "Antare LTD" до товариства з обмеженою відповідальністю „Уманчанка у сумі 33 733 654,09 грн відмовлено повністю. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.05.2026 по справі №916/3495/25, визначено, що визнаними вимогами кредиторів до боржника товариства з обмеженою відповідальністю „Уманчанка є: ОСОБА_1 з вимогами у сумі 2 328 800,10 грн. та 24 224,00 грн. судового збору, з яких: 24 224,00 грн. перша черга; 2 328 800,10 грн. четверта черга; ОСОБА_2 з вимогами у сумі 2 559 417,00 грн. та 6 056,00 грн. судового збору, з яких: 6 056,00 грн. - перша черга; 2 559 417,00 грн. четверта черга. Не визнаними вимогами кредиторів до боржника товариства з обмеженою відповідальністю „Уманчанка є Іноземна компанія (Антаре ЛТД) "Antare LTD" з вимогами у сумі 33 733 654,09 грн. Не погодившись з вищенаведеною ухвалою, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.05.2026 по справі № 916/3495/25 скасувати, постановити нове рішення яким визнати ОСОБА_2 заінтересованою особою стосовно боржника ТОВ „Уманчанка у повному обсязі та визнати грошові вимоги ОСОБА_2 до боржника ТОВ «Уманчанка» у сумі на 1 693 500,00 грн боргу 6 056,00 грн. судового збору, з яких: 6 056,00 грн. перша черга; 1 693 500,00 грн. грн. четверта черга. , без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Розглянувши наявні матеріли справи та апеляційну скаргу, колегія суддів зазначає таке. Правила та порядок оскарження судових рішень у процедурі банкрутства визначені статтею 9 КУзПБ, частиною першої якої передбачено, що ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому ГПК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Згідно з приписами частини другої цієї статті КУзПБ в апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури/процедури погашення боргів, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім випадків, передбачених ГПК України та цим Кодексом. Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство (після відкриття провадження) та порядок розгляду судом відповідних заяв визначені, зокрема статтями 45, 46, 47 КУзПБ. Законодавець, визначаючи попереднє засідання суду як етап процедури розпорядження майном, передбачає, що таке засідання має свою тривалість та може проводитися у декількох судових засідань, під час яких здійснюється аналіз заявлених вимог кредиторів. Тобто, кількість кредиторів та різний обсяг їхніх вимог впливають на тривалість попереднього засідання, яке може бути більшим одного дня, та зумовлює доцільність розгляду заяв (вимог) кредиторів з винесенням відносно кожної такої вимоги індивідуальної (окремої, самостійної) ухвали щодо результатів її задоволення. Ухвала, яку було прийнято за результатами розгляду кредиторських вимог, може бути оскаржена в установленому КУзПБ порядку та є підставою для внесення відомостей про такого кредитора до реєстру вимог кредиторів. Водночас, відповідно до частини другої статті 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання. Колегія суддів наголошує, що мотиви, за якими суд дійшов висновку про визнання вимог кредиторів у тому чи іншому розмірі, чи про відмову у їх визнанні, можуть бути відображені як в індивідуальній (самостійній, окремій) ухвалі, так і в ухвалі за результатами розгляду вимог усіх кредиторів (за підсумками попереднього судового засідання). При цьому, мотиви прийнятого рішення щодо розміру вимог кредиторів можуть бути наведені в індивідуальній (самостійній, окремій) ухвалі, а в ухвалі за результатами розгляду вимог усіх кредиторів мотиви можуть бути не відображеними, однак в такій ухвалі повинно міститися посилання на ухвалу щодо розгляду вимог кожного конкретного кредитора. Подібна правова позиція викладена у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, постановах Верховного Суду від 03.08.2022 у справі № 904/5314/20, від 04.07.2023 у справі № 922/2334/21, від 17.09.2024 у справі № 904/1266/23. Ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів (частина третя статті 47 КУзПБ). Таким чином, ухвала за результатами розгляду вимог окремого кредитора (так звана "індивідуальна" ухвала) не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання, у відповідній частині (в частині конкретних вимог кредиторів) в силу прямої вимоги закону, а визначені про це в абзаці другому частини другої статті 47 КУзПБ положення є тим винятком із загального правила оскарження судових рішень/ухвал у справі про банкрутство, що передбачено частиною другої статті 9 цього Кодексу та пунктом 17 частини першої статті 255 ГПК України. Така правова позиція Верховного Суду викладена в постановах від 15.02.2024 у справі № 914/791/23, від 15.04.2024 у справі № 903/780/22, від 17.09.2024 у справі № 904/1266/23, а також до висновків в ухвалах Верховного Суду від 11.07.2024 у справі № 911/2794/21, від 24.09.2024 у справі № 917/1719/23. У