Справа № 357/3156/25

Справа № 357/3156/25 1-кс/357/1313/26 У Х В А Л А 24.06.2026 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву прокурора ОСОБА_3 про відвід судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 42013100030000085 від 18.03.2013, У С Т А Н О В И В: До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла заява прокурора ОСОБА_3 про відвід судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_5 від участі у розгляді кримінального провадження № 42013100030000085 від 18.03.2013 у справі №357/3156/25, провадження № 1-кп/357/31/26. Заява обгрунтована тим, що під час розгляду кримінального провадження суддею ОСОБА_5 були постановлені ухвали про задоволення заяв захисника щодо відводу прокурорів, включених до складу групи прокурорів постановою заступника Генерального прокурора від 04.03.2025. На думку прокурора, мотиви зазначених ухвал свідчать про те, що суддя фактично поставила під сумнів законність постанови про зміну складу групи прокурорів, вийшла за межі предмета розгляду заяв про відвід прокурорів, надала оцінку процесуальному рішенню органу прокуратури та сформувала наперед негативне ставлення до сторони обвинувачення. У зв`язку із цим прокурор вважає, що існують обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді, а тому просив заяву про відвід задовольнити. В судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 підтримала поданий відвід та просила його задовольнити з мотивів, викладених у заяві. Обвинувачений ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні заяви про відвід судді ОСОБА_5 , оскільки не вбачає підстав для її відводу. Суддя ОСОБА_5 пояснень з приводу заявленого відводу не надала. Враховуючи, що особа, якій заявлено відвід, може дати пояснення якщо вона бажає дати пояснення (ч. 3 ст. 81 КПК України), суддя вважає можливим розгляд заяви про відвід у відсутності особи, якій заявлено відвід. Заслухавши учасників, дослідивши заяву та матеріали справи, суд встановив таке. У провадженні судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_5 перебуває справа № 357/3156/25 (провадження № 1-кп/357/31/26) за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України. Рекомендація CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов`язки визначає, що судді повинні мати необмежену свободу щодо неупередженого розгляду справ відповідно до законодавства та власного розуміння фактів. Зовнішня незалежність не є прерогативою чи привілеєм, вона надається в інтересах верховенства права та осіб, які домагаються та очікують неупередженого правосуддя. Незалежність суддів слід розуміти як гарантію свободи, поваги до прав людини та неупередженого застосування права. Неупередженість та незалежність суддів є необхідними для гарантування рівності сторін перед судом. Відповідно до ст. 2, 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Безсторонність і об`єктивність судді під час здійснення ним судочинства в процесуальному аспекті забезпечується через встановлення процедури відводу. Чинний КПК України передбачає загальний перелік підстав, за наявності яких слідчий суддя підлягає відводу, а також порядок відводу судді (ст. 75, 76, 80, 81 КПК України). Так, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. У відповідності до ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 КПК України порядку визначення слідчого судді для розгляду справи. Згідно з ч. 4, 5 ст. 80 КПК України заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Відвід повинен бути вмотивованим. Він має містити конкретні підстави, що зумовлюють можливість процесуально замінити суддю. Вимога мотивувати відвід означає, що особа, яка його заявила, повинна викласти відомі їй обставини, факти, міркування, з якими вона пов`язує необхідність усунення слідчого судді від участі у розгляді поставленого перед ним питання. Безпідставні і немотивовані відводи не можуть бути задоволені. Ключовим моментом відводу як цілісного інституту кримінального провадження є небезсторонність судді. Ця небезсторонність (необ`єктивність), як вбачається із формулювань ст. 75, 76 КПК України, може виникнути у зв`язку з наявністю у нього родинних, професійних зв`язків, іншого процесуального статусу, порушенням правил визначення судді, попередньою участю у цьому провадженні тощо. Зі змісту заяви про відвід убачається, що заявник ОСОБА_3 обґрунтовує неможливість участі судді ОСОБА_5 у розгляді справи за обвинуваченням ОСОБА_4 наявністю обставин, які, на її переконання, викликають об`єктивний сумнів у неупередженості судді у розумінні