постановах 16.08.2023 у справі № 920/162/23, від 17.09.2024 у справі № 904/1266/23, від 04.03.2025 у справі № 922/4650/23 Верховний Суд вказав, що наслідки недотримання зазначеного правила щодо оскарження ухвали у справі про банкрутство визначені ГПК України та передбачають, що апеляційний господарський суд не приймає до розгляду і повертає апеляційну скаргу на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 260 ГПК України - якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, тобто якщо скаргу подано з порушенням відповідних приписів статей 254, 255 ГПК України, або без урахування окремих винятків за приписами КУзПБ, зокрема щодо неможливості оскарження ухвали за результатами розгляду вимог кредитора окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання (абзац 2 частини другої статті 47 КУзПБ). Отже, КУзПБ визначає неможливість окремого оскарження так званої "індивідуальної" ухвали щодо розгляду вимог кредитора без одночасного оскарження ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання, з огляду на тісну пов`язаність предметів їх регулювання, розглядуваного питання та відповідних наслідків. Водночас, Верховний Суд у постанові від 16.04.2026 по справі № 916/4552/24 виснував, що перегляд ухвали попереднього засідання щодо вимог конкретного кредитора є неможливим без втручання (перегляду) ухвали, якою і вирішено грошові вимоги такого кредитора. Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 01.09.2025 у справі № 908/1897/24. Правильність такого підходу пояснюється зокрема тим, що у такому випадку унеможливлюється ситуація при апеляційному чи касаційному перегляді, за якої може бути скасована або змінена ухвала попереднього засідання в частині вимог певного кредитора при існуванні незміненої/нескасованої ухвали, постановленої за результатом розгляду вимог окремого кредитора ("індивідуальна"). Протилежне, тобто перегляд ухвали попереднього засідання без "індивідуальної" ухвали по суті позбавляє скаржника на перегляд мотивів, яких дійшов суд в індивідуальній ухвалі при розгляді вимог окремого кредитора. У цій справі за результатом розгляду грошових вимог кредитора ОСОБА_2 судом першої інстанції було постановлено індивідуальну ухвалу від 03.02.2026, а в ухвалі від 01.05.2026, за підсумками попереднього засідання визначено розмір та перелік усіх визнаних вимог для внесення розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. В той же час, у даному випадку, ОСОБА_1 звернулась до суду апеляційної інстанції лише зі скаргою на ухвалу попереднього засідання від 01.05.2026 по цій справі. При цьому, апелянт не погоджується з даною ухвалою саме в часині визнання визначення грошових вимог ОСОБА_2 до боржника. В той же час, індивідуальна ухвала від 03.02.2026, якою визнано вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Уманчанка в сумі 2 559 417,00 грн та 6 056,00 грн судового збору, ОСОБА_1 не оскаржується. Предметом апеляційного перегляду, згідно з прохальної частини апеляційної скарги, є лише ухвала попереднього засідання від 01.05.2026. Верховний Суд у постанові від 16.04.2026 по справі № 916/4552/24 виснував, що процесуальний наслідок апеляційного оскарження ухвали попереднього засідання без одночасного оскарження індивідуальної ухвали, постановленої за результатами розгляду по суті заяв з грошовими вимогами кредиторів має бути аналогічним протилежній ситуації, про що описано вище, а саме - повернення такої скарги на підставі пункту 4 частини 5 статті 260 ГПК України. Пунктом 4 частини 5 статті 260 ГПК України визначено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо, зокрема, скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Враховуючи, що ОСОБА_1 оскаржується ухвала попереднього засідання, в той же час, індивідуальна ухвала від 03.02.2026, якою визнано вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Уманчанка не оскаржується, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.05.2026 по справі №916/3495/25, підлягає поверненню скаржнику на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 260 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись ст.ст. 45, 46, 47 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст.234, 235, 255, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд - УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.05.2026 по справі №916/3495/25 повернути без розгляду скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду. Головуючий суддя Аленін О.Ю. Суддя Принцевська Н.М. Суддя Філінюк І.Г.

Інші документи цієї справи45

Справа № 916/3495/25 проходила кілька етапів. Нижче — усі документи за нею, від найновішого.

Текст наведено в тому вигляді, в якому його оприлюднено. Персональні дані учасників у судових рішеннях знеособлені самим судом — саме тому в тексті трапляються позначки на кшталт «ОСОБА_1».