п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України. Фактично всі наведені нею доводи зводяться до незгоди із процесуальними рішеннями судді ОСОБА_5 , постановленими під час розгляду заяв про відвід прокурорів, а також із мотивами, викладеними у відповідних ухвалах. Зокрема, заявник вважає неправильними висновки суду щодо застосування положень статей 37 та 77 КПК України, оцінки постанови про визначення групи прокурорів та висновків суду про наявність підстав для відводу прокурорів. Разом із тим суд зазначає, що наведені доводи фактично стосуються оцінки законності, обґрунтованості та правильності процесуальних рішень судді, прийнятих при здійсненні правосуддя. Інститут відводу не є процесуальним механізмом перевірки законності судових рішень або способом оскарження правової позиції судді. Сам по собі факт ухвалення суддею процесуальних рішень, з якими не погоджується один із учасників кримінального провадження, не свідчить про упередженість чи необ`єктивність судді та не може бути самостійною підставою для його відводу. Незгода сторони із мотивами судового рішення або із наданою судом правовою оцінкою певних обставин повинна реалізовуватись у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законом, а не шляхом заявлення відводу судді. При вирішенні питання про відвід суд не наділений повноваженнями перевіряти правильність застосування суддею норм матеріального чи процесуального права, а також оцінювати законність постановлених нею судових рішень, оскільки це виходило б за межі предмета розгляду заяви про відвід. Суд також враховує, що заявником не наведено жодних об`єктивних даних, які б свідчили про особисту заінтересованість судді ОСОБА_5 у результатах розгляду кримінального провадження, наявність позапроцесуальних відносин із будь-яким учасником провадження, порушення порядку автоматизованого розподілу справи чи інших обставин, передбачених ст. 75 КПК України. Посилання прокурора на те, що постановленими ухвалами суддя ОСОБА_5 нібито сформувала наперед ставлення до сторони обвинувачення, ґрунтуються виключно на власному тлумаченні мотивів цих судових рішень та не підтверджуються жодними об`єктивними даними. Суд зауважує, що об`єктивна неупередженість перебуває поза межами особистої поведінки судді та означає відсутність підтверджених фактів, що можуть спричинити сумнів у неупередженості судді. Прояв внутрішнього переконання при розгляді інших питань, що передують відводу судді, не можуть вважатися упередженістю в цілях такого відводу. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (п. 43 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»). Оцінюючи доводи заявника у їх сукупності, суд доходить висновку про відсутність передбачених законом підстав для відводу судді. Відповідно до КПК України, зокрема статей 7579, відвід судді є виключним процесуальним механізмом, який застосовується лише за наявності об`єктивно встановлених обставин, що викликають обґрунтований сумнів у його неупередженості. При цьому такі обставини повинні бути підтверджені належними і допустимими даними, а не ґрунтуватися виключно на припущеннях чи суб`єктивному сприйнятті сторони. Суд також враховує, що наведені заявником обставини не свідчать про наявність будь-якої заінтересованості судді у результатах розгляду справи, її попередньої участі у провадженні в іншому процесуальному статусі чи інших підстав, прямо передбачених ст. 75 КПК України. Факти, які б об`єктивно підтверджували існування обставин, що викликають сумнів у неупередженості судді, матеріалами судового розгляду не встановлені. Крім того, за усталеною практикою, незгода сторони з процесуальними рішеннями або діями судді під час розгляду справи не може бути підставою для його відводу, оскільки такі питання підлягають вирішенню у порядку апеляційного чи іншого передбаченого законом перегляду, а не шляхом застосування інституту відводу. Таким чином, наведені у заяві про відвід доводи є оціночними, ґрунтуються на суб`єктивному сприйнятті процесуальної поведінки судді та не підтверджують наявності обставин, передбачених кримінальним процесуальним законом як підстав для відводу. За таких обставин суд доходить висновку, що підстави для задоволення заяви про відвід судді відсутні. Враховуючи викладене та керуючись статтями 75-81, 309, 372, 376 КПК України, Суд П О С Т А Н О В И В : У задоволенні заяви прокурора ОСОБА_3 про відвід судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 42013100030000085 від 18.03.2013 відмовити. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Повний текст ухвали оголошений 29.06.2026. Суддя ОСОБА